Постанова

від 23.12.2019 по справі 917/794/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р. Справа № 917/794/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман Фемілі" (вх. №3164 П/2) на рішення, ухвалене Господарським судом Полтавської області 12.09.2019 у складі судді Іванко Л.А. об 11 годині 15 хвилин (дата складання повного тексту судового рішення 19.09.2019) у справі № 917/794/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман Фемілі", 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Героїв Бресту, б. 86, корп. А, код ЄДРПОУ 42305402

до Фізичної особи-підприємця Фомічової Галини Андріївни, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 50303 грн збитків.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що санітарною службою Латвійської республіки заборонено ввезення та подальша реалізація на території Європейського союзу відправленої позивачем на піддонах виробництва відповідача партії кондитерських виробів. Зазначені піддони були вироблені відповідачем з порушенням державних норм та вимог, встановлених для тари для транспортування харчової продукції. Внаслідок повернення кондитерських виробів позивач поніс транспорті витрати в сумі 1700 Євро, що станом на 12.03.2019 при курсі НБУ Євро/гривня 29,59 складало 50303,00 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю.

На думку місцевого господарського суду позивачем не доведено наявності всіх складових елементів для наявності підстав стягнення збитків.

Позивач не погодився з ухваленим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою. В скарзі просить суд: скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 у справі № 917/794/19 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення не належним чином досліджені обставини справи, необґрунтовано відхилені без належного мотивування надані позивачем докази, що призвело до помилкових висновків суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи : головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В. (витяг з протоколу 18.10.2019).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 відкрито апеляційне провадження та ухвалено розглядати справу без повідомлення учасників відповідно до частини 10 статті 270 ГПК України.

Від відповідача надійшов відзив (вх. 10650 від 12.11.2019) на апеляційну скаргу, в якому викладені заперечення щодо доводів апеляційної скарги. Відповідач вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі повно встановлених та об`єктивно оцінених обставин справи. Відповідач стверджує, що піддони, які виготовлені його підприємством з піломатеріалу належної якості. Після отримання позивачем товару (піддонів) претензій щодо якості не надходило.

Від позивача надійшли заперечення (вх. 10885 від 19.11.2019) на відзив на апеляційну скаргу. В запереченнях вважає, що відповідач посилається у відзиві на нормативний акт "Правила фітосанітарного контролю деревини та виробів з неї, затверджених наказом № 25 від 06.08.2002 Головної державної інспекції з карантину рослин в Україні", який втратив чинністьу відповідності до наказу Міністерства аграрної політики України № 414 від 23.08.2005. Крім того, позивач вважає, що матеріали, які надав відповідач, не спростовують факт перевищення в декілька разів граничних норм концентрації хімічних речовин у вироблених відповідачем піддонах.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи підставою звернення позивача з вимогами у даній справі стали наступні обставини:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН ФЕМІЛІ" (далі - позивач) відповідно до рахунку-фактури № ФГ-0000082 від 21.12.2018 та видаткової накладної №ФГ-0000003 від 10.01.2019 придбано та отримано від ФОП Фомічової Г.А. (далі - відповідач) піддони у кількості 14 одиниць.

Позивач стверджує, що на придбаних піддонах Відповідача було розміщено кондитерські вироби в запакованому вигляді, який перешкоджає потраплянню повітря та відповідно, забезпечую їх схоронність. Всі кондитерські вироби пройшли перевірку, на них наявне посвідчення якості від 14.01.2019 відповідно до вимог Європейського Союзу.

Кондитерські вироби, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 21-12/18 від 14.12.2018 та специфікації №1 від 14.12.2018 автотранспортом залученого перевізника позивач відвантажив контрагенту - резиденту Латвійської республіки.

Під час транспортування кондитерських виробів до Латвійської республіки, при проходженні митного (санітарного) контролю, санітарною службою Латвійської республіки було заборонено ввезення та подальша реалізація на території Європейського Союзу відправленої Позивачем партії кондитерських виробів, так як "... при відкритті машини сильно відчувається специфічний запах, гострий, тому існує ризик ушкодження продовольчих продуктів у зв`язку із забрудненням гострим запахом ..." (це відображено в протоколі відправлення від 28.01.2019)

15.03.2019 лабораторією безпеки хімічних матеріалів Державної установи "Інституту Громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України " виявлена невідповідність піддонів вимогам нормативних документів, а саме: "Инструкции по санитарно-химическому исследованию изделий, изготовлених из полимерных и других синтетических материалов, предназначеных для контакта с пищевыми продуктами", №880-71 та ГН "Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць", затвердженої головним державним санітарним лікарем України, 03.03.2015, що підтверджується висновком зазначеним в протоколі №31/611 від 15.03.2019 органолептичних та санітарно-хімічних досліджень дерев`яних піддонів.

В результаті органолептичних досліджень встановлено, що зразки піддонів мають неприємний, різко виражений запах, який викликає неприємні відчуття, що не відповідає вимогам "Инструкции по санитарно-химическому исследованию изделий, изготовлених из полимерных и других синтетических материалов, предназначеных для контакта с пищевыми продуктами", №880-71.

Концентрація хімічних речовин в повітрі, контактуючому з піддонами при проведенні санітарно-хімічних досліджень, в декілька разів перевищує граничні норми, встановлені в переліку "Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць", затвердженої головним державним санітарним лікарем України, 03.03.2015, а саме:

Показник : Ацетальдегіт, Концентрація, мг/м 3 - 1,68; Норматив, ГДКс.д., мг/м3 - 0,01; Відмітка про відповідність ГН від 03.03.2015 - Не відповідає;

Показник : Фенол, Концентрація, мг/м 3 - 0,08; Норматив, ГДКс.д., мг/м3 - 0,003; Відмітка про відповідність ГН від 03.03.2015 - Не відповідає.

Внаслідок повернення кондитерських виробів Позивач стверджує, що поніс транспортні витрати (збитки) в сумі 3000, 00 Євро, із них витрати на транспортування повернення кондитерських виробів - 1700 Євро, що станом на 12.03.2019 (на момент підготовки претензії) при Курсі НБУ Євро/гривня 29,59 складало 50303,00 грн.

За висновком позивача саме неякісність придбаних у відповідача піддонів мало наслідком вищевикладені обставини у вигляді заборони ввезення та подальша реалізація на території Європейського Союзу відправленої Позивачем партії кондитерських виробів, що потягло за собою збитки позивача, які складаються з витрат на транспортування продукції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність протиправної поведінки відповідача та його вини відповідача у спричиненні збитків.

Основним доводом апеляційної скарги є неповне дослідження місцевим господарським судом обставин справи, яке на думку позивача полягає у ненаданні належної оцінки наданому позивачем доказу, а саме: висновку Державної установи "Інституту Громадського здоров`я імені О.М, Мирзєєва Національної академії медичних наук України". Із зазначеного висновку Інституту, на думку позивача, вбачається, що саме неналежна якість піддонів, які вироблені відповідачем, стали підставою відмови у дозволі на ввезення та реалізацію кондитерських виробів позивача на території Європейського Союзу.

Апеляційний господарський суд, дослідивши зазначені доводи апелянта, вважає їх недоведеними, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Апеляційний господарський суд зазначає, що фактично між позивачем та відповідачем відбулись відносини з купівлі-продажу товару, відповідно до якого на підставі видаткової накладної № ФГ - 0000003 від 10.01.2019 та рахунку фактури № ФГ - 0000082 від 21.12.2018 відповідач передав, а позивач прийняв піддони розміром 1200х800 у кількості 14 одиниць.

У частині 1 ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару і підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 673 ЦК України:

"1. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

2. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується .

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Частинами 1, 2 ст. 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Товар був прийнятий позивачем від відповідача без будь яких оговорок, застережень чи претензій щодо його кількості та якості.

Позивачем не надано, а матеріали справи не містять будь яких належних та допустимих доказів, які б давали змогу встановити про наявність між сторонами домовленостей про те, які саме вимоги ставились покупцем ТОВ "Гурман Фемілі" до придбаного у відповідача ФОП Фомічова Г.А. товару (піддонів). Позивач не довів наявності між сторонами домовленостей про те, що придбані за видатковою накладної № ФГ - 0000003 від 10.01.2019 та рахунком фактурою № ФГ -0000082 від 21.12.2018 піддони передбачали їх використання з метою перевезення та зберігання харчових продуктів, що передбачає їх відповідність певним вимогам та встановленим на державному рівні стандартам якості.

Отже, з наявних у справі матеріалів не вбачається , що позивачем (покупцем) ставились певні умови до товару, який він придбав у відповідача. Під час прийняття товару позивач мав змогу оглянути товар, який він отримує, та встановити чи може він бути використаний за тим призначенням, задля якого він купується.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків та обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими.

Враховуючи те, що саме позивач уклав договір (контракт) купівлі-продажу та поставку товару (кондитерських виробів), то саме позивач повинен був враховувати та опікуватись щодо тари та належних умов перевезення постачаємого ним товару.

Отже, позивач міг у разі необхідності обумовити необхідні стандарти якості та мету використання товару (піддонів) з відповідачем та у разі наявності таких умов перевірити їх виконання.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали змогу встановити, що товар (кондитерські вироби), який було заборонено ввозити та реалізовувати на території Євросоюзу ввозився саме на піддонах, які придбані у відповідача.

Апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що з наданого позивачем на підтвердження заявлених вимог дослідження піддонів вбачається, що воно проводилося 15.03.2019 тобто через два місяці після поставки, здійсненої відповідачем (10.01.2019).

Апеляційний господарський суд, крім іншого, звертає увагу на те, що з наданого дослідження не можливо встановити та ідентифікувати, що досліджувались саме ті піддони, які придбані позивачем у відповідача, оскільки матеріали справи не містять доказів, що зазначені піддони мають ознаки, які дозволяють їх безспірно ідентифікувати як такі, що придбані у відповідача.

На думку суду апеляційної інстанції є правомірним висновок суду першої інстанції про те, що виконавці дослідження не несуть відповідальності за достовірність даних використаних для складання висновку, оскільки не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку.

Зважаючи на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що, місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому її вимоги залишаються без задоволення.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта у вигляді сплаченого судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Згідно положень статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно до статті 12 ГПК України малозначними справами є справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, згідно з положеннями закону дана справа є малозначною, а тому постанова апеляційної інстанції за результатами перегляду рішення місцевого господарського суду у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман Фемілі" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 у справі № 917/794/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 23.12.2019

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.В. Плахов