Рішення

від 18.12.2019 по справі 902/910/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2019 р. м. Вінниця Cправа № 902/910/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ", вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код - 41835359

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод", с. Клембівка, Ямпільський район, Вінницький район, 24532, код - 03575669

про стягнення 6 083,22 грн

В С Т А Н О В И В :

30.10.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод" про стягнення 6 083,22 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу № ЯМ-022401 від 11.06.2012 року.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № ЯМ-022401 від 11.06.2012 року в частині оплати за спожиту електроенергію, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 6 083,22 грн.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року відкрито провадження у справі № 902/910/19 у порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.11.2019 року.

В судовому засіданні 26.11.2019 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 18.12.2019 року, на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України, яка занесена до протоколу судового засідання від 26.11.2019 року.

Ухвалою суду від 27.11.2019 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

11.12.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи № 1.13-7091 від 09.12.2019 року.

17.12.2019 року до суду від позивача надійшло клопотання № 13.1.13-7598 від 16.12.2019 року про приєднання доказів до матеріалів справи.

18.12.2019 року від представника позивача до суду надійшла заява (б/н від 18.12.2019 року), в якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Суд зазначає, що надіслана на адресу відповідача ухвала суду від 27.11.2019 року на дату проведення судового засідання до суду не повернулась.

Копія ухвали від 27.11.2019 року, направлена за адресою відповідача, що вказана в позові та відповідає адресі, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (с. Клембівка, Ямпільський район, Вінницький район, 24532), згідно витягу із офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" станом на 18.12.2019 року відправлення у точці видачі/доставки.

При цьому суд зважає на положення ст. 242 ГПК України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ч. 10 ст. 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, суд наголошує на тому, що копії ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/910/19 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач не був позбавлений права та можливості з ними ознайомитись.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 182, 183 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод" (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № ЯМ-022401 від 11.06.2012 року.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № ЯМ-022401 від 11.06.2012 року в частині оплати за спожиту електроенергію в останнього утворилась заборгованість в розмірі 6 083,22 грн.

В зв`язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 6 083,22 грн боргу за спожиту електроенергію.

Матеріали справи не містять відзиву ані будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 22.12.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод" (відповідач) було підписано заяву-приєднання, у відповідності до якої відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №ЯМ-022401 від 11.06.2012 року (а.с. 15, т. 1).

За договором про постачання електричної енергії споживачу № ЯМ-022401 від 11.06.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" є Постачальником електричної енергії, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод" являється Споживачем (а.с. 16-24, т. 1).

Відповідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 3.1 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору (п.5.1 Договору).

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2 Договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за договором, у тому числі у разі її зміни.

У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п. 5.1 Договору).

Згідно п. 5.5 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно п. 5.6 Договору розрахунки Споживача за договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника.

При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.7 Договору).

Пунктом 6.2. Договору встановлено обов`язок Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату активної електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

За твердженнями позивача протягом січня 2019 року відповідач спожито електричну енергію розмірі 3649 кВт на загальну суму 7 483,22 грн.

В підтвердження чого до матеріалів справи додано акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № ЯМ-022401/31706/1 від 311.01.2019 року (а.с.27, т. 1).

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену електричну енергію з урахуванням кредиту в сумі 1 400,00 грн складає 6 083,22 грн, що підтверджується рахунком № ЯМ-022401/31706/1 за січень 2019 року (а.с. 26, т. 1).

01.08.2019 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 30/2019 з вимогою сплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію (а.с.34-35, т. 1).

Відповіді на претензію надано не було, заборгованість не погашено.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року № 2019-V1II (надалі - Закон) та нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема Правилами роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 (надалі - Правила).

Також у абзаці 5 ч. 13 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону чітко визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", договір про постачання електричної енергії постачальником укладається шляхом приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії , опублікованого в засобах масової Інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

У відповідності до ч. 30 ст. 1 Закону електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (надалі - ПРРЕЕ).

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому- передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п. 4.3. ПРРЕЕ).

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (п. 4.19. ПРРЕЕ).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи підтверджують неналежне виконання Відповідачем договірних зобов`язань щодо проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, у встановлений договором строк.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 6 083,22 грн боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу № ЯМ-022401 від 11.06.2012 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод" (с. Клембівка, Ямпільський район, Вінницький район, 24532, код - 03575669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код - 41835359) 6 083,22 грн - боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу № ЯМ-022401 від 11.06.2012 року та 1 921,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2019 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (с. Клембівка, Ямпільський район, Вінницький район, 24532)