Рішення

від 11.12.2019 по справі 922/2999/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2999/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріс Плюс", м.Харків про стягнення 23 922,67грн. за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріс Плюс" (надалі - відповідач) про стягнення 23922,67грн., з яких: 19935,56грн. заборгованості та 3987,11грн. штрафу.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, отриманого за договором №147-к від 29.10.2015.

Ухвалою від 23.09.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.10.2019.

У підготовчому засіданні 22.10.2019 судом було постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 13.11.2019.

Ухвалою від 13.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2019.

Представник позивача в судове засідання не зявився, однак 18.10.2019 від нього надійшла заява, в якій він просив розглядати справу за його відсутністю.

Відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву не надав.

Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 61057, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.7. Дана адреса зазначена позивачем і у позовній заяві.

За вказаною адресою відповідачу направлялися копії ухвал від 23.09.2019, 24.10.2019, 13.11.2019, які були повернуті до суду підприємством зв`язку, у тому числі ухвала від 13.11.2019 повернута до суду з відповідною довідкою поштової установи від 26.11.2019 про відсутність адресата.

Згідно з частиною 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи приписи чинного законодавства, копія ухвали від 13.11.2019 є врученою відповідачу 26.11.2019, а тому суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

29 жовтня 2015 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір №147-к (надалі - Договір), за умовами якого постачальник бере на себе зобов`язання передати (поставити) у власність покупцю протягом дії договору товар в асортименті і кількості, вказаній в накладних, які є невід`ємною частиною договору. Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договору кількість і асортимент товару узгоджується сторонами і зазначається у видатковій накладній на кожну поставку.

Ціни на товар зазначаються в кожній видатковій накладній, що є додатком до договору. Загальна сума договору складає суму вартості товару згідно накладних, які є невід`ємною частиною даного договору і відвантажених протягом дії даного договору (п.п.3.3, 3.4 Договору).

Відповідно до пункту 3.5 Договору (в редакції додаткової угоди від 01.04.2016) розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 27 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує, що відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим у нього станом на 19.09.2019 існує заборгованість в розмірі 19935,56грн.

Суд зазначає, що відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження заборгованості відповідача позивачем надано суду наступні документи:

- акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2019 по 31.03.2019, який підписано обома сторонами та скріплено їх печатками. З даного акту вбачається, що у відповідача за Договором станом на 31.03.2019 існувала заборгованість в розмірі 1313,61грн.;

- видаткові накладні за період з 12.04.2019 по 31.05.2019, які підтверджують, що відповідач отримав за Договором товар на загальну суму 21182,83грн.;

- видаткові накладні про повернення товару за період з 30.05.2019 по 31.05.2019 на загальну суму 5987,10грн., відповідно до яких відповідач повернув товар позивачу.

Інші первісні бухгалтерські документи, які б підтверджували здійснення господарських операцій за Договором у матеріалах справи відсутні.

Вказані докази свідчать, що у відповідача існує заборгованість за Договором у розмірі 16509,34грн. (1313,61грн. + 21182,83грн. - 5987,10грн.)

Суд зазначає, що у доданому до позову розрахунку суми боргу позивач посилається додатково на інші документи, а саме: накладні за період з 14.03.2019 по 10.04.2019, а також банківські виписки за період з 08.04.2019 по 10.05.2019.

Однак, вказані докази в матеріалах справи відсутні, а тому не приймаються судом до уваги.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість за поставлений згідно з умовами Договору товар в розмірі 16509,34грн., яка не була оплачена в строк, передбачений пунктом 3.5 Договору (в редакції додаткової угоди від 01.04.2016).

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати отриманого за Договором товару.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 16509,34грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині вимог про стягнення основної заборгованості слід відмовити, оскільки, як зазначалося вище, позивачем не надано первісних бухгалтерських доказів на її підтвердження.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2 Договору за прострочення обумовленого в п.3.5 договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач обґрунтовано здійснив нарахування відповідачу штрафу, однак його розмір було визначено від суми заборгованості в розмірі 19935,56грн., в той час як підтвердженою судом визнано заборгованість в сумі 16509,34грн.

У зв`язку з цим, вимога про стягнення штрафу підлягає частковому задоволенню в розмірі 3301,87грн. (16509,34грн. х 20%).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріс Плюс" (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.7, код 36867677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (61125, м.Харків, вул.Катерининська, буд.46, код 21194014) 16509,34грн. заборгованості, 3301,87грн. штрафу, а також 1590,85грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "21" грудня 2019 р.

Суддя М.В. Калантай