Рішення

від 17.12.2019 по справі 921/425/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/425/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027)

до відповідача: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації (проживання) АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ескорп", вул. Льва Толстого, будинок 57, м. Київ, 01032

про стягнення заборгованості в розмірі 249 940 грн 77 коп.

За участі представників:

Позивача: Панькова О.П. - уповноваженого

Відповідача: не прибув

Третьої особи : не прибув

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

03.07.2019 (згідно квитанції на поштовому конверті) Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", надалі - позивач, звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , надалі - відповідач, про стягнення 249 940 грн 77 коп. заборгованості за Договором б/н від 24.01.2013.

Підставою позову визначено неналежне виконання ТзОВ "Купава Трейд", нині ТОВ "Ескорп", умов договору б/н від 24.01.2013, зобов`язання по якому забезпечене договором поруки № POR1423640012715 від 11.02.2015, укладеним між Банком та відповідачем.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано належним чином засвідчені копії: заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки від 24.01.2013, виписок по рахунках позичальника, договору поруки №POR1423640012715 від 11.02.2015, витягу з "Умов та правил надання банківських послуг", розрахунок заборгованості за договором б/н від 24.01.2013, а також інших документів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 08.07.2019, головуючим суддею для розгляду справи №921/425/19 визначено суддю Гирилу І.М.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Поряд із цим, ч. 6 ст. 176 ГПК України визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду (ч. 7 ст. 176 ГПК України).

09.07.2019, на виконання зазначених вище вимог процесуального законодавства, Господарський суд Тернопільської області звертався із відповідним запитом до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

22.07.2019 на адресу суду від Відділу надійшла відповідь, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з місця реєстрації - АДРЕСА_1 , знятий.

23.07.2019, з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судом було надіслано відповідний запит до Державної міграційної служби України.

28.08.2019 на адресу суду від Державної міграційної служби України надійшла відповідь, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.06.2017 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із вибуттям за адресою: АДРЕСА_2.

02.09.2019, з метою встановлення відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , на адресу Відділу з питань реєстрації місця проживання громадян та формування реєстру територіальної громади Управління з надання адміністративних послуг Боярської міської ради був надісланий запит за №921/425/572/2019.

19.09.2019 на адресу Господарського суду Тернопільської області від органу реєстрації Боярської міської ради надійшла відповідь за №02-10/2788-11 від 10.09.2019 на запит №921/425/572/2019, згідно якої останній повідомив про відсутність можливості надати відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , оскільки до створення реєстру територіальної громади картотека з питань реєстрації/зняття з реєстрації осіб, яка передана органу реєстрації виконавчого комітету Боярської міської ради Державною міграційною службою, житлово-експлуатаційними організаціями та іншими підприємствами, установами та організаціями, що забезпечували ведення картотек з питань реєстрації фізичних осіб, підтримується в актуальному стані за карткою реєстрації особи та адресною карткою особи та формується і ведеться за адресою реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання особи, а не в алфавітному порядку.

23.09.2019, з метою забезпечення права особи на розгляд спору належним судом та вирішення питання щодо підсудності даного спору, судом повторно надіслано на адресу органу реєстрації Боярської міської ради запит за №921/425/19/618/2019 з проханням надати витребовувану інформацію щодо реєстрації місця проживання фізичної особи ОСОБА_1

17.10.2019 від Відділу реєстрації Боярської міської ради надійшла відповідь за №02-10/3099-11 від 04.10.2019 на запит №921/425/19/618/2019 від 23.09.2019, з якої вбачається, що згідно відомостей органу реєстрації виконавчого комітету Боярської міської ради ОСОБА_1, починаючи з 08.06.2017 не здійснював реєстрацію свого місця проживання в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до ч. 10 ст. 176 ГПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно з ч. 6 ст. 29 ГПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності.

Зважаючи на те, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що останнім відомим зареєстрованим (до 08.06.2017) місцем проживання відповідача у справі - ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , що інших відомостей, не дивлячись на вчинені судом заходи, не здобуто, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.10.2019 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" б/н від 18.06.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/455/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; залучено до участі у справі №921/425/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ескорп", вул. Льва Толстого, будинок 57, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 38535154; судове засідання у справі № 921/425/19 призначено на 10:00 год. 13.11.2019; запропоновано учасникам справи надати суду визначені ст. 521 ГПК України заяви по суті справи та з процесуальних питань при наявності.

Ухвалами суду від 13.11.2019 та від 10.12.2019 розгляд справи по суті було відкладено на 09:10 год. 10.02.2019 та, відповідно, на 15:00 год. 17.12.2019, з викладених у них підстав.

16.12.2019 позивачем, на виконання вимог ухвали від 10.12.2019, згідно клопотання б/н б/д (вх. №22910), долучено до матеріалів справи витребовувані докази.

В судове засідання 17.12.2019 повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази.

Відповідач в судове засідання 17.12.2019 не прибув, причин нерибуття не повідомив, хоча про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином. Зокрема, враховуючи відсутність у суду відомостей щодо місця проживання (перебування) відповідача, на підставі ч. 10 ст. 176 ГПК України, на виконання вимог п. 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2019, на офіційному веб-порталі судової влади України судом було розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання 17.12.2019 о 15:00 год.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача явки свого уповноважено представника в судове засідання 17.12.2019 не забезпечила, причин неприбуття не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України інформації, місцезнаходженням третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескорп" є: вул. Льва Толстого, будинок 57, м. Київ, 01032 (сформований судом витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ - в матеріалах справи).

Дана адреса третьої особи вказана і позивачем у позовній заяві. Саме на вказану адресу і були надіслані ухвали суду від 18.10.2019, від 13.11.2019 та від 10.12.2019.

Поряд із цим, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається, що: ухвали суду від 18.10.2019, від 13.11.2019 та від 10.12.2019 не вручені одержувачу під час доставки, із зазначенням органом поштового зв`язку причин: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки з пересилання поштового відправлення", "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача".

Днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пп. 5 п. 6 ст. 242 ГПК України).

Слід зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 вказаного Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

При цьому, застосовуючи згідно з ч. 2 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді даної справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989)

Відтак, суд вважає, що відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак своїм правом брати участь в судовому засіданні не скористалися.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення ( ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За даних обставин, зважаючи на те, що усіх учасників справи було належним чином повідомлено про судові засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, однак відповідачем та третьою особою, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судове засідання, явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

24.01.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Купава Трейд", має місце зміна найменування - ТзОВ "Ескорп" (сформований судом витяг - в матеріалах справи) - третьою особою у справі, була підписана Заява про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до якої Банк (позивач) відкрив Товариству у національній валюті зокрема поточний рахунок № НОМЕР_2 .

У заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відтисків печатки зазначено, що клієнт, підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

Своїм підписом клієнт приєднується та зобов`язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку http://www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет-/ SMS-ресурс, зазначений банком.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст. 634 ЦК України).

Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3.18.1.16 Умов та Правил надання банківських послуг (станом на час укладення Договору) при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Заявою про відкриття поточного рахунку передбачено, що: Банк (позивач у справі) за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту Клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Згідно з п. 3.18.1.1 Умовами (тут і надалі - у редакції, яка діяла на момент укладення договору банківського обслуговування):

Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.18.1.3).

Кредитний ліміт стосовно цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативних актів Національного банку України (п. 3.18.1.5).

Згідно з п. 3.18.1.6 ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

П. 3.18.1.8 передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі, далі - Угода). При належному виконанні Клієнтом зобов`язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Згідно з ст. ст. 212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту.

Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо (п. 3.18.1.11).

Порядок обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта визначено п. 3.18.2.1.4 Умов. Зокрема, при надходженні розрахункових документів Клієнта в Банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку Клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" в межах встановленого ліміту. За результатами операцій, проведених за поточним рахунком Клієнта протягом банківського дня, перед закриттям банківського дня на поточному рахунку Клієнта може бути сформоване як кредитове сальдо (у випадку перевищення величини надходжень на поточний рахунок над величиною списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами Клієнта з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня), так і дебетове сальдо (у випадку перевищення величини списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами Клієнта над величиною надходжень на поточний рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня. При закритті банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта фактично є сумою використовуваного Клієнтом кредиту в цей день.

Згідно з п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів в рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Таким чином, кредитування Товариства Банком відповідно до Умов полягало в проведенні його платежів понад залишок коштів на його поточному рахунку в межах встановленого кредитного ліміту.

Наведене вище, на думку суду, свідчить про те, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та третьою особою у справі договір банківського обслуговування є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 1 ст. 1066 ЦУ України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком;

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ст. 1067 ЦК України).

Ст. 1068 ЦК України визначено, що Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525-526 ЦК України).

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що зі сторони Банку зобов`язання за Договором банківського обслуговування б/н від 24.01.2013 виконано, на поточний рахунок позичальника (третьої особи у справі) №НОМЕР_2 було встановлено кредитний ліміт в сумі 1 000,00 грн з 24.01.2013, 5 000,00 грн з 22.03.2013, 17 000,00 грн з 16.05.2013, 64 000,00 грн з 19.06.2013, 67 000,00 грн з 12.11. 2013, 47 147,52 грн з 02.03.2014, 265 000,00 грн з 16.04.2014, 200 000,00 грн з 18.02.2015 та 250 000,00 грн з 30.01.2016 та з 13.01.2017. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою Банку №08.7.0.0.0/190618104342 від 18.07.2019 та банківськими виписками із зазначеного вище рахунку позичальника.

Долучена позивачем до матеріалів справи банківська виписка з рахунку третьої особи у справі №НОМЕР_2 свідчить про користування позичальником послугою "кредитний ліміт" шляхом надання Банку для оплати відповідних розрахункових документів у межах встановлених Банком лімітів та наявності станом на 23.03.2017 простроченої заборгованості по кредиту в сумі 249 940,77 грн, які позивач і просить стягнути з відповідача як поручителя третьої особи.

Судом встановлено, що факт укладення між позивачем та третьою особою у справі Договору банківського обслуговування б/н від 24.01.2013, шляхом підписання останнім заяви від 24.01.2013, надання позичальнику кредитного ліміту в розмірі 249 940,77 грн та наявності заборгованості за кредитом в зазначеній сумі встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/19927/17.

Зокрема, зазначеним вище судовим рішенням позов АК КБ "ПриватБанк" про стягнення з ТзОВ "Ескорп" 370 846,52 грн заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 24.01.2013 задоволено в повному обсязі та стягнуто з ТзОВ "Ескорп" 249 940,77 грн заборгованості за кредитом, 74 644,33 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 37 763,45 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 8 497,97 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 5 562,70 грн судового збору.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

В судовому засіданні 17.12.2019 повноважний представник позивача повідомив, що станом на день звернення Банку до Господарського суду Тернопільської області суду з позовом до поручителя (відповідача у даній справі) рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №921/19921/17 боржником не виконано. Заборгованість ТзОВ "Ескпорп" за Договором банківського обслуговування б/н від 24.01.2013 в загальній сумі 249 940,77 грн станом на день проведення даного судового засідання є непогашеною.

Зважаючи на наведені вище обставини, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з поручителя заборгованість за кредитом в сумі 249 940,77 грн.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів наведені в ч. 2. ст. 16 ЦК України, в якій також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законодавством України передбачено можливість захисту порушених прав декількома способами. Здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Таким чином, обрання способу захисту є виключним правом сторони та не може бути обмежене судом. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора шляхом стягнення заборгованості з боржника яке не виконане останнім , а також відсутність факту належного та повного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань, не позбавляє кредитора (позивача) права на звернення до суду із даним позовом.

Ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

П. 13.18.3.2, п. 13.18.3.2.1. Умов передбачено, що забезпеченням виконання зобов`язань по поверненню Клієнтом кредиту є надання поруки Поручителем/ями, або зазначеними у "Заяві про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відбитка печатки" або надавшими згоду на поруку через системи електронного зв`язку Клієнту та Банку (зокрема, система інтернет клієнт банк "Приват24" або інші), за виконання Клієнтом зобов`язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитним лімітом на умовах, визначених у розділі 3.18 цих Умов.

Порука дійсна з моменту повідомлення Банком Поручителя/лів про розмір встановленого Клієнтові кредитного ліміту або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомленнями або інших). При цьому вважається, що Поручитель/і з умовами надання кредиту та поруки ознайомлений.

Судом встановлено, що 11.02.2015 між ПАТ КБ "ПриватБанк" (зміна найменування - АТ КБ "Приватбанк") та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №РОR1423640012715, предметом якого є надання поруки Поручителем (відповідачем у справі) перед Кредитором (позивачем у справі) за виконання ТзОВ "Купава Трейд" зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (далі - угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 "Угоди 1" - 30% річних; за період користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.1.3 Угоди-1 - 60% річних; б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17 "Угоди 1" в розмірі 3% від сум перерахувань; в) винагороди за використання Ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. "Угоди 1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 200 000,00 грн. Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні (п. 1.1.1 Договору поруки).

П. 1.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку смерті або банкрутства Боржника за "Угодою-1" на, та/або заміни Боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку іншу особу (нового боржника), Поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання "Угоди -1" за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим Боржником зобов`язань за "Угодою -1" в розмірі і порядку, визначеному умовами "Угоди-1". При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.

Поручитель з умовами "Угоди-1" ознайомлений (п. 1.3 Договору поруки).

Згідно з п. 1.5 Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов`язань за "Угодою-1" Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

П. 2.1.2 Договору поруки сторони передбачили, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(них) зобов`язання(нь). Не направлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за "Угодою 1", незалежно від факту направлення чи не направлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання Боржника, зазначені в направленій Кредитором вимозі згідно пп. 12.1.2 п. 2.1 цього Договору (п. 2.4.1 Договору поруки).

Сторони домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" цей Договір припиняє свою дію (п. 4.1 Договору поруки).

Слід зазначити, що на момент підписання позичальником (третьою особою у справі) заяви від 24.01.2013 про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, згідно якої останній приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, розділ кредитний ліміт мав номер 3.18, а на момент укладення Договору поруки цей розділ змінив нумерацію на номер 3.2.1, проте, за своєю суттю, залишився незмінним.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ст. 553 ЦК України).

Ст. 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Відповідно до 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що в разі укладення договору поруки, який забезпечує виконання одного зобов`язання, виникає самостійне зобов`язання, сторона якого (поручитель) перебувають у правовідносинах з боржником, і поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

За таких обставин кредитор, на підставі положень ст. 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника й поручителя разом чи окремо, в повному обсязі або частково.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, доказів своєчасного виконання зобов`язань за Кредитним договором не надав, як і не надав суду доказів добровільної сплати боргу. Зазначені докази не надані суду і третьою особою (Позичальником).

В судовому засіданні встановлено, що Банком вживались заходи по стягненню заборгованості за кредитом в сумі 249 940,77 грн з боржника (третьої особи у справі). Однак станом на день розгляду даного спору в суді рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/19927/17 не виконане.

За даних обставин, зважаючи на доведений матеріалами справи факт неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань, наявності боргу станом на день розгляду даного спору в суді, аналізуючи наведені вище приписи чинного законодавства, умови Кредитного договору, Договору поруки, суд прийшов до висновку, що у відповідача, як солідарного поручителя, виник обов`язок погасити заборгованість за кредитом у сумі 249 970,77 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 249 970,77 грн заборгованості за кредитом у сумі 249 940 грн 77 коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст ст 123, 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 3 749 грн 11 коп. суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12-14, 50, 73-79, 86, 123, 129, 165, 202, 232-233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації (проживання) АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027) 249 940 грн 77 коп. заборгованості за кредитом за Договором б/н від 24.01.2013 та 3 479 грн 11 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1,2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.12.2019

Суддя І.М. Гирила