Постанова

від 27.11.2019 по справі 904/2826/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2019 Справа № 904/2826/18

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65, зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників:

від позивача: Ратушна О.В., посвідчення №1368 від 08.06.2018, адвокат

від відповідача: Іванченко І.І., довіреність №5314 від 26.12.2018, ордер серії ДН №063356 від 01.04.2019, адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2019 у справі №904/2826/18 (суддя Кеся Н.Б.; рішення ухвалене о 13:35 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 02.09.2019)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про зобов`язання припинити використання комерційного (фірмового) найменування

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі-Позивач) 21.06.2018 року звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить зобов`язати Первинну профспілкову організацію Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі-Відповідач) припинити використання комерційного (фірмового) найменування Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" та ПАТ "КЗРК" шляхом виключення зі своєї назви цього найменування й внесення необхідних змін до установчих документів Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (ППО ПАТ "КЗРК") та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Реєстру неприбуткових організацій та установ.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неправомірне використання відповідачем комерційного найменування "Криворізький залізорудний комбінат" і "КЗРК", яке є частиною повної та скороченої назви Позивача, що може ввести в оману споживачів щодо справжньої діяльності підприємства та завдати шкоду діловій репутації Позивача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2019 у справі №904/2826/18 в позові Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" відмовлено. Понесені Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" судові витрати у вигляді судового збору покладено на позивача.

Рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим, що як встановлено судом законодавчої заборони у використанні в найменуванні професійних спілок найменування іншої юридичної особи - підприємства, на якому діє така професійна спілка, не існує. При цьому судом встановлено, що діяльність позивача та відповідача жодним чином не перетинаються у сфері продажу товарів та послуг, оскільки відповідач представляє інтереси профспілки, але не з комерційною метою. Позивач та відповідач не є конкурентами у промисловості та на ринку товарів та послуг, тому суд не погодився з висновками експертів про змішування результатів їх діяльності, що у свою чергу не призводить до змішування найменувань цих осіб і тому в аспекті правової охорони комерційного найменування законом не заборонено. Решта обставин як от поширення відповідачем інформації, що шкодить діловій репутації позивача, відсутність у відповідача членів профспілки, які б працювали на підприємстві позивача, визнана судом такими, що не підлягають встановленню. Оскільки не є предметом дослідження у справі, а можуть бути предметом іншого судового розгляду.

ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (позивач) подав до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2019 у справі №904/2826/18, вважає це рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги позивач вказує на те, що відповідач не надав суду пояснення щодо висновку експертної установи у визначений судом строк, а також не навів жодної поважної причини чому він не зміг виконати покладений на нього процесуальний обов`язок. Проте за сприяння суду першої інстанції відповідач не поніс ризиків настання наслідків, пов`язаних з невиконанням процесуальних обов`язків. У таких діях суду позивач вбачає порушення принципу змагальності та пропорційності у господарському процесі, не забезпечення розумного балансу, надання явної переваги інтересам відповідача. Позивач вказує, що суд не провів належним чином підготовче судове засідання та закриваючи підготовче провадження продовжив збирати докази у справі, направивши на адресу експертів додаткові питання для надання ними письмових пояснень - відповідей на запитання. Вказує, що суд першої інстанції неповністю з`ясував обставини справи, що мають значення для справи; не довів обставин, що мають значення для справи, які він вважав встановленими; не надав належної правової оцінки всім аргументам позивача, а також дійшов помилкових висновків та вийшов за межі позовних вимог. Порушення норм матеріального права судом першої інстанції позивач убачає в помилковому застосуванні до спірних правовідносин статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", неправильному застосуванні та невірному тлумаченні норм статей 90, 420, 489, 490 Цивільного кодексу України, статті 159 Господарського кодексу України, статей 16 та 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статей 2, 14 та 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", статті 10 Закону України "Про громадські об`єднання", а також в недотриманні принципів верховенства права при вирішенні спірних правовідносин, які є нетиповими.

Первинна профспілкова організація публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" письмовий відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом апеляційної інстанції строк не надала.

В судовому засіданні 13.11.2019 представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував на задоволенні апеляційної скарги з підстав, які наводились суду першої інстанції по суті спору.

У судовому засіданні 13.11.2019 оголошувалась перерва до 27.11.2019.

27.11.2019 у судовому засіданні за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені такі неоспорені обставини.

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (позивач) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є видобуток залізної руди, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Витягом зі Статуту цього товариства.

21.12.2017 на адресу Позивача надійшов лист Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (відповідача) вих.№1/12 від 21.12.2017, яким позивача повідомлено про створення на підприємстві позивача Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", до якого було додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач вважає, що відповідач використовує найменування позивача у назві профспілкової організації з порушенням його прав, без отримання на це дозволу.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.12.2017 (а.с.16-20 т.1) повне найменування юридичної особи - Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат";

код ЄДРПОУ - 00191307;

організаційно-правова форма - Публічне акціонерне товариство;

місцезнаходження - 50029, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Жовтневий район, вул.Симбірцева, буд. 1;

види діяльності - 07.10 Добування залізних руд, 20.51 Виробництво вибухових речовин, 85.32 Професійно-технічна освіта, 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту;

відомості про органи управління юридичної особи - Міністерство промислової політики;

дані органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної метрології за підсумками діяльності за рік - 07.10 добування залізних руд.

В підтвердження використання позивачем комерційного (фірмового) найменування Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", останнім надано:

копію Свідоцтва про державну реєстрацію ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" серія АОО №422590 (а.с.15 т.1);

копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.27-29 т.1);

копію витягу за Статуту Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (а.с.30-31 т.1);

копію протоколу установчої конференції (зборів) Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (а.с.32-33 т.1);

копію спільного наказу Державного комітету промислової політики України та Фонду державного майна України №66/245 від 19.02.2001р. (а.с.34-36 т.1);

копію витягу за Статуту Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (а.с.37-40 т.1);

копію довідки про залишки коштів загального та спеціального фондів державного та/або місцевих бюджетів на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" станом на 01.01.2002 (а.с.41 т.1);

копію звіту Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" за IV квартал 2001 (а.с.42 т.1);

роздруківки з веб-сторінок з мережі "Інтернет" (а.с.43-63 т.1);

копію свідоцтва про державну реєстрацію Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (а.с. 65 т.1).

Як вбачається з роздруківки з веб-сторінок з мережі "Інтернет" (а.с.43-63 т.1) позивач має такі нагороди:

Диплом за успішне виконання завдань цивільного захисту у 2015 році (2016);

кубок за успішне виконання завдань цивільного захисту у 2015 році (2016);

Подяка за вагомий внесок у розвиток промислового туризму Кривого Рогу (2016);

кубок "Кращому підприємству за виконання завдань із цивільного захисту" за зайняте 1 місце в Жовтневому районі і місті (2015 рік);

Диплом ІІІ ступеня Всеукраїнського фестивалю відео- й анімаційних фільмів "Безпечна праця" у номінації "Навчальне відео", нагороджена відеогрупа служби інформації ПАТ "Кривбасзалізрудком" (2014 рік);

Диплом "Криворізької міської асоціації "Комсомолець Кривбасу" у номінації "За інформаційний вплив на активізацію суспільної думки стосовно стану і розвитку соціального партнерства в рамках міської програми "Школа-вуз (ПТНЗ) - підприємство", нагороджена служба інформації ПАТ "Кривбасзалізрудком" (2013 рік);

Диплом переможця конкурсу "Краще підприємство - роботодавець замовник кадрів 2013р." у номінації "ПАТ "Кривбасзалізрудком" - територія ініціативної молоді;

Диплом за успішне виконання завдань цивільного захисту в 2013 році;

Гран-прі літнього кубку команд КВК України (2012 рік);

Диплом переможця Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "Кращий вітчизняний товар року - 2012" у номінації "Виробництво обладнання для вугільної і гірничовидобувної промисловості" (гумово-тросові врівноважуючі канати) - 2012 рік;

кубок за зайняте 1 місце у чемпіонаті м.Кривий Ріг з баскетболу (2011 рік);

Почесний знак "За кращий Колективний договір" (2011 рік);

кубок за зайняте 2 місце в 7-й спартакіаді профспілково-фізкультурного активу металургів і гірників Кривбасу (2010 рік);

кубок "За відмінну підготовку баз відпочинку до оздоровчого сезону" (2008 рік);

медаль переможця Всеукраїнського конкурсу-виставки "Кращий вітчизняний товар року" (2008 рік);

Диплом переможця Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "Кращий вітчизняний товар року - 2008" у номінації "Виробництво обладнання для вугільної і гірничовидобувної промисдовості" (гумово-тросові врівноважуючі канати) - 2008 рік;

Диплом міського конкурсу "Краще підприємство замовник кадрів 2008р року", 2008 рік;

Грамота Міжнародної науково-практичної конференції "Форум гірників" у номінації "Передові гірничовидобувні підприємства з інвестиційною формою розвитку", 2008 рік;

кубок переможця Всеукраїнського конкурсу "100 кращих товарів" (2007 рік);

медаль переможця Всеукраїнського конкурсу-виставки "Кращий вітчизняний товар року" (2007 рік);

Диплом переможця Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "100 кращих товарів року" 2006-2007 роки у номінації "Продукція виробничо-технічного призначення" (гумово-тросові врівноважуючі канати), 2006-2007 роки;

Диплом переможця Міжнародної науково-практичної конференції "Форум гірників - 2007" у номінації "Передові гірничовидобувні підприємства з інвестиційною формою розвитку", 2007 роки;

Диплом переможця Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "100 кращих товарів" у номінації "Продукція виробничо-технічного призначення" (гумово-тросові врівноважуючі канати), 2007 роки;

Диплом лауреата Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "100 кращих товарів" у номінації "Продукція виробничо-технічного призначення" (скіпи, шахтні кліті для вертикального підйому), 2006 роки;

Диплом учасника загальнодержавної виставкової акції "Барвиста Україна" (2006 роки);

Пам`ятний диплом Федерації профспілок України (2005 роки);

Диплом учасника загальнодержавної виставкової акції "Барвиста Україна" (2005 роки);

Диплом Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "100 кращих товарів" у номінації "Продукція виробничо-технічного призначення" (скіпи, шахтні кліті для вертикального підйому), 2005 рік;

лауреат Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "100 кращих товарів" - 2005 рік;

Подяка за сприяння розвитку регбі в Україні (2005 рік);

Диплом лауреата міжнаціонального конкурсу "Вища проба" за впровадження сучасних технологій і виробництва високоякісної конкурентоздатної продукції (2004 рік);

Нагорода Криворізького міського комітету ПМГУ "За успіхи в роботі з підготовки та експлуатації спортивних споруд" (2004р.);

Диплом за активну участь у Міжнародній виставці "Вугілля/Майнінг" (2004 рік);

Грамота кращому промисловому підприємству за вагомий внесок у соціально-економічний розвиток області (2004 рік);

Диплом лауреата Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "100 кращих товарів" (2004 рік);

Лауреат Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "100 кращих товарів" (2004 рік);

Почесний диплом переможця конкурсу "Світоч Придніпров`я" (2004 рік);

Нагорода регіонального конкурсу "Світоч Придніпров`я" (2004 рік);

Диплом національного комплексу "Експоцентр України" (2003 рік);

Диплом до Хреста Пошани "Князь Святослав" (2002 рік).

У Статуті Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (а.с.21-25 т.1) зазначено таке:

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 30.03.2011 року Відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі -Товариство) на виконання Закону України "Про акціонерні товариства".

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" є правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", заснованого Державною акціонерною компанією "Укррудпром" на виконання спільного наказу Державного комітету промислової політики України та Фонду державного майна від 19 лютого 2001 року № 66/245 "Про реорганізацію Дочірнього підприємства "Криворізький державний залізорудний комбінат", згідно з Законами України "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства" та Статутом ДАК "Укррудпром" та діє на підставі Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до пункту 1.7. Статуту найменування Товариства: повне українською мовою - Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.01.2018 (а.с.27-29 т.1) повне найменування юридичної особи відповідача - Первинна профспілкова організація Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат";

код ЄДРПОУ - 41809125;

організаційно-правова форма - профспілка;

місцезнаходження - 50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Металургійний район, вул.Віталія Матесевича, буд. 6, кв. 46;

види діяльності - 94.20 діяльність професійних спілок;

відомості про органи управління юридичної особи - конференція, профкомітет.

У Статуті первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (а.с.30-31 т.1) зазначено таке:

Первинна профспілкова організація Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" є добровільне неприбуткове громадське об`єднання громадян, що об`єднує фізичних осіб, пов`язаних спільними інтересами за родом професійної діяльності у галузі гірничо-добувної промисловості, визнають Статут профспілки, беруть участь у роботі профспілкової організації, виконують рішення профспілки і сплачують членські внески (п. 1.1. Статуту).

Відповідно до пункту 1.3. Статуту профспілка здійснює свою діяльність згідно з принципами добровільності, колективізму, самоврядування, виборності керівних органів, рівноправності своїх членів, відкритості, гласності та законності.

Профспілка набуває статусу юридичної особи з моменту затвердження Статуту. Профспілка має самостійний баланс, рахунки в банківських та інших установах, бланки із своїм найменуванням, печатки та штампи, символіку, що затверджується профкомітетом Профспілки і реєструється у встановленому законом порядку (пункту 1.4. Статуту).

Профспілка має статус первинної, за ознакою територіальна (пункт 1.10. Статуту).

Діяльність Профспілки поширюється на територію м.Кривий Ріг (пункт 1.11. Статуту).

Назва Профспілки: Первинна профспілкова організація Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - повна назва (пункт 1.12. Статуту).

Юридична адреса Профспілки: 50015, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Віталія Матусевича, буд. 6, кв. 46 (пункт 1.14. Статуту).

Відповідно до пункту 2.2. Статуту завданням Профспілки є: представляти та захищати трудові, соціально-економічні, професійні права та інтереси членів Профспілки в органах державної влади, місцевого самоврядування, судових органах.

Згідно з Висновком експертів №262/8 Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України від 24.04.2019 (а.с.230-258 т.1):

1. Найменування "Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" є комерційним (фірмовим) найменуванням.

2. Комерційне (фірмове) найменування Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та найменування Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" є схожими до ступеню сплутування.

3. Використання комерційного (фірмового) найменування Первинна Профспілкова Організація Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" може вводити в оману працівників Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та інших осіб (юридичних осіб, фізичних осіб).

Відповідно до Письмових відповідей судових експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Федоренка Владислава Леонідовича та Чабанець Тетяни Миколаївни щодо заперечень Відповідача, викладених ним в п.п. 2, 3 Пояснень щодо Висновку експертів №262/18 від 24 квітня 2019 року за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 904/2826/18 (а.с.131-135 т.2):

- Відповідно до пункту 3 Пояснень щодо Висновку експертів № 262/18 від 24 квітня 2019 року за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі №904/2826/18 (далі - Висновок) за підписом Голови ШЮ ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ", відповідач по справі ОСОБА_1 (далі - Пояснення) дослівно зазначено наступне: "Крім того, експерти не проводили дослідження питання щодо введення в оману працівників Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та інших осіб (юридичних, фізичних) оскільки це питання виходить за межі компетенції експертів. Це питання необхідно вивчати шляхом соціологічного опитування репрезентативних груп, а не за графічними, фонетичними і семантичними ознаками, як то вказане у Висновку експертів";

- Дане твердження на думку експертів не відповідає законодавству та матеріалам справи, виходячи з наступного. Відповідно до розділу 5 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р. № 53/5, при дослідженні об`єктів промислової власності вирішуються питання щодо властивостей цих об`єктів, а саме: знаків для товарів і послуг (торговельних марок) та п. 5.5. "Орієнтовний перелік вирішуваних питань: До пункту 5.2.: Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) таким, що може ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу?";

- Питання аналогічного змісту містить також спеціальна Методика проведення експертних досліджень, пов`язаних із засобами індивідуалізації Методика проведення експертних досліджень, пов`язаних із засобами індивідуалізації / НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України /Н.М. Ковальова, О.В. Голікова та ін.; заред. В.Л. Федоренка. - К., 2017. - 56 с. /Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2018; реєстраційний код 13.6.01) далі - Методика). Дані джерела надані в переліку джерел, використаних судовими експертами В.Л. Федоренком та Т.М. Чабанець при досліджені та наводяться з відповідним бібліографічним описом на сторінках 4-5 Висновку;

- Відповідно до зазначеного вище, відповідь судових експертів на питання, що поставлене ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області за підписом судді Петрової В.І. від 06.09.2018р., а саме: "Чи може вводити/чи вводить в оману працівників Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та інших осіб (юридичних осіб, фізичних осіб) використання Первинною Профспілковою Організацією Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" комерційного (фірмового) найменування публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"?", є правомірним та таким, що передбачене чинним законодавством, іншими нормативно-правовими актами і Методикою;

- Так, згадувана Методика містить положення наступного змісту: "Установлення можливості введення в оману споживача щодо товару, послуги або особи виробника тощо;

- До позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певною якістю, географічним походженням товарів чи послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності;

- Можливість введення в оману споживача щодо особи яка реалізує товари, може виникнути у випадку появи на ринку споріднених товарів суб`єктів із однаковим або схожим найменуванням юридичної особи та/або комерційними найменуваннями, права на які набуті раніше. Така схожість може породжувати у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певним виробником, послугами, якістю, які насправді не відповідають дійсності" (п.5.3.3);

- На підставі проведеного аналізу об`єктів експертизи, використавши положення нормативно-правових актів, судовими експертами Центру на сторінках 28-29 Висновку наводяться наступні положення: "Окремим аспектом визначення ймовірності введення в оману споживача є унікальність комерційного найменування, при цьому унікальність визначається не тільки фантазійністю елементів, які його складають, але й індивідуальністю словосполучення існуючих слів, яке використовується в якості комерційного найменування і забезпечує ідентифікацію та індивідуалізацію підприємця [8];

- За результатами дослідження другого питання, поставленого в ухвалі суду на вирішення експертів, було встановлено, що комерційне (фірмове) найменування Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та найменування Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" є схожими до ступеню сплутування. Вирізняльна частина комерційного (фірмового) найменування створює в свідомості споживача окремий чітко визначений образ, пов`язаний з виробником";

- У зв`язку з наведеним експерти дійшли висновку про те, що використання комерційного (фірмового) найменування Первинна Профспілкова Організація Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" може вводити в оману працівників Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та інших осіб (юридичних осіб, фізичних осіб);

- Щодо пункту 2 Пояснень Відповідачем викладено дослівно наступне твердження: "Крім того, висновки експертів викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Так, експерти зробили порівняння видів діяльності позивача та відповідача, і дійшли абсолютно неправильного висновку щодо спорідненості послуг, які надають сторони";

- Вище процитоване твердження Відповідача, на думку експертів, суперечить чинному законодавству, іншим нормативно-правовим актам та матеріалам справи, а також може вводити суд в оману. На користь цього свідчить те, що на сторінках 18-22 Висновку послідовно та повно викладено підходи та результати визначення спорідненості товарів і послуг, передбачених спеціалізованою Методикою;

- Зокрема, у цій частині Висновку наголошується, що: "Відповідно до Методики: товари і послуги вважаються спорідненими, якщо у силу своєї природи (рід (вид) товарів і /або послуг; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; канали збуту) чи призначення ймовірно може виникнути у споживача враження про єдине джерело їх походження [8]" (сторінка 20-21 Висновку);

- "Спорідненими можуть бути визнані послуги, між якими існує певний зв`язок (відношення), обумовлений характером цих послуг і порядком їх надання. Такий зв`язок може бути обумовлений тим, що:

наданню певної послуги обов`язково передує надання іншої послуги, тобто така певна послуга не може бути надана без попереднього надання такої іншої послуги;

певна послуга обов`язково або зазвичай надається разом з іншою послугою;

певна послуга входить до складу іншої послуги" [15 с.184]". (сторінка 21 Висновку);

- Відповідно до викладеного у Висновку, та виходячи з того, що надання послуги "діяльність професійних спілок" є не можливим без наявності підприємства та працівників, що на ньому працюють, оскільки відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" "Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві ....", експерти дійшли до висновку: "Послуги, для яких використовуються комерційне (фірмове) найменування Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" та найменування Первинна профспілкова організація Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" є спорідненими, на підставі того, що між ними існує певний зв`язок (відносини), зумовлений характером цих послуг і порядком їх надання. Такий зв`язок обумовлений походженням послуг, послуга "діяльність професійних спілок", пов`язана із представленням інтересів працівників підприємства, що забезпечують надання послуг підприємства, тобто, відповідно до Методики, певна послуга обов`язково або зазвичай надається разом з іншою послугою [8]" (сторінка 22 Висновку).

Спірні правовідносини виникли з приводу використання сторонами власних найменувань, які є частково подібними, що за твердженням позивача, порушує його права на використання свого найменування, як комерційного (фірмового) найменування.

Відповідно до частини першої статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

За частиною другою статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною третьою статті 90 Цивільного кодексу України найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

За приписами частини п`ятої статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Згідно зі статтею 159 Господарського кодексу України правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов`язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.

Статтею 420 Цивільного кодексу України передбачено, що комерційні (фірмові) найменування належать до об`єктів права інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 489 Цивільного кодексу України:

правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності;

право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки;

відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом;

особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Згідно зі статтею 490 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;

Статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

В пункті 78 та 80 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" надані такі роз`яснення:

суб`єктом права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування за змістом абзацу першого частини другої статті 90 ЦК України може бути лише підприємницьке товариство;

Закон допускає можливість наявності у двох і більше осіб однакових комерційних (фірмових) найменувань за умови, що це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та/або реалізують та послуг, які ними надаються. Відповідна ситуація можлива, коли виробництво та/або реалізація товарів, надання послуг здійснюються на територіально розмежованих ринках або особи з однаковими комерційними (фірмовими) найменуваннями спеціалізуються на виробництві (наданні) різних товарів (послуг);

для правильного вирішення пов`язаних з цим спорів господарським судам належить з`ясовувати, що саме є комерційним (фірмовим) найменуванням, - слово чи словосполучення, повна чи скорочена назва підприємства, а також яким видом діяльності займаються позивач і відповідач у справі, чи функціонують вони на одному ринку товарів і послуг, чи можуть споживачі змішувати послуги, які ними надаються, та, зрештою, чи є комерційні (фірмові) найменування сторін однаковими; при цьому судам слід мати на увазі, що тотожність окремих елементів комерційних (фірмових) найменувань не свідчить про тотожність таких найменувань у цілому;

якщо ж суб`єкт права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування наполягає на тому, щоб воно не використовувалося іншою особою, він повинен довести в господарському суді пріоритетність свого права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування (тобто момент першого використання ним даного найменування) і обґрунтувати, чому наявність того самого комерційного найменування у іншої особи порушує його права та охоронювані законом інтереси, - наприклад, вводячи в оману споживачів, завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання його власної популярності у споживачів;

момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб`єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об`єкти промислової власності (патенти на промислові зразки, деклараційні патенти на винаходи), реєстрації доменного імені тощо.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що дійшов висновку, що оскільки використання відповідачем у власному найменуванні назви позивача не вводить в оману споживачів щодо справжньої діяльності сторін, таким чином, порушень права власності позивача на його комерційне (фірмове ) найменування суд не вбачає.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Предметом позову у цій справі є захист ділової репутації та комерційного (фірмового) найменування позивача - Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (скорочене найменування - ПАТ "КЗРК"), а також заборона використання тотожних власних найменувань юридичних осіб, оскільки власна назва (найменування) позивача, одночасно є і його комерційним (фірмовим) найменуванням.

Причиною спору є те, що відповідач використовує у своїй власній назві власну назву позивача, яка для останнього є також комерційним (фірмовим) найменуванням, а оскільки це призвело та продовжує призводити до певних негативних наслідків для позивача, позивач звернувся до суду про захист своїх прав та інтересів шляхом заборони відповідачу використовувати комерційне (фірмове) найменування - Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", ПАТ "КЗРК", яке також є власною назвою підприємства.

Виходячи з предмету та підстав позову предметом доказування у цій справі відповідно є доведення: факту чи використовує відповідач у своїй власній назві власну назву позивача; чи має це негативні наслідки для позивача (якщо так, то які); чи є таке використання протиправним; чи порушує таке використання права позивача (як що так, то які); чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту встановленим законом; чи призведе обраний позивачем спосіб захисту до реального відновлення порушених прав позивача (чи є ефективним).

Судом першої інстанції правильно встановлено з матеріалів справи факт наявності у позивача власного комерційного найменування: Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", яке одночасно є найменуванням його юридичної особи, що не заперечується й відповідачем.

Так, спірне найменування використовується позивачем передусім як найменування юридичної особи, про що свідчать його реєстраційні, звітні, статистичні документи, що наявні в матеріалах справи. Ці обставини самі по собі не є свідченням використання спірного найменування як комерційного і притаманне будь-якій юридичній особі, у тому числі яка не здійснює комерційну (підприємницьку) діяльність.

Використання спірного найменування як комерційного, що мало бути доведено позивачем, підтверджується роздруківкою інформації, яку розміщено в мережі Інтернет про його діяльність, у тому числі на ринку товарів, і отриманні винагород стосовно якості продукції позивача. Зазначений висновок також міститься у висновках судових експертів, наданих у справі, що розглядається.

Стаття 90 Цивільного кодексу України не дозволяє одній юридичній особі використовувати однакове, тотожне найменування іншої юридичної особи. Це кореспондується із положеннями частини четвертої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та є підставою для відмови у державній реєстрації відповідно до статті 28 цього Закону.

Водночас, зазначена заборона не стосується комерційного (фірмового) найменування.

Використання однакових комерційних найменувань Закон дозволяє, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. Такі умови стосуються виключно суб`єктів підприємницької діяльності та у сфері продажу товарів та послуг.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач не мають однакових і тотожних найменувань своїх юридичних осіб, оскільки їхні назви мають розрізняльні елементи у вигляді відсутності у позивача і наявності у відповідача в назві: "Первинна профспілкова організація".

Щодо правового статусу відповідача, то він є профспілковою первинною організацією, створення та діяльність якої регулюються Конституцією України, Законом України "Про об`єднання громадян", Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" тощо.

Пункт 1 частини третьої статті 14 "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" визначає, що Статут (положення) профспілки повинен містити: статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місцезнаходження її виборних органів (юридичну адресу).

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки, їх об`єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу; легалізація всеукраїнських профспілок та їх об`єднань, інших профспілок та їх об`єднань здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань; для легалізації профспілок, об`єднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви; на підставі поданих профспілкою, об`єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус за ознаками, визначеними статтею 11 цього Закону, включає профспілку, об`єднання профспілок до реєстру об`єднань громадян і видає профспілці, об`єднанню профспілок свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу; статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки; про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об`єднань громадян; первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця; профспілка підприємства, установи, організації, яка діє на підставі власного статуту, легалізується у порядку, визначеному цією статтею; профспілка, об`єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення); статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту. Профспілка, її організації, об`єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов`язки через свої виборні органи, які діють у межах прав і беруть на себе цивільні обов`язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом (положенням). За подання на легалізацію недостовірних відомостей особи, які їх підписали, несуть відповідальність згідно із законом.

Як правильно відзначено судом першої інстанції, наведені вище положення Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" не ставлять будь-які певні вимоги до найменування профспілки, зокрема не регулюють порядок використання назв підприємства в назві профспілки, яку було створено працівниками, які працюють на певному підприємстві.

Відтак за висновком суду першої інстанції, законодавчої заборони у використанні в найменуванні професійних спілок найменування іншої юридичної особи - підприємства, на якому діє така професійна спілка, не існує, з чим погоджується й колегія суддів суду апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що діяльність позивача та відповідача жодним чином не перетинаються у сфері продажу товарів та послуг. Відповідач представляє інтереси членів профспілки, але не з комерційною метою.

За наведеної вище обставини колегія суддів погоджується з критичною оцінкою, яка була надана судом першої інстанції означеним висновкам експертів у цій справі, які, на думку суду, неправильно застосували до обставин справи положення Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 року, Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", та Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у яких також йдеться про промислову та торговельну діяльність конкурентів.

Так неспростовним є той факт, що позивач та відповідач не є конкурентами у промисловості та на ринку товарів та послуг, тому змішування результатів їх діяльності, як вірно відзначено судом першої інстанції є неможливим для будь-кого.

Натомість в дослідницькій частині експертизи експерти роблять свої висновки на тому, що відповідач представляє інтереси працівників, без яких неможливо виробництво товарів. В цьому експерти вбачають спорідненість у діяльності сторін справи як пов`язаність спільністю походження.

Поняття спорідненості передбачене Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Так знаки для товарів і послуг призначені для розмежування товарів і послуг, в той час як комерційні найменування призначені для розмежування суб`єктів підприємницької діяльності.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновками експертів, оскільки зазначена ознака спорідненості застосовується до діяльності, пов`язаної із продажем товарів і послуг у сфері господарювання, до яких відповідач не має відношення.

Використання відповідачем у власній назві найменування позивача у місцевому відмінку має відсильний характер як місце роботи членів профспілки, носить некомерційний характер, що не призводить до змішування найменувань цих осіб і тому в аспекті правової охорони комерційного найменування законом не заборонено.

Аргументи апеляційної скарг позивача не спростовують таких висновків суду першої інстанції.

Щодо аргументів позивача про порушення судом першої інстанції у підготовчому провадженні норм процесуального законодавства, що мало наслідком порушення принципів змагальності та пропорційності у господарському процесі, то колегія суддів вважає, що відповідно до приписів частин 1 і 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням предмета спору і обставин, які входять до предмета доказування, суд першої інстанції правильно керувався завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, та полягає в справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так згідно з частиною першою статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи процесуальні дії суду першої інстанції, який зобов`язав експертів надати відповіді на додаткові питання, які поставив відповідач у своїх письмових питаннях (зауваженнях), вже поза межами підготовчого провадження були спрямовані на повне та всебічне з`ясування обставин справи, та не мали наслідком прийняття неправильного рішення по суті спору.

Щодо аргументів позивача про те, що в порушення частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України відповідач не довів, що він не формально і не фіктивно, а реально є первинною профспілковою організацією на підприємстві позивача, як от: приєднання до чинного на підприємстві Колективного договору, створення разом з іншими діючими на підприємстві профспілками, спільного профспілкового органу, наявність серед його членів працівників позивача тощо; те, що до його складу можуть входити чи входять виключно працівники позивача; не довів, що він не може провадити свою професійну діяльність без використання комерційного (фірмового) найменування позивача; не спростував факти, які вказують на те, що відповідач шкодить діловій репутації позивача, на що суд першої інстанції взагалі не звернув уваги, то як правильно зазначив суд першої інстанції, посилання позивача на те, що відповідач поширює інформацію, що шкодить діловій репутації позивача, не є предметом дослідження у справі, що розглядається, а можуть бути предметом іншого судового розгляду у позові про захист особистих немайнових прав юридичної особи. А щодо тверджень позивача, що у відповідача немає членів профспілки, які б працювали на підприємстві позивача, то судом першої інстанції вірно відзначено, що такі обставини також не є предметом перевірки судом у справі, оскільки предмет спору полягає у встановленні чи має місце факт неправомірного використання відповідачем саме комерційного найменування позивача. Цей факт може бути встановлено лише у випадку здійснення відповідачем підприємницької діяльності, що відсутнє за обставинами справи, тому судом в рамках цієї справи не перевіряється.

Крім того, судом першої інстанції доречно відзначено, що частиною третьою статті 18 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" передбачено, що у випадку здійснення профспілкою діяльності, яка порушує Конституцію України та закони України, така діяльність може бути заборонена за рішенням місцевого суду.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що оскільки використання відповідачем у власному найменуванні назви позивача не вводить в оману споживачів щодо справжньої діяльності сторін, таким чином, порушень права власності позивача на його комерційне (фірмове) найменування не встановлено.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача припинити використання належного позивачу комерційного (фірмового) найменування, як такого, що не має протиправного характеру.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведеного вище, колегія суддів суду апеляційної інстанції не встановила підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування або зміни оскарженого у цій справі рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2881,50грн. на оплату судового збору, понесені позивачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2019 у справі №904/2826/18 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 23.12.2019.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова