Рішення

від 09.12.2019 по справі 915/2073/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року Справа № 915/2073/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ПРІОРІТІ", вул. Курсантська, 26, м. Дніпро, 49051 (код ЄДРПОУ 42276091)

до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661)

в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а/с № 20, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55001 (код ЄДРПОУ ВП 20915546)

про стягнення заборгованості в сумі 572 171, 40 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ПРІОРІТІ" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" 572 171, 40 грн. з ПДВ боргу за поставлений товар за договором на постачання товару № 53-123-01-19-05191 від 18.03.2019 року.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 53-123-01-19-05191 від 18.03.2019 року, укладеного між сторонами, а саме зобов`язань щодо в повному обсязі оплати за отриманий товар, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості за отриманий товар. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193, 265 ГК України, ст. 11, 334, 509, 525, 526, 530, 610, 629, 692, 712 ЦК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

29.10.2019 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 16694/19). Докази направлення 28.10.2019 року копії відзиву з додатками на адресу позивача долучено до відзиву. Відзив долучено судом до матеріалів справи та прийнято судом до розгляду.

Відповідач просить суд позовну заяву залишити без задоволення. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що не оплаченим на даний час є товар, який був поставлений за видатковими накладними № 46 від 08.05.2019 року та № 54 від 21.05.2019 року, оскільки податкові накладні на суму 572 171, 40 грн. за вказаними накладними позивачем не зареєстровані та не відображені в ЄРПН.

Зареєстровані податкові накладні є підставою для введення суми накладної в систему оплати. Оскільки дані податкові накладні не зареєстровані та не відображені а ЄРПН, то строк виконання грошових зобов`язань за видатковими накладними № 46 та № 54 не наступив.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 526, 692 ЦК України та умовами договору.

14.11.2019 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 17539/19). Докази направлення 12.11.2019 року копії відповіді на відзив на адресу відповідача долучено до відповіді на відзив. Відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

Позивач просить суд позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування зазначає відсутність реєстрації частини податкових накладних не звільняє покупця від обов`язку оплатити товар, на який він вже набув право власності та щодо якого не заявляв жодних претензій до постачальника, в тому числі претензій до супровідних документів.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

18.03.2019 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" (покупець) та ТзОВ "ФІРМА "ПРІОРІТІ" (постачальник) було укладено договір поставки № 53-123-01-19-05191 (арк. 8-13).

Відповідно до п. 12.1 Договору договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою.

Відповідно до п. 12.2 Договору дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2020.

Відповідно до п. 12.3 Договору закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов`язань.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 42670000-3 по ДК 021:2015 - Частини та приладдя до верстатів (Інструмент для обробки металу в асортименті), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість товару складає:

разом: 1 030 439, 00 грн. без ПДВ

крім того ПДВ 20 % : 206 087, 80 грн.

Всього з ПДВ: 1 236 526,80 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 Про порядок приймання продукції по кількості і П-7 Про порядок приймання продукції по якості , СОУ НАЕК 038:2017 Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС .

Відповідно до п. 2.2 Договору за даним договором оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору . Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Відповідно до п. 3.2 Договору з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках);

- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця pdv1@atom.gov.ua та Yuaes_pdv2@sunpp.atom.uov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН .

- документ, що підтверджує якість продукції.

Відповідно до п. 4.5 Договору у випадку не надання постачальником покупцю у встановлений законодавством термін електронної податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору , передбачену п. 2.1 цього договору, на суму ПДВ, своєчасно не підтверджену відповідно зареєстрованою у ЄРПН податковою накладною.

Відповідно до п. 9.1 Договору будь-які зміни і доповнення до даного договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені додатковими угодами, що підписані уповноваженими особами та скріплені печатками з обох сторін.

До договору між сторонами складено та підписано Специфікацію № 1 від 18.03.2019 року (додаток № 1 до договору), якою сторони погодили асортимент, кількість, вартість товару. Загальна вартість товару погоджена на суму 1 236 526, 80 грн. (арк. 14-30).

Судом встановлено, що на виконання умов договору (з урахуванням специфікації) позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 236 526, 80 грн., що підтверджується видатковими накладними (арк. 31-41).

Підставою поставки товару у видаткових накладних зазначено договір № 53-123-01-19-05191 від 18.03.2019 року.

Судом встановлено, що відповідачем проведено оплату на загальну суму 664 355, 40 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (арк. 42-45).

Відповідачем не проведено оплату на загальну суму 572 171, 40 грн., яка є сумою основного боргу з ПДВ по двом видатковим накладним, а саме:

- видаткова накладна № 46 від 08.05.2019 року на суму 380 547, 60 грн. (арк. 31-32);

- видаткова накладна № 54 від 21.05.2019 року на суму 191 623, 80 грн. (арк. 33).

09.08.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача лист № ФП-080997, в якому позивач повідомив, що на даний момент триває процес реєстрації податкових накладних щодо поставлення продукції за договором, складених відповідно до чинного податкового законодавства. Крім того, позивач вимагав сплатити суму фактично поставленої продукції за договором в сумі 572 171, 40 грн. (арк. 46-47).

У відповідь на вищевказаний лист відповідачем 28.08.2019 року направлено позивачу відповідь на претензію № 32/14809, в якій відповідач зазначив, що станом на 19.08.2019 року податкові накладні на суму 572 171, 40 грн. постачальником не зареєстровані та не відображені в ЄРПН, отже заявлена претензія є необґрунтованою, оскільки в силу ст. 692 ЦК України та п. 3.2, п. 5.1 договору постачальником не виконано умови договору (арк. 49-52).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів реєстрації позивачем податкових накладних на суму 572 171, 40 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 251 ЦК Українистроком є певний період у часі , зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі , з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару .

Умовами договору поставки № 53-123-01-19-05191 від 18.03.2019 року у даній справі сторони погодили зобов`язання постачальника (позивача) надати покупцю (відповідачу) передбачені п. 3.2 договору документи, зокрема, докази належної реєстрації податкових накладних в ЄРПН за господарськими операціями за даним договором, яке (зобов`язання) погоджено сторонами договору необхідною та обов`язковою передумовою для виникнення у постачальника (позивача) права вимагати від покупця (відповідача) здійснити розрахунок за отриманий товар за договором.

Зокрема, умовами п. 2.2 договору сторони погодили чіткий порядок оплати товару: на протязі 45 робочих днів після постачання ТМЦ та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 договору, а саме: надання покупцю видаткової накладної, зареєстрованої податкової накладної, документу, що підтверджує якість продукції.

Таким чином, в силу положень ст. 530 ЦК України, ст. 692 ЦК України відрахування 45 робочих днів здійснюється після надання постачальником покупцю відповідного комплекту документів, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами у справі в силу положень ст. 74 ГПК України. Лише після встановлення конкретної дати (календарного дня) надання постачальником покупцю передбачених п. 3.2, 5.1 договору документів можливе визначення строку (період, який складає 45 робочих днів), в який відповідач повинен здійснити оплату.

В постанові ВС по справі № 915/206/18 від 16.01.2019 року зазначено, що з метою встановлення того, чи настав визначений договорами строк (термін) остаточного розрахунку відповідачем за поставлений позивачем товар за договорами, з`ясуванню також підлягає не лише факт реєстрації відповідних податкових накладних у ЄРПН, а й факт надання позивачем відповідачу доказів здійснення такої реєстрації.

До матеріалів даної господарської справи не подано доказів виконання позивачем умов п. 3.2, п. 5.1 договору, зокрема, доказів реєстрації податкових накладних та доказів надання/направлення їх покупцю, що унеможливлює встановлення терміну оплати за товар.

Щодо посилань відповідача на постанову ВС від 25.04.2018 року по справі № 910/6708/17, то суд зазначає наступне. Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, відрізняються від правовідносин по справі № 910/6708/17. Зокрема, як вбачається зі змісту постанови по справі № 910/6708/17 ВС зазначив, що: "виникнення у покупця обов`язку з оплати товару поставлено в залежність від факту його поставки та реєстрації податкових накладних. Проте договір також унормовує порядок виставлення претензій щодо некомплектності, якості та отримання всіх необхідних документів на товар і саме дотримання цього порядку надає покупцю право не оплачувати товар до моменту виправлення постачальником виявлених недоліків ". Отже, умовами договору по іншій справі № 910/6708/17 сторони погодили окремий алгоритм дій покупця у випадку ненадання продавцем комплекту документів, недотримання якого покупцем (алгоритму дій) і мало наслідком відлік відстрочки платежу з іншої дати, настання строку оплати та задоволення позовних вимог в іншій справі про стягнення коштів за поставлений товар.

Натомість, умовами укладеного між сторонами у даній справі договору, зокрема, п. 4.5 договору, передбачено право покупця у випадку ненадання постачальником (позивачем) зареєстрованих податкових накладних в односторонньому порядку зменшити ціну договору. Будь-яких доказів, які б підтверджували факт зміни ціни договору, суду не подано.

Умовами договору у даній справі на покупця (відповідача) не покладено обов`язку направлення постачальнику (позивачу) будь-яких претензій, вимог тощо у випадку ненадання передбачених п. 3.2, 5.1 договору документів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування у даній справі правової позиції, викладеної в постанові ВС від 25.04.2018 року по справі № 910/6708/17.

Враховуючи, що позивачем не виконано обов`язку щодо надання відповідачу передбачених п. 3.2, п. 5.1 документів, зокрема, доказів належної реєстрації податкових накладних в ЄРПН по господарських операціях на суму 572 171, 40 грн., суд дійшов висновку, що обов`язок відповідача з проведення оплати за товар на суму 572 171, 40 грн. відповідно до умов договору не настав, що свідчить про передчасність вимоги позивача та відсутність порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 8 582, 57 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.12.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш