Рішення

від 23.12.2019 по справі 910/14240/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2019Справа № 910/14240/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСП-РЕЙЛ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЙСТ ВУД МЕНЕДЖМЕНТ

про стягнення 421 776, 52 грн.

Представники сторін в судове засідання 23.12.2019 не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКСП-РЕЙЛ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЙСТ ВУД МЕНЕДЖМЕНТ про стягнення 421 776, 52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем майнових прав позивача, завдане неналежним виконанням договірних зобов`язань з оплати повної вартості наданих позивачем послуг з організації перевезень вантажів за договором № 22/03/2018/2030-18 від 22.03.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 11.11.2019.

Вказану ухвалу Господарського суду міста Києва сторони отримали у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Судове засідання 11.11.2019 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 25.10.2019 по 13.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 розгляд справи призначено на 23.12.2019.

19.12.2019 від позивач через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника ТОВ ЕКСП - РЕЙЛ . В даній заяві позивач також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У частині 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

22.03.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 22/03/2018/2030-18 про надання послуг (далі - Договір).

Строк дії Договору встановлений з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2018 (п. 10.1 Договору).

Пунктом 10.2 Договору сторони передбачили пролонгацію Договору на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не менш ніж за тридцять днів до закінчення його дії не повідомить іншу сторону в письмовій формі про припинення дії договору.

Згідно з пунктом 1.1 Договору предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажних вагонів для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах клієнта і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.

Відповідно до пункту 1.3 Договору надання послуг за цим Договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Пункт 2.1 Договору встановлює такі обов`язки клієнта (відповідача), як проведення попередньої оплати за організацію перевезень та послуги, пов`язані з перевезенням, оплату інших затрат експедитора (позивача) та винагороди (плати) експедитора в порядку, передбаченому цим Договором (підпункт 2.1.6); у строки, встановлені розділом 3 Договору, підписувати акти звірки розрахунків (підпункт 2.1.8).

У підпункті 2.3.2 пункту 2.3 Договору передбачений обов`язок експедитора організовувати, відповідно до наданих клієнтом заявок, перевезення вантажів клієнта залізничним транспортом та надавати послуги, що пов`язані з перевезенням вантажів, шляхом укладення договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, іншими юридичними особами, а також надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору клієнт для організації перевезень вантажів та пов`язаних із цим послуг та для відшкодування витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця, в якому здійснюються платежі. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат експедитора, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку експедитором. Розрахунки здійснюються грошовими коштами.

За пунктом 3.3 Договору винагорода (плата) експедитору утримується експедитором самостійно з авансових платежів клієнта.

Відповідно до пункту 3.4 Договору клієнт додатково сплачує витрати експедитора за надання інформаційних послуг щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України.

За змістом пункту 3.5 Договору не рідше одного разу на місяць експедитор і клієнт здійснюють звірку повноти розрахунків, результати якої оформлюються актами. У випадку заперечень з боку клієнта стосовно будь-яких, наданих експедитором, документів, які потребують підписання або узгодження їх клієнтом, клієнт впродовж 3-х робочих днів має повідомити експедитора про свої мотивовані заперечення в письмовій формі. Якщо впродовж даного терміну не надійдуть письмові заперечення клієнта, документи будуть вважатись прийнятими сторонами. Заборгованість клієнта, виявлена в процесі звірки, вказується у акті і погашається протягом 3 робочих днів з моменту його підписання уповноваженими особами сторін.

Згідно з пунктом 5.1 Договору сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з цим Договором та відповідно до чинного законодавства України.

Матеріали справи свідчать про те, що з квітня 2018 по грудень 2018, березень 2019, травень 2019 та серпень 2019 позивачем було надано відповідачу послуги за Договором на загальну вартість 6 405 872, 51 грн, що підтверджується звітами експедитора за вказані періоди, підписаними і затвердженими сторонами та звітами експедитора про об`єм послуг, наданих відповідачу, за наведеними періодами.

Відповідач за надані послуги розрахувався з позивачем лише частково, в сумі 5 984 095, 99 грн, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 421 776, 52 грн (6 405 872, 51 грн - 5 984 095, 99 грн).

Зазначені обставини підтверджуються платіжними дорученнями, банківськими виписками, актами звіряння розрахунків, підписаним сторонами без зауважень, що долучені позивачем до матеріалів позовної заяви та розрахунком позовних вимог, виконаним позивачем.

Письмових заперечень відповідача проти факту надання послуг, їхнього обсягу, вартості або суми заборгованості матеріали справи не містять.

Як вбачається з наданих суду доказів позивач проводив досудове врегулювання спору, звертаючись до відповідача з претензією від 18.07.2019 № 18-07/юр про сплату заборгованості за Договором у сумі 441 776, 52 грн, що підтверджується квитанцією ТММ Експрес від 19.07.2019. Однак, претензія залишилася без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статті 626, 629 ЦК України передбачають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Відповідно до ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Частина 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.ст. 76 - 79 ГПК України)

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами та не виконав обов`язків щодо надання доказів, не спростував обставину неповного розрахунку за надані послуги за Договором.

Натомість, позивач довів належними і допустимими доказами обставину порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань та наявність заборгованості за Договором про надання послуг, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про доведеність, обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, а отже - задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЙСТ ВУД МЕНЕДЖМЕНТ (04119, м. Київ, вул. Деревлянська, будинок 13, офіс 328, код ЄДРПОУ 39397113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСП-РЕЙЛ (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, будинок 62, код ЄДРПОУ 39182790) заборгованості у розмірі 421 776 (чотириста двадцять одну тисячу сімсот сімдесят шість) грн 52 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва