Рішення

від 12.12.2019 по справі 180/1830/19

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1830/19

2/180/726/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули О.С.

при секретарі - Котовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 180/1830/19 за позовом Органу опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2019 року позивач Орган опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько дітей записаний зі слів матері. Двоє молодших дітей проживають з матір`ю. Двоє старших дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають з бабусею ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Мати з дітьми не проживає, участі у їх вихованні не приймає, матеріально не забезпечує. Питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 вже розглядалося протягом 2018-2019 років, під час розгляду питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, мама дітей та бабуся дійшли згоди, що діти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будуть проживати у ОСОБА_7 , а ОСОБА_3 буде надавати матеріальну допомогу дітям. Останнім часом мати матеріально дітей не утримує. Під час спілкування з дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з спеціалістами служби у справах дітей, діти категорично відмовляються повертатися проживати з матір`ю.

Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 50% щомісячно з урахування індексації, до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь опікуна, який буде призначений, задля утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, правом надання відзиву на позов не скористалася, про причини неявки суд не повідомила. Заяв чи клопотань не надходило.

Відповідача, крім викликів за вказаною адресою, було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Оголошення про виклик відповідачів опубліковано 26 листопада 2019 року.

Відповідно до ч. 11 статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини від 20 листопад 1959 року, дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли б їй розвиватися фізично, інтелектуально, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно ст. ст. 7, 155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідоме нехтування ними своїх обов`язків.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини визначено порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866.

Відповідно до п. 3 вказаного порядку, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Декларація прав дитини (прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) передбачає, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та ; під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою BP №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 12 Закону України Про охорону дитинства , виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Рекомендацією Rec(2006)19 Комітету Ради Європи Про політику на підтримку позитивного виховання дітей батьками , прийнятою 13 грудня 2006 року, у програмах і заходах з підтримки виховання дітей батьками має враховуватися важливість забезпечення певних стандартів матеріально-побутових умов, достатніх для реалізації завдань позитивного виховання дітей. Урядам належить подбати і про те, щоб діти та батьки мали доступ до належного обсягу різноманітних ресурсів (матеріальних, психологічних, соціальних і культурних). Виходячи з інтересів дитини, необхідно також приділяти першорядну увагу забезпеченню таких прав батьків, як право на відповідну підтримку з боку державних органів у виконанні своїх батьківських обов`язків. Особливу увагу слід приділяти сім`ям, які опинилися в складних соціально-економічних умовах і потребують більш конкретної підтримки. Необхідно також, щоб загальні програми доповнювалися адресними цільовими заходами.

Згідно ст. 1 Закону України Про соціальні послуги , соціальні послуги - комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв`язання їхніх життєвих проблем; складні життєві обставини - обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров`я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті; тимчасовий притулок для неповнолітніх - організація тимчасового проживання, виховання, утримання безпритульних дітей, дітей, позбавлених батьківського піклування, які зазнали жорстокості, насильства та постраждали від торгівлі дітьми або з інших причин потребують соціального захисту.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Судом встановлено, що відповідно копії свідоцтва про народження (поновленого) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №07, батьками дитини є ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (а.с.8).

Відповідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №193, батьками дитини є ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (а.с.9).

Як видно з копії довідки від 26 квітня 2018 року, виданої головою квартального комітету 33 кварталу Марганецької міської ради Дніпропетровської області, до складу сім`ї ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , входить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , мати не проживає з дітьми з травня місяця, не приймає участь у вихованні дітей, матеріально не забезпечує (а.с.11).

Відповідно копії характеристики, виданої головою квартального комітету 33 кварталу Марганецької міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 , не проживає з дітьми з травня місяця 2017 року, участі у вихованні не приймає, не займається дітьми, матеріально не забезпечує, не приходить до дітей ні додому, ні в школу, часто бере довідки в нетверезому стані, не цікавиться здоров`ям дитини (а.с.12).

Із копії акту дослідження житлово-побутових умов ОСОБА_7 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , засвідченого головою квартального комітету 33 кварталу Марганецької міської ради Дніпропетровської області, видно, що ОСОБА_7 має офіційні документи про право власності на будинок. Будинок двоповерховий, облаштований, має земельну ділянку. Всього загальна площа складає 14 соток. В домі п`ять житлових кімнат на першому поверсі та дві кімнати на другому поверсі. Будинок знаходиться у гарному санітарному стані. Мається парове опалення, газ, вода, господарчі будівлі. Під піклуванням ОСОБА_7 знаходиться чотири неповнолітніх дитини, яких мати залишила на бабусю. За словами сусідів, мати дітей, ОСОБА_3 , покинула своїх неповнолітніх дітей та пішла проживати до співмешканця в інше селище, веде аморальний образ життя, вживає алкоголь, ніде не працює, вихованням дітей не займається, матеріально не допомагає. У бабусі для дітей є всі необхідні умови для проживання, діти чисті, доглянуті, бабуся приділяє належну увагу дітям 9а.с.13).

Із характеристики ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 8-А класу Марганецької спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 з поглибленим вивченням окремих предметів, Богдан навчається у даній школі з першого класу. Має навчальні досягнення середнього рівня, хоча здібності до навчання є: добре розвинена пам`ять, логічне мислення, зв`язне мовлення. Може творчо підходити до виконання завдань, не боїться ставити запитання. Віддає перевагу предметам гуманітарного циклу. Виявляє цікавість, є активним на уроках за умови посиленого контролю з боку вчителів. Вміє добре висловлювати свою думку, аргументувати її, робити правильні висновки. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Завжди готується до класних годин, бере участь у виховних заходах, спортивних змаганнях, творчих конкурсах. Богдан також навчається у музичній школі, відвідує гурток при військкоматі. Скромний, веселий, порядний. Обізнаний з правилами поведінки та спілкування. Товариський, вміє дружити та знаходити спільну мову з людьми різного віку. Велику увагу вихованню Богдана приділяє бабуся, бо мати не бере участі у вихованні сина: не відвідує школу, не спілкується з класним керівником, не цікавиться навчанням та шкільним життям дитини (а.с.14).

Із характеристики ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениці 4-А класу Марганецької спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9, ОСОБА_2 навчається у школі з першого класу. При бажанні та власному інтересі ОСОБА_2 вміє себе організувати, а якщо їй не цікаво, педагогічному впливу піддається важко. Має навчальні досягнення середнього та нижче середнього рівня, тому, що навчається не в повну міру, потребує постійного контролю та зацікавленості до навчання. Мотивація до навчання нейтральна, пріоритетні інтереси не визначені. Має довільну змішану пам`ять, вибірково запам`ятовує учбовий матеріал. Мислення більш конкретне. Має здібності до літературного читання, проявляє певною мірою інтерес до природознавства. На уроках не завжди активна, за настроєм, може поводитися демонстративно, імпульсивно. Загальний розвиток відповідає віковим нормам. До виконання громадських доручень ставиться недбало, поверхово. К громадському житті класу та школи, у спортивних та культмасових заходах приймає помірну участь. ОСОБА_2 має нестійку самооцінку. В ході психологічного обстеження виявлено ознаки педагогічної запущеності, гіперактивності, високий рівень внутрішньої тривожності, тенденцію до порушення норм з метою встановлення меж дозволеного, зниження рівня критичності, тобто здатності адекватно реагувати на зауваження та заперечення з боку інших, як однолітків, так і дорослих. На контакт іде формально. Властиві міжособистісні проблеми і з однокласниками, і з вчителями. Друзів у шкільному колективі майже немає. Мати не приділяє належної уваги вихованню доньки, до школи на консультацію не приходила, ігноруючи рекомендації (а.с.15).

Із характеристики ОСОБА_1 , акомпаніатора ансамблю Офіцерський оплот , він має хороші музичні здатності, володіє на достатньо високому рівні різними видами техніки, уміє передавати характер творів. Велику виховну та підготовчу роботу з ОСОБА_1 проводить його рідна бабуся ОСОБА_7 , вона має вищу музичну освіту та всіляко старається привити любов до музики та виховати гармонійно розвинуту особистість. Військова рада області прийняла рішення про достроковий вступ у ряди Міжнародної організації ВУ СО та про присвоєння військового звання. Богдана поважають однолітки та дорослі. Допомагає рідним вести домашнє господарство (а.с.16).

08 серпня 2019 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Марганецької міської ради розглянув питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 по відношенню до дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 по відношенню до дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Марганецької міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_3 по відношенню до дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10-11).

Враховуючи всі наведені обставини суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та приходить до висновку, що у даній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідачі можуть бути позбавлені батьківських прав відносно дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не буде суперечити статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1, 9 Конвенції про права дитини.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача, щодо позбавлення відповідачів батьківських прав повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і з урахуванням соціального захисту дітей та реалізації її прав на зростання у сімейному оточенні якнайкращих інтересів дітей, є такими, що підлягають задоволенню, оскільки беззаперечно встановлено факт свідомого ухилення відповідачами від виконання своїх батьківських обов`язків нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками по відношенню до їхніх дітей.

За змістом ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві.

Згідно вимог ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина

Пунктами 1-3 ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Мати дітей - ОСОБА_3 зобов`язана надавати матеріальну допомогу на їх утримання, відповідно до ст.ст.180-184 СК України, згідно яких батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Таким чином, враховуючи матеріальне становище дітей та платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, суд приходить до висновку про можливість відповідача ОСОБА_3 сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19.09.2019 року і до повноліття дітей.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає необхідним позовні вимоги Органу опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовільнити частково.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України Про судовий збір та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з позовом, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1536,80 гривень.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2,3,4,6,9,18,76,81,141,247,258,259,263-265, 280-283,289, 430 ЦПК України, ст.ст.164,165,166,180,181,182,183,191 СК України, - суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовільнити частково.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) позбавити батьківських прав по відношенню до дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження 07) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження 193).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, на користь опікуна, якого буде призначено, починаючи стягнення з 19 вересня 2019 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 1536 гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: О. С. Янжула