Постанова

від 19.12.2019 по справі 812/8208/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2019 року

Київ

справа №812/8208/13-а

адміністративне провадження №К/9901/39945/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 (суддя Солоніченко О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 (судді: Лях О.П. (головуючий), Жаботинська С.В., Нікулін О.А.) у справі № 812/8208/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотон-Луганськ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технотон-Луганськ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.09.2013:

- №0000072201 ,яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 182 066,25 грн, в тому числі за основним платежем - 945 653,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 236 413,25 грн;

- № 0000052201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 595 404,00 грн, в тому числі за основним платежем - 396 936,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 198 468,00 грн;

- № 0000062201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 439 977,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 219 988,50 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючими органами прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2014, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014, позов задоволено в повному обсязі, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та касовано.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, підтвердження таких первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2014, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу сум грошових зобов`язань з податку на прибуток та ПДВ, зменшення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 16.09.2013 № 347/12-34-22-01/37178802, оформленого за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 338 911,00 грн;

- п. 135.1 ст. 135, п.137.1 ст. 137, п.44.1 ст. 44, пп.138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст. 138, пп. 138.8.1 п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 945653,00 грн;

- п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів на загальну суму 439944,00 грн за червень 2013 року та занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду за червень 2013 року на суму 58025,00 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що позивачем в податковому обліку доходи від продажу олії соняшникової на експорт за договорами з компанією "OLEOS TREDING LIMITED", що відображено в декларації з податку на прибуток, визначено по даті оформлення вантажних митних декларацій. При цьому, договорами з вказаною компанією передбачено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту передачі товару у місці поставки, яким визначено ООО НП "Термінал УПСС" згідно з реєстром Терміналу.

Також контролюючий орган дійшов висновку про відсутність реальних правових наслідків за операціями в межах придбання олії соняшникової у ТОВ "КОРСА ГРУП" за договорами купівлі-продажу, оскільки позивачем не було надано товарно-супровідних документів, актів приймання-передавання олії, документів на підтвердження якості отриманого товару, що надходив від постачальників вказаного контрагента. При дослідженні ланцюга постачання контролюючий орган виходив з даних зустрічної звірки, якою не підтверджено постачання олії до ТОВ "КОРСА ГРУП" від його контрагентів ТОВ "Дніпр-4", ТОВ "АБАМЕЛЕК" відповідними видатковими та товарно-транспортними накладними.

Висновки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за червень 2013 року у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних періодів ґрунтуються на висновках акта попередньої перевірки позивача від 07.08.2013 №219/12-34-15-30/37178802, який, в свою чергу, містить висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за травень 2013 року, що призвело до завищення від`ємного значення за травень 2013 року на суму 498 002,00 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, ненадання позивачем документів в їх підтвердження та відсутності економічного ефекту в результаті проведення таких господарських операцій. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

10.3. Пункт 135.1 статті 135.

Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

10.4. Пункт 137.1 статті 137.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

10.5. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

10.6. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.7. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.8. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.9. Пункт 200.3 статті 200.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

10.10. Пункт 200.4 статті 200.

в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

16. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 у справі №812/8208/13-а відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області та витребувано справу №812/8208/13-а з Луганського окружного адміністративного суду.

Луганським окружним адміністративним судом листом було повідомлено про втрату адміністративної справи № 812/8208/13-а у зв`язку із захопленням приміщення Луганського окружного адміністративного суду.

На підставі ст. ст. 273-275 Кодексу адміністративного суду України, листом Вищого адміністративного суду України від 14.09.2015 ініційовано питання щодо відновлення Луганським окружним адміністративним судом втраченого судового провадження у справі № 812/8208/13-а .

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 відновлено втрачене судове провадження в адміністративній справі № 812/8208/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Технотон - Луганськ до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень в частині: позовної заяви, ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 про відкриття провадження в адміністративній справі, ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 про зупинення провадження, ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 про поновлення провадження, ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 про відмову в зупиненні провадження, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2014, апеляційної скарги, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2014 про відкриття апеляційного провадження, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014.

Луганським окружним адміністративним судом на адресу Вищого адміністративного суду України надіслано частково відновлене втрачене провадження в адміністративній справі № 812/8208/13-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 у справі №812/8208/13-а закрито.

Касаційну скаргу разом з доданими матеріалами направлено до Луганського окружного адміністративного суду. Ухвалено, що у разі відновлення втраченого судового провадження, касаційна скарга та матеріали відновленого судового провадження підлягають направленню до Вищого адміністративного суду України.

Генеральна прокуратура України звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 в зв`язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду Україні від 05.12.2016 відкрито провадження у справі.

Постановою Верховного Суду України від 26.09.2017 заяву Генеральної прокуратури України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 у справі №812/8208/13-а задоволено. Скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016. Справу №812/8208/13-а передано до суду касаційної інстанції для подальшого провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014.

10.10.2017 частково відновлені матеріали справи №812/8208/13-а надійшли до Вищого адміністративного суду України.

Частково відновлені матеріали справи №812/8208/13-а передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Колегія суддів зазначає, що за матеріалами частково відновленого втраченого судового провадження у справі №812/8208/13-а неможливо здійснити розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 у зв`язку з недостатністю зібраних матеріалів та неможливістю переглянути вказані судові рішення на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Матеріали справи №812/8208/13-а не містять письмових документів (доказів) на підставі яких, судами першої та апеляційної інстанції встановлювались обставини справи, у відповідності до яких надавалась оцінка як діям контролюючого органу - суб`єкту владних повноважень, так і позивача, та здійснювалась правова кваліфікація спірних правовідносин.

За таких обставин, суд касаційної інстанції позбавлений можливості здійснити перевірку правильності застосування норм матеріального та процесуального права, на що покликається особа, що подала касаційну скаргу, зокрема, щодо дотримання припису повного, всебічного, достовірного встановлення обставин справи та перевірки їх доказами.

Відсутність у справі доказів на яких ґрунтувались доводи і заперечення сторін, та які суди поклали в основу своїх рішень, свідчить про недотримання норм процесуального права. Така прогалина може бути усунена шляхом встановлення дійсних обставин справи через безпосереднє дослідження доказів, що надасть можливість здійснити оцінку правильності встановлення таких та правильності застосування судами норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

21. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

22. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 у справі №812/8208/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду