Рішення

від 16.12.2019 по справі 920/968/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.2019 Справа № 920/968/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/968/19 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Ресурс (пров. Громадянський, буд. 8, м. Суми, 40021, ідентифікаційний код 36708028),

до відповідача: Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Харківська, буд. 30/1, м. Суми, 40035, ідентифікаційний код 21119343),

про визнання недійсним та скасування пункту 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 від 15.07.2019,

представники сторін:

позивач - Думал О.С. за довіреністю № 01 від 14.01.2019,

відповідач - Нагорний О.П. за довіреністю № 1 від 27.06.2019.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Ресурс (пров. Громадянський, буд. 8, м. Суми, 40021, ідентифікаційний код 36708028) 18.09.2019 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Харківська, буд. 30/1, м. Суми, 40035, ідентифікаційний код 21119343), в якому просить суд визнати недійсним та скасувати пункт 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 від 15.07.2019 за результатами розгляду справи № 02-06/13-2018 про накладення на позивача штрафу за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , штрафу у розмірі 68000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вказане рішення в частині обраного адміністративною колегією відповідача розміру штрафу є необґрунтованим та прийнятим без врахування всіх фактичних обставин вищезазначеної справи.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.09.2019 у справі № 920/968/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Ресурс від 18.09.2019 № 19 залишено без руху, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Альфа-Ресурс строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви (подати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі: сплатити 1921,00 грн судового збору або подати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).

04.10.2019 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/968/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.11.2019, 10:00.

Відповідач у своєму відзиві на позов за № 03-08/1801 від 24.10.2019 просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки у оспорюваному рішенні адміністративною колегією відповідача з`ясовано усі обставини, які мають значення для справи та підтверджені належними і допустимими доказами, а висновки щодо кваліфікації дій позивача повністю відповідають фактичним обставинам справи і зроблені в результаті правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою від 07.11.2019 у справі № 920/968/19 постановлено відкласти підготовче засідання на 27.11.2019, 12:00 та надати позивача строк на подання відповіді на відзив до 19.11.2019.

19.11.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив № 19 від 19.11.2019, де позивач зазначає, що при прийнятті рішення в частині накладення штрафу на позивача у розмірі 68000,00 грн адміністративна колегія відповідача, на думку позивача, не керувалася такими принципами господарських відносин, як розумність, врахування всіх обставин справи, пропорційність, оскільки зі змісту оспорюваного рішення позивачу незрозуміло як відповідач визначив розмір штрафу. Дії, за які на позивача накладено відповідачем штраф, не призвели ні до негативних наслідків в конкуренції, ні до незаконного одержання позивачем прибутку. Не врахування даних обставин, як вважає позивач, свідчить про формальний підхід відповідача до прийняття опарює мого рішення без врахування всіх обставин справи.

22.11.2019 відповідачем подано до суду письмові заперечення № 03-08/1978 від 21.11.2019, де відповідач зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, оскільки розмір штрафу, накладений на позивача, згідно з оспорюваним рішенням адміністративної колегії відповідача, не міг вираховуватися пропорційно до розміру незаконно одержаного внаслідок вчиненого порушення позивачем прибутку, у зв`язку з відсутністю такого прибутку. За таких умов розмір штрафу, накладений на позивача, був визначений відповідно до абзацу 2 частини другої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції в сумі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф та з урахуванням обмеження, встановленого частиною шостою статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції . Відповідач вважає, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив не спростовують обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позов, а тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

За приписами частини другої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті 27.11.2019 господарський суд виніс ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справи по суті на 16.12.2019, 11:00 з підстав передбачених статями 177, 185 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання для розгляду даної справи по суті та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні по суті 16.12.2019 пояснив суду, що підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні по суті пояснив, що проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.

Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні 16.12.2019 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.07.2019 № 13 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу постановлено визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Ресурс (ідентифікаційний код 36708028) та Товариство з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В (ідентифікаційний код 36897979) вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки та участі у процедурі закупівлі робіт по об`єкту Центральна районна лікарня по вул. Петровського, 15 в м. Охтирка (розширення). Пусковий комплекс № 5 Нове будівництво головного корпусу. Підвал, приймальне відділення, відділення фізіотерапевтичне, травматолого-ортопедичне, отоларингологічне (коригування) , проведеної Управлінням капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації 18.11.2015.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення № 13 від 15.07.2019 за порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини зазначеного рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн. Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами письмові докази, дослідивши позицію позивача, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України Про Антимонопольний комітет України , Про захист від недобросовісної конкуренції , інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до статті 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відбувається через реалізацію повноважень визначених у Законах України Про Антимонопольний комітет України , Про захист економічної конкуренції , Про захист від недобросовісної конкуренції . Одним із таких видів повноважень є розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідувань за цими заявами і справами, що визначено пунктом 1 частини 1 статті 7, пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України Про Антимонопольний комітет України .

Згідно з частинами першою та другою статті 12 цього ж Закону для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються Законом України Про Антимонопольний комітет України , іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Як уже зазначалося раніше, згідно з оспорюваним рішенням адмінколегії відповідача визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Ресурс (позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки та участі у процедурі закупівлі робіт по об`єкту Центральна районна лікарня по вул. Петровського, 15 в м. Охтирка (розширення). Пусковий комплекс № 5 Нове будівництво головного корпусу. Підвал, приймальне відділення, відділення фізіотерапевтичне, травматолого-ортопедичне, отоларингологічне (коригування) , проведеної Управлінням капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації 18.11.2015.

За порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною шостою статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

Відповідно до фінансового звіту ТОВ Альфа-Ресурс за 2018 рік, копія якого в межах розгляду справи № 02-06/13-2018 разом із супровідним листом від 15.04.2019 № 07 (вх. № 68-01/988/02-10 від 19.04.2019) була надана позивачем на вимогу відповідача від 29.03.2019 № 02-10/659, чистий дохід позивача за 2018 рік від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склав 2918,7 тис. грн. (а.с. 24).

Десять відсотків від зазначеної суми складає 291,87 тис. грн., а, отже, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за вчинене порушення, встановлене у пункті 1 резолютивної частини рішення адмінколегії, розмір накладеного на позивача штрафу не міг дорівнювати або перевищувати суму в 291,87 тис. грн.

Отже, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції та з урахуванням обмеження, встановленого частиною шостою цієї ж статті, адміністративною колегією територіального відділення було прийняте рішення про накладення на позивача штраф у розмірі 68000,00 грн.

При цьому, при визначенні розміру штрафу, накладеного на позивача згідно з рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 від 15.07.2019, частина п`ята статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції не застосовувалася, тобто розмір штрафу не визначався як сума, пропорційна розміру неоподатковуваного прожиткового мінімуму доходів громадян.

Зазначене підтверджується змістом абзаців 48-49 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 від 15.07.2019, перший з яких містить посилання саме на частину другу статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , в той час як у рішенні адмінколегії відсутні будь-які посилання на частину 5 цієї ж статті.

Посилання позивача на Рекомендаційні роз`яснення Антимонопольного комітету України від 16.02.2016 № 6-рр Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 Рекомендаційних роз`яснень Антимонопольного комітету України від 16.02.2016 № 6-рр Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції ці Рекомендаційні роз`яснення визначають підходи Антимонопольного комітету України, які рекомендуються застосовувати (не є обов`язковими для застосування) його органам при визначенні розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції з метою забезпечення правової визначеності та передбачуваності застосування положень зазначених Законів .

Оскільки прийняття та набуття чинності нормативного правового акту, що регулює ту чи іншу сферу правовідносин зазвичай має наслідком втрату чинності нормативно-правовим актом, що регулював ці ж правовідносини до цього, Рекомендаційні роз`яснення Антимонопольного комітету України від 16.02.2016 № 6-рр Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції втратили чинність з прийняттям Антимонопольним комітетом України Рекомендаційних роз`яснень Антимонопольного комітету України від 31.05.2016 № 26-рр Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції .

Згідно з Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 27.03.2018 у справі № 910/13254/17, що розглядалася за позовом Державного підприємства Укрхімтрансаміак до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, Рекомендаційні роз`яснення АМК від 16.02.2016 № 6-рр, мали або мають рекомендаційний характер, не містять норм (приписів), обов`язкових для застосування, і посилання на них не може вважатися підставою для скасування оскаржуваних судових рішень .

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, посилання позивача на порушення відповідачем акту, який згідно з ним самим, а також згідно з висновком Верховного Суду має рекомендаційний характер, втратив чинність і, в тому числі, за висновком Верховного Суду не може бути підставою для визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, є безпідставними.

Підстави для визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України передбачені статтею 59 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Наявність таких підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення позивачем у даному випадку не доведено.

В той же час доводи, викладені позивачем у позовній заяві, спростовуються матеріалами справи № 02-06/13-2018, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято оскаржуване рішення, а також вимогами чинного законодавства України та судовою практикою, про що зазначено вище.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 13 та частиною першою статті 74 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання позовної заяви покладається на позивача у зв`язку з відмовою в задоволенні його позовних вимог та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 123, 129, 185, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України) .

Повне рішення складено 23 грудня 2019 року.

Суддя Ю.А. Джепа