Рішення
від 11.12.2019 по справі 910/9026/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2019Справа № 910/9026/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до 1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

2) Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора, Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56; ідентифікаційний код 38944428)

про визнання права власності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Симончук О.М.

від відповідача-1: Кириченко Р.Ю.

від відповідача-2: Шевченко О.С.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до ОСОБА_2 та Міністерства Юстиції України про визнання права власності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами порушено його права і законні інтереси, зокрема право власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , придбану позивачем у законний спосіб на підставі відповідного договору купівлі-продажу, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху; встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 15.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 відкрито провадження у справі №910/9026/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.08.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

19.08.2019 від відповідача 2 надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, та у зв`язку з наявністю рішення, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

21.08.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 вказав на те, що Договір купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг №01/2017 від 21.09.2017 відповідачем 1 не підписувався. ОСОБА_2 звернувся з заявою про вчинення злочину до Головного слідчого управління Національної поліції України, яким наразі за фактами, викладеними в заяві відповідача 1 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018000000000065 від 07.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Крім того, відповідач 1 зауважив, що державний реєстратор при вчиненні реєстраційних дій - державної реєстрації зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не перевірив наявність та належність оформлення документів, що подані для державної реєстрації.

При цьому, відповідач 1 просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 21.08.2019 судом було оголошено перерву до 11.09.2019.

10.09.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1, яку суд долучив до матеріалів справи.

10.09.2019 позивачем подані заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

11.09.2019 відповідачем 1 подано клопотання про закриття провадження у справі та повернення позовної заяви.

У вказаному клопотанні відповідач 1 вказав на те, що позивачем було порушено правила об`єднання позовних вимог; спір у справі є публічно-правовим у зв`язку з чим підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

11.09.2019 відповідачем 1 подано клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки, на думку відповідача 1, позивачем не було дотримано вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, щодо оформлення позовної заяви.

11.09.2019 відповідачем 1 подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/9026/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №757/39737/19-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ АК Консалтинг №01/2017 від 21.09.2017.

У підготовчому засіданні 11.09.2019 судом було оголошено перерву до 25.09.2019.

25.09.2019 відповідачем 1 подано клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права власності на корпоративні права, оскільки такий спір не є корпоративним та не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У підготовчому засіданні 25.09.2019 судом було розглянуто подане 19.08.2019 відповідачем 2 (Міністерством юстиції України) клопотання про закриття провадження у справі (у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, та у зв`язку з наявністю рішення, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав) та відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.

Так, у вказаному клопотанні відповідач 2 вказав на те, що спірний наказ було прийнято в межах перевірки процедури здійснення реєстрації (виконання владно-управлінських функцій), що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин, з огляду на що вирішення спору у справі належить до юрисдикції адміністративного суду.

Втім, суд вважає вказані твердження відповідача необгрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані протиправним позбавленням позивача його права власності - права на частку у статутному капіталі товариства, що є результатом прийняття відповідачем 2 протиправного (на думку позивача) рішення про скасування проведених державним реєстратором реєстраційних дій.

При цьому, у зв`язку з прийнятим Міністерством юстиції України рішенням відповідач 1 неправомірно (за твердженням позивача) набув право власності на майно, належне позивачу, - частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг .

Таким чином, суд звертає увагу, що скасування оспорюваного рішення, прийнятого відповідачем 1, обов`язково буде впливати на майнові права як позивача, так і відповідача, а саме на їх корпоративні права як учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг .

Отже, враховуючи суть спору у даній справі, беручи до уваги предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що спір у справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки не є публічно-правовим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №826/26802/15.

Крім того, відповідач 2 зазначив, що 06.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії (справа №826/12347/18).

У вказаній справі позивач просив суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20.07.2018 №2416/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ; 2) зобов`язати Міністерство юстиції України скасувати реєстраційні дії, пов`язані із скасуванням реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2017 №10741070013058555 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , вчинених на підставі наказу Міністерства юстиції України від 20.07.2018 №2416/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Вказана позовна заява мотивована порушенням оскаржуваним рішенням Міністерства юстиції України корпоративних прав позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 закрито провадження у справі №826/12347/18 оскільки позивач відмовився від позову.

Таким чином, як зазначив відповідач 2, на даний час наявна ухвала про закриття провадження у справі №826/12347/18 про відмову позивача від позову у справі між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, що є підставою для закриття провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 8, частина перша статті 129 Конституції України).

Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 ГПК України.

Оскільки за висновком суду дану справу належить розглядати за правилами господарського судочинства, адміністративний суд не є судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

За таких обставин відсутні підстави для закриття провадження у даній справі з підстав, наведених відповідачем 2 у клопотанні, поданому 19.08.2019.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 906/920/16.

Також, у підготовчому засіданні 25.09.2019 судом було розглянуто подане 11.09.2019 відповідачем 1 клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання відповідача 1 з тих підстав, що враховуючи суть спору, справа підлягає розгляду господарським судом. Мотиви відхилення вказаного клопотання відповідача 1 аналогічні мотивам відхилення клопотання відповідача 2, поданого 19.08.2019.

Що стосується тверджень відповідача 1, що позивачем було порушено правила об`єднання позовних вимог (вказані обставини викладені у клопотанні), суд вважає такі твердження відповідача 1 необґрунтованими, так як при відкритті провадження у даній справі судом встановлювалися обставини, що є підставами для повернення позовної заяви.

У підготовчому засіданні 25.09.2019 судом було розглянуто клопотання відповідача 1, подане 11.09.2019, про залишення позову без руху (оскільки, на думку відповідача 1, позивачем не було дотримано вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, щодо оформлення позовної заяви).

Судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача 1 у зв`язку з необґрунтованістю (так як при відкритті провадження у даній справі судом встановлювалися обставини, що є підставами для залишення позовної заяви без руху).

У підготовчому засіданні 25.09.20198 судом було розглянуте клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі.

Так, у вказаному клопотанні відповідач 1 просив суд зупинити провадження у справі №910/9026/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №757/39737/19-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ АК Консалтинг №01/2017 від 21.09.2017.

Судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача 1 у зв`язку з необґрунтованістю, оскільки суд у даній справі самостійно може встановити обставини та надати оцінку доказам, які наявні в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.10.2019.

01.10.2019 відповідачем 2 подано заяву про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 вказав на те, що позивача було належним чином повідомлено про розгляд комісією скарги, та відповідачем 1 не було пропущено строк для її подання. Крім того, під час розгляду скарги по суті комісія вправі встановлювати наявність чи відсутність не лише тих обставин, про які зазначає скаржник у скарзі, а й інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги.

При цьому, відповідач 2 зазначив, що державний реєстратор повинен був зупинити проведення реєстраційних дій, оскільки у редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , яка була подана державному реєстратору, відсутні відомості щодо порядку виходу з товариства.

Крім того, відповідач 2 зазначив, що Мінюст не має будь-яких повноважень на проведення будь-яких реєстраційних дій.

У підготовчому засіданні 04.10.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу про поновлення відповідачу 2 строку на подання відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 04.10.2019 судом було розглянуто клопотання відповідача 1, подане 25.09.2019, про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права власності на корпоративні права (оскільки такий спір не є корпоративним та не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства) та відмолено в його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю, оскільки спір у справі стосується права власності учасника товариства на частку у статутному капіталі, а отже є корпоративним спором та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/9026/19; справу призначено до судового розгляду по суті на 30.10.2019.

У судове засідання 30.10.2019 представник відповідача 1 не з`явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із неможливістю представника з`явитись в судове засідання, судом було оголошено перерву до 06.11.2019.

06.11.2019 відповідачем 1 подано заяву про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи №910/9026/19.

06.11.2019 третьою особою подано заяву про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи №910/9026/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 заяву відповідача 1 про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи №910/9026/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 заяву третьої особи про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи №910/9026/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 (суддя Полякова К.В.) відмовлено у задоволенні заяви відповідача 1 про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи №910/9026/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 (суддя Курдельчук .І.Д.) відмовлено у задоволенні заяви відповідача 1 про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи №910/9026/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 визнано дії адвоката Кириченка Р.Ю. щодо заявлення безпідставного відводу та вчинення дій, направлених на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, зловживанням процесуальними правами; застосовано до ОСОБА_4 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 9605,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 розгляд справи призначено на 04.12.2019.

04.12.2019 від третьої особи надійшла зава про відвід судді Баранова Д.О. та секретаря судового засідання.

04.12.2019 представник відповідача 1 не з`явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із перебуванням ним закордоном, та подав клопотання про залучення співвідповідача - державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примака Дмитра Федоровича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 заяву третьої особи про відвід судді та секретаря судового засідання залишено без розгляду; визнано дії третьої особи щодо заявлення безпідставного відводу та вчинення дій, направлених на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, зловживанням процесуальними правами; застосовано до третьої особи заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 19210,00 грн.

Розглянувши у судовому засіданні 04.12.2019 клопотання відповідача 1 про залучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовив в його задоволенні (у зв`язку з пропущенням відповідачем 1 строку для подання вказаного клопотання).

У судовому засіданні 04.12.2019 судом було оголошено перерву до 11.12.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2019 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні 11.12.2019 надали усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечили.

Представник третьої особи у судове засідання 11.12.2019 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином згідно повідомлення з штрихкодовим ідентифікатором 0103052455743.

У судовому засіданні 11.12.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши усні пояснення представників відповідачів та позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.09.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг є юридичною особою, ідентифікаційний код: 38944428, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 22.10.2013 №10701020000051616; засновник (учасник) юридичної особи - ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду - 6390000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно зі ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства , цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Таким чином, станом на 21.09.2017 єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг був ОСОБА_2 , який володів 100% частки статутного капіталу товариства у розмірі 6390000,00 грн.

Судом встановлено, що 21.09.2017 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір №01/2017 купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , відповідно до умов якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати у власність покупця корпоративні права у вигляді належної частки (часток) у статутному капіталі товариства у розмірі 6390000 грн. 00 коп., що становить 100% статутного капіталу товариства (корпоративні права), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти ці корпоративні права та оплатити названі корпоративні права.

Відповідно до п. 2.1 Договору №01/2017 від 21.09.2017 продавець та покупець зобов`язані своєчасно підписати всі документи, необхідні для здійснення державної реєстрації змін до установчих документів товариства.

Згідно з п. 2.2 Договору №01/2017 від 21.09.2017 право власності покупця на корпоративні права товариства виникає з моменту підписання цього договору.

Вартість належної частки (часток) у статутному капіталі товариства, що відчужується, становить 6390000 грн. 00 коп. (п. 3.1 Договору №01/2017 від 21.09.2017).

Згідно з п. 3.2 Договору №01/2017 від 21.09.2017 сторони засвідчують, що станом на момент підписання цього договору покупцем здійснено повний розрахунок за договором шляхом сплати продавцю зазначеної в п. 3.1 договору суми.

У п. 4.1 Договору №01/2017 від 21.09.2017 зазначено, що за настання обставин, зазначених у п. 2.2 цього договору, мають місце такі юридичні значущі наслідки: - усі права та обов`язки продавця як учасника товариства переходять до покупця; - продавець втрачає усі права та обов`язки, що були зумовлені його статусом як учасника товариства, а покупець набуває відповідних прав та обов`язків; - покупець стає новим учасником товариства і в повному обсязі набуває правосуб`єктності, що випливає із цього.

Судом встановлено, що 21.09.2017 відбулись позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №11 від 21.09.2017, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О., зареєстрованим в реєстрі за №2241.

На вказаних позачергових загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг були присутні учасники товариства, які володіють 100% часток статутного капіталу товариства, а саме - ОСОБА_2 (єдиний учасник, який володіє 100% часток статутного капіталу товариства та 100% голосів).

На позачергових загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , які відбулись 21.09.2017, було вирішено, зокрема:

1) прийняти до складу учасників товариства фізичну особу - ОСОБА_1 у зв`язку з набуття ним права власності на частку у статутному капіталі товариства, що була відчужена;

2) виключити зі складу учасників товариства фізичну особу - ОСОБА_2 на підстав Договору №01/2017 купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг від 21.09.2017 та погодити передачу корпоративних прав у вигляді частки (часток) у статутному капіталі товариства наступним чином: - ОСОБА_2 передав належну частку (частки) в статутному капіталі товариства у розмірі 6390000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_1 ;

3) у зв`язку з зміною складу учасників товариства погодити наступний розподіл часток у статутному капіталі товариства між учасниками: - ОСОБА_1 володіє часткою у розмірі 6390000,00 грн, що складає 100% статутного капіталу товариства;

4) уповноважити ОСОБА_2 провести державну реєстрацію установих документів товариства у новій редакції та змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі, пов`язаних з зміною керівника, в порядку та строки, визначені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1.6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг (затверджений рішенням позачерговий загальних зборів учасників товариства 21.09.2017 (Протокол №11)) учасником товариства є ОСОБА_1 .

Згідно з п. 6.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг статутний капітал товариства становить 6390000 грн, 100% якого належать єдиному учаснику товариства ОСОБА_1 , який володіє часткою у розмірі 6390000 грн. 00 коп., що відповідає 100% статутного капіталу товариства.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг ОСОБА_2 від 21.09.2017 про звільнення його з посади директора товариства за згодою сторін.

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви копію наказу Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг від 25.09.2017 №06-П Про звільнення з роботи за сумісництвом , де зазначено, що ОСОБА_2 складає з себе повноваження директора товариства з 25.09.2017 згідно з ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Наказом від 25.09.2017 №05-П ОСОБА_5 прийнято на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг з 26.09.2017 (копія наказу долучена позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що 26.09.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем внесено запис №10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - зміна складу або інформації про засновників.

Також, 26.09.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем внесено запис №10741070013058555 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна керівника юридичної особи.

Судом встановлено, що 09.06.2018 ОСОБА_2 звернувся до Міністерства Юстиції України зі скаргою (вх. №21617-33-18) з доповненнями від 11.07.2018 (вх. №22080-33-18), в яких вважав протиправними та просив скасувати реєстраційні дії від 26.09.2017 №10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та №10741070013058555 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг .

У скарзі відповідач 1 зазначив, що про оскаржувані реєстраційні дії він довідався випадково 07.06.2018, отримавши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Скарга мотивована тим, що будь-якої згоди або розпорядження, які б підтверджували волю ОСОБА_2 на вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, скаржник (відповідач 1) не надавав та не вчиняв такі реєстраційні дії.

Скаржник зазначив, що незважаючи на відсутність належним чином оформленого рішення уповноваженого органу управління Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, а також рішення уповноваженого органу управління товариства про вихід із складу учасників та заяви скаржника про вихід зі складу учасників, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки замовника у статутному капіталі, державним реєстратором здійснено реєстраційні дії, які скаржник вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Скаржник зазначив, що державний реєстратор повинен був зупинити розгляд документів, поданих для проведення оскаржуваних реєстраційних дій відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Відповідно до Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства Юстиції України за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 16.07.2018 встановлено, що 26.09.2017 державним реєстратором було проведено реєстраційні дії №10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та №10741070013058555 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах .

Для проведення вказаних реєстраційних дій державному реєстратору були подані документи: 1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; 2) протокол позачергових загальних зборів учасників товариства від 21.09.2017 №11; 3) договір купівлі-продажу корпоративних прав від 21.09.2017 №01/2017; 4) нову редакцію статуту товариства; 5) квитанції про сплату адміністративного збору; 6) довіреність товариства від 21.09.2017 №01/2017.

Проведеним аналізом відомостей, які містяться в ЄДР, встановлено, що державний реєстратор мав підстави для зупинення розгляду документів, поданих для проведення оскаржуваних реєстраційних дій, оскільки державним реєстратором під час прийому документів для проведення оскаржуваних реєстраційних дій не виготовлено та не внесено до ЄДР електронні копії наданих йому документів (електронні копії документів були внесені після проведення реєстраційних дій).

Крім того, у новій редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг відсутні відомості щодо порядку вступу до товариства, що суперечить ст. 88 Цивільного кодексу України.

Також, відповідно до відомостей з ЄДР, для проведення оскаржуваних реєстраційних дій від 26.09.2017 державному реєстратору було подано квитанції про сплату адміністративного збору, які датовані 29.09.2017, тобто сплачені після проведення оскаржуваних реєстраційних дій.

Враховуючи викладені обставини, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства Юстиції України за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 16.07.2018 було вирішено скаргу ОСОБА_2 задовольнити; скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2017 №10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та №10741070013058555 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг .

Судом встановлено, що наказом Міністерства Юстиції України від 20.07.2018 №2416/5 Про скасування реєстраційний дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наказано: 1) задовольнити скаргу ОСОБА_2 від 09.07.2018 з доповненням від 11.07.2018; 2) скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2017 №10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та №10741070013058555 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг ;4) Виконання пункту 2 наказу покласти на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач 2 (Міністерство юстиції України) при розгляді поданої відповідачем 1 скарги вийшов за межі її вимог та шляхом обрання власних аргументів на підтвердження наявності недоліків при вчиненні державним реєстратором реєстраційних дій скасував реєстраційні дії, що призвело до відновлення корпоративних прав ОСОБА_2 , позбавивши при цьому безпідставно права власності позивача на корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг .

Крім того, позивач зазначає, що комісія не звернула увагу на те, що з часу вчинення оскаржуваних реєстраційних дій до моменту звернення відповідача із скаргою до Міністерства юстиції України пройшло більше 8 місяців, тоді як відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Втім, комісією не було достеменно встановлено, чи було дотримано скаржником строку подання скарги.

Крім того, позивач зауважив, що про розгляд скарги його було повідомлено Міністерством юстиції України лише напередодні її розгляду, що позбавило позивача можливості належним чином підготуватися до її розгляду, підготувати пояснення та належні докази.

Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що зазначені процедурні порушення відповідачем 2 розгляду скарги невілюють відповідні правові наслідки, які призвели до позбавлення позивача права власності на корпоративні права, та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 20.07.2018 №2416/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

У вказаний позивачем у позовній заяві спосіб відповідачами були порушені права і законні інтереси позивача, а саме право власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , придбану позивачем у законний спосіб на підставі Договору купівлі-продажу, який є чинним та не визнавався судом недійсним.

За таких обставин, позивач просить суд:

1) визнати за ОСОБА_1 право власності на корпоративні права в Товаристві з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , а саме на частку у розмірі 6390000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг ;

2) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20.07.2018 №2416/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ;

3) зобов`язати Міністерство юстиції України скасувати реєстраційні дії, пов`язані із скасуванням реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2017 №10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та №10741070013058555 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , вчинені на підставі наказу Міністерства юстиції України від 20.07.2018 №2416/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України одним з способів захисту прав та законних інтересів є визнання наявності або відсутності прав.

Частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України.

За правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Отже, стаття 392 Цивільного кодексу України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є об`єктом цивільних прав або майном у розумінні статті 190 Цивільного кодексу України.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства (частини перша, друга статті 147 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Моментом укладення договору вважається досягнення сторонами в належній формі всіх істотних умов договору (стаття 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 21.09.2017 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір №01/2017 купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , відповідно до умов якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати у власність покупця корпоративні права у вигляді належної частки (часток) у статутному капіталі товариства у розмірі 6390000 грн. 00 коп., що становить 100% статутного капіталу товариства (корпоративні права), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти ці корпоративні права та оплатити названі корпоративні права.

Як встановлено судом, 21.09.2017 відбулись позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №11 від 21.09.2017, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О., зареєстрованим в реєстрі за №2241.

Отже, предметом Договору №01/2017 від 21.09.2017 є майнові права (частка у статутному капіталі товариства), а відтак нерозривно пов`язане з ними особисте немайнове право участі у товаристві, визначене статтею 100 Цивільного кодексу України.

Для того, щоб мати змогу розпоряджатись корпоративними правами та виконати умови договору особа повинна набути статусу учасника господарського товариства.

Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Реалізація права учасника товариства з обмеженою відповідальністю продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства, здійснити відчуження своєї частки (її частини) третім особам, якщо інше не встановлено статутом товариства, пов`язана з укладенням відповідного правочину (купівлі-продажу, міни, дарування, безоплатної передачі тощо). Особа, яка придбала частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, здійснює права і виконує обов`язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

Положеннями пункту 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 визначено, що право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 Цивільного кодексу України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до товариства з обмеженою відповідальністю. Право участі у товаристві з обмеженою відповідальністю або товаристві з додатковою відповідальністю є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв`язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається. Право безпосередньої участі у товаристві з обмеженою відповідальністю або товаристві з додатковою відповідальністю третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

Таким чином, перехід права власності на корпоративні права відбувається у два етапи: 1) укладення договору про відчуження частки та його нотаріальне посвідчення (за необхідності); 2) реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, пов`язаних зі зміною складу її учасників на підставі відповідного договору, після прийняття відповідного рішення загальних зборів товариства.

Як встановлено судом, 26.09.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем внесено запис №10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - зміна складу або інформації про засновників.

Водночас, як встановлено судом, 09.06.2018 ОСОБА_2 звернувся до Міністерства Юстиції України зі скаргою (вх. №21617-33-18) з доповненнями від 11.07.2018 (вх. №22080-33-18), в яких вважав протиправними та просив скасувати реєстраційні дії від 26.09.2017 №10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та №10741070013058555 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг .

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації. Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

У ч. 3 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції.

Відповідно до ч. 9 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

У п. 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації зазначено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до п. 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Як встановлено судом, наказом Міністерства Юстиції України від 20.07.2018 №2416/5 Про скасування реєстраційний дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наказано: 1) задовольнити скаргу ОСОБА_2 від 09.07.2018 з доповненням від 11.07.2018; 2) скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2017 №10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та №10741070013058555 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг .

Відповідно до ч. 10 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

У позовній заяві позивач вказав на те, що відповідач 2 (Міністерство юстиції України) при розгляді поданої відповідачем 1 скарги вийшов за межі її вимог та шляхом обрання власних аргументів на підтвердження наявності недоліків при вчиненні державним реєстратором реєстраційних дій скасував реєстраційні дії, що призвело до відновлення корпоративних прав ОСОБА_2 , позбавивши при цьому безпідставно права власності позивача на корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг .

Суд зазначає, що відповідач 1 обґрунтовував свою скаргу тими обставинами, що державний реєстратор повинен був зупинити розгляд документів, поданих для проведення оскаржуваних реєстраційних дій відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Зокрема, скарга мотивована тим, що будь-якої згоди або розпорядження, які б підтверджували волю ОСОБА_2 на вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, скаржник (відповідач 1) не надавав та не вчиняв такі реєстраційні дії.

Водночас, як вбачається з Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства Юстиції України, підставами для скасування реєстраційних записів стали:

1) державним реєстратором під час прийому документів для проведення оскаржуваних реєстраційних дій не виготовлено та не внесено до ЄДР електронні копії наданих йому документів (електронні копії документів були внесені після проведення реєстраційних дій);

2) у новій редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг відсутні відомості щодо порядку вступу до товариства, що суперечить ст. 88 Цивільного кодексу України;

3) відповідно до відомостей з ЄДР, для проведення оскаржуваних реєстраційних дій від 26.09.2017 державному реєстратору було подано квитанції про сплату адміністративного збору, які датовані 29.09.2017, тобто сплачені після проведення оскаржуваних реєстраційних дій.

Суд зазначає, що у п. 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації зазначено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) , та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження.

Таким чином, Комісія при розгляді скарги не обмежується лише тими доводами, які наведені скаржником у скарзі.

Крім того, у позовній заяві позивач вказав на те, що комісія не звернула увагу на те, що з часу вчинення оскаржуваних реєстраційних дій до моменту звернення відповідача із скаргою до Міністерства юстиції України пройшло більше 8 місяців, тоді як відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичний осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року N 755-ІУ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносинах) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до п.5 Порядку перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

Таким чином, питання встановлення дотримання вказаного строку відноситься до повноважень Мін`юсту, який перевіряє його дотримання на основі первинних матеріалів розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів розгляду скарги відповідача 1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2018 за № 21617-33-18, з доповненням до неї від 11.07.2018, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.07.2018 за № 22080-33-18, відповідач 1 зазначив, що йому стало відомо про порушення прав 07.06.2018, отже 60 денний термін порушено не було.

Так, скаржниками було додано до скарги витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.06.2018 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг . В своїй скарзі скаржник наголосив, що він, будь-якої згоди або розпорядження, які б підтверджували мою волю на вчинення оскаржуваних дій, не надавав та не вчинював таку реєстраційну дію.

Отже, скаржник чітко вказав дату та обставину з яких йому стало відомо про порушення своїх прав та надав відповідні докази.

Суд зазначає, що для відмови у розгляді скарги на підставі пропуску строків на оскарження, Мін`юст має також мати беззаперечні докази порушення цього строку, оскільки безпідставна відмова буде ґрунтуватися лише на домислі.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає недоведеними твердження позивача про пропуск відповідачем 1 строку на подання скарги та про те, що відповідачем 2 не було перевірено строків звернення відповідача 2 зі скаргою.

Також, у позовній заяві позивач вказав на те, що про розгляд скарги його було повідомлено Міністерством юстиції України лише напередодні її розгляду, що позбавило позивача можливості належним чином підготуватися до її розгляду, підготувати пояснення та належні докази.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 9,10,11 Порядку під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи , зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти.

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з листом державного підприємства Національні інформаційні системи від 21.09.2018 № 4075/06.3-11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2018 за вх. № 98378-61-18, 13 липня 2018 року о 14:18:38 на офіційному веб-сайті Мін`юсту було розміщено оголошення наступного змісту: 16 липня 2018 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, кабінет № 1103 відбудеться засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Запрошуються скаржники/їх представники та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг: на 14 год. 00 хв.

Розгляд по суті скарги ОСОБА_2 від 09.07.2018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2018 за № 21617-33-18, з доповненням до неї від 11.07.2018, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.07.2018 за № 22080-33-18.

Щодо Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг .

Крім того, 13 липня 2018 року о 15 годині 17 хвилин головним спеціалістом відділу забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Бабенком А.О було здійснено телефонний дзвінок Товариству з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг за номером - (098) 1119141, телефонограму прийняв безпосередньо ОСОБА_1 (позивач), що підтверджується витягом з Журналу телефонограм, копія якого долучена відповідачем 2 до відзиву на позовну заяву.

Також, 13.07.2018 на електронну адресу, яку повідомив позивач під час телефонної розмови (відповідно до пояснень відповідача 2, викладених у відзиві на позовну заяву), було направлено копію скарги, що підтверджується скріншотом з електронної пошти.

При цьому, беззаперечним доказом обізнаності скаржника про засідання Комісії є присутність останнього на засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що підтверджується витягом з протоколу засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Отже, Мін`юстом було застосовано 3 різні способи повідомлення позивача про розгляд скарги ОСОБА_2 від 09.07.2018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2018 за № 21617-33-18, з доповненням до неї від 11.07.2018, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.07.201 за № 22080-33-18, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вищевикладеними обставинами не вбачається порушень Порядку №1128 зі сторони відповідача 2.

Водночас, надаючи підставам для скасування реєстраційних дій, які зазначені у Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства Юстиції України, суд зазначає наступне.

Так, підставою для скасування реєстраційних дій є те, що у новій редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг відсутні відомості щодо порядку вступу до товариства, що суперечить ст. 88 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 88 Цивільного кодексу України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до п. 4.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг (в редакції, затвердженій рішенням позачергових загальних зборів учасників товариства від 21.09.2017) учасниками товариства можуть бути юридичні та фізичні особи, за законодавством України, правоздатність яких необмежена.

Згідно з п. 4.3 Статуту учасник товариства має право вийти з товариства. При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Відповідно до п. 4.4 Статуту інші особи, а також правонаступники та спадкоємці учасників, що вийшли з товариства, можуть вступати в товариство за згодою загальних зборів учасників. Правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до товариства.

У п. 4.5 Статуту зазначено, що учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього Товариства, а також за згодою учасників, третім особам. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов`язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно до розмірів своїх часток у статутному капіталі товариства або в іншому, погодженому між ними розмірі. Якщо учасники Товариства не скористувалися своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого за домовленістю між учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Частка учасника Товариства може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим Товариством воно зобов`язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться без врахування частки, придбаної товариством.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає необґрунтованим висновок Комісії стосовно того, що новою редакцією Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , яка була подана державному реєстратору, не було передбачено порядку вступу до товариства.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що статут Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг не відповідає ст. 88 Цивільного кодексу України.

Крім того, як вбачається з Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства Юстиції України, підставами для скасування реєстраційних записів стало те, що державним реєстратором під час прийому документів для проведення оскаржуваних реєстраційних дій не виготовлено та не внесено до ЄДР електронні копії наданих йому документів (електронні копії документів були внесені після проведення реєстраційних дій).

Однак, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є: 1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі; 2) невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону ; 3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 5) невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону; 6) несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі; 7) подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

У ч. 2 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається .

Вказаною статтею не передбачено такої підстави для зупинення розгляду документів як те, що державним реєстратором під час прийому документів для проведення оскаржуваних реєстраційних дій не виготовлено та не внесено до ЄДР електронні копії наданих йому документів (електронні копії документів були внесені після проведення реєстраційних дій).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Дія абзацу другого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об`єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.

Справжність підписів на рішенні, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об`єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об`єднання чи благодійної організації;

7) рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;

8) установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;

9) установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Дія абзацу першого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), а також на державну реєстрацію створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об`єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Справжність підписів на установчому документі громадського об`єднання чи благодійної організації нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об`єднання чи благодійної організації;

10) установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;

11) внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;

12) передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Дія абзацу першого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об`єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі громадського об`єднання чи благодійної організації нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об`єднання чи благодійної організації;

13) документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;

14) документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;

15) зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;

16) у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

За наведених обставин, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача 2 стосовно того, що державний реєстратор повинен був зупинити проведення реєстраційних дій до моменту виготовлення їх в електронному вигляді (шляхом сканування).

Також, підставою для скасування реєстраційних дій Комісією визначено те, що відповідно до відомостей з ЄДР, для проведення оскаржуваних реєстраційних дій від 26.09.2017 державному реєстратору було подано квитанції про сплату адміністративного збору, які датовані 29.09.2017, тобто сплачені після проведення оскаржуваних реєстраційних дій.

Як вбачається з ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі.

Як встановлено судом, оскаржувані реєстраційні дії були проведені 26.09.2017.

Відповідачем 2 долучено до відзиву на позовну заяву копії квитанцій про сплату адміністративного збору 29.09.2017, платник - ОСОБА_6 , призначення платежу - за держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та оплата за проведення державної реєстрації.

Водночас, позивачем долучено до матеріалів справи копію листа КП Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 09.10.2018 №09-13, адресованого позивачу, в якому зазначено, що на запит позивача від 08.10.2018 КП повідомляє, що під час формування пакету документів, що став підставою для проведення реєстраційної дії від 25.09.2017 для поштового направлення в відповідний орган державної реєстрації за місцем знаходження реєстраційної справи архівним відділом КП була допущена помилка, а саме помилково залучена не автентична квитанція про сплату державного мита.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо недоведеності тверджень відповідача 2, що оскаржувані реєстраційні дії були проведені державним реєстратором без сплати заявником адміністративного збору (адміністративний збір було сплачено пізніше дати вчинення реєстраційної дії).

В будь-якому випадку відсутність належних доказів сплати адміністративного збору на момент вчинення реєстраційних дій не може бути підставою для скасування реєстраційного запису про право власності, оскільки таке право власності є абсолютним та не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами права.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття відповідачем 2 наказу від № 2416/5 від 20.07.2018 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , яким було вирішено скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2017 №10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та №10741070013058555 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг .

Внаслідок прийняття Міністерством юстиції України наказу від № 2416/5 від 20.07.2018 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості про скасування реєстраційних записів, в тому числі тих, які підтверджували право власності позивача на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , визначали статус позивача як єдиного учасника вказаного товариства, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, зокрема, з вимогами про визнання за ним права власності на частку у статутному капіталі товариства.

Таким чином, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за ним права власності на корпоративні права в Товаристві з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг а саме, на частку в розмірі 6390000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , а також в частині визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від № 2416/5 від 20.07.2018 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Однак, суд зазначає, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 т. 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, які б свідчили про недійсність Договору №01/2017 від 21.09.2017, зокрема, як судового рішення у справі №757/39737/19-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ АК Консалтинг №01/2017 від 21.09.2017, так і інших будь-яких доказів на підтвердження обставин, що вказаний договір не підписувався відповідачем 1.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача 2 (Мінюсту) про відсутність у нього повноважень на скасування будь-яких реєстраційних дій, оскільки як вбачається з п. 2 оскаржуваного наказу, Мінюстом було прийнято рішення про скасування реєстраційних дій а п.4 виконання вказаного завдання покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

При цьому, відповідно до п.п. а) п. 2 ч. 6 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо задоволення позову ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача 2 скасувати реєстраційні дії, пов`язані із скасуванням реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2017 № 10741050012058555 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та № 10741070013058555 внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , вчинені на підставі наказу № 2416/5 від 20.07.2018 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі пропорційно.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на корпоративні права в Товаристві з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг", а саме, на частку в розмірі 6 390 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56; ідентифікаційний код 38944428)

3. Визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від № 2416/5 від 20.07.2018 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

4. Зобов`язати Міністерство юстиції України скасувати реєстраційні дії, пов`язані із скасуванням реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2017 № 10741050012058555 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 10741070013058555 "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Новозаводське" Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг", вчинених на підставі наказу № 2416/5 від 20.07.2018 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 95 850 (дев`яносто п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

6. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора, Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок два) грн 00 коп.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.12.2019

Суддя Д.О. Баранов


Дата ухвалення рішення	11.12.2019
Оприлюднено	23.12.2019

Майданевич А.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.12.2019 по справі 910/9026/19ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/9026/19

Рішення
від 11.12.2019 по справі 910/9026/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА