Ухвала

від 18.12.2019 по справі 295/14386/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/14386/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія в порядку КПКУкраїни Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 листопада 2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32019060000000027 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, повернуто прокурору та відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження у зв`язку з скасуванням кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК України, -

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить ухвалу суду про повернення обвинувального акту прокурору скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що ухвала суду є необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України. Зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому суд безпідставно повернув його прокурору. Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що злочин було закінчено на території Корольовського району м. Житомира, звідки була подана податкова звітність ОСОБА_7 , оскільки злочин, який інкримінується останньому є триваючим та фактично був закінченим з моменту отримання податкової звітності контролюючим органом, яким є Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, тобто місцем закінчення злочину є місце юридичної реєстрації цього податкового органу, а саме: м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, що є територією Богунського району м. Житомира. Адреса знаходження органу подання податкової звітності у обвинувальному акті не зазначалася, оскільки є загальновідомим фактом. Крім того, зазначає, що у разі виникнення сумнівів, протиріч або встановлення факту непідсудності кримінального провадження Богунському районному суду м. Житомира, суддя мав би відповідно до положень п.4 ч.3 ст.314 КПК України скерувати обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності, оскільки порушення правил підсудності кримінального провадження не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

В ухвалі суду зазначено, що 20.09.2019 року до Богунського районного суду м. Житомира надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019060000000027 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

Під час підготовчого судового засідання суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в порушення п.5 ч.1 ст.291 КПК України він містить формулювання обвинувачення, яке є некоректним, не містить обставин, що відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме місця вчинення злочину, що унеможливлює визначити, чи підсудне кримінальне провадження Богунському районному суду м. Житомира в порядку ст.32 КПК України, а порушення правил підсудності відповідно до п.6 ч.2 ст. 412 КПК України тягне безумовне скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору для належного оформлення у відповідності до положень ст. 291 КПК України.

Разом з тим, повертаючи обвинувальний акт з підстав неможливості визначення його підсудності, суд першої інстанції вважав клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження передчасним, оскільки воно повинне бути вирішено уповноваженим на це судом, визначеним з урахуванням правил підсудності, а тому суд відмовив у його задоволенні.

Заслухавши доповідача,доводи прокурорав підтриманняапеляційної скарги,пояснення обвинуваченого та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 283 КПК України, обвинувальний акт є формою закінчення досудового розслідування та формою звернення прокурора до суду.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

В статтях 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акту та його додатків.

Повернення обвинувального акту прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Проте, як вбачається з матеріалів провадження, підставою для повернення обвинувального акту прокурору стало те, що він містить формулювання обвинувачення, яке є некоректним, не містить обставин, що відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме місця вчинення злочину, що унеможливлює визначити, чи підсудне кримінальне провадження Богунському районному суду м. Житомира в порядку ст.32 КПК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що порушення правил територіальної підсудності не входить до переліку вимог ст.291 КПК України та не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Так, відповідно до п.4 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення щодо направлення обвинувального акту для визначення підсудності у випадку непідсудності кримінального провадження.

Під час визначення територіальної підсудності кримінального провадження суд повинен керуватися ст.34 КПК України.

Тобто, замість вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, суд першої інстанції на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України повернув обвинувальний акт прокурору для приведення його у відповідність з вимогами кримінального процесуального закону та направлення його до належного суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №32019060000000027за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.212КК України прокурору, з наведених в ухвалі суду підстав, не узгоджуються із вимогами кримінального процесуального закону, і є помилковим.

За таких обставин, вирішення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження дійсно є передчасним, оскільки повернення обвинувального акту прокурору та вирішення зазначеного клопотання є взаємовиключними підставами.

На підставі викладеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 листопада 2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32019060000000027 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, повернуто прокурору та відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження у зв`язку з скасуванням кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: