Рішення

від 18.12.2019 по справі 922/3383/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3383/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплект-КР", м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каррент", м.Харків про стягнення коштів 108 188,31 грн. за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технокомлект-КР" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каррент" про стягнення заборгованості у розмірі 83 940,00 грн. та пені у розмірі 24 248,31 грн за Договором №01/10-18 від 12.10.2018.

Позов обгрунтовано тим, що після підписання 23.10.2018 між сторонами додаткової угоди до договору №01/10-18 від 12.10.2018 про його розірвання відповідачем у відповідності до п.2. Додаткової угоди не було повернено сплачену позивачем попередню оплату у розмірі 83 940,00 грн., у зв`язку із чим останньому, на підставі п.5.5 Договору було нараховано пеню у розмірі 24 248,31 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 13.11.2019 р. о 12:50.

Протокольними ухвалами від 13.11.2019 та 04.12.2019, на підставі ч.2 ст.202 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався, про що в порядку ст.120-121 ГПК України ухвалою суду було сповіщено сторін.

В призначене судове засідання 18.12.2019 представник позивача не з`явився, у поданому до суду клопотанні (вх.№27337 від 12.11.2019) зазначив про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та розгляд справи просить здійснювати без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на його адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань копію ухвали суду від 23.10.2019, 13.11.2019, 04.12.2019. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.10.2019 повернулась на адресу суду з позначкою пошти "не знайден адресат".

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, у даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Технокомлект-КР (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Каррент (надалі-відповідач, продавець) був укладений договір №01/10-18 за яким Продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність Покупця Товар, кількість та асортимент якого визначається відповідно до додатків до даного договору (специфікацій), які є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та оплатити його на визначених в Даному Договорі умовах.

Між сторонами у відповідності до п.1.1 Договору 12.10.2018 було укладено та підписано Додаток №1 до Договору №01/10-18 від 12.10.2018 в якому погоджено загальну ціну Товару, а саме - акумуляторної батареї FIAMM типу 2SLA300, яка складає 473 040,00 грн., в тому числі ПДВ 78 840,00 грн.

Відповідно до пп.2.1. п.2 Додатку №1 до договору Покупець здійснює попередню оплату вартості Товару в розмірі його вартості у сумі 83 940,00 грн., в тому числі ПДВ 13 990,00 грн. у національній валюті України на протязі 2-х банківських днів після виставлення Продавцем рахунку на оплату Товару.

Так, на підставі пп.2.1. п.2 Додатку №1 до договору позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю КАРРЕНТ було сплачено попередню оплату у сумі 83 940,00 грн., в тому числі ПДВ 13 990,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №29 від 17.10.2018. (а.с.38)

Пунктом 5.4 договору передбачено,що Покупець має право достроково розірвати договір, шляхом укладення додаткової угоди, без застосування штрафних санкцій та інфляційних збитків, протягом 14 календарних днів з дати підписання договору.

У випадку розторгнення договору згідно п.5.4 продавець повинен повернути передоплату указану в. п.2.1. Додатку №01/10-18 від 12.10.2018 на рахунок Покупця в строк не пізніше 20 календарних днів з дати підписання Згоди про розторгнення (п.2.3. договору).

23.10.2018 сторонами було укладено та підписано додаткову угоду до договору №01/10-18 від 12.10.2018р., згідно якої сторони дійшли взаємної згоди про його розірвання (а.с.39).

Пунктом 2 цієї угоди встановлений обов`язок Продавця повернути на рахунок Покупця в строк відповідно до п.2.3 договору №01/10-18 від 12.10.2018 передоплату в розмірі 83 940,00 грн. з ПДВ.

Проте, як зазначає позивач, відповідач станом на час звернення позивача до суду передоплату у розмірі 83 940,00 грн. так і не повернув, чим порушив взяті на себе зобов`язання, встановлені п.2.3 Договору.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду про стягнення на свою користь заборгованості у розмірі 83 940,00 грн. та пені у розмірі 24 248,31 грн

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, позивачем, на виконання умов договору Договору №01/10-18 від 12.10.2018 та Додаткової угоди №1 до нього від 12.10.2019, на рахунок продавця за платіжним дорученням №29 від 17.10.2018 було сплачено попередню оплату у сумі 83 940,00 грн., в тому числі ПДВ 13 990,00 грн.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди від 23.10.2018 відповідач зобов`язався повернути позивачу передоплату у розмірі 83 940,00 грн. на розрахунковий рахунок Покупця в строк відповідно до п.2.3 договору №01/10-18 від 12.10.2018р.

Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачу здійснену ним передоплату не пізніше 12.10.2018.

Проте, всупереч умовам договору та укладеної 23.10.2019 Додаткової угоди про його розторгнення,відповідач у строк, встановлений п. 2.3 договору не виконав взяті на себе зобов`язання та не повернув суму попередньої оплати в розмірі 83 940,00 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження повернення позивачу зазначеної суми, сплаченої позивачем як передоплата за поставлений товар, сума передоплати в розмірі 83 940,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до п. 5.5 договору, при розторгненні договору в випадку неповернення передоплати, в строк указаний в п.2.3. Продавець сплачує пеню в розмірі, що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості по даному договору за кожен день затримки розрахунку.

Враховуючи, що умовами спірного договору сторони встановили застосування штрафних санкцій за порушення строків повернення передоплати, суд зазначає про наявність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені у розмірі 24 248,31 грн.

Частинами 1, 2статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1921,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КАРРЕНТ (61002, м.Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, код ЄДРПОУ 39718829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технокомплект-КР (50005, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 84/1, код ЄДРПОУ 38788440) суму заборгованості 83 940 грн. 00 коп., пені 24 248 грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору 1921 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "23" грудня 2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне