Рішення

від 03.12.2019 по справі 915/1889/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Справа № 915/1889/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївмолпром, вул. Громадянська, 16, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 05409745)

до відповідача Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440366)

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 7-ріш від 20.06.2019 року по справі № 1-26.115/61-2017.

за участю представників сторін:

від позивача: Цюпа В.П., адвокат (ордер серія МК № 119186 від 17.09.2019 року);

від відповідача: Кравченко С.В. довіреність № 17 від 15.10.2019 року;

від відповідача: Войтенкова І.О. довіреність № 13 від 04.04.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївмолпром з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу № 7-ріш від 20.06.2019 року по справі № 1-26.115/61-2017.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 17.09.2019 року.

В судовому засіданні 17.09.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 15.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.10.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 05.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.11.20119 року закрито підготовче провадження у справі № 915/1889/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 04.12.2019 року.

В судовому засіданні 04.12.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 7-ріш від 20.06.2019 року по справі № 1-26.115/61-2017.

Підставою позову позивачем зазначено, що рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу № 7-ріш від 20.06.2019 року по справі № 1-26.115/61-2017 є безпідставним, незаконним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки при прийнятті рішення не дотримано вимоги законодавства, не проведено розслідування за фактами видання протоколів випробування, які виконано некомпетентною установою та з порушенням законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві та відповіді на відзив (вх. № 14644/19 від 17.09.2019 року) зазначає наступне:

-акт відбору зразків від 05.09.2017 року, протокол випробувань № 1 від 05.09.2017 року, протокол випробувань № 2 від 05.09.2017 року, які стали підставою для порушення АМК провадження у справі та прийняття рішення № 7-ріш від 20.06.2019 року, не можуть бути доказами наявності порушення законодавства з боку позивача;

-акт відбору зразків від 05.09.2017 року не містить посилання на номер і дату документу, згідно з яким отримано товар, не зазначено постачальника товару, не вказано номер і дату якісного посвідчення, яке супроводжувало товар, ким воно видане, не вказано кількість партії товару, яка була посвідчена;

-відбір зразків проводився без повідомлення та участі позивача;

-будь-яких доказів, які б доказували, що виробником масла є позивач, окрім етикетки, не встановлено;

-акт відбору зразків та протоколи досліджень № 1 та № 2 не відповідають ані формі, ані змісту, визначеному постановою КМУ від 14.06.2002 року № 833 «Про затвердження порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень».

-в порушення «Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акти відбору зразків продукції», затвердженого постановою КМУ від 31.10.2007 року № 1280, в акті відбору зразків від 05.09.2017 року не зазначено рішення керівника органу державного нагляду (контролю) на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, не зазначено прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснювала їх відбір, перелік і кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості.

-в матеріалах справи № 1-26.115/61-2017, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 7-ріш від 20.06.2019 року, не міститься доказів, що установа, яка складала протокол випробування є акредитованою організацією, яка має право проводити дослідження з питань вмісту немолочного жиру в продуктах.

-посадова особа ДП «Тернопільстандартметрологія» не уповноважена приймати рішень щодо відповідності масла ДСТУ, лабораторія ПрАТ «Тернопільський молокозавод» не має дозволу на проведення вимірювання частки немолочних жирів у маслі вершковому та не акредитована як лабораторія, що має право проводити експертні дослідження, протоколи випробування № 1, № 2 від 05.09.2017 року складено невстановленою організацією чи особою;

-протоколи випробування не можуть бути доказами невідповідності продукції. Встановити наявність немолочних жирів у маслі вершковому, окрім як проведення експертного дослідження, іншим способом неможливо. Натомість, в порушення ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» в матеріалах справи № 1-26.115/61-117 відсутні експертні висновки, які можуть бути доказами у справі про захист від недобросовісної конкуренції. Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення територіальним відділенням АМКУ не дотримано вимоги законодавства, не проведено розслідування за фактами видання протоколів випробування некомпетентною установою, чим порушено право позивача на повне та об`єктивне вирішення справи щодо недобросовісної конкуренції.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №7-ріш від 20.06.2019 року по справі №1-26.115/61-2017 ґрунтується на припущеннях, які не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому є безпідставним та незаконним.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 14, 15 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ст. 41, 59 Закону України Про захист економічної конкуренції, ст. 5, 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України, Порядком відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2002 року № 833, Порядком відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акти відбору зразків продукції, затвердженого постановою КМУ від 31.10.2007 року № 1280.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 14388/19 від 11.09.2019 року) та запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 15363/19 від 02.10.2019 року) просить суд відмовити в позові.

В обґрунтування заперечень зазначає наступне:

-правові підстави для скасування судом чи визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України чітко визначені законодавством про захист економічної конкуренції (ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), при цьому, позивач не наводить жодної правової підстави, визначеної нормами Закону України «Про захист економічної конкуренції», для визнання недійсним та скасування рішення відділення;

- доводи позивача щодо невідповідності акту відбору та протоколів випробувань вимогам порядку № 833 та № 1280 обґрунтовані нормами права, які не підлягають застосуванню у даній справі;

-як свідчать фактичні обставини та матеріали справи №1-26.115/61-2017 під час відбору зразків продукції не проводились заходи щодо державного ветеринарно-санітарного контролю для проведення ветеринарно-санітарної експертизи і досліджень на предмет дослідження за показниками, визначеними у Додатку 5 (відповідно й не видавалось ветеринарне свідоцтво), а проводилось інше за змістом (суттю, метою) дослідження, ніж передбачено Порядком № 833, а саме - дослідження на показники наявності немолочних жирів у продукції, що дає підстави вважати чи є досліджуваний продукт відповідно до вимог ДСТУ 4399:2055 маслом;

-під час відбору зразків продукції (масла солодковершкового) не проводилось будь - яких заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю), з чого слідує, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядок № 1280 не мають відношення до обставин справи № 1-26.115/61-2017, отже не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

-повноваження ПрАТ «Тернопільський молокозавод «Молокія» щодо проведення відповідних досліджень підтверджується свідоцтвом про атестацію № РХ-1603/15, виданим 31.12.2015 року Державним підприємством «Тернопільский науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», яке чинне до 30.12.2019 року;

-позивач не вживав будь-яких заходів щодо здійснення незалежної експертизи, іншого випробування/дослідження;

-матеріалами справи підтверджено, що результати проведених компетентною установою досліджень свідчать про те, що у відібраних для дослідження зразках продукту під назвою Масло солодковершкове «Селянське», 72, 5 % жиру, 10 кг, дата виробництва 02.07.2017 року, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром», відсутні молочні жири та в основі продукту знаходяться рослинні жири, тобто такий продукт не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, згідно положень якого при виробництві масла не дозволено застосовувати будь-які жири та вершки, окрім тих, що отримані з коров`ячого молока;

-розміщена ПрАТ «Миколаївмолпром» на етикетці вказаного продукту інформація про його склад, а саме, що продукт складається із вершків з коров`ячого молока, не відповідає фактичному складу продукції, а тому такий продукт не міг називатись маслом. Використання при виробництві масла солодковершкового селянського рослинних жирів створює інший продукт, ніж масло солодковершкове, який може бути віднесений до спреду;

-також відповідач зазначає, що дії позивача, наведені у спірному рішенні, мають стійкий та систематичний характер. Позивача спірним рішенням вже втретє притягнуто до відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 7-ріш від 20.06.2019 року по справі № 1-26.115/61-2017.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо порушення відповідачем вимог законодавства, а саме прийняття рішення на підставі доказів, які не можуть бути доказами наявності порушення законодавства з боку позивача (акт відбору зразків, протоколи випробувань, які стали підставою притягнення позивача до відповідальності, ані по формі, ані по змісту не відповідають вимогам законодавства).

Рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.06.2019 року № 7-ріш (арк. 13-26) вирішено:

1. Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївмолпром», як правонаступник Приватного акціонерного товариства «Миколаївмолпром», вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а саме: поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб`єкта господарювання, у вигляді повідомлення на етикетці продукції масло солодковершкове «Селянське», 72,5% жиру, дата виготовлення 02.07.2017, маса 10 кг, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром», таких позначень як «масло солодковершкове» та «ДСТУ 4399:2005», згідно з яким не допускається наявність у маслі солодковершковому немолочних жирів, проте, які фактично містяться у складі вказаного продукту, про що свідчать результати проведених випробувань, чим поширювались неправдиві відомості щодо назви продукту, його споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, а саме, що вказаний продукт є маслом і відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, і які могли вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.

2. За вчинене порушення, відповідно до статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївмолпром» штраф у розмірі 68 000, 00 гривень.

Вказаним рішенням на ТзОВ «Миколаївмолпром» покладено обов`язок щодо сплати штрафу у двомісячний строк з дня його отримання та обов`язок щодо надіслання протягом п`яти днів з дня сплати штрафу до територіального відділення документів, що підтверджують сплату штрафу (абз. 3-4 п. 2 рішення № 7-ріш від 20.06.2019 року) (арк. 13-26).

Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 7-ріш від 20.06.2019 року надіслано на адресу ПрАТ «Миколаївмолпром» супровідним листом від 25.06.2019 року № 64-02/1128 та отримано останнім 03.01.2017 року (арк. 27-28).

Рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановлено, зокрема, наступні обставини:

Головою Антимонопольного комітету України надано доручення Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (далі відділення) від 26.09.2017 №13-01/310 розглянути звернення 6 управління Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (м. Рівне) щодо порушення Приватним акціонерним товариством «Миколаївмолпром» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та за наявності підстав прийняти відповідні рішення (пункт 1 рішення).

Розпорядженням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.10.2017 №61-р, за власною ініціативою розпочато розгляд справи №1-26.115/61-2017 за ознаками вчинення ПрАТ «Миколаївмолпром» (ідентифікаційний код 05409745; місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 16) (далі ПрАТ «Миколаївмолпром») порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) робіт, послуг цього суб`єкта господарювання (пункт 2 рішення)

У наданому до відділення зверненні 6 управління Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (м. Рівне) (далі 6 управління) від 08.09.2017 №171616-1637, яке було скеровано В.о. голови Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, повідомляється, що 6 управлінням отримана інформація щодо постачання ТОВ «Військторг» (м. Київ), яке на договірних засадах надає послуги з харчування особового складу військової частини НОМЕР_1 , продуктів харчування сумнівної якості, зокрема, масла солодковершкового. За результатами ініційованого 6 Управлінням перед ДП «Тернопільстандартметрологія» та ПрАТ «Тернопільський молокозавод «Молокія» лабораторного дослідження на предмет відповідності масла солодковершкового «Селянське», 72,5% жиру, 10 кг, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром» (м. Миколаїв. вул. Комсомольська, 101), партія якого з датою виробництва 02.07.2017, вагою 600 кілограм, за ціною 97 грн. за 1 кілограм, 04.07.2017 була поставлена на продовольчий склад військової частини, та в подальшому використовувалася ТОВ «Військторг» для харчування особового складу військової частини, вимогам зазначеного на етикетці ДСТУ 4399:2005, встановлено, що випробування (протоколи додаються) двох відібраних (в їдальні безпосередньо перед видачею для споживання військовослужбовцями та на зберіганні в приміщенні продовольчого складу) зразків масла солодковершкового показало, що в його основі відсутні молочні жири, натомість наявні жири виключно рослинного походження, що не відповідає вимогам заявленого на етикетці ДСТУ. Виходячи з наведеного, 6 управління вважає, що такі дії ПрАТ «Миколаївмолпром» підпадають під дію статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у зв`язку з чим направляє відповідні документальні матеріали для перевірки факту недобросовісної конкуренції (пункт 17 рішення).

До матеріалів звернення було надано оригінал етикетки, що була розміщена на пакувальній тарі продукту масло солодковершкове «Селянське», 72,5% жиру, 10 кг, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 02.07.2017, виробник ПрАТ «Миколаївмолпром» (54008, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101) (пункт 18 рішення).

На етикетці містяться написи щодо продукту, зокрема: підприємство-виробник ПрАТ «Миколаївмолпром»;

Масло солодковершкове «Селянське», 72,5% жиру, ДСТУ 4399:2005;

Склад: вершки з коров`ячого молока.

Також на етикетці наводиться інформація про адресу виробника та його потужностей виробництва; контакти; дату виготовлення; масу; харчову та енергетичну цінність; умови зберігання та строк придатності продукту (пункт 19 рішення).

Аналіз інформації, розміщеної на етикетці продукту, а саме - позначення Масло солодковершкове «Селянське», 72,5% жиру, ДСТУ 4399:2005, склад, дає підстави вважати, що вказана інформація зазначена з метою інформування споживача про назву продукції та її складову (пункт 20 рішення).

Отже, виробляючи та реалізуючи масло солодковершкове «Селянське», 72,5%, з датою виготовлення 02.07.2017, ПрАТ «Миколаївмолпром» позиціонувало свій товар як молочну продукцію із назвою «масло солодковершкове селянське», яка відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, та має у складі вершки з коров`ячого молока (пункт 23 рішення).

Отже, із наведених законодавчих норм (Закон України «Про молоко та молочні продукти», ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови". Національний стандарт України (далі ДСТУ 4399:2005), який прийнято згідно наказу Держпродспоживстандарту України від 26.02.2007 №40) випливає, що, якщо, при виробництві продукту під назвою масло використовуються будь-які інші жири та вершки, окрім тих, що отримані з коров`ячого молока, тобто, жири немолочного походження, зокрема, рослинні жири, то такий продукт не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, яким врегульовано виробництво масла, а тому такий продукт за його складом не можна вважати маслом (пункт 29 рішення).

Отже, оскільки результати проведених досліджень свідчать про те, що у відібраних для дослідження зразках продукту під назвою масло солодковершкове «Селянське», 72,5% жиру, 10 кг, дата виробництва 02.07.2017, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром» відсутні молочні жири та в основі продукту знаходяться рослинні жири, то такий продукт не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, згідно положень якого при виробництві масла не дозволено застосовувати будь-які жири та вершки, окрім тих, що отримані з коров`ячого молока (пункт 46 рішення).

Розміщена ПрАТ «Миколаївмолпром» на етикетці вказаного продукту інформація про його склад, а саме, що продукт складається із вершків з коров`ячого молока, не відповідає фактичному складу продукції, а тому такий продукт не міг називатися маслом (пункт 47 рішення).

Використання при виробництві масла солодковершкового селянського рослинних жирів створює інший продукт, ніж масло солодковершкове, який може бути віднесений до спреду. Так, відповідно до ДСТУ 4445:2005 «Спреди та жирові суміші» спред це харчовий жировий продукт (емульсія типу «вода в жирі»), який складається з молочного та рослинного жиру з масовою часткою загального жиру від 50% до 85% і в якому частка молочного жиру не менше ніж 25% загального жиру, із щільною або м`якою консистенцією з (без) додавання харчових добавок, наповнювачів та вітамінів (пункт 48 рішення).

Призначення, зокрема, етикетки залучити споживача та донести до нього змістовну інформацію про товар (пункт 51 рішення).

Виходячи з наведеного, ПрАТ «Миколаївмолпром», повідомляючи на етикетці продукції масло солодковершкове «Селянське», 72,5% жиру, дата виготовлення 02.07.2017, маса 10 кг, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром», такі позначення як «масло солодковершкове» та «ДСТУ 4399:2005», згідно з яким не допускається наявність у маслі солодковершковому немолочних жирів, проте, які фактично містяться у складі вказаного продукту, про що свідчать результати проведених випробувань, таким чином поширює неправдиві відомості щодо назви та складу продукту, а саме, що вказаний продукт є маслом і відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, що може вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів саме цього суб`єкта господарювання, та може ввести в оману (пункт 55 рішення).

Судом також встановлено наступні обставини.

06.10.2017 року Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України направлено на адресу позивача вимогу № 1-292/80-1373 про надання інформації, в якій відповідач вимагав надати територіальному відділенню інформацію та належним чином засвідчені копії документів, зокрема:

- підтверджуючі документи щодо складу продукту масло солодковершкове «Селянське», 72,5 % жиру, 10 кг., дата виготовлення 02.07.2017, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром», ДСТУ 4399:2005 (ДСТУ, ТУ, рецептура, витяг з технічного процесу тощо) (пункт 1 вимоги);

- оригінал етикетки продукту масло солодковершкове «Селянське», 72,5 % жиру, 10 кг., дата виготовлення 02.07.2017, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром», ДСТУ 4399:2005, яка міститься на упаковці вказаного продукту (пункт 2 вимоги) з вказівкою розробника макету етикетки (пункт 3 вимоги);

- чи постачався ПрАТ «Миколаївмолпром» продукт масло солодковершкове «Селянське», 72,5 % жиру, 10 кг., дата виготовлення 02.07.2017, ДСТУ 4399:2005 до ТОВ «Військторг» (м. Київ) та військової частини НОМЕР_1 (м. Тернопіль) (пункт 8 вимоги) (арк. 69).

17.10.2017 року у відповідь на вимогу ПрАТ «Миколаївмолпром» направлено на адресу відповідача лист № 90 від 17.10.2017 року, в якому ПрАТ «Миколаївмолпром» повідомило інформацію з наданням підтверджуючих доказів, зокрема: направило оригінал етикетки, інформацію про виробника етикетки, інформацію щодо обсягів виробництва і реалізації масла солодковершкового «Селянське», 72,5 % жиру, 10 кг., дата виготовлення 02.07.2017, ДСТУ 4399:2005 (в натуральному (кг) та вартісному вимірах), копія етикетки якого додана до вимоги (арк. 70).

18.05.2018 року ПрАТ «Миколаївмолпром» звернулось із листом № 90 від 18.05.2018 року, в якому просило ТзОВ «Військторг» повідомити про можливість здійснення комісійного відбору проб такої продукції (із зазначенням орієнтовної дати та місця можливого проведення відбору проб), із обов`язковим залученням Торгово-промислової палати України (його регіонального відділення) для подальшого направлення відібраних проб на лабораторне випробування, з метою встановлення частки молочного жиру у продукції, у незалежній лабораторії, акредитованій у системі Укрсепро (арк. 96).

24.05.2018 року ТзОВ «Військторг» повідомило ПрАТ «Миколаївмолпром» про наявність можливості провести комісійний відбір проб для подальшого їх направлення на лабораторне випробування у незалежні акредитовані лабораторії (арк. 97).

Суду не подано доказів проведення комісійного відбору проб для подальшого їх направлення на лабораторне випробування.

05.06.2018 року та 20.07.2018 відповідачем територіальним відділенням АМКУ направлялись на адресу позивача ПрАТ «Миколаївмолпром» вимоги № 1-292/80-488 та №1-292/80-681 про надання інформації, в яких відповідач вимагав надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів, зокрема щодо:

- чи було здійснено комісійний відбір проб вказаної продукції для подальшого їх направлення на лабораторне випробування у незалежній акредитованій лабораторії;

- чи було проведено лабораторне випробування відібраних проб вказаної продукції з метою встановлення частки молочного жиру у продукції у незалежній лабораторії, акредитованій у системі Укрсепро (арк. 98, 100).

12.06.2018 року у відповідь на вимогу ПрАТ «Миколаївмолпром» направив на адресу відповідача лист № 100 від 12.06.2018 року, в якому ПрАТ «Миколаївмолпром» повідомив, що наразі проведення комісійного відбору продукції не відбулось, керівництвом підприємств узгоджується дата та склад комісії, що буде залучений до даної процедури. Орієнтовний строк, що було попередньо обумовлено сторонами для здійснення процедури відбору зразків продукції до 28.06.2018 року (арк. 99).

31.07.2018 року у відповідь на другу вимогу ПрАТ «Миколаївмолпром» було направлено на адресу територіального відділення АМКУ лист № 31/1 від 31.07.2018 року, в якому ПрАТ «Миколаївмолпром» повідомив, що:

- лабораторне випробування не було проведено;

- комісійний відбір проб вказаної продукції не було проведено, у зв`язку з періодом відпусток працівників; необхідністю залучення Торгово-промислової палати; віддаленістю об`єкта, на якому має проводитись відбір зразків, що ускладнило погодження часу та переліку осіб, що мають бути залучені для даної мети (арк. 101).

Відповідно до інформації, викладеної в листі ТзОВ «Військторг» № 31.07-9 від 31.07.2018 року на вимогу територіального відділення, ТзОВ «Військторг» повідомив територіальне відділення АМКУ, що у зв`язку із тим, що станом на 02.07.2018 року для комісійного відбору зразків Масла солодковершкового «Селянське» 72,5% жиру ДСТУ 4399:2005 (дата виготовлення 02.07.2017 року, виробник ПрАТ «Миколаївмолпром») для подальшого їх направлення на лабораторне випробування у незалежній акредитованій лабораторії уповноважених представників не прибуло, даний продукт 03.07.2018 року у кількості 20 кг було вивезено з території в/ч НОМЕР_1 та знищено (арк. 103).

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до п. 1, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

- призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку.

Аналогічні повноваження мають територіальні відділення Антимонопольного комітету України (ст. 12, 14 Закону).

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право:

- ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи);

- наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу;

- одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі);

- оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм правами.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України за власною ініціативою чи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, мають право призначати експертизу, про що приймається розпорядження.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.

Терміни, які вживаються для цілей цього Закону, визначені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Відповідно до ст. 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 країни Союзу зобов`язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної конкуренції.

(2) Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.

(3) Зокрема підлягають забороні:

1. всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента;

2. неправильні ствердження при існуванні комерційної діяльності, що здатні дискредитувати підприємство, продукти чи промислову або торговельну діяльність конкурента;

3. вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як недобросовісної конкуренції необов`язково з`ясовувати настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, настання інших відповідних наслідків. Достатньо встановити сам факт вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (статті 6 і 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 4, 6, 8, 15-1, 16-18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції») (постанова ВП ВС від 02.07.2019 року по справі № 910/23000/17).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» інформація про харчовий продукт - інформація, що стосується харчового продукту, яка надається кінцевому споживачеві шляхом зазначення у маркуванні, інших супровідних документах та матеріалах або в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв`язку або усних повідомлень.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» маркування - слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього.

Відповідно до п.п. «а» п. 5 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 року № 487, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 11.02.2011 року за № 183/18921 (чинного як на дату виробництва продукції, так і на дату прийняття рішення АМКУ) маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні: вводити в оману споживача стосовно: характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання.

Відповідно до п.п. «а» п. 6 Технічного регламенту вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.

У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

Маркування харчових продуктів повинно містити таку обов`язкову інформацію: 1) назву харчового продукту; 2) склад харчового продукту; 3) кількість окремих інгредієнтів (класу інгредієнтів) для випадків, що визначені в пункті 18 цього Технічного регламенту; 4) кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру; 5) часові характеристики придатності харчового продукту; 6) умови зберігання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов зберігання; 7) умови та рекомендації використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов використання; 8) найменування та місцезнаходження і номер телефону виробника або гарячої лінії, фактичну адресу потужностей (об`єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження і номер телефону імпортера; 9) найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача, у разі якщо цим підприємством не є виробник; 10) номер партії виробництва; 11) інформацію про генетично модифіковані організми в складі харчового продукту (відповідно до чинного законодавства); 12) інформацію щодо місця походження для харчових продуктів, які лише упаковані або розфасовані в Україні, якщо відсутність такої інформації може ввести в оману споживача; 13) поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичну цінність (калорійність) виражену в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту; 14) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями споживачів (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров`я при його споживанні; 15) позначення знака для товарів і послуг, за яким харчовий продукт реалізується (за наявності).

Відповідно до п. 7 Технічного регламенту назва харчового продукту повинна бути зрозумілою для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, надавати можливість відрізняти певний вид харчового продукту від інших аналогічних видів харчових продуктів.

Назва харчового продукту повинна відповідати назві, установленій нормативно-правовими актами, а в разі їх відсутності - установленій нормативними документами, або відповідати усталеним назвам харчових продуктів, що застосовуються в країні, а в разі їх відсутності - як назва харчового продукту застосовується опис продукту, а в разі потреби - і опис його застосування, який є досить точним для того, щоб надати покупцеві можливість визначити вид продукту харчування і відрізнити його від інших аналогічних продуктів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про молоко та молочні продукти» маркування - інформація про молоко, молочну сировину та молочні продукти, нанесена на упаковку відповідно до вимог нормативно-правових актів і нормативних документів.

Держспоживстандарт України прийняв ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове" та ДСТУ 4445:2005 "Спреди та суміші жирові".

ДСТУ "Масло вершкове" чинний від 01.07.2006 року поширюється на масло, виготовлене лише з коров`ячого молока та продуктів його перероблення.

Для виробництва масла дозволено використовувати молоко коров`яче незбиране, вершки, молоко знежирене, вершки пластичні і підсирні, молоко незбиране сухе и молоко нежирне сухе, маслянку-сировину і маслянку суху, закваску бактеріальну або заквашувальний препарат згідно з чинними нормативними документами (ДСТУ 3662; 4273 та ін), сіль кухонну "Екстра" або вищого ґатунку згідно з ДСТУ 3583(ГОСТ 13830), воду питну згідно ГОСТ 2874.

ДСТУ 4445:2005 "Спреди та суміші жирові" чинний від 01.07.2006 року. Цей стандарт поширюється на спреди та жирові суміші, які виробляються з коров`ячого молока, продуктів його перероблення, рослинних жирів та (або) олій чи жирових композицій з них з додаванням або без додавання харчових добавок, наповнювачів та вітамінів. Цей стандарт не поширюється на масло вершкове, маргарини та жирові продукти з вмістом загального жиру меншим ніж 50%.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами ініційованого 6 Управлінням перед ДП «Тернопільстандартметрологія» та ПрАТ «Тернопільський молокозавод «Молокія» лабораторного дослідження на предмет відповідності масла солодковершкового «Селянське», 72,5% жиру, 10 кг, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром» (м. Миколаїв. вул. Комсомольська, 101), партія якого з датою виробництва 02.07.2017, вагою 600 кілограм, за ціною 97 грн. за 1 кілограм, 04.07.2017 була поставлена на продовольчий склад військової частини, та в подальшому використовувалася ТОВ «Військторг» для харчування особового складу військової частини, вимогам зазначеного на етикетці ДСТУ 4399:2005, встановлено, що випробування двох відібраних зразків масла солодковершкового показало, що в його основі відсутні молочні жири, натомість наявні жири рослинного походження, що не відповідає вимогам заявленого на етикетці ДСТУ (протоколи випробувань № 1 та № 2) (арк. 31-32).

З матеріалів справи також вбачається, що територіальне відділення АМКУ двічі 05.06.2018 року та 20.07.2018 направляло вимоги на адресу ПрАТ «Миколаївмолпром» про надання інформації: чи було здійснено комісійний відбір проб вказаної продукції для подальшого їх направлення на лабораторне випробування у незалежній акредитованій лабораторії та чи було проведено лабораторне випробування відібраних проб вказаної продукції з метою встановлення частки молочного жиру у продукції у незалежній лабораторії, акредитованій у системі Укрсепро (арк. 98, 100).

ПрАТ «Миколаївмолпром» було обізнане про розгляд справи територіальним відділенням, не позбавлене було можливості ознайомитись з матеріалами справи, подати докази, направити власні лабораторні дослідження, ініціювати проведення експертизи. Натомість, позивачем ПрАТ «Миколаївмолпром» не вчинено жодних дій та не подано територіальному відділенню АМКУ жодних доказів на підтвердження відповідності продукції вимогам ДСТУ. Відтак, враховуючи відсутність протилежних, спростовуючих, суперечливих доказів, територіальне відділення АМКУ в силу ст. 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не мало підстав для призначення експертизи під час проведення розслідування.

Позивачем ПрАТ «Миколаївмолпром» також не подано й суду жодних доказів, які б підтверджували відповідність виробленої продукції вимогам нормативно-правових актів, в тому числі вимогам зазначеного на етикетці ДСТУ 4399:2005.

Молочна продукція є товаром, який швидко псується, що унеможливлює призначення судової експертизи в судовому порядку, оскільки вже на момент звернення позивача до суду із даним позовом термін зберігання продукції сплив.

За таких обставин ані матеріали справи № 1-26.115/61-2017, ані матеріали даної господарської справи не містять доказів відповідності продукції вимогам зазначеного на етикетці ДСТУ 4399:2005.

Позивач ПрАТ «Миколаївмолпром» фактично намагається здійснити переоцінку доказів (результатів випробувань) з підстав неналежної форми та змісту результатів лабораторних випробувань, при цьому не надаючи жодних належних та допустимих доказів відповідності продукції вимогам ДСТУ.

Щодо посилань позивача на відсутність будь-яких ідентифікацій стосовно того, що виробником масла солодковершкового є ПрАТ «Миколаївмолпром», окрім етикетки, то суд зазначає наступне.

Як вказано вище, в силу положень ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію доводиться до відома осіб виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці. В свою чергу інформацією самого позивача ПрАТ «Миколаївмолпром», наданою на вимогу територіального відділення, за вих. № 90 від 17.10.2017 року, зокрема, щодо етикетки продукту масло солодковершкове виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром», підтверджено маркування продукції позивачем. Самим позивачем подано на вимогу територіального відділення АМКУ підтверджуючі докази, а саме: копію договору на виготовлення поліграфічної продукції (етикетки), копію макета етикетки, копію етикетки (арк. 69-70, 78-81).

Крім того, як вбачається з наявної в матеріалах справи етикетки (арк. 78), номер партії ідентифікується датою виготовлення. В інформації позивача ПрАТ «Миколаївмолпром» вих. № 90 від 17.10.2017 року також надано дані щодо обсягів виробництва та реалізації масла солодковершкового «Селянське» 72, 5 % жиру, 10 кг, дата виготовлення 02.07.2017, ДСТУ 4399:2005 (а натуральному (кг) та вартісному вимірах) з датою виробництва 02.07.2017 року з додаванням етикетки (арк. 70).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача щодо відсутності будь-яких ідентифікацій стосовно того, що останній є виробником продукції, ґрунтуються на припущеннях та спростовуються матеріалами справи.

Територіальним відділенням АМКУ встановлено, що ринок виробництва та реалізації масла солодковершкового селянського є загальнодержавним та конкурентним. Учасниками вказаного товарного ринку є суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність із виробництва, реалізації масла солодковершкового, наприклад, (окрім Відповідача) ТДВ «Яготинський маслозавод», ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза», ТДВ «Баштанський сирзавод», ТОВ «Люстдорф», ТОВ «Тульчинський маслосирзавод», ДП «Лакталіс-Україна», ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» та інші (пункт 58 рішення).

Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Враховуючи вищевикладені обставини, територіальне відділення АМКУ визнало факт недобросовісної конкуренції, оскільки поведінка ПрАТ «Миколаївмолпром» на ринку є нечесною як по відношенню до його конкурентів, так і до споживачів масла солодковершкового, які в силу прямих приписів Закону України «Про захист прав споживачів» мають право на достовірну інформацію щодо складу, характеристик, інших властивостей та якості продукції. Зазначення недостовірної інформації щодо складу продукції могло надавати позивачу переваги у конкуренції порівняно з іншими виробниками масла солодковершкового, так як споживачі при купівлі товару порівнюють товари ПрАТ «Миколаївмолпром» з товарами інших виробників масла солодковершкового. Оскільки інформація щодо наявності в складі продукції рослинних жирів може вплинути на наміри споживачів щодо придбання цього товару, то це могло поставити позивача у більш вигідне становище у порівнянні з іншими суб`єктами господарювання, які діють на відповідному ринку, і є його конкурентами, і дотримуються вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, внаслідок цього позивач міг отримати неправомірні переваги у конкуренції не завдяки власним досягненням (зокрема, виробленню продукту із коров`ячого молока, що передбачено ДСТУ), що є однією із ознак економічної конкуренції, а шляхом поширення неправдивих відомостей щодо споживчих властивостей товару.

Дії ПрАТ «Миколаївмолпром», які полягали у повідомленні на етикетці продукції масло солодковершкове «Селянське», 72,5 % жиру, дата виготовлення 02.07.2017, маса 10 кг, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром», таких позначень як «масло солодковершкове» та «ДСТУ 4399:2005», згідно з яким не допускається наявність у маслі солодковершковому немолочних жирів, проте, які фактично містилися у складі вказаного продукту, про що свідчать результати проведених випробувань (інше не спростовано позивачем), чим поширювались неправдиві відомості щодо назви продукту, його споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, а саме, що вказаний продукт є маслом і відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005), і які могли вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції";

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на положення названих норм Закону, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку позивача, а зобов`язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення Антимонопольного комітету України недійсним (п. 9.5 постанови ВС від 26.09.2019 року по справі № 907/384/18).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/10604/18.

Враховуючи вищевикладене, територіальним відділенням АМКУ повно з`ясовано та визнано встановленими обставини, які мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні, відповідають обставинам справи; норми матеріального права щодо надання правової кваліфікації діям позивача (акту недобросвісної конкуренції зі сторони позивача) застовано правильно. Порушення або неправильного застосування норм процесуального права матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні правові підстави в розумінні ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу № 7-ріш від 20.06.2019 року по справі № 1-26.115/61-2017.

В позові слід відмовити.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.12.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш