Рішення

від 18.12.2019 по справі 910/11675/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2019Справа № 910/11675/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Громадянська, 2-Б, кв. 8)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Групабудівельників - Інжинірінг" (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 22)

про стягнення 139 145, 37 грн

за участю представників

від позивача: Головков Є.І.

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 18.12.2019, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Групабудівельників - Інжинірінг" про стягнення 139 145, 37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору підряду №17/01/2018-1 від 17.01.2018 відповідач порушив взяті на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем підрядних робіт, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 139 145,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 (суддя Алєєва І.В.) було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/11675/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг" надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

17.09.2019 до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у загальному провадженні.

20.09.2019 до канцелярії суду надійшло також клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії банківської виписки за 16.09.2019, яка підтверджує факт часткової сплати останнім заборгованості за договором №17/01/2018-1 від 17.01.2018 у розмірі 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 (суддя Алєєва І.В.) відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін у судовому засіданні 04.11.2019.

Розпорядженням В . о. керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/2920 від 26.11.2019 у зв`язку з лікарняним судді Алєєвої І.В., матеріали судової справи № 910/11675/19 передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу №910/11675/19 передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 суд прийняв справу №910/11675/19 до свого провадження та призначив судове засідання на 18.12.2019.

У судовому засіданні 18.12.2019 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103052489478.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

17 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Групабудівельників Інжиніринг" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг" (далі - підрядник, позивач) укладено договір підряду № 17/01/2018-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов`язується виконати комплекс загальнобудівельних робіт на об`єкті Реконструкція існуючої АЗС за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, на перетині Столичного шосе та вул. Академіка Заболотного (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Пунктом 5.1 договору визначено, що загальна вартість робіт та матеріалів, що підлягають виконанню на підставі цього договору складає 324 031,22 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 5.2 договору протягом 2 (двох) банківських днів після підписання даного договору замовник перераховує на поточний рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі 50% від вартості механізмів та матеріалів та 30% вартості робіт, що складає 154 449,14 грн з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.3 договору визначено, що після закінчення виконання робіт підрядник зобов`язаний повідомити замовника про готовність результату робіт до здачі і скласти акт здачі-приймання виконаних робіт (акт виконаних робіт).

Згідно з п. 6.1 договору здача-приймання результатів робіт фіксуються в актах виконаних робіт, що підписуються уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 6.2 договору акти здачі-приймання виконаних робіт готуються підряднику та подаються на підпис замовнику до 20-ого числа звітного місяця.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що замовник протягом 5-х робочих днів після отримання акту здачі-приймання виконаних робіт повинен підписати його та повернути один з примірників підряднику або передати підряднику викладені письмово зауваження до змісту акту чи мотивовану відмову від його підписання. У випадку ненадання замовником у визначений цим пунктом термін зауважень чи мотивованої відмови від підписання акту, замовник зобов`язаний оплатити вказані в акті роботи протягом 5-ти банківських днів після спливу визначеного цим пунктом терміну підписання акту.

За доводами позивача, спір у справі виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору роботи у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 139 145,37 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов договору було перераховано позивачу авансові платежі на загальну суму 178 885,85 грн, зокрема:

18.01.2018 на суму 151 385,85 грн;

23.01.2018 на суму 20 000,00 грн;

04.06.2018 на суму 7 500,00 грн.

Листом №14/06-2 від 14.06.2018 відповідач гарантував позивачу здійснити оплату згідно договору до 01.03.2019 з можливістю дострокового погашення.

Матеріали справи свідчать, що 25.06.2018 відповідач перерахував позивачу кошти за договором в розмірі 5 000,00 грн.

Листом №29 від 03.07.2019 позивач надіслав на адресу відповідача підписаний та скріплений печаткою останнього акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року на суму 324 031,22 грн з довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за липень 2019 року на суму 324 031,22 грн для підпису, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0411200717171 від 04.07.2019.

Даний лист разом з додатками отримано відповідачем 07.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0411200717171.

Судом встановлено, що 23.07.2019 відповідачем було перераховано на рахунок позивача ще 1 000,00 грн за договором № 17/01/2018-1 від 17.01.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідач всупереч умовам договору отримавши вказаний акт не підписав його та не повернув позивачу, також відповідач не надав вмотивованої відмови від підписання цього акту.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Позивач вказує на те, що роботи за актом виконано на загальну суму 324 031,22 грн.

В свою чергу відповідач жодними належними засобами доказування не підтверджує факт невиконання позивачем робіт на вказану суму.

Отже, роботи за вказаним актом вважаються в силу п. 6.3 договору прийнятими, а замовник, який в порушення ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором.

Згідно з умовами п. 6.3 договору відповідач мав сплатити виконані роботи протягом 5-ти банківських днів після спливу терміну підписання акту, тобто у строк до 12.07.2019 включно.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання по сплаті виконаних робіт не здійснив, та на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 139 145,37 грн.

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Позивачем подано банківську виписку згідно якої вбачається, що відповідач 16.09.2019, тобто після відкриття провадження у даній справі, здійснив часткову оплату боргу за договором в сумі 500,00 грн.

Отже надані докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 500,00 грн основного боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 138 645,37 грн (139 145,37 грн - 500,00 грн) обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг".

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. При розподілі судового збору судом враховано ту обставину, що відповідачем частково сплачено борг після відкриття провадження у справі.

Що стосується судових витрат на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, за результатами наданих Товариству з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг" послуг з професійної правничої допомоги, останнім було підписано з адвокатським об`єднанням "Апріорі" акт приймання-передачі наданих послуг від 19.08.2019 до договору про надання правничої допомоги від 11.07.2019 та оплачено вищевказані послуги на суму 5 000,00 грн, про що свідчить завірена копія виписки по особовому рахунку АО "Апріорі" від 21.08.2019.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат у розмірі 5000,00 грн підтверджується матеріалами справи, і відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача, стягнувши з останнього на користь позивача 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг" задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 500 (п`ятсот) грн основного боргу закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Групабудівельників - Інжинірінг" (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 22; ідентифікаційний код 40960779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Громадянська, 2-Б, кв. 8, ідентифікаційний код 34023777) заборгованість у розмірі 138 645 (сто тридцять вісім тисяч шістсот сорок п`ять) грн 37 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 087 (дві тисячі вісімдесят сім) грн 18 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.12.2019

Суддя Л. Г. Пукшин