Рішення

від 16.12.2019 по справі 922/2506/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2506/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Плюс", м. Харків до Державного підприємства "Харківський НДІ технології машинобудування", м. Харків про стягнення 720919,60 грн. за участю представників сторін:

позивача - Горбань О.В., за довіреністю № 2-юр від 02.01.2019 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюр Плюс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Харківський НДІ технології машинобудування" про стягнення за договором № 1108 від 11.08.2014 року заборгованості у розмірі 437531,93 грн., 131694,87 грн. інфляційних витрат, 20433,22 грн. 3% річних, 131259,58 грн. штрафу та 10813,80 судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано заявнику час на усунення недоліків позовної заяви - дев`ять днів з дня вручення даної ухвали суду.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 22.08.2019 року представник позивача надав заяву (вх. № 20268) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 23.09.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.09.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 30.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2019 року підготовче засідання у справі було відкладено на 13.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 25.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2019 року розгляд справи було відкладено на 16.12.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2019 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору від 11.08.2014 року в частин оплати спожитої електроенергії, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 437531,93 грн. основного боргу, 131694,87 грн. інфляційних втрат, 20433,32 грн. 3% річних та 131259,58 грн. штрафу.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

11.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Алюр Плюс (позивач) та Державний підприємством Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування (відповідач) було укладено договір № 1108, у відповідності до умов якого позивач зобов`язується надати відповідачу можливість споживання електроенергії за цим договором, а відповідач зобов`язується компенсувати вартість спожитої відповідачем електроенергії згідно показанням лічильника на умовах і в порядку визначеному цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору строк надання послуг встановлений з 11.08.2014 року по 31.12.2019 року.

Пунктом 2.2 договору також визначено, що сума компенсації витрат постачальника за спожиту електроенергію визначається згідно актів надання послуг, що виставляються постачальником та підписані сторонами.

Пунктом 3.1 договору визначено, що замовник зобов`язується компенсувати постачальнику вартість спожитої замовником електроенергії в строк не пізніше 30 календарних днів з дня підписання сторонами відповідного акту надання послуг.

Пунктом 6.3 договору визначено, що він вступає в силу з дня його підписання сторонами та дії до 31 грудня 2019 року, в частині взаємних розрахунків до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було спожито електроенергію за рахунок позивача на суму 458721,93 грн., про що свідчать підписані обома сторонами та скріплені печатками акти надання послуг за вказаний період (а.с. 37-81):

- акт від 25.11.2014 року № 147 на суму 21368,98 грн.;

- акт від 31.12.2014 року № 183 на суму 20815,43 грн.;

- акт від 31.01.2015 року № 28 на суму 8930,19 грн.;

- акт від 27.02.2015 року № 37 на суму 9577,78 грн.;

- акт від 31.03.2015 року № 61 на суму 8715,97 грн.;

- акт від 30.04.2015 року № 87 на суму 9215,65 грн.;

- акт від 29.05.2015 року № 113 на суму 5905,48 грн.;

- акт від 30.06.2015 року № 146 на суму 6724,00 грн.;

- акт від 31.07.2015 року № 169 на суму 7788,10 грн.;

- акт від 15.09.2015 року № 240 на суму 5304,98 грн.;

- акт від 30.09.2015 року № 294 на суму 7566,23 грн.;

- акт від 30.10.2015 року № 345 на суму 6868,85 грн.;

- акт від 30.12.2015 року № 496 на суму 10386,74 грн.;

- акт від 31.12.2015 року № 497 на суму 8815,17 грн.;

- акт від 29.01.2016 року № 81 на суму 9478,69 грн.;

- акт від 29.02.2016 року № 139 на суму 9181,35 грн.;

- акт від 31.03.2016 року № 207 на суму 8391,04 грн.;

- акт від 30.04.2016 року № 278 на суму 8580,36 грн.;

- акт від 31.05.2016 року № 358 на суму 8557,52 грн.;

- акт від 30.06.2016 року № 414 на суму 10995,18 грн.;

- акт від 31.07.2016 року № 488 на суму 8587,24 грн.;

- акт від 31.08.2016 року № 582 на суму 10199,63 грн.;

- акт від 30.09.2016 року № 675 на суму 6824,68 грн.;

- акт від 31.10.2016 року № 770 на суму 8286,20 грн.;

- акт від 30.11.2016 року № 882 на суму 9431,40 грн.;

- акт від 30.12.2016 року № 969 на суму 13166,85 грн.;

- акт від 31.01.2017 року № 72 на суму 6719,99 грн.;

- акт від 28.02.2017 року № 146 на суму 7175,53 грн.;

- акт від 31.03.2017 року № 201 на суму 7890,41 грн.;

- акт від 30.04.2017 року № 274 на суму 7039,76 грн.;

- акт від 31.05.2017 року № 349 на суму 4059,44 грн.;

- акт від 30.06.2017 року № 437 на суму 7026,67 грн.;

- акт від 31.07.2017 року № 528 на суму 4873,18 грн.;

- акт від 31.08.2017 року № 599 на суму 7232,96 грн.;

- акт від 30.09.2017 року № 701 на суму 5500,25 грн.;

- акт від 31.10.2017 року № 813 на суму 8298,05 грн.;

- акт від 30.11.2017 року № 919 на суму 5125,50 грн.;

- акт від 31.12.2017 року № 989 на суму 7483,80 грн.;

- акт від 31.01.2018 року № 61 на суму 7436,53 грн.;

- акт від 28.02.2018 року № 125 на суму 6896,49 грн.;

- акт від 31.03.2018 року № 228 на суму 7894,82 грн.;

- акт від 30.04.2018 року № 295 на суму 6943,93 грн.;

- акт від 31.05.2018 року № 363 на суму 7951,12 грн.;

- акт від 31.08.2018 року № 580 на суму 20450,97 грн.;

- акт від 30.09.2018 року № 653 на суму 6264,50 грн.;

- акт від 18.04.2018 року № 242 на суму 66344,34 грн.

Також в матеріалах справи наявні двосторонні акти фіксації показників приладу обліку електроенергії за період з серпня 2014 року по березень 2019 року, які підписані обома сторонами (а.с. 82-136).

В свою чергу відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором та здійснив лише часткову оплату за спожиту електроенергію у розмірі 20740,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача (а.с. 137-152).

Враховуючи вищенаведене, позивач вказує на те, що у відповідача наявні заборгованість за спожиту та несплачену електроенергію у розмірі 437531,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2019 року позивачем було направлено відповідачу претензію за № 0306/1 про зобов`язання погасити заборгованість (а.с. 21-24).

Відповідачем було надано позивачу відповідь на претензію за вих.. № 65 від 11.06.2019 року (а.с. 25-26), в якій відповідач визнав наявність заборгованості у розмірі 437531,93 грн., зазначив, що вона утворилась у зв`язку з неповною оплату згідно актів наданих послуг, яка виникла через недостатність фінансування державного підприємства та зазначив про сплату заборгованості в разі отримання необхідного фінансування.

Також заборгованість відповідача підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, які підписані обома сторонами (а.с. 27-36).

Відповідач відзиву на позов не надав, своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи наявні належні докази виконання позивачем умов договору, що підтверджується підписаними обома сторонами актами наданих послуг та двосторонніми актами фіксації показників пристроїв звітності електроенергії на загальну суму 458271,93 грн.

Відповідачем заборгованість оплачена лише частково у розмірі 20740,00 грн., про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача.

Таким чином заборгованість відповідача спожиту електроенергію складає 437531,93 грн., що також підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, які наявні в матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1108 від 11.08.2014 року в розмірі 437531,93 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 131694,87 грн. інфляційних втрат та 20433,22 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимога про стягнення 3% річних в сумі 20433,22 грн. та інфляційних втрат в сумі 131694,87 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 131259,58 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.2 договору, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства. У разі порушення відповідачем термінів і порядку оплати послуг, наданих позивачем та порушення п. 3.1 даного договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання по оплаті послуг (компенсації за спожиту відповідачем електроенергію), передбачених цим договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу штраф за неналежно виконане зобов`язання по оплаті послуг (компенсації за спожиту відповідачем електроенергію), штрафу перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо його задоволення у розмірі 131259,58 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування (61016, м. Харків, вул.. Кривоконівська, буд. 30, код ЄДРПОУ 14311070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алюр Плюс (61016, м. Харків, вул. Кривоконівська, буд. 30, код ЄДРПОУ 34860245) 437531,93 грн. основного боргу, 131694,87 грн. інфляційних втрат, 20433,22 грн. 3% річних, 131259,58 грн. штрафу та 10813,80 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Алюр Плюс (61016, м. Харків, вул. Кривоконівська, буд. 30, код ЄДРПОУ 34860245);

Відповідач - Державне підприємство Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування (61016, м. Харків, вул. Кривоконівська, буд. 30, код ЄДРПОУ 14311070);

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "20" грудня 2019 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/2506/19