Ухвала

від 20.12.2019 по справі 910/2256/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/2256/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромарія"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Зеленіна Н.І.)

від 22.05.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Смірнова Л.Г.)

від 07.11.2019

у справі № 910/2256/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромарія"

до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Мусієнко В`ячеслав Степановича

про стягнення грошових коштів у розмірі 155 330, 92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі №910/2256/19 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромарія" 91 152, 78 грн вартості огорожі, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі №910/2256/19 скасовано частково, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №910/2256/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромарія" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 155 330, 92 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України справа №910/2256/19 є малозначною.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому, з урахуванням предмета та підстави позову у даній справі, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про існування виключної правової проблеми у застосуванні норми права, зокрема п. 2 ч.3. ст. 287 ГПК України у подібних правовідносинах, оскільки ухвалами Верховного Суду, на які посилається скаржник, було вирішено питання щодо відмови у відкритті або відкриття касаційного провадження з розгляду касаційних скарг поданих на ухвали судів апеляційної інстанції, натомість у даній справі товариство оскаржує судові рішення, які ухвалено по суті розгляду позовних вимог. Разом з тим подана касаційна скарга не містить інших належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, то суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромарія" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №910/2256/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агромарія" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №910/2256/19.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Мамалуй

Л. Стратієнко