Рішення

від 19.12.2019 по справі 925/1340/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року справа № 925/1340/19 м. Черкаси

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аль Хамуд"

про стягнення 57179,75 грн.,

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники сторін:

від позивача: не явилися;

від відповідача: не явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аль Хамуд" (далі - відповідач) про стягнення 57179,75 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором поставки від 28.01.2019 №3, у тому числі: 44043,36 грн. боргу за поставлений товар, 11400,20 грн. пені, 747,88 грн. інфляційних нарахувань і 988,00 грн. три проценти річних.

Також позивач у позовній заяві просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 1921,00 грн. витрат на сплату судового збору і 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки від 28.01.2019 №3 щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару.

Ухвалою від 18.11.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1340/19, вирішив розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив її розгляд в судовому засіданні на 11 год. 30 хв. 19.12.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи..

09 грудня 2019 року до Господарського суду надійшли клопотання представника позивача від 02.12.2019 про підтримку ним позову в повному обсязі та розгляд справи за його відсутності, а також заява представника позивача від 02.12.2019 про відшкодування судових витрат на правничу допомогу з доказами цих витрат.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, призначеного ухвалою від 18.11.2019 на 11 год. 30 хв. 19.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому 19.11.2019 поштового відправлення з вказаною ухвалою. Проте ні відповідач, ні його представник у це судове засідання не явилися і про причини неявки господарський суд не повідомили.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Неявка сторін чи їх представників у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

28 січня 2019 року позивач як постачальник і відповідач як покупець уклали між собою договір поставки №3 (а. с. 20, 21, далі - договір від 28.01.2019), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язався здійснити поставку покупцеві продуктів харчування, які знаходяться у глибокій заморозці або є охолодженими, відповідно до поданих покупцем замовлень (у строки вказані в замовленнях та в межах складських запасів постачальника), а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Відповідно до п. 1.2. договору від 28.01.2019 найменування, сорт, кількість, ціна та інші індивідуально визначені відомості про товар визначаються у товарних накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору від 28.01.2019 зобов`язання сторін по поставці товару виникають на підставі погодженої сторонами заявки (замовлення) покупця.

Відповідно до п. 2.2 договору від 28.01.2019 покупець передає постачальнику заявку, в якій зазначається: найменування товару, вага товару, строк оплати.

Згідно з п. 2.8 договору від 28.01.2019 товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем з моменту підпису про це уповноваженої особи останнього у товаросупроводжувальних документах постачальника. Підпис уповноваженої особи засвідчується печаткою чи стрічковим штампом покупця. Покупець після підписання даного договору підтверджує, що особи, що розписуються в товарних накладних, належним чином уповноважені на прийняття товару від постачальника, і їх підпис, засвідчений печаткою чи штампом покупця, є достатнім доказом отримання товару від постачальника.

Пунктом 3.2 договору від 28.01.2019 передбачено, що сплата вартості товару проводиться шляхом безготівкового (за банківським переказом) розрахунку. Факт сплати покупцем вартості товару підтверджується банківським витягом з банку постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок останнього. Датою сплати вартості товару вважається дата, коли сума, що підлягає сплаті за даним договором та перерахована з рахункового рахунку покупця, поступить на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.3 договору від 28.01.2019 термін сплати вартості товару не повинен перевищувати 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару, визначеного у п.2.8 цього договору.

Пунктом 3.4 договору від 28.01.2019 передбачено, що при наявності попередньої заборгованості за раніше отриманий товар, при надходженні оплати за товар, сума оплати,незалежно від цільового призначення платежу, буде зараховуватися за попередню заборгованість.

Згідно з п. 3.5 договору від 28.01.2019 у випадку прострочення сплати вартості товару, покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення (на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.2 договору від 28.01.2019 у випадку порушення термінів оплати, зазначених у п. 3.3 договору, за поставлений товар покупець виплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості поставленого, але не оплаченого в строк товару за кожний день прострочення. При цьому пеня нараховується за весь час прострочення в межах загальних строків позовної давності - три роки. Нарахування пені не звільняє покупця від відповідальності, передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України.

У пункті 5.5 договору від 28.01.2019 його сторони вказали, що у випадку якщо покупець затримує оплату поставленого товару, більш ніж на 3 календарних днів, від строку, визначеного у п. 3.3. постачальник має право призупинити поставку товару до погашення простроченої заборгованості.

На виконання договору від 28.01.2019 позивач у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 поставив відповідачу товар на загальну суму 62943,36 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними, за якими здійснювалася передача товару від постачальника до покупця (а. с. 22-29).

Відповідач свої зобов`язання за договором від 28.01.2019 виконав частково, перерахувавши позивачу на його рахунок в установі банку лише 18900,00 грн. плати за поставлений за видатковими накладними товар. Неоплаченим залишився борг у сумі 44043,36 грн. (62943,36 грн. - 18900,00 грн.)

Отже борг відповідача перед позивачем за поставлений на виконання договору від 28.01.2019 товар становить 44043,36 грн., що також підтверджується, підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 07.11.2019 (а. с. 45).

За порушення встановленого п. 3.3 договору від 28.01.2019 строку оплати поставленого товару позивач станом на 11.11.2019 нарахував відповідачу до сплати передбачену п. 5.2 договору від 28.01.2019 пеню у сумі 11400,51 грн., а також передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 3.5 договору від 28.01.2019 інфляційні нарахування у сумі 747,88 грн. та три проценти річних у сумі 988,00 грн.

Відповідач у позасудовому порядку нараховані позивачем суми боргу, пені, інфляційних нарахувань і три проценти річних позивачу не сплатив, що й спричинило даний спір.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином грошове зобов`язання за договором від 28.01.2019 щодо оплати в установлений цим договором строк поставленого позивачем за видатковими накладними товару на суму 44043,00 грн. і тим самим порушив право позивача на своєчасне одержання плати за поставлений товар.

Отже, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором від 28.01.2019 в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь 44043,36 грн. боргу, а також передбаченої п. 3.5 договору від 28.01.2019 пені, та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і п. 5.2 договору від 28.01.2019 інфляційних нарахувань і трьох процентів річних.

Розрахунок стягуваних сум пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних зроблений позивачем правильно.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач за платіжним дорученням від 30.10.2019 №447 за подання позову сплатив 1921,00 грн. судового збору і подав заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Павленком А.В., останній подав до господарського суду копію укладеного ним з позивачем договору про надання правничої допомоги від 01.06.2019, копію угоди щодо визначення гонорару адвоката від 01.06.2019, копію звіту адвоката Павленко А.В. від 21.11.2019, копію акту підтвердження виконаної роботи від 20.11.2019 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Павленком А.В., копії рахунків адвоката від 03.06.2019 №24 та від 20.11.2019№52, копії прибуткових касових ордерів від 03.06.2019 №24 та від 20.11.2019 №52, копії квитанцій до прибуткових касових ордерів адвоката від 03.06.2019 №24 та від 20.11.2019 №52 на загальну суму 10000,00 грн.

За оцінкою господарського суду перелічені вище докази надання адвокатом Павленко А.В. професійної правничої допомоги позивачу у зв`язку з розглядом цієї справи, розміру витрат на неї і здійснення позивачем витрат на оплату такої допомоги у сумі 10000,00 грн. відповідають вимогам частин 2 та 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України і є достатніми для цілей розподілу таких судових витрат у цій справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову позивачу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 1921,00 витрат на сплату судового збору і 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витрати позивача на сплату судового збору в сумі 1921,00 грн. і на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. покласти на відповідача.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аль Хамуд" (вул. Сумгаїтська, буд. 15/1, м. Черкаси, Черкаська область, 18029, код ЄДРПОУ 41554781) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор Україна" (вул. І. Мазепи (Щорса), буд. 48, м. Чернігів, Чернігівська область, 14017, код ЄДРПОУ 37557973) - 44043,36 грн. (сорок чотири тисячі сорок три гривні 36 коп.) боргу, 11400,20 грн. (одинадцять тисяч чотириста гривень 20 коп.) пені, 747,88 грн. (сімсот сорок сім гривень 88 коп.) інфляційних нарахувань, 988,00 грн. (дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 00 коп.) три проценти річних, 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) витрат на сплату судового збору та 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення .

Повне рішення складено 23.12.2019.

СУДДЯ М.В. Дорошенко