Рішення

від 17.12.2019 по справі 918/795/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/795/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська військово-страхова компанія"

до Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне"

про стягнення заборгованості в сумі 79 875, 26 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

12.11.2019 Приватне акціонерне товариство "Українська військово-страхова компанія" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" про стягнення заборгованості в сумі 79 875, 26 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови Договору обов`язкового страхування відповідальності експлуатанта аеродрому за шкоду, заподіяну третім особам № 126/676/18 від 05 червня 2018 року.

Ухвалою від 14.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.12.2019.

Ухвалою від 03.12.2019 розгляд справи відкладено на 17.12.2019.

У судове засідання 17.12.2019 позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, однак у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без участі представника Приватного акціонерного товариства "Українська військово-страхова компанія" за наявними у справі доказами.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Відзиву на позов не подав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

05.06.2018 між Приватним акціонерним товариством "Українська військово-страхова компанія" (надалі - Страховик, позивач) та Обласним комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Рівне" відповідно до Порядку і правил проведення обов`язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №676 було укладено договір обов`язкового страхування відповідальності експлуатанта аеропорту за шкоду, заподіяну третім особам №126/676/18 (арк.с. 20-27).

Згідно з п. 1.1. Договору, предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третім особам у зв`язку із здійсненням страхувальником застрахованої діяльності під час експлуатації ОКП "МА Рівне", що знаходиться за адресою 35360, Україна, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. В.Омеляна, вул. Авіаторів, 5а. Третіми особами вважаються фізичні та юридичні особи (життя і здоров`я фізичних осіб та/або майно фізичних і юридичних осіб), які не є працівниками страхувальника або не діють за його дорученням, у тому числі власники та/або експлуатанти повітряних суден, що не входять до складу страхувальника як спеціалізовані підрозділи (органи).

Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна сума страхової премії становить 188 000,00 грн.

За умовами п. 3.2. Договору, страхова премія вноситься страхувальником в національній валюті України такими платежами та у такий строк:

1) сума платежу 63 000,00 грн., строк внесення до 15.06.2018;

2) сума платежу 62 500,00 грн., строк внесення до 25.07.2018;

1) сума платежу 62 500,00 грн., строк внесення до 15.09.2018;

Цей договір набирає чинності з 00 години 00 хвилин за київським часом "05" червня 2018 року та діє до 24 години 00 хвилин за київським часом "04" червня 2019 року, однак договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Судом встановлено, Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" свої зобов`язання за договором в частині сплати страхових платежів виконало частково, сплачено 63 124,74 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5003219SB від 02.07.2018 на суму 9 017,82 грн., №5003220SB від 02.07.2018 на суму 9 017,82 грн., №5003221SB від 02.07.2018 на суму 9 017,82 грн., №5003222SB від 02.07.2018 на суму 9 017,82 грн., №5003223SB від 02.07.2018 на суму 9 017,82 грн., №5003224SB від 02.07.2018 на суму 9 017,82 грн., №5003225SB від 02.07.2018 на суму 9 017,82 грн. (арк.с. 9-15).

В подальшому 01.10.2018 між Обласним комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Рівне" (надалі - Первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Будремок" (надалі - Новий боржник) та Приватним акціонерним товариством "Українська військово-страхова компанія" (надалі - Кредитор) укладено договір про перевід боргу №46/09-18 (надалі - Договір №46/09-18; арк.с. 18-19).

Згідно з п. 1.1. Договору №46/09-18, Первісний боржник переводить на нового боржника належну до сплати частину боргу 45 000,00 грн. за договором обов`язкового страхування відповідальності експлуатанта аеродрому за шкоду, заподіяну третім особам №126/676/18 від 05.06.2018. З часу набуття сили цим договором зобов`язання первісного боржника перед кредитором з оплати боргу в сумі 45 000,00 грн., що виник у зв`язку із несплатою за надані послуги припиняється, а зобов`язання нового боржника перед кредитором оплатити вказану у п. 1.1. договору суму виникає.

Відповідно до п. 2.1. Договору №46/09-18, підставою виникнення права вимоги кредитора до первісного боржника є договір обов`язкового страхування відповідальності експлуатанта аеродрому за шкоду, заподіяну третім особам №126/676/18 від 05.06.2018, укладений між кредитором та первісним боржником.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання умов договору №46/09-18 від 01.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будремок" сплатило Приватному акціонерному товариству "Українська військово-страхова компанія" 45 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №394 від 22.10.2018 на суму 40 000,00 грн., №395 від 23.10.2018 на суму 5 000,00 грн. (арк.с. 16-17)

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 115 від 18.03.2019 з вимогою сплатити 79 875,26 грн. заборгованості (арк.с. 29-30).

Листом від 22.05.2019 № 207 відповідач надав відповідь на вищезазначену претензію позивача, в якому повідомив, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції від 26.02.2014 ЗВП №20114184 про арешт коштів боржника, на грошові кошти підприємства накладено арешт, у зв`язку із чим відсутня можливість вчасно і в повному обсязі сплачувати заборгованість. Крім того, повідомив, що часткове погашення заборгованості планується найближчим часом (арк.с. 28).

Отже, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Приватне акціонерне товариство "Українська військово-страхова компанія" зазначає, що Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" всупереч взятих на себе зобов`язань за договором повної оплати страхового платежу не здійснило, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 79 875,26 грн. (188 000,00-63 124,74-45 000,00=79 875,226).

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом у даній справі.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська військово-страхова компанія" до Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" про стягнення заборгованості в сумі 79 875, 26 грн. - є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1 921 грн. покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Велика Омеляна, вул. Авіаторів, буд. 5а, код ЄДРПОУ 31620337) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська військово-страхова компанія" (01135, м. Київ, вул. Григорія Андрющенка, буд. 4 (Літера Б), ЄДРПОУ 31304718) - 79 875 (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 26 коп. заборгованості та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23 грудня 2019 року.

Суддя А.М. Горплюк