Рішення

від 17.12.2019 по справі 915/2271/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року Справа № 915/2271/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ткаченко О.В. ,

за участю секретаря Сулейманової С.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Філевський Р.В.

від відповідача: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю агентство «Медиус-плюс» (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 16, кв. 16, код ЄДРПОУ 25374664),

до відповідача : Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573)

про : визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 29.03.2004, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463, -

В С Т А Н О В И В:

13.11.2019 ТОВ «Медиус-плюс» звернулось до господарського суду з позовом до Миколаївської міської ради, за змістом якого просить визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 29.03.2004, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та вказує на те, що відповідач, всупереч вимогам закону, не розглянув заяву позивача, подану 16.08.2019 разом з проектом додаткової угоди, а також, що позивач після спливу договору оренди землі продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Ухвалою суду від 18.11.2019 за правилами спрощеного позовного провадження було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні 17.12.2019 об 11:30, запропоновано відповідачу в 10-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Ухвала суду від 25.10.2019 була надіслана на адресу реєстрації відповідача, проте повернулась до суду з поштовою відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання .

Ухвала суду від 18.11.2019 вручена відповідачу 21.11.2019, про що свідчить поштове повідомлення про вручення. (а.с. 102)

Відповідач наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи викладене, керуючись приписами частини 2 статті 178 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.12.2019 судом у відповідності до ст.ст. 233, 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд встановив.

На підставі рішення Миколаївської міської ради від 12.12.2003 № 17/10 між сторонами було укладено договір оренди землі від 29.03.2004, який зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463 строком дії на 15 років, земельної ділянки загальною площею 2083 кв.м, для реконструкції ринку під торговельний комплекс по пр-ту Жовтневому, 342-а (кадастровий номер 4810136600:07:003:0025). Земельна ділянка передана за актом приймання-передачі земельної ділянки від 17.05.2004.

В подальшому 04.09.2008 між сторонами було укладено договір про зміни до договору оренди, за умовами якого з 01.01.2008 річна орендна плата за земельну ділянку (2083 кв.м.) встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки.

За передбаченими підпунктом г пункту 9.4. договору оренди землі № 2463 від 17.05.2004 умовами на орендаря покладений обов`язок у трьохмісячний термін до закінчення строку договору оренди звернутись до міської ради з клопотанням про продовження строку оренди, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки або до укладення нового договору оренди.

Відповідно до п.п. г п. 9.4. договору оренди землі від 29.03.2004, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463, 24.05.2018 вх. № 000380 ТОВ агентство Медиус-плюс на адресу відповідача подало лист-повідомлення разом з додатковою угодою (два підписані з боку орендаря примірники) та просило поновити зазначений договір оренди землі. (а.с. 67)

Однак, Миколаївською міською радою не прийнято рішення про продовження або відмову в продовженні договору оренди.

16.08.2019 позивач звернувся до Миколаївської міської ради із заявою (реєстраційний номер 10380/18 від 16.08.2019) про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 29.03.2004, який зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463, до якої було додано, зокрема, і проект додаткової угоди про поновлення дії договору оренди землі від 29.03.2004, який зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463, на істотних умовах та на строк, зазначених у самому договорі та договорі про зміни від 04.09.2008.

Відповіді на свої звернення щодо продовження (поновлення) договору оренди землі позивач не отримав, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", якою регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша-п`ята цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї статті).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Отже, позивач був зобов`язаний письмово звернутись до відповідача з питання продовження строку договору оренди в строк, не пізніше 12 жовтня 2018 року.

За приписами ч.ч. 4-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 Цивільного кодексу України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, з урахуванням умов договору оренди землі, а також обов`язку позивача звернутись до відповідача щодо продовження строку договору оренди у певний строк, позивач набув права на поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Водночас, судом встановлено, що позивач продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив позивачу листа-повідомлення про заперечення стосовно його поновлення. Про факт належного виконання позивачем свого обов`язку щодо сплати орендної плати свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень за період з квітня 2016 року по жовтень 2019 року.

Згідно ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому разі закон також вимагає обов`язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 по справі №912/645/17.

Крім того у відповідності до постанови Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17 наведено наступні правові висновки у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутись із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутись із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Після 12.12.2018 позивач продовжує користуватись вищевказаною земельною ділянкою на умовах, встановлених договором оренди від 29.03.2004, з урахуванням договору про зміни від 04.09.2008. При цьому відповідачем не надано доказів неналежного виконання позивачем умов договору та доказів направлення позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди.

За таких обставин, суд приходить до висновку про набуття позивачем права на поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Земельним кодексом України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, в тому числі надання її у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу (ст.12 Кодексу). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.3 ст.123 Кодексу). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Кодексу).

Відповідно до ч.ч. 6-8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.11 ст.33 Закону).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

Суд враховує, що згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03' у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії", в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Враховуючи, що позивач за відсутності будь-яких заперечень зі сторони відповідача, продовжив користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору та вчинив дії, спрямовані на поновлення договору оренди, то у нього виникли "правомірні очікування" щодо продовження користування земельною ділянкою на праві оренди, які підлягають захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на вищевикладені обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за наявності визначених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» підстав для поновлення договору оренди землі №5920 від 29.09.2008 та, з огляду на те, що відповідач зволікає в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, яка відповідно до частини 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» має бути укладена в обов`язковому порядку у місячний строк, суд вважає, що наявні підстави для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №5920 від 29.09.2008 в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного наданого сторонами доказу, а також достатність і взаємний їх зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, у відповідності із п.1 ч.1 ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили додаткову угоду до Договору оренди землі від 29.03.2004, зареєстрованому в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463, в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди землі від 29.03.2004, зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463

м. Миколаїв ___

---

201__ року

дата набрання

законної сили

судовим рішенням

Миколаївська міська рада в особі

---

---

, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про оренду землі , іменована далі за текстом Орендодавець , з одного боку, і Товариство з обмеженою відповідальністю агентство Медиус-плюс в особі директора Сахарнюка Андрія Павловича, що діє на підставі Статуту, іменоване далі по тексту Орендар , з іншого боку, іменовані разом сторони , а окремо Сторона , уклали цю додаткову угоду до Договору оренди землі від 29.03.2004, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463, про викладене нижче.

1. Сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 29.03.2004, зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463, на істотних умовах та на строк, зазначених у самому договорі та договорі про зміни від 04.09.2008р. (зареєстрованому у книзі реєстрації додаткових угод до договорів оренди землі 04.09.2008 № 1359-08).

2. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 29.03.2004, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 17.05.2004 за № 2463, підписана Сторонами в двох автентичних примірниках.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Орендодавець Орендар Миколаївська міська рада ТОВ агентство Медиус-плюс 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 16 кв. 16

---

Директор

---

А.П. Сахарнюк

М.П. М.П. .

3. Стягнути з Миколаївської міської ради (54001, вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, ідентифікаційний код 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 04056612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агентство «Медиус-плюс» (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 16, кв. 16, код ЄДРПОУ 25374664) судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено та підписано: 23 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Ткаченко