Рішення

від 16.12.2019 по справі 913/531/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 грудня 2019 року Справа № 913/531/19

Провадження №19/913/531/19

Розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НДІДНІПРОПРОЕКТ» (вул. Залізнична, 72, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500)

до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (просп. Центральний, 59, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93405)

про стягнення 836025 грн 83 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Муха Р.А., адвокат на підставі ордеру серія ДП №2372/012 від 03.09.2019;

від відповідача - представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НДІДНІПРОПРОЕКТ» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 619709 грн 14 коп., 3 % річних у сумі 15840 грн 78 коп., інфляційних витрат в сумі 43999 грн 35 коп., пені в сумі 113096 грн 92 коп., штрафу в сумі 43379 грн 64 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №18/2018 від 10.07.2018 щодо своєчасної оплати виконаних робіт (п.2.4 договору).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.09.2019 відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 29.10.2019.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №1/19-934 від 11.10.2019 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що на момент підписання актів здачі-прийняття робіт проекти не відповідали нормативам зі складання проектно-кошторисної документації, також була відсутня комплексна експертиза, але замовником в особі в.о. начальника управління Романенко А.С. було підписано акт здачі-приймання робіт №18/2018 від 04.10.2018. Вартість експертизи проекту будівництва та виконавці експертизи в порушення умов договору управлінням не погоджувались. 10.10.2018 управлінням було надіслано позивачу претензію про відкликання підпису з акту здачі-прийняття виконаних робіт у зв`язку з невідповідністю проекту вимогам законодавства та невиконанням підрядником умов договору. Крім того, слідчим управлінням ГУНП в Луганській області порушено кримінальне провадження №12018130000000353 від 11.12.2018 за ч.3 ст.191 КК України за фактом розтрати державних коштів посадовими особами управління за змовою з посадовими особами ТОВ «НДІДНІПРОПРОЕКТ» під час укладання та виконання договору.

Позивач у відповіді на відзив б/н від 25.10.2019 просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що відповідачем не надано жодного доказу припущенням щодо якості чи повноти проектно-кошторисної документації. Твердження відповідача про відсутність проведення експертизи не відповідають дійсності, оскільки вартість експертизи проектно-кошторисної документації в ціну договору не включено (п.2.3 договору). Не зважаючи на виконання позивачем в повному обсязі умов щодо проведення проектно-вишукувальних робіт вартістю 885298 грн 76 коп., відповідачем, в порушення п.2.4 договору, не виконано зобов`язань щодо повної оплати вартості робіт в строк протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Ухвалою суду від 29.10.2019 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 18.11.2019.

Ухвалою від 18.11.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 02.12.2019.

Ухвалою суду від 02.12.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.12.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2019 просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 16.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

10.07.2018 між Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг Луганської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НДІДНІПРОПРОЕКТ» (підрядник) укладено договір на виконання проектних робіт №18/2018, відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати вказані в п.1.2 проектні роботи, а замовник зобов`язується прийняти результат цих робіт і сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

Найменування проектних робіт: Виконання проектно-вишукувальних робіт на капітальний ремонт по об`єкту: «Капітальний ремонт автомобільної дороги О131608 (КПП "Красна Талівка" - Луганськ) - Валуйське на ділянці км 0+00 - км 3+700» (архітектурні, інженерні та планувальні послуги), згідно з ДК 021:2015:71240000-2 (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), розрахованої відповідно до вимог ДСТУ Б.Д.1.1.-7:2013 (зі змінами). Договірна ціна є твердою і складає 885298 грн 76 коп., без ПДВ.

Згідно з п.2.2 договору розрахунки за виконану роботу здійснюються «замовником» згідно актів здачі-приймання виконаних проектних робіт по цьому договору, які підписані «замовником» і «підрядником» відповідно до умов цього договору. Плата за виконану роботу робиться по мірі надходження грошових коштів з відповідного бюджету на розрахунковий рахунок «замовника» після реєстрації фінансових зобов`язань в Державному казначействі.

В п.2.3 договору сторони передбачили, що підрядник зобов`язується надати послуги замовнику по збору вихідних даних на проектування та виконати експертизу проектно-кошторисної документації. Вартість експертизи проектно-кошторисної документації в ціну договору не включено та буде визначено окремою додатковою угодою.

Оплата здійснюється за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «підрядника» в два етапи: 1 етап - перерахування авансового платежу в розмірі до 50% від суми договору, а саме 442649 грн 38 коп. на строк до 3 місяців; 2 етап - остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту прийому - передачі виконаних робіт (п.2.4 договору).

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 договору термін виконання робіт за договором - жовтень 2018 року, з правом дострокового виконання робіт.

Передача проектно - кошторисної документації здійснюється за накладною. "Замовник" розглядає проектну документацію протягом 5-ти робочих днів з дня її отримання після чого підписує акт здачі - приймання виконаних проектних робіт, або надає обґрунтовані причини відмови від його підписання. У разі, якщо впродовж 5-ти робочих днів зауваження від замовника підряднику не надійшли, проектна документація вважається прийнятою без зауважень. Датою прийняття проектних робіт вважається дата підписання акту здачі - приймання виконаних проектних робіт, зазначеного в п.2.2 цього договору (п.п. 3.3, 3.4 договору).

Відповідно до п.8.3 договору робочий проект передається замовнику в 4-х друкарських екземплярах і один екземпляр в електронному вигляді (графічна частина у форматі pdf та кошторисна частина у форматі ims та bdsu).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за цим договором (п.9.1 договору).

В п.9.2 договору сторони передбачили, що керуючись ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що всі умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли між сторонами до його укладення, а саме з 10.07.2018.

Згідно з додатком №1 до договору договірна ціна на розробку проектної документації складає 885298 грн 76 коп. без ПДВ.

19.07.2018 між сторонами укладена додаткова угода, якою внесено зміни до договору та викладено п.3.6, пп.4.3.3 п.4.3, пп.4.3.5 п.4.3 договору в новій редакції, зокрема пп.4.3.3 п.4.3 в такій редакції: "підрядник зобов`язаний передати замовнику в терміни, передбачені договором, проектну документацію".

Таким чином, сторонами в добровільному порядку виключено з договору умову щодо обов`язку підрядника передати замовнику позитивний експертний звіт.

23.07.2018 відповідачем, на виконання умов договору, перераховано позивачу 265589 грн 62 коп. у якості попередньої оплати.

На виконання вимог п.8.3 договору, підрядник передав, а замовник прийняв згідно накладної б/н від 04.10.2018 проектну документацію: в 4-х друкарських екземплярах і один екземпляр в електронному вигляді. Накладна підписана та скріплена печатками сторін.

04.10.2018 між сторонами підписаний акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №18/2018 на суму 885298 грн 76 коп.

Відповідно до умов п.2.4 договору відповідач повинен був оплатити виконані проектні роботи у строк до 14.10.2018.

10.10.2018 відповідач надіслав на адресу позивача претензію №1/19-717 від 10.10.2018, в якій повідомив про відкликання підпису з акту здачі - прийняття робіт №18/2018, у зв`язку з тим, що позивач, в порушення вимог п.8.3 договору, не надав робочий проект в 4-х друкарських екземплярах і один екземпляр в електронному вигляді (графічна частина у форматі pdf та кошторисна частина у форматі ims та bdsu).

Розглянувши претензію, позивач у листі б/н від 17.10.2018 зазначив, що ним виконано вимоги п.8.3 договору, про що свідчить накладна б/н від 04.10.2018 та акт №18/2018 від 04.10.2019. Також зазначив, що чинним законодавством не передбачено можливості відкликання підпису після її підписання.

12.11.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою №1112 від 12.11.2018 про оплату заборгованості в сумі 619709 грн 14 коп., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення в цінний лист №5250001506816 від 12.11.2018.

У листі б/н від 17.01.2019 позивач зазначив, що акт здачі - приймання робіт від 04.10.2018 №18/2018 підписаний замовником без зауважень, але оплата виконаних робіт прострочена більш ніж на три місяці.

У листі б/н від 18.01.2019 відповідач, з посиланням на умови п.2.3 договору, зазначив, що вартість експертизи не узгоджена, при цьому, вартість експертизи не входить в ціну договору.

У листі б/н від 11.02.2019 ТОВ «НДІДНІПРОПРОЕКТ» просило Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації провести виконання експертизи розробленої проектної документації.

У листі б/н від 22.02.2019 позивач повідомив відповідача про те, що ним були укладені договори №226/е/19, №227/е/19 та №228/е/19 від 22.02.2019 з Державним підприємством «Державний науково - дослідний та проектно - вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ» на виконання експертизи проектної документації.

Листом №24 від 21.08.2019 ТОВ «НДІДНІПРОПРОЕКТ» направило Управлінню розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області робочий проект за договором №18/2018 від 10.07.2018 в 5-ти друкарських екземплярах та один екземпляр в електронному вигляді, експертний звіт інституту «НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ» №228/е/19 від 15.06.2019, підсумкову вартість ресурсів по договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною №4905120729737 від 26.08.2019.

У листі №36 від 03.09.2019 позивач просив відповідача розрахуватись за виконані роботи у сумі 619709 грн 14 коп.

Відповідач оплату виконаних позивачем проектних робіт не здійснив, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частинами 1-3 ст.844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст.854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт виконання позивачем проектних робіт за договором №18/2018 від 10.07.2018 підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №18/2018 від 04.10.2018 на суму 885298 грн 76 коп.

Відповідач, в обумовлений п.2.4 договору строк, оплату виконаних позивачем проектних робіт здійснив частково в сумі 265589 грн 62 коп., заборгованість складає 836025 грн 83 коп.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що слідчим управлінням ГУНП в Луганській області порушено кримінальне провадження за фактом розтрати державних коштів посадовими особами управління, оскільки жодних доказів на підтвердження цієї обставини відповідачем суду не надано.

Також суд бере до уваги, що відповідно до експертного звіту від 15.06.2019 №228/е/19, складеного Державним підприємством «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ» , за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена в установленому порядку.

Суд враховує, що акт здачі - приймання робіт №18/2018 від 04.10.2018 підписаний Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області без заперечень та зауважень, за накладною б/н від 04.10.2018 відповідачу передано проектну документацію у 5 екземплярах: 4 - у друкарському вигляді, 1 - в електронному.

Процедури відкликання підпису за актом здачі - приймання робіт №18/2018 від 04.10.2018, на що посилається відповідач, положеннями законодавства, що регулює спірні правовідносини, та умовами договору не передбачена. Протилежного відповідачем суду доведено не було.

Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на виконання проектних робіт №18/2018 від 10.07.2018 у сумі 619709 грн 14 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 15.10.2018 по 15.04.2019 у сумі 113096 грн 92 коп. та штрафу у розмірі 7% у сумі 43379 грн 64 коп. з посиланням на приписи ч.2 ст.231 ГК України суд зазначає наступне.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довічної власності.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації визначена як орган державної влади, а виконання договору від 10.07.2018 №18/2018 в частині оплати замовником виконаних підрядних робіт фінансується за рахунок державного бюджету України.

Водночас суд зауважує наступне.

Договір підряду складається із двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Відтак, грошове зобов`язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.

Аналіз абз.3 ч.2 ст.231 ГК України дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого вказаною нормою, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання , пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що положення абз.3 ч.2 ст.231 ГК України застосовуються до негрошових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 у справі № 3-4гс10, від 20.12.2010 року у справі № 3-41гс10, від 28.02.2011 у справі № 3-11гс11, від 04.02.2014 у справі №3-1гс/14, постановах Верховного суду від 18.06.2019 у справі №914/891/16, від 11.07.2018 у справі №915/507/17.

У спірних правовідносинах відповідач допустив порушення грошового зобов`язання за договором від 10.07.2018 №18/2018 в частині несвоєчасної оплати виконаних проектних робіт, що виключає застосування до спірних правовідносин приписів абз.3 ч.2 ст.231 ГК України, а тому у задоволенні вимог про стягнення пені за період з 15.10.2018 по 15.04.2019 у сумі 113096 грн 92 коп. та штрафу в розмірі 7% у сумі 43379 грн 64 коп. слід відмовити.

Крім того, умовами договору від 10.07.2018 №18/2018 в п.5.1 сторони передбачили тільки відповідальність підрядника за порушення строків, передбачених п.3.1.1 та встановлених відповідно до п.4.3.5 договору.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 15.10.2018 по 22.08.2019 в сумі 15840 грн 78 коп. та інфляційних втрат за період з 15.10.2018 по 22.08.2019 в сумі 43999 грн 35 коп. господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних, судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню судом повністю.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» передбачено, що згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур`єр» . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку про те, що позивачем арифметично невірно визначено розмір інфляційних втрат за заявлений період.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Сума заборгованості, в грн.Строк оплатиПеріод нарахування Сума інфляції, грн 619709,14до 14.10.2018 листопад 2018 - липень 2019 32858,15

З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати за період листопад 2018 - липень 2019 року в сумі 32858 грн 15 коп.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір за платіжними дорученнями №135 від 08.02.2019 у розмірі 9295 грн 65 коп., №162 від 23.09.2019 у розмірі 3300 (усього в сумі 12595 грн 65 коп.), у той час як, виходячи з розміру заявлених позовних вимог (836025 грн 83 коп.), повинен був сплачений судовий збір у сумі 12540 грн 39 коп.

З огляду на викладене, на цей час існує переплата судового збору в загальній сумі 55 грн 26 коп., який відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Судовий збір в сумі 12540 грн 39 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НДІДНІПРОПРОЕКТ» до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації про стягнення 836025 грн 83 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (просп. Центральний, 59, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93405, код ЄДРПОУ 41908217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НДІДНІПРОПРОЕКТ» (вул. Залізнична, 72, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500, код ЄДРПОУ 41384868) основну заборгованість у розмірі 619709 грн 14 коп., 3% річних у сумі 15840 грн 78 коп., інфляційні втрати в сумі 32858 грн 15 коп., судовий збір у сумі 10026 грн 12 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 23.12.2019.

Суддя Т.В. Косенко