Рішення
від 20.12.2019 по справі 918/788/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/788/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С. ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт Лтд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ"

про стягнення заборгованості в сумі 188 700 грн 67 коп. ,

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт Лтд" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ" (далі - ТзОВ "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 188 700 грн 67 коп., з яких: 126 000 грн 00 коп. - борг, 13 140 грн 67 коп. - інфляційні втрати, 49 560 грн 00 коп. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт Лтд" від 17.10.2019 р. № 3 залишено без руху, зобов`язано позивача у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати оригінал платіжного доручення від 21 жовтня 2019 року № 93180824 на суму 2 830 грн 52 коп.

20 листопада 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт Лтд" на адресу суду надійшло клопотання, до якого долучено оригінал платіжного доручення від 21 жовтня 2019 року № 93180824 на суму 2 830 грн 52 коп. (а.с. 44-45).

Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт Лтд" від 17.10.2019 р. № 3 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 16 грудня 2019 року.

16 грудня 2019 року від позивача на адресу суду надійшли пояснення від 10.12.2019 р. № 1 з додатками (а.с. 52-81).

У судове засідання 16 грудня 2019 року позивач не з`явився, однак 16.12.2019 р. від представника останнього на адресу суду надійшло клопотання від 16.12.2019 р. № 1 про розгляд справи без участі представника (а.с. 87). Також в даному клопотанні представник позивача зазначив, що складу суду довіряє, відводів не має.

Відповідач у судове засідання 16 грудня 2019 року також не з`явився, ухвала суду від 21 листопада 2019 року повернулася на адресу суду із зазначенням на конверті причини повернення: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 49-51).

Суд зазначає, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Приписами статті 10 зазначеного Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ" є: 33001, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Дворецька, будинок 120А.

Ухвала суду від 21 листопада 2019 року направлялася судом на зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте конверт з копією наведеної ухвали було повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення адресату з посиланням на відсутність відповідача за наведеною адресою.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України без участі відповідача.

Крім того, з урахуванням клопотання представника позивача від 16.12.2019 р. № 1, суд розглядає справу і без участі останнього.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

У судовому засіданні 16 грудня 2019 року судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ" (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт Лтд" (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 8/01.06.2018 (далі - Договір, а.с. 12-13).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець відповідно до умов цього договору і в строк, обумовлений сторонами, зобов`язується поставити, а Покупець оплатити і прийняти - пиломатеріали порід - сосна, вільха, осика, тополя (далі - товар), кількість, якість якого наводяться в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно п. 2.1. Договору ціна на товар, встановлена в гривнях за 1 куб.м. на умовах франко - склад Продавця (м. Рівне, вул. Дворецька, 120а, або за погодженою сторонами адресою) та погоджується сторонами на момент виставлення рахунку Продавцем Покупцю до оплати.

Пунктом 2.5. Договору сторони погодили, що плата за товар здійснюється Покупцем на підставі виставленого рахунку Продавця протягом трьох робочих днів з дати його формування шляхом прямого банківського переказу коштів на рахунок Продавця на умовах 100% оплати. Рахунки виставляються Продавцем на партію тижневої поставки товару згідно погодженої сторонами специфікації.

Поставка товару по даному договору здійснюється згідно тижневого графіку поставок, який є невід`ємною частиною даного договору, на умовах франко - склад Продавця, або за погодженою сторонами адресою. (Додаток № 2) (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору Покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату за кожну партію товару у відповідності до п. 2.5. Договору.

Згідно п. 5.3. Договору Продавець зобов`язаний передати Покупцю товар після зарахування банком Продавця коштів Покупця згідно рахунку на протязі 8 робочих днів.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення постачання товару з причин, виключно залежних від Продавця, Продавець зобов`язаний сплатити Покупцеві штрафні санкції у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення (якщо товар повністю або частково вже був сплачений). Нарахування штрафних санкцій робиться впродовж усього періоду прострочення незалежно від його тривалості.

Відповідно до п. 6.3. Договору, у випадку якщо Продавець не може здійснити погоджене сторонами постачання товару впродовж 15 днів з моменту настання терміну здійснення такого постачання, Продавець зобов`язаний негайно повернути Покупцеві отриману попередню оплату (якщо товар повністю або частково вже був сплачений).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Договір діє до 31.12.2018 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. (п.п. 9.1.-9.3. Договору).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

ТзОВ "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ" виставило Товариство рахунок на оплату від 1 червня 2018 року № 01/А на суму 105 000 грн 00 коп. за товар пиломатеріал обрізний сосновий, 3 сорт, в кількості 35 м.куб. (а.с. 17).

Товариство згідно платіжного доручення від 4 червня 2018 року № 93178738 оплатило рахунок від 1 червня 2018 року № 01/А на суму 105 000 грн 00 коп. (а.с. 18).

Згідно видаткової накладної від 14 червня 2018 року № 01/А відповідач поставив частину товару в кількості 29,55 м.куб. на суму 106 380 грн 00 коп. (а.с. 19). Докази поставки решти товару (на суму 19 620 грн 00 коп.) в матеріалах справи відсутні.

Крім того, ТзОВ "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ" виставило Товариство рахунок на оплату від 14 червня 2018 року № 02/А на суму 106 380 грн 00 коп. за товар пиломатеріал обрізний сосновий, 3 сорт, в кількості 29,55 м.куб. (а.с. 22).

Товариство згідно платіжного доручення від 20 червня 2018 року № 93178874 оплатило рахунок від 14 червня 2018 року № 02/А на суму 106 380 грн 00 коп. (а.с. 23).

Однак, як зазначає позивач, відповідач не поставив оплачений товар на суму 106 380 грн 00 коп. Докази поставки товару (на суму 106 380 грн 00 коп.) в матеріалах справи відсутні.

26 вересня 2019 року Товариство направило ТзОВ "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ" претензію від 26.09.2019 р. № 3 (а.с 15, докази надіслання - а.с. 16) про повернення коштів.

Враховуючи, що відповідач не повернув кошти, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення коштів в сумі 126 000 грн 00 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі виставленого відповідачем рахунку від 1 червня 2018 року № 01/А на оплату за пиломатеріал обрізний сосновий, 3 сорт, в кількості 35 м.куб., позивачем 04.06.2018 р. було перераховано 105 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 4 червня 2018 року № 93178738.

Згідно п. 5.3. Договору Продавець зобов`язаний передати Покупцю товар після зарахування банком Продавця коштів Покупця згідно рахунку на протязі 8 робочих днів.

Отже, кінцевим строком поставки товару, оплаченого платіжним дорученням від 4 червня 2018 року № 93178738, відповідачем мало бути 14.06.2018 р. В свою чергу у визначений договором строк відповідачем було поставлено позивачу частину товару в кількості 29,55 м.куб. на суму 106 380 грн 00 коп.

Таким чином, відповідачем у визначений строк недопоставлено товар, оплачений платіжним дорученням від 4 червня 2018 року № 93178738, на суму 19 620 грн 00 коп.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, що на підставі виставленого відповідачем рахунку від 14 червня 2018 року № 02/А на оплату за пиломатеріал обрізний сосновий, 3 сорт, в кількості 29,55 м.куб., позивачем 20.06.2018 р. було перераховано 106 380 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 20 червня 2018 року № 93178874.

Отже, кінцевим строком поставки товару, оплаченого платіжним дорученням від 20 червня 2018 року № 93178874, відповідачем мало бути 02.07.2018 р. Однак, відповідач у визначений ним строк товар, оплачений платіжним дорученням від 20 червня 2018 року № 93178874, не поставив, чим порушив господарське зобов`язання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належну поставку товару або повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 126 000 грн 00 коп. не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк оплату за поставлений товар не здійснив, а отже за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

На підставі пункту 6.2. Договору та ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 49 560 грн 00 коп. штрафу за період з 30.08.2018 р. по 17.10.2019 р. та 13 140 грн 67 коп. інфляційних втрат за період з вересня 2018 року по вересень 2019 року, які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення постачання товару з причин, виключно залежних від Продавця, Продавець зобов`язаний сплатити Покупцеві штрафні санкції у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення (якщо товар повністю або частково вже був сплачений). Нарахування штрафних санкцій робиться впродовж усього періоду прострочення незалежно від його тривалості.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства нарахування штрафних санкцій починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Оскільки строком поставки товару, оплаченого платіжним дорученням від 4 червня 2018 року № 93178738, відповідачем мало бути 14.06.2018 р., то відповідні нарахування слід здійснювати з 15.06.2018 р.

Крім того, оскільки строком поставки товару, оплаченого платіжним дорученням від 20 червня 2018 року № 93178874, відповідачем мало бути 02.07.2018 р., то відповідні нарахування слід здійснювати з 03.07.2018 р.

В той час, позивачем здійснено нарахування з 30.08.2018 р.

Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то бере до уваги розрахований позивачем період щодо нарахування штрафу.

Врахувавши наведені норми чинного законодавства суд, здійснивши власний розрахунок штрафу за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір штрафу становить 52 164 грн 00 коп., при заявленому - 49 560 грн 00 коп. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягає штраф у заявленому позивачем розмірі 49 560 грн 00 коп.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати з вересня 2018 року.

Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то бере до уваги розрахований позивачем період щодо нарахування інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованих даних компенсаційних виплат становить 12 047 грн 23 коп., при заявленому 13 140 грн 64 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума інфляційні втрати, які за розрахунком суду складають 12 047 грн 23 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат в сумі 13 140 грн 67 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 12 047 грн 23 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1 093 грн 44 коп. слід відмовити

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення штрафу та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт Лтд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 126 000 - основного боргу, 49 560 грн 00 коп. - штрафу та 12 047 грн 23 коп. - інфляційних втрат. У решті позовних вимог в частині стягнення 1 093 грн 44 коп. інфляційних втрат відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2 814 грн 11 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ" (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 120-а, код ЄДРПОУ 41980796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт Лтд" (03143, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2, код ЄДРПОУ 37165945, IBAN UA 69 300528 НОМЕР_1 (р/р НОМЕР_2 АТ "ОТП Банк" м. Київ МФО 300528) 126 000 (сто двадцять шість тисяч) грн 00 коп. - заборгованості, 49 560 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп. - штрафу, 12 047 (дванадцять тисяч сорок сім) грн 23 коп. інфляційних втрат та 2 814 (дві тисячі вісімсот чотирнадцять) грн 11 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт Лтд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Б.С. ЕКС-ІМ" 1 093 грн 44 коп. інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2019 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2);

3 - відповідачу рекомендованим (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 120-а).

СудГосподарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення20.12.2019
Оприлюднено23.12.2019
Номер документу86503208
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —918/788/19

Судовий наказ від 10.01.2020

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Політика Н.А.

Ухвала від 26.12.2019

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Політика Н.А.

Рішення від 20.12.2019

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Політика Н.А.

Ухвала від 21.11.2019

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Політика Н.А.

Ухвала від 13.11.2019

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Політика Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні