Рішення

від 17.12.2019 по справі 923/988/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року Справа № 923/988/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ-ТРЕЙД", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА-ЛОГІСТИК", м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 16 252,90 грн за договором про надання послуг

за участю представників сторін:

від позивача: Фурзенко І.В.;

від відповідача: не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ-ТРЕЙД" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою № 125 від 30.10.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА-ЛОГІСТИК" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 16 252,90 грн. за договором-заявкою № 474 від 08.07.2019.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від20.11.2019 року відкрито провадження та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Ухвала суду від 20.11.2019 р. (відправлення №7350105968635) згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошти - не вручена під час доставки: інші причини. Ухвала суду від 02.12.2019 р. повернулась до Господарського суду Херсонської області з поштовою відміткою: "інші причини, що не дали змоги виконати обов"язки щодо пересилання поштового відправлення".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 16.12.2019 місцезнаходженням відповідача є: 73003, м.Херсон, проспект Ушакова, будинок 46. Така ж сама адреса вказана позивачем при поданні позовної заяви до суду.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористались своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами, винесеними по даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

8 липня 2019 року між ТОВ ФРЕГАТ-ТРЕЙД (виконавець, позивач) і ЮА-ЛОГІСТИК (замовник, відповідач) був укладений договір-заявка № 474 від 08.07.2019р. (далі - договір). Сторони погодили, що факсимільні копії даного договору мають юридичну силу та визнаються сторонами. Строк дії договору - до виконання зобов`язань, взятих сторонами.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов договору Виконавець

здійснив перевезення вантажу Замовника на узгоджених умовах (ТТН № від 09.07.2019р.,

яка містить відмітку вантажоодержувача - ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД про отримання вантажу,

без претензій).

Згідно умов Договору, строк оплати наданих послуг становить 7 банківських днів по

оригіналам документів.

Судом встановлено, що Акт наданих послуг №149 від 09.07.2019р. на суму 9 000,00 грн. в 2-х примірниках, рахунок на оплату №149 від 09.07.2019р., товарно-транспортна накладна № 7679686 від 09.07.2019р. були відправлені позивачем відповідачу з дотриманням вимог п.14 договору-заявки (Новою поштою, на відділення №9 в м. Полтава вул. Гоголя, 20).

Відповідно до Експрес-накладної Нової пошти № 59000441112287 оригінали документів на перевезення отримані Замовником 19.08.2019р.. Таким чином, оплата повинна була бути проведена до 27.08.2019 включно.

Позивач у позові стверджує що оплата за надані послуги не була проведена своєчасно. На телефонні дзвінки працівники відповідача не відповідали. 11 вересня 2019 року позивач направив на адресу відповідача Укрпоштою Претензію про сплату заборгованості за надані послуги та штрафу за прострочення в оплаті. Відправлення №4000010436421 було вручене представнику відповідача 19.09.2019р. Але відповідь на претензію позивач не отримав, оплата заборгованості не відбулася.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9000,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання винна сторона сплачує штрафні санкції.

Відповідно до ст. 627 ЦК України діє свобода договору, згідно з якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням ЦК України та інших норм цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України сторони можуть збільшити розмір неустойки, встановлений законом, у договорі.

Згідно умов Договору за порушення Замовником термінів оплати послуг, він сплачує Виконавцю штраф у розмірі 100 грн. за кожну добу прострочення. Станом на 29.10.2019р. розмір нарахованого штрафу становить 6 300,00 грн.: 100 грн х 63 діб (з 28.08.2019 по 29.10.2019) = 6300,00 грн.

Згідно приписів ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового в`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача річні в сумі 46,60 грн. та інфляційні в сумі 906,30 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені та підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА-ЛОГІСТИК" (ЄДРПОУ 39348181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ-ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 37053099) 9000,00 грн. заборгованості за договором, 46,60 грн. 3% річних, 6300,00 грн. штрафу, 906,30 грн. інфляційних збитків та 1921,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 21.12.2019

Суддя В.В.Литвинова