Рішення

від 18.12.2019 по справі 904/2815/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019м. ДніпроСправа № 904/2815/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Боговенко С.Ю.

за позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи - підприємця Ляшенко Надії Анатоліївни, м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне виробниче житлове ремонтно - експлу

третя особа-2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв 23"

Третя особа-3 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю"

про стягнення заборгованості за договором оренди №233-ДКП/11 від 22.08.2011 р.

Представники:

від позивача Харітонова Л.В.

від відповідача: Ляшенко Н.А.

голова ОСББ: Біла Л.А.,

СУТЬ СПОРУ:

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ляшенко Надії Анатоліївни про стягнення коштів в розмірі 5 101,82 грн., пені 469,87 грн., судові витрати 3 842,00 грн. та зобов`язати повернути балансоутримовичу комунальне нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань відповідачем за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №233-ДКП/11 від 22.08.2011 р., в частині оплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.09.2019 винесена ухвала про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

09.10.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області залучено Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку Героїв 23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Судове засідання відкладено до 29.10.2019 р. о 11:30 год.

У судовому засіданні 29.10.2019 залучені до матеріалів справи Договір №16 від 01.07.2017 року між Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку Героїв 23 в особі голови правління Олійник Н.І. і Фізичною особою-підприємців Ляшенко Н.А., Протокол №1 установчих зборів обєднання співвласників багатоповерхового будинку Героїв 23 від 08.06.2016 р.

07.11.2019 позивач заявив клопотання про залучення до матеріалів справи рішення Дніпровської міської ради від 23.01.2019 №29/40 про визнання балансоутримувача об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста визнано балансоутримувачем спірного нерухомого майна КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради.

Позивач надав клопотання 07.11.2019 року про залучення до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви з додатками третій особі 2 ОСББ Героїв 23 , рішення від 27.11.1991 №46 та рішення Дніпровської міської ради від 23.01.2019 №29/40.

11.11.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області залучено КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова,6 (код ЄДРПОУ 03341763) в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та продовжено строк підготовчого провадження у справі № 904/2815/19 на 30 днів.

28.11.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2019 о 11:30 год.

18.12.2019 третьою особою-2 подані пояснення щодо позову в яких зазначено, що 06.06.2016 року загальними зборами мешканців будинку за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв , буд. 23 прийнято рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв 23". 22.06.2016 року юридична особа "Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв 23" внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Номер запису 1 224 102 0000 077342. Код ЄДРПОУ: 40586627. допоміжними), був переданий із управління КП ЖРЕПУ Жовтневого району в управління ОСББ "Героїв 23", що підтверджується Актом приймання-передачі. Після створення ОСББ "Героїв 23" будь-яких змін до Договору, зокрема щодо порядку оплати, не вносилось.Згідно зі ст. 252 ГПК України , справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Третю особу-3 про розгляд справи було належним чином повідомлено про що свідчить поштові повідомлення №4930010506036, .

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила). Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил). Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвал суду з викликом відповідача у судове засідання відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно зі ст. 252 ГПК України , справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 ГПК України , у судовому засіданні 18.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпро петровської міської ради правонаступником якого є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, що є орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Ляшенко Надією Анатоліївною, що є орандарем був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 22.08.2011 № 233-ДКП/11 року.

Згідно з умовами п.1.1. Договору, з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець на підставі Рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення (загальною площею 15,1 кв. м розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, проси. Героїв, буд. 23, п. 3 на першому поверсі 9-ти поверхового будинку), вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 80 739,00 грн. без ПДВ, що перебуває на балансі Житлового комунального підприємства "Перемога - сервіс" Жовтневого району, під використання для надання ритуальних послуг.

Відповідно до п. 10.1. Договір діє з 22.08.2011 до 07.08.2014 р. включно.

Відповідно до п.2.2. договору, орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі об`єкту оренди.

п. 3.3. Договору встановлено, що за користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50% від загальної суми орендної плати на користь орендодавця до міського бюджету;

- 50% від загальної суми орендної плати на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

Згідно п. 3.5 Договору орендар зобов`язаний щомісяця перерахувати орендну плату за договором не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується Орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання передачі об`єкта оренди включно. Згідно з п.3.4. договору орендна плата за кожний наступний місяць визнається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Як стверджує позивач у судовому засіданні відповідно до Розрахунку заборгованості з орендної плати за договором оренди від 22.08.2011 № 233-ДКП/Н за період з 01.11.2017 по 31.03.2019 та Акту приймання-передачі від 22.08.2011 року заборгованість з орендної плати до бюджету становить 5101,82 грн.

Крім того позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради № 29/6 від 13.04.2016, орендар зобов`язаний сплачувати 70% від загальної суми орендної плати на користь орендодавця до міського бюджету та 30% від загальної суми орендної плати на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди починаючи з 20.04.2016.

Згідно п. 2.6. Договору встановлено, що Орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди за актом приймання - передачі об`єкта оренди, підписаним Орендодавцем та Орендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання Сторонами акта приймання - передачі об`єкта оренди .

П. 5.5. Договору визначено, що у разі припинення цього договору протягом 5-ти календарних днів орендар повинен повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем орендодавцем та орендарем, у належному стані.

Відповідно до п. 10.3 Договору у разі відсутності протягом одного місяця заяви від Орендаря про укладення договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим за наслідками, передбаченими п. 5.5 цього договору.

П. 11.1 передбачено, що дія Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення терміну, на який його було укладено.

П. 12.2 договору визначено, що зміни та доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін і оформляються додатковими угодами.

Позивач зазначив, що на адресу орендаря направляли лист про припинення терміну дії договору оренди від 06.06.2014 № 8/4 - 320.

Як встановлено матеріалами справи, 06.06.2016 року загальними зборами мешканців будинку за адресою: м . Дніпро , пр , Героїв, буд. 23 прийнято рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв 23", що підтверджується Протоколом №1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоповерхового будинку від 08.06.2016.

22.06.2016 року юридична особа "Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв 23" внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприсмціп та громадських формувань. Номер запису 1 224 102 0000 077342. Код ЄДРПОУ: 40586627.

30.09.2016 року житловий будинок, разом з усіма приміщеннями (у тому числі допоміжними), був переданий із управління КП ЖРЕПУ Жовтневого району в управління ОСББ "Героїв 23", що підтверджується Актом приймання-передачі. (а.с.102).

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні) , несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до п.2 ч.і ст.1 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні . комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Положення ч.2 ст.10 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" та рішення Конституційного Суду України від 09.11.2011 року прямо вказують, що право власності на допоміжні приміщення виникає одночасно з правом власності на квартиру , незалежно від підстав набуття, та не потребує будь-яких дій для його підтвердження .

Окрім того, Конституційний Суд України у рішенні № 4-рп/2004 від 02,03.2004 року дійшов висновку, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Відповідно до стЛ 51-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими , остаточними і не можуть бути оскаржені.

Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов`язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина перша статті 151-2 Конституції України), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (частина друга статті 8 Конституції України).

Таким чином, відповідно до численних норм законодавства та рішень Конституційного Суду України, які є обов`язковими до виконання на території України, нежитлове приміщення, за яке Позивач намагається стягнути орендну плату, належить не Позивачу, а власникам квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності .

Укладання договору оренди нежитлового приміщення та стягнення суми заборгованості за ним, свідчить про незаконні дії Позивача, порушення зокрема ч. 1 ст.7б 1 ЦК України , відповідно до якої право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Також варто зауважити, що посилання Позивача на положення ЗУ "Про оренду державного і комунального майна" є безпідставними, оскільки спірне приміщення не знаходиться у державній або комунальній власності, а є спільною сумісною власністю власників квартир та нсжитлових приміщень будинку .

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В статті 762 Цивільного кодексу України визначено, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України , яка кореспондується зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України , орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу Українипередбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України ).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України ).

Позивачем перерахована до стягнення в відповідача пеню

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом , пенею) є сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових котів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.9.2. Договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати Орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 Договору.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди. Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з ч. З ст. 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний переогляд (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно до п. 5.2 Договору обов`язком орендаря (Відповідача) є своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування об`єкта оренди до дати підписання акту приймання - передачі об`єкта оренди включно.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78 , 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129 , 232 , 233 , 236-241 ГПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 23.12.2019

Суддя С.П. Панна