Справа № 991/516/19
Провадження № 1-кс/991/3046/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
представника заявника адвоката ОСОБА_4 ,
детектива НАБУ ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 25.11.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52018000000001055 від 25.10.2018,
ВСТАНОВИВ:
06.12.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 із вимогами:
- скасувати постанову від 25.11.2019 старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову у визнанні її потерпілою особою у кримінальному провадженні № 52018000000001055 від 25.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України;
-зобов`язати старшогодетектива П`ятоговідділу детективівТретього підрозділудетективів Головногопідрозділу детективівНаціонального антикорупційногобюро України ОСОБА_5 або іншууповноважену особузалучити їїдо кримінальногопровадження №52018000000001055від25.10.2018за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ст.366-1КК Українив якостіпотерпілої тавручити пам`яткупро процесуальніправа таобов`язки потерпілогоу кримінальномупровадженні.
У своїй скарзі ОСОБА_3 зазначає, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України знаходиться кримінальне провадження № 52018000000001055 від 25.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України. У межах вказаного провадження розслідується можливе внесення депутатом Одеської обласної ради ОСОБА_6 недостовірних відомостей до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016, 2017 роки.
22.11.2019 ОСОБА_3 звернулась до детектива ОСОБА_5 із заявою про залучення її до кримінального провадження № 52018000000001055 у якості потерпілої особи, у задоволенні якої 25.11.2019 детективом ОСОБА_5 було відмовлено.
Заявник вважає, що постанова про відмову визнанні потерпілим від 25.11.2019 є безпідставною та незаконною, такою, що порушує її права та законні інтереси та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник скаргу підтримали, просили її задовольнити. Додатково зазначили, що зазначенням ОСОБА_6 недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 та за 2017 роки, зокрема зазначенням іншої особи як дружини, ОСОБА_3 завдано моральної шкоди. В цей час відбувається значна кількість судових процесів щодо сплати аліментів, поділу майна, у відношенні ОСОБА_6 здійснюється досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях.
Детектив НАБУ у судовому засіданні зазначив, що постанова про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 є обґрунтованою і тому просив відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення заявника та детектива, дослідивши матеріали скарги та додані до неї докази, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги з огляду на таке.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001055 від 25.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України щодо можливого подання депутатом Одеської обласної ради ОСОБА_6 завідомо недостовірних відомостей до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016, 2017 роки.
22.11.2019 від ОСОБА_3 , яка має статус заявника у вказаному кримінальному провадженні, надійшла заява про залучення до кримінального провадження №52018000000001055 від25.10.2018 як потерпілої особи, оскільки в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1КК України,їй булозавдано матеріальноїта моральноїшкоди.
Постановою від 25.11.2019 старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні № 52018000000001055 від25.10.2018.
У скарзі ОСОБА_3 зазначила, що умисними діями ОСОБА_6 у вигляді невнесення відомостей про справжню офіційну та єдину дружину до декларацій за 2016 та 2017 роки, приховування таким чином дійсних доходів та можливість декларувати на «нову» дружину їх з ОСОБА_6 спільне нажите майно подружжя, ухилення від сплати аліментів шляхом приховування скритих офшорних доходів, їй було завдано моральної та майнової шкоди, а тому наявні підстави для визнання її потерпілою.
Відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №52018000000001055 від 25.10.2018 детектив обґрунтовує тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-1 КК України відноситься до категорії злочинів з формальним складом, а тому ним не може бути завдано морально та/або матеріальної шкоди.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні, зокрема, може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
У ч. 5 ст. 55 КПК України встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст.55 КПК України. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001055 від 25.10.2018 здійснюється щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, тобто декларування недостовірної інформації. З об`єктивної сторони склад злочину, передбачений ст. 366-1 є формальним, тому обов`язкове настання певних наслідків діяння не передбачається. Декларування недостовірної інформації вчиняється шляхом бездіяльності, яка може бути у формі:
1)подання суб`єктом декларування недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України « Про запобігання корупції»;
2)неподання суб`єктом декларування зазначеної декларації.
Згідно примітки до статті 366-1 КК України відповідальність за цією статтею за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Тобто умовою настання відповідальності за цією статтею Кримінального кодексу України є чітко визначений матеріальний критерій.
Декларування недостовірної інформації щодо дружини не відповідає зазначеному матеріальному критерію та, відповідно, не має наслідком притягнення до кримінальної відповідальності.
Суспільна небезпека цього злочину полягає у порушенні заходів фінансового контролю, передбачених у Законі України «Про запобігання корупції», однак не завдає матеріальної або моральної шкоди фізичним особам.
У п. 4 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов.
Слідчий суддя вважає, що детективом НАБУ було належним чином мотивовано постанову про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 , тому підстави для скасування такого рішення відсутні.
Керуючись ст. 55, 110, 303, 305, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 25.11.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52018000000001055 від 25.10.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Вищий антикорупційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 86524898 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим |
Кримінальне
Вищий антикорупційний суд
Хамзін Т. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні