ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/628/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Кушнір І. В., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
за участю представників:
позивача - Танасійчук О. М.,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2019 (суддя Демешин О. А.)
і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 (головуючий суддя Філінюк І. Г., судді Аленін О. Ю., Лавриненко Л. В.)
у справі № 916/628/19
за позовом Південного офісу Держаудитслужби
до Товариства з обмеженою відповідальністю Алєгробуд
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси
про стягнення 58 854,32 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Південний офіс Держаудитслужби (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Алєгробуд (далі - відповідач, ТОВ Алєгробуд ) про стягнення з останнього на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси коштів у розмірі 58 854,32 грн.
2. При зверненні до суду з цим позовом Південний офіс Держаудитслужби посилається на результати ревізії, яка була проведена Держаудитслужбою державного фінансового контролю з використанням бюджетних коштів, на підставі Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон України № 2939-XII), а також Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 (далі - положення).
3. Аргументуючи позовні вимоги, позивач посилається на незабезпечення підконтрольною установою - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, що стало підставою для звернення із даним позовом Південного офісу Держаудитслужби про стягнення з ТОВ Алєгробуд на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси грошових коштів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019, позов Південного офісу Держаудитслужби до ТОВ Алєгробуд про стягнення 58 854,32 грн залишено без розгляду.
5. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що Південний офіс Держаудитслужби не має повноважень звертатись до суду в інтересах інших юридичних осіб. Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та Положення про Південний офіс Держаудитслужби передбачають право на звернення до суду органу державного фінансового контролю саме в інтересах держави.
Тобто, позов пред`явлений в інтересах держави може бути заявлено про стягнення грошових коштів на користь державного бюджету або на користь держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, а не на користь іншої юридичної особи. В даному випадку - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси.
6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Південний офіс Держаудитслужби просить суд стягнути збитки з ТОВ Алєгробуд на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси у розмірі 58 854,32 грн, а не на користь держави.
7. Суд апеляційної інстанції встановив, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси в особі якого позивач звернувся до місцевого господарського суду, не є ні органом державної влади, ні органом місцевого самоврядування, ні іншим суб`єктом владних повноважень.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач - Південний офіс Держауитслужби звернувся з позовом в інтересах - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, який не має повноважень органу державної влади.
8. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що віднесення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до бюджетної установи, не перешкоджає останньому самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав.
9. Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позов по цій справі підписано особою, яка не має права її підписувати, а відтак на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позов підлягає залишенню без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Південний офіс Держаудитслужби подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції, направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
11. Скаржник зазначає, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси є бюджетною установою, створеною у встановленому законом порядку, повністю утримується за рахунок державного бюджету та є неприбутковою організацією.
12. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про відсутність повноважень Південного офісу Держаудитслужби подавати позови в інтересах держави.
13. Заявник посилається на те, що приписами пункту 10 статті 10 Закону України № 2939-XII органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
14. На думку скаржника, єдиною підставою (умовою) звернення до суду є незабезпечення виконання підконтрольною установою вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства.
Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу
15. Учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
16. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
17. Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
18. У відповідності до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
19. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом (частина друга статті 20 Господарського кодексу України).
20. Отже, підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.
21. Звертаючись до господарського суду, позивач повинен визначити, яке його право, на його думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. В свою чергу судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
22. Як встановлено судами попередніх інстанцій, метою звернення Південного офісу Держаудитслужби до ТОВ Алєгробуд з даним позовом є стягнення на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси грошових коштів у розмірі 58 854,32 грн.
23. Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
24. Приписами пункту 10 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
25. Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються (частина друга статті 15 Закону України № 2939-XII).
26. Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
27. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
28. Аналіз наведених норм свідчить про те, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачені статтею 10 Закону України № 2939-XII, можуть бути адресовані виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 825/2262/16 (К/9901/36764/18).
29. Колегія суддів вважає, що, залишивши позов без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності повноважень у Південного офісу Держаудитслужби на звернення до суду в інтересах інших юридичних осіб. Закон України № 2939-XII прямо вказує про звернення до суду саме в інтересах держави.
30. Таким чином, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, віднесення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до бюджетної установи, не перешкоджає останньому самостійно звернутись до суду за захистом порушеного права.
31. Відповідно пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
32. З огляду на наведене вище, Касаційний господарський суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення позову Південного офісу Держаудитслужби до ТОВ Алєгробуд про стягнення 58 854,32 грн без розгляду відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
33. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
34. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
36. Звертаючись із касаційною скаргою, заявник не спростував висновків попередніх судових інстанцій про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України та не довів порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
37. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 - без змін.
Розподіл судових витрат
38. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі № 916/628/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді І. В. Кушнір
С. К. Могил
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2019 |
Оприлюднено | 23.12.2019 |
Номер документу | 86503596 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Случ О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні