Постанова

від 19.12.2019 по справі 712/8548/15-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/675/19Головуючий по 1 інстанції Справа № 712/8548/15-ц Категорія: на ухвалу Мельник І. О. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Новікова О.М.,

Храпка В.Д., Бондаренка С.І.,

за участю секретаря: Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України -

в с т а н о в и в :

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, яке було накладено ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.11.2017 року у справі №712/8548/15-ц за поданням Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в межах виконавчого провадження про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 170 353 грн. 45 коп.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначив, що він є інвалідом 2-ї групи (учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), має тяжкі хронічні захворювання, потребує додаткових заходів для лікування, які можливо отримати винятково за кордоном. Крім того, він виховує та утримує двох малолітніх дітей, які визнані потерпіли від Чорнобильської катастрофи. Обидві доньки страждають на хронічні хвороби верхніх дихальних шляхів, легень і, згідно з медичних показань та рекомендацій, обидві потребують регулярного санаторно-курортного лікування, яке можливо здобути лише за кордоном.

Заявник вказав, що він не ухиляється і раніше не ухилявся від виконання рішення суду про погашенню боргу на користь ОСОБА_2 . З його пенсії проводяться регулярні відрахування в погашення заборгованості.

Тому просив скасувати тимчасове обмеження на виїзд за межі України.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2019 року заяву задоволено.

Скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , вжите за ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.11.2017 року.

Ухвала оскаржена в апеляційному порядку головним державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шпак О.А.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 в рамках зведеного виконавчого провадження № 54230349 становить 328 028 грн. 90 коп. За період з 22.06.2017 по 16.10.2019 боржник погасив борг частково. Апелянт вказує, що Закон покладає не лише право, а обов`язок державного виконавця звернутись з відповідним поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржник за межі України до виконання ним зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

На підставі постанов про арешт коштів та платіжної вимоги від 30.09.2019 року в примусовому порядку було стягнуто борг в розмірі 22 288 грн. 59 коп. При цьому, боржник добровільно не проводить будь-яких дій для погашення існуючої заборгованості.

Також апелянт зауважує, що доводи боржника про необхідність його лікування та лікування його дітей за кордоном не доведені, оскільки не надано жодних підтверджень про готовність закордонних медичних установ прийняти їх на лікування. Крім того, боржник не надав висновок групи експертів МОЗ щодо неможливості надання необхідної допомоги закладами охорони здоров`я України.

Зазначає, що відповідно до п. 4 розділу 13 Інструкції з організації примусового виконання рішень тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.п. 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , а також у разі скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України у зв`язку з погашенням заборгованості зі сплати періодичних платежів в повному обсязі.

На підставі викладеного апелянт просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.10.2019 року у справі скасувати, залишивши в силі ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.11.2017 року у цій же справі про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України ).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні подання державного виконавця, виходив із підтвердження факту неухилення боржником від виконання рішення суду; сплати періодичних платежів на виконання рішення суду, необхідності захисту конституційних прав на працю та свободу пересування, відсутності інших підстав для подальшої дії ухвали суду про тимчасове обмеження в праві у виїзді за межі України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду.

З матеріалів справи встановлено, що на виконанні у Соснівському відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області знаходиться зведене виконавче провадження за АСВП № 54230349 від 04.07.2017 року з виконання наступних виконавчих документів:

- виконавчого листа №712/8548/15-ц від 22 червня 2017 року, виданого Соснівським районним судом міста Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 05.07.2012 в сумі 4 500 доларів США, 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в сумі 1913,91 доларів США, а всього 6413,91 доларів США, що еквівалентні на день постановлення рішення складає 170353,45 грн.

- виконавчого листа №712/8548/15-ц від 22 червня 2017 року виданого Соснівським районним судом міста Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 23.01.2013 в сумі 1 500 євро, 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в сумі 533,42 євро, всього 2033,42 євро, що еквівалентно на день постановлення рішення складає 59 032,22 грн.

- виконавчого листа №712/12965/17 від 08.02.2018 року виданого Соснівським районна судом міста Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову суму трьох процентів річних та облікову ставку НБУ за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання щодо повернення грошової суми позики) розмірі 657,76 євро, що еквівалентно 21187,21 грн., та у розмірі 1973,34 доларів США, що еквівалентно 65138,32 грн., а всього 86325,53 грн.

- виконавчого листа №712/9010/16-ц від 04.02.2018 року виданого Соснівським районню судом міста Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір у розмірі 871,20 грн.

Державний виконавець звертався 23.11.2017 року з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, посилаючись на невиконання боржником судового рішення про стягнення з нього грошових коштів (т. 1 а.с. 150-151).

З відомостей, наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України станом на 09.11.2017 року зафіксовано перетин державного кордону Пироженком Андрієм 02.10.2017 року (Анталія - Київ), 18.09.2017 року (Київ - Прага), 15.09.2016 року (Анталія - Київ), 02.09.2015 року (Київ - Анталія), 08.10.2015 (Анталія - Київ), 26.09.2015 року (Київ - Анталія) (т. 1 а.с. 164 зв.).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.11.2017 подання державного виконавця задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 712/8548/15-ц, виданим 22.06.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 170353,45 грн. (т.1 а.с. 169-170)

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконанні зобов`язання - до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України за наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

Зокрема, пункт 5 зазначеної статті передбачає таку підставу для відмови громадянину у виїзді з України, як ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Отже, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за ухилення від виконання судового рішення.

Особа, що має невиконані зобов`язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не доведено протилежного.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з відповідними поданнями є посилання виконавця саме на наявність статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу у добровільному порядку (самостійне невиконання боржником зобов`язання протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження).

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру неподання виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно не з`являтися на вимогу виконавця; не надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець звертався у квітні 2018 року з заявою про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстроване в установленому законом порядку (т. 1 а.с. 175-177).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2018 року заяву органу ДВС задоволено. Звернуто стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на транспортний засіб FORD KUGA 1997, (2013 року випуску), зеленого кольору, ДНЗ: АА52250І., № куз. НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 243-247).

Цим же судовим рішенням було встановлено, що вказаний транспортний засіб перебуває у власності ПАТ КБ Приватбанк , проте фактично належить ОСОБА_1 після сплати ним усіх коштів за автомобіль по договору лізингу. Суд дійшов висновку, що боржник не реєструє автомобіль на своє ім`я з метою ухилення від виконання рішення суду, тому задовольнив подання державного виконавця як таке, що спрямоване на повне та своєчасне виконання рішення суду.

Вказана ухвала не була оскаржена та набрала чинності.

Отже, беручи до уваги наведені вище факти, матеріали виконавчого провадження, тривалий термін невиконання судового рішення по стягненню боргу, колегія суддів вважає це достатніми підставами для висновку про ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не ухиляється від виконання судових рішень є непереконливими, а висновок суду в ухвалі від 02 жовтня 2019 року про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України про недоведеність ухилення від виконання судового рішення боржником є передчасним та таким, що зроблений на підставі неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Що стосується доводів заявника про необхідність його лікування та лікування його хворих дітей, то суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

На підтвердження своєї заяви ОСОБА_1 вказав на наявність у нього інвалідності ІІ групи, тяжкі хронічні захворювання та необхідність у зв`язку з цим проходження лікування, які він може отримати винятково за кордоном, а також наявність у двох малолітніх дітей хвороби верхніх дихальних шляхів та легень, що потребує регулярного санаторно-курортного лікування, яке можливо здобути лише за кордоном.

При цьому, жодних доказів на підтвердження щоденного погіршення стану здоров`я, а також існуючій загрозі життю ні матеріали справи, ні матеріали апеляційної скарги не містять.

До заяви долучено лише висновки (довідки) ЛКК №36 та № 37, видані амбулаторією №1 Комунального некомерційного підприємства Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги від 13.08.2019 про те, що діти боржника: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 хворіли протягом 2018-2019 років (т. 2 а.с. 9-10).

Отже, доводи заяви щодо необхідності проходження лікування виключно за межами України є голослівними та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що застосоване судом тимчасове обмеження прав заявника у виїзді за межі України є цілком виправданим, оскільки воно може показати дієвий результат і дійсно сприятиме погашенню заборгованості боржника перед стягувачем.

Апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 від сплати судових витрат (інвалід 2 групи - т. 2 а.с. 5), сплачений апелянтом судовий збір в сумі 1 921 грн. 00 коп. підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто стягненню з державного бюджету на користь Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2019 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовити.

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді :