Рішення

від 12.12.2019 по справі 917/1703/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.19 Справа № 917/1703/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Хоум", вул. Кайсарова, буд. 11, м. Київ, 03022

до Фізичної особи-підприємця М`якініна Віталія Олеговича, АДРЕСА_1

про стягнення грошових коштів

Суддя Ціленко В. А.

Секретар судового засідання Білоус О.В

Представники сторін в судове засідання не викликались. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку спрощеного провадження, відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Хоум" м. Київ про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця М`якініна Віталія Олеговича, м. Полтава за загальним договором № 10/3 від 03.10.2016 року в сумі 32058,20 грн. основного боргу, 2674,31 грн. 3% річних та 9694,40 грн. інфляційних витрат.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, на підставі ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до договору № 10/3 від 03.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Хоум" м. Київ зобов`язалося передати у власність товар на умовах визначення найменування, асортименту, кількості та ціни у додатках до договору та накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії, а Фізична особа-підприємець М`якінін Віталій Олегович оплачувати товар на умовах визначених у договорі.

Позивач у справі посилається на неналежне виконання боржником договірних зобов`язань та просить суд стягнути борг та додаткові нарахування за їх порушення.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються договором поставки, відповідно до якого продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання договору № 10/3 від 03.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Хоум" м. Київ протягом жовтня 2016 року передано покупцю товарів дитячого асортименту, на загальну суму 60906,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами додатками до договору: № 1 від 03.10.2016 року; № 1 від 03.11.2016; № 3 від 07.12.2016; № 1 та № 4 від 14.12.2016; № 2 від 26.12.2016; № 6 від 28.02.2017 та № 3 від 28.03.2017 року та видатковими накладними: № 650 від 13.10.2016 року; № 654 від 13.10.2016 року; № 655 від 13.10.2016 року; № 656 від 13.10.2016 року; № 661 від 13.10.2016 року, № 662 від 13.10.2016 року; № 663 від 13.10.16 року, № 664 від 13.10.16 року, № 665 від 13.10.16 року; № 707 від 19.10.16 року.

Пунктом 5.7 та 5.9. договору № 10/3 від 03.10.2016 року передбачено, що покупець здійснює оплату за товар згідно рахунку-фактури, на умовах реалізації товару, з перерахуванням кожні 15 та 30 числа місяця починаючи з першої поставки, коштів за реалізацію товару, але не пізніше 60 днів з моменту поставки цього товару. Моментом виконання покупцем своїх зобов`язань по здійсненню розрахунків за товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок або до каси постачальника.

Враховуючи вищевикладене 13.12.2016 року є днем закінчення граничного строку оплати відповідачем за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач, взятий на себе обов`язок по оплаті 60906,00 грн. за поставлений товар виконав лише частково, у зв`язку з чим останньому було направлено претензію № 1 від 12.07.2017 та № 2 від 05.12.2018 року про оплату залишку заборгованості разом з додатковими нарахуваннями у зв`язку з простроченням виплати. Однак відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість перед позивачем не погасив.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача в частині стягнення 32058,20 грн. основного боргу є обгрунтованими та підтверджуються наданими у справі доказами.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При викладених обставинах позов в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 2674,31 грн. та 9694,40 інфляційних витрат підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця М`якініна Віталія Олеговича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Хоум" (вул. Кайсарова, буд. 11, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 38913473) - 32058,20 грн. основного боргу, 2674,31 грн. 3% річних, 9694,40 грн. інфляційних витрат та 1921,00 грн. судового збору.

3. Копію рішення направити сторонам по справі.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.12.2019 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ціленко В. А.