Рішення
від 17.12.2019 по справі 476/904/19
ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/904/19

Провадження № 2/476/299/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2019 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Безкровної А.С.

прокурора Ковбасюк О.В., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки лісу

В С Т А Н О В И В :

08.10.2019 року заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки лісу.

Свої вимоги мотивують тим, що 05.07.2018 року біля 10:00 год. ОСОБА_2 , прибув до захисної лісосмуги, яка розташована в межах Великосолонівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, з лівої сторони від дороги, що прямує з с. Велика Солона Єланецького району Миколаївської області до с.Малосолоне Вознесенського району Миколаївської області в напрямку с.Малосолоне Вознесенського району Миколаївської області, поряд з земельними ділянками, які перебувають в приватній власності з кадастровими номерами 4823082200:01:000:0057, 4823082200:01:000:0075 та 4823082200:01:000:0079, де здійснив порубку дерев породи Акація біла діаметром на пні 32 см, 29 см, 49 см, 30 см, 45 см, 41 см, шляхом їх повного відокремлення від кореня у спосіб спилювання, чим заподіяв державі в особі Великосолонівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області істотну шкоду на суму 42054,20 грн. Вироком Єланецького районного суду Миколаївської області від 26.06.2019 року відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, за вищевказаних обставин та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.

Вищевказану істотну шкоду відповідач у добровільному порядку не відшкодував, а тому заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев у захисних лісових насадженнях у сумі 42054,20 грн.

Прокурор та представник позивача у підготовчому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Відповідач у підготовчому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Представник третьої особи без самостійних вимого на стороні позивача у підготовче засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно положень ч.ч. 3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 с. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, враховуючи те, що відповідач у підготовчому засіданні визнав позов у повному обсязі та таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

Так, згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено у частинах 2, 3 ст. 1 ЛК України , ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів (ч. 1 ст. 67 ЛК України ).

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно (ч. 1 ст. 69 ЛК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Зокрема, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Як вбачається з матеріалі справи, 05.07.2018 року біля 10:00 год. ОСОБА_2 , прибув до захисної лісосмуги, яка розташована в межах Великосолонівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, з лівої сторони від дороги, що прямує з с. Велика Солона Єланецького району Миколаївської області до с.Малосолоне Вознесенського району Миколаївської області в напрямку с.Малосолоне Вознесенського району Миколаївської області, поряд з земельними ділянками, які перебувають в приватній власності з кадастровими номерами 4823082200:01:000:0057, 4823082200:01:000:0075 та 4823082200:01:000:0079, де здійснив порубку дерев породи Акація біла діаметром на пні 32 см, 29 см, 49 см, 30 см, 45 см, 41 см (а. с. 13-14).

Вироком Єланецького районного суду Миколаївської області відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, за вищевказаних обставин та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн. (а. с. 13-14).

Згідно розрахунку шкоди, заподіяної державі внаслідок пошкодження до ступеня припинення росту дерев породи "Акація біла" в лісопосадці біля с. Велика Солона Єланецького району Миколаївської області вищевказаними діями відповідача завдано шкоду у сумі 42054,20 грн. (а. с. 12).

Вищевказану істотну шкоду відповідач у добровільному порядку не відшкодував (а. с. 25).

Так, статтею 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст.107 ЛК України , підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

В силу ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказаними нормами закону встановлені загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Таким чином, для встановлення обставин, чи є підстави для настання відповідальності за спричинення майнової та моральної шкоди необхідні: наявність шкоди, протиправне діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

В силу вимог ч. 3 ст. 12 , ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України ).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України ).

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 76 ЦПК України ).

Докази у цивільному процесі мають бути належними та допустимими.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ч. 1 ст. 77 ЦПК України ).

Факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, винна поведінка відповідача, яка знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із заподіянням шкоди підтверджуються вказаним вище вироком Єланецького районного суду Миколаївської області від 26.06.2019 року і становить 42054,20 грн.

Розмір збитків, заподіяних державі вищевказаними діями відповідача, підтверджується розрахунком шкоди, заподіяної державі внаслідок пошкодження до ступеня припинення росту дерев породи "Акація біла" в лісопосадці біля с. Велика Солона Єланецького району Миколаївської області.

За такого, суд приходить до висновку про доведеність факту заподіяння майнової шкоди державі незаконною порубкою шести сироростучих дерев породи Акація біла з вини відповідача, а тому є підстави для покладення на відповідача обов`язку із відшкодування шкоди у розмірі 42054,20 грн.

Оскільки, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, то у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню 1921 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки лісу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев у захисних лісових насадженнях у сумі 42054 (сорока двох тисяч п`ятдесяти чотирьох) грн. 20 коп. в рахунок місцевого бюджету Великосолонівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (рахунок 31417544014165, код ЄДРПОУ 04375122, банк одержувач ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 899998, код 2406300).

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь держави 1921 (тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. в рахунок сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 27.12.2019 року.

Суддя Н.В.Чернякова

СудЄланецький районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення17.12.2019
Оприлюднено23.12.2019
Номер документу86520943
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —476/904/19

Рішення від 17.12.2019

Цивільне

Єланецький районний суд Миколаївської області

Чернякова Н. В.

Рішення від 17.12.2019

Цивільне

Єланецький районний суд Миколаївської області

Чернякова Н. В.

Ухвала від 12.11.2019

Цивільне

Єланецький районний суд Миколаївської області

Чернякова Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні