Рішення
від 21.12.2019 по справі 910/14614/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2019Справа № 910/14614/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерметалпласт (07400, Київська область, м.Бровари, ул. О.Онікієнка (Кутузова), 77А, код ЄДРПОУ 33583910)

до Товариства з обмеженою відповідальністю МБС-БУД (03150, м.Київ, ул..Ямська,41,оф.7, код ЄДРПОУ 39926195)

про стягнення 450 753,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерметалпласт звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МБС-БУД 365 290,48 грн основного боргу - заборгованості за договором підряду № 28/08-18 від 28.08.2017 по акту № 1 за лютий 2019, 72 247,46 грн пені, 6940,52 грн інфляційних втрат, 6274,99 грн 3% річних, та 14 500,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.10.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення та пошукового ресурсу Укрпошти, ухвалу суду від 22.10.2019 позивач отримав - 01.11.2019, відповідач - 31.10.2019.

14.11.2019 відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому не погоджуючись із заявленими вимогами зазначив, що позивач не виконав у повному обсязі та у встановлені строки - до 31.10.2018 поставку та монтаж всього обсягу продукції на об`єкті, лише 28.02.2018 був наданий акт виконаних робіт на частину робіт, умовами п.5.3.1 передбачено розрахунок сторін після підписання остаточного акту, тому строк оплати не настав, а нарахування 3% річних та пені, у т.ч. за 204 дні прострочення, що суперечить ч.2 ст. 232 ГК України, є безпідставним, також заперечує проти покладення на нього заявлених позивачем витрат на оплату послуг адвоката у зв`язку з відсутністю документального підтвердження понесення цих витрат та їх неспіврозмірністю зі складністю справи та ціною позову.

02.12.2019 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначив про підписання сторонами 23.04.2019 додаткової угоди до договору підряду № 28/08-18 від 28.08.2018, згідно умов якої відповідач визнав заборгованість у розмірі 405 290,48 грн, яку зобов`язувався оплатити у строки з 31.05.2019 по 31.07.2019, аргументи щодо неспіврозмірності заявлених витрат на оплату послуг адвоката вважає безпідставними.

У заяві про зменшення позовних вимог, позивач посилаючись на умови додаткової угоди від 23.04.2019 до договору зазначає про наявність заборгованості відповідача у розмірі 405 290,48 грн, яку просить стягнути, нараховує 44 970,58 грн пені, 4458,20 грн інфляційних втрат, 4130,63 грн 3% річних.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою від 22.10.2019 відкрито провадження у справі, позивач, отримавши ухвалу суду 01.11.2019 був не позбавлений права на подачу до суду заяви про зменшення позовних вимог у визначений процесуальний строк: протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, натомість заява про зменшення подана через канцелярію суду 02.12.2019, тобто на стадії розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження по суті спору, заява про поновлення пропущеного процесуального строку позивачем подана до суду не була, обставини наявності підписаної сторонами 23.04.2019 додаткової угода, враховуючи його підпис та печатку на примірнику цього документа були відомі позивачу.

Таким чином позивачем пропущено визначений просувальний строк, та за відсутності заяви про його поновлення та враховуючи наявні обставини справи, вказана заява про зменшення позовних вимог відповідно до ст.118 ГПК України залишається судом без розгляду.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

28.08.2018 року між позивачем - ТОВ Інтерметалпласт (підрядник за договором) та відповідачем - ТОВ МБС-БУД (замовник) було укладено Договір підряду № 28/08-18, згідно умов якого сторони домовились, що підрядник зобов`язався виконати комплекс робіт з виготовлення, доставки та встановлення на об`єкті замовника - Житловий комплекс з об`єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель № 26- А, у Голосіївському районі міста Києва (секція 1.2) (надалі за текстом - об`єкт), металопластикових виробів з ПВХ профілю WDS , виробництва ТОВ МІРОПЛАСТ Україна, загальної кількості 1 622,04 кв.м за ціною 1 491,00 грн за 1 кв.м (разом з ПДВ), згідно Специфікації (Додаток № 1 до договору) та Технічного завдання (Додаток № 2 до договору), які є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити відповідні роботи та Продукцію на умовах цього договору.

Відповідно до п.4.2 договору, строки поставки та встановлення продукції ( в цілому. або окремих їх обсягів (частин) в залежності від заявки замовника) становить 60 днів з моменту отримання авансу відповідно до п.4.2. Поставка та монтаж всього обсягу продукції на об`єкті повинна бути розпочата не пізніше 15 вересня 2018 року та закінчена до 31 жовтня 2018 року. Кінцевий термін виконання робіт, що є предметом договору - 31 жовтня 2018 року, при умові своєчасної готовності віконних отворів на об`єкті.

Згідно п. 4.4 договору проміжна та кінцева приймання-передача належним чином виконаних робіт як в цілому, так і в окремих їх обсягів (частин), а також поставлених (та/або використаних) матеріалів, оформляється Сторонами шляхом підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та Довідки виконаних будівельних робіт та витрат (по формі № КБ-3), які в контексті цього Договору спільно та/або окремо називаються Акт приймання виконаних підрядних робіт та подаються замовнику щомісяця не пізніше 22 числа звітного місяця.

При цьому замовник повинен не пізніше 7 робочих днів з моменту отримання від Підрядника акта приймання виконаних підрядних робіт підписати його, або надати підряднику письмову мотивовану відмову від приймання встановленої продукції та виконаних робіт ( Дефектну відомість ), із зазначенням у ній по пунктам допущені недоліки у виконаній роботі (дефекти), або браку Продукції, що настали з вини Підрядника. Підрядник усуває недоробки зазначені в Дефектній відомості власним коштом в обумовлені строки. Після усунення таких недоліків, Сторони повертаються до підписання відповідного Акту приймання виконаних підрядних робіт. У випадку спору між Сторонами щодо виявлених недоліків, інша Сторона може залучити до складання Дефектної відомості службу технічного нагляду за будівництвом Об`єкта. Висновки, викладені у такому Акті, є обов`язковими для виконання Сторонами (п. п. 4.4.1 п. 4.4 Договору).

У разі ненадання замовником, у встановлений Договором строк, підписаного ним акту приймання виконаних підрядних робіт або мотивованої відмови від прийому виконаних робіт за Договором ( Дефектної відомості ), встановлена Продукція та виконані роботи за Договором вважаються прийнятими Замовником без зауважень по якості і кількості і підлягають оплаті на умовах пункту 5.3.1 цього Договору (п. п. 4.4.2 п. 4.4 договору).

Сторони у п. 5.1 договору узгодили, що загальна договірна вартість (ціна договору) становить 2 418 461,64 грн, в тому числі ПДВ, визначається на підставі Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. п. 5.3.1 договору визначено порядок оплати: оплата роботи підрядника за даним договором проводиться замовником як в цілому, так і за наступні окремі її обсяги або частини, поетапно:

-1-й етап: шляхом сплати авансу в розмірі не менше 70 % вартості роботи Підрядника (або її частини), Замовник оплачує на умовах передплати протягом 35 банківських днів з наступної дати після підписання Договору, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Підрядника до 50 000,00 грн кожного банківського дня;

- 2-й етап: остаточний розрахунок за виконані належним чином роботи проводиться Замовником на користь Підрядника протягом 20 банківських днів з моменту підписання сторонами остаточного Акту приймання виконаних підрядних робіт за фактом закінчення виконання всіх робіт по Договору.

Згідно п.5.4 договору, датою (строком) оплати за договором, є дата надходження грошових коштів на рахунок підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, по договору сторонами було підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 (за формою № КБ-2в) від 28.02.2019 року за лютий 2019 року на суму 1 035 290,48 грн та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (по формі № КБ-3). Вказані документи підписані та скріплені печатками обох сторонами 28.02.2019 без зауважень.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач у позовній заяві (сторінка 4) вказав, що станом на час звернення до суду сума боргу відповідача перед позивачем становить 365 290,48 грн, оскільки відповідач виконав частково свої зобов`язання на суму 670 000,00 грн (сторінка 3 позовної заяви).

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вже зазначалось судом, згідно розрахунку позивача у позовній заяві, яка подана до суду 18.10.2019 на даний час заборгованість відповідача становила 365 290,48 грн, виходячи зі вартості 1 035 290,48 грн виконаних підрядних робіт по Акту КБ-2в № 1 від 28.02.2019 та 670 000,00 грн часткової оплати.

У відповіді на відзив позивач повідомив суд та надав примірник підписаної між сторонами додаткової угоди від 23.04.2019 до договору підряду № 28/08-18 від 28.08.2018, зазначивши про наявність заборгованості відповідача у сумі 405 290,48 грн.

Зокрема, відповідно до умов п.1 додаткової угоди від 23.04.2019 сторони дійшли згоди про реструктуризацію заборгованості, що утворилась у замовника перед підрядником за договором підряду, а саме: замовник зобов`язується погасити наявну перед підрядником заборгованість, яка станом на дату підписання цієї угоди становить 405 290,48 грн в наступні строки: починаючи з 31.05.2019 по 31.07.2019 (п.1.1).

У п.1.3 додаткової угоди визначено, що ця угода вносить зміни до договору лише в частині строків оплати за фактично виконані роботи по договору, інші умови діють без змін.

Також матеріалами справи встановлено, що 30.08.2019 позивач надсилав на адресу відповідача претензію № 30/08/2-19 від 30.08.2019 з вимогою погашення боргу по договору підряду № 28/08-18 від 28.08.2018, у т.ч у сумі 365 290,48 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи.

Надавши оцінку доводам сторін та дослідивши докази, пояснення в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за виконані роботи по акту № 1 № 28/08-18 від 28.08.2018 підтверджена у сумі 365 290,48 грн, у т.ч. враховуючи, що на дату звернення з цим позовом до суду позивач вказував саме це значення боргу та не надав доказів невраховування при розрахунку додаткової угоди від 23.04.2018 до договору.

Відповідач факту виконання робіт на заявлену у позові суму 365 290,48 грн, підписання сторонами Акту виконаних робіт КБ-2в № 1 від 28.02.2019 на суму 1 035 290,48 грн, вказаної додаткової угоди не заперечив.

Доказів оплати відповідачем суми 365 290,48 грн основного боргу по договору, у т.ч. у визначені строки суду не надано.

Твердження відповідача про ненастання строків оплати за відсутності підписання остаточного акту судом не приймаються, оскільки п. 4.4 та п.5.3.1 договору передбачено також умови прийняття проміжного прийняття робіт за Актом КБ-2в та Довідкою КБ-3, оплати роботи за окремі її обсяги або частини.

Положеннями статті 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.3 договору підряду передбачено, що за порушення замовником строку, розміру та порядку оплати, замовник сплачує підряднику штрафну санкцію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України врегульовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позовній заяві позивачем нараховано 72 247,46 грн пені, 6274,99 грн 3% річних за період з 22.03.2019 по 16.10.2019 (209 днів), 6940,52 грн інфляційних втрат за період березень 2019-вересень 2019 на суму 365 290,48 грн.

Додатковою угодою від 23.04.2019 сторонами було змінено строки розрахунків за фактично виконані роботи, оплата мала бути здійснена до 31.07.2019.

Оскільки станом на час розгляду справи заборгованість становить 365 290,48 грн, суд здійснивши перевірку нарахування, дійшов висновку про задоволення заявлених вимог в частині стягнення 25 790,51 грн пені, 2311,84 грн 3% річних, 4020,70 грн інфляційних втрат, нарахування яких здійснено за період з 01.08.2019 по 16.10.2019 ( в межах розрахунку позивача).

Відповідач свого контрозрахунку суми позову не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 365 290,48 грн основного боргу, 25 790,51 грн пені, 2311,84 грн 3% річних, 4020,70 грн інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також у позовній заяві позивач заявив клопотання про покладення на відповідача 14 500 грн. витрат на оплату послуг адвоката,.

Відповідач у відзиві на позов зазначив свої заперечення з огляду на відсутність документального підтвердження та їх неспіврозміріністю.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги № 21.08-19 від 21.08.2019, укладеного між позивачем та АО Адвокати Київщини , додаткової угоди № 2 від 25.09.2019, акт № 2 від 07.10.2019 на суму 14 500,00 грн, ордер №351496 від 07.10.2019, свідоцтва № 5300/10 від 12.03.2015 про надання права Головненку Д.О. на здійснення адвокатської діяльності.

Умовами п.4.6 договору про надання правової допомоги № 21.08-19 від 21.08.2019 визначено, що оплата послуг АО здійснюється на умовах 100% попередньої оплати. Оплата за договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку та/або акту наданих послуг та/або додаткової угоди до договору.

Примірник наявної у справі додаткової угоди № 2 підписаний 25.09.2019, Акт № 2 від 07.10.2019 підписаний сторонами 07.10.2019 із зазначенням у п.3.1, що послуги надані АО у повному обсязі, належним чином та відповідають умовам договору. Цей Акт є підставою для розрахунків, порядок яких визначається в договорі.

Жодних доказів понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката, у т.ч. оплати послуг на підставі Акту № 2 від 07.10.2019 на суму 14 500,00 грн, до яких включено також 3000,00 грн авансу за представництво інтересів клієнта у 2-х судових засіданнях (справа розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без проведення судових засідань), суду не надано.

Клопотань в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України про подання таких доказів у визначений строк після ухвалення рішення суду, позивач до суду у цій справі не заявляв.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 14500,00 грн. за відсутності доказів їх понесення, судом не задовольняється.

Керуючись ст. 86, 123, 129, 236-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МБС-БУД (03150, м.Київ, ул..Ямська,41,оф.7, код ЄДРПОУ 39926195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерметалпласт (07400, Київська область, м.Бровари, ул.О.Онікієнка (Кутузова), 77А, код ЄДРПОУ 33583910) 365 290 (триста шістдесят п`ять тисяч) грн. 48 коп основного боргу, 25 790 (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто) грн. 51 коп пені, 2311 (дві тисячі триста одинадцять) грн. 84 коп 3% річних, 4020 (чотири тисячі двадцять) грн. 70 коп інфляційних втрат, 5961 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят одну) грн. 20 коп судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення21.12.2019
Оприлюднено24.12.2019
Номер документу86529701
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/14614/19

Ухвала від 16.04.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 09.04.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 12.03.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 03.02.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Рішення від 21.12.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Ухвала від 22.10.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні