Рішення

від 18.12.2019 по справі 132/4233/19

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/4233/19

Провадження № 2/132/886/19

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2019 Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові вказує, що з відповідачем зареєстрували шлюб 29.06.2010 року.

Під час спільного проживання та в інтересах сім`ї, вони, разом із відповідачем, за кошти сімейного бюджету, придбали житловий будинок та земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Вищевказані житловий будинок та земельні ділянки було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 .

Таким чином, вказані житловий будинок та земельна ділянка є спільною сумісною власністю, так як придбані в період шлюбу.

На даний час відповідач не визнає за позивачем право власності на половину вказаного спільного майна, тому звертається до суду з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Чуприна О.М. надала заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримує повністю та просить справу розглянути у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 надав заяву відповідно до якої позовні вимоги заявлені позивачем визнає повністю та просить справу розглянути у його відсутність.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, судом достовірно встановлено, що позивачка з відповідачем зареєстрували шлюб 29.06.2010 року.

Під час спільного проживання та в інтересах сім`ї, вони, разом із відповідачем, за кошти сімейного бюджету, придбали житловий будинок та земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, за адресою АДРЕСА_1 .

Вищевказані житловий будинок та земельні ділянки було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 .

Вказані житловий будинок та земельні ділянки являються об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто власністю як позивача ОСОБА_3 так і відповідача ОСОБА_2 .

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у випадку, коли дружина та чоловік не домовилися між собою про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Так, в спільній сумісній власності позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 перебувають: житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521682206:02:002:0010; земельна ділянка, площею 0,1623 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521682206:02:002:0011.

Відповідно до позовної заяви та письмової заяви відповідача ОСОБА_2 , сторони просять розділити належні їм житловий будинок та земельні ділянки шляхом визнання за позивачем права власності на: 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521682206:02:002:0010; 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1623 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521682206:02:002:0011.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 12, 81, 141, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовільнити.

Визнати за Холодницькою Анею право власності на: 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 07.07.2016 року (зареєстровано в реєстрі за № 535);

1/2 частину земельної ділянки, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521682206:02:002:0010, що належить ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 07.07.2016 року (зареєстровано в реєстрі за № 536).

1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1623 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521682206:02:002:0011, що належить ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 07.07.2016 року (зареєстровано в реєстрі за № 537).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: