Рішення

від 19.11.2019 по справі 132/4589/18

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/4589/18

Провадження № 2-о/132/5/19

РІШЕННЯ

Іменем України

19.11.2019 м. Калинівка

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,

при секретарі - ПІДГЕРСЬКІЙ О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області цивільну справу за заявою Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області, заінтересована особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2018р. до суду звернулась Дружненська сільрада Калинівського району Вінницької області із вказаною заявою, в якій просить визнати спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дружне Калинівського району Вінницької області, яка складається із земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,0023га., кадастровий номер 0521681800:02:003:0036, що розташована на території Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області, і засвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН, виданим 26.03.2002р.; передати земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,0023га., кадастровий номер 0521681800:02:003:0036, що розташована на території Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області, як відумерлу спадщину у власність Дружненської територіальної громади Калинівського району Вінницької області, в особі Дружненської сільської ради. В обґрунтування цих вимог зазначила, що після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дружне Калинівського району Вінницької області, залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,0023га., кадастровий номер 0521681800:02:003:0036, що розташована на території Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області, і засвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН, виданим 26.03.2002р. Залишену після смерті ОСОБА_1 спадщину у встановлений законодавством термін ніхто не приймав, спадкова справа за заявою спадкоємців у нотаріальній конторі не заводилась, а тому дана земельна ділянка має бути визнана в судовому порядку відумерлою спадщиною. Дружненською сільською радою в районній газеті Прапор Перемоги від 19.05.2017р. та від 30.06.2017р. надруковано оголошення про порушення справи по визнанню спадщини відумерлою за територіальною громадою. З дня оголошення повідомлення до сільської ради ніхто із спадкоємців не звернувся. Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (після смерті власника), і на даний час сплинув понад один рік, необхідний для подальшого обернення даного майна на користь держави в особі територіальної громади Дружненської сільської ради.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018р., дану справу передано на розгляд судді Сєліну Є.В., який своєю ухвалою від 22.12.2018р. за поданою заявою відкрив провадження в порядку окремого провадження.

На підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 14.02.2019р. змінено первісну заінтересовану особу на належну, а саме на Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Заявник - уповноважений представник Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви голова сільської ради МАЛОГУЛКО Н.Б. просить справу розглянути у відсутність представника сільської ради, вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав, зазначених у поданій заяві.

Заінтересована особа - уповноважений представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляну справи був повідомлений належним чином в передбаченому законом порядку.

За наявності існуючих умов, передбачених в ч.2 ст.247 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд ухвалив: провести розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі поданих письмових доказів та документів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Вишгород Київської області у віці 93 років помер ОСОБА_1 , про що свідчить Актовий запис про смерть № 5 від 06.02.2001р., наданий Калинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області згідно листа від 11.01.2019р. № 54/16.9-38.

Після смерті ОСОБА_1 залишилось спадкове майно, що складається зокрема із земельної ділянки площею 4,0023га. в межах згідно з планом, яка розташована на території Дружнянської сільської ради Калинівського району Вінницької області, цільовим призначенням якої є: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та належала померлому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, виданого 26.03.2002р. Дружнянською сільською радою Калинівського району Вінницької області на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області № 52 від 28.02.2002р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 46.

Право власності на вказану земельну ділянку, кадастровий номер 0521681800:02:003:0036, за ОСОБА_1 зареєстровано в передбаченому законом порядку, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0509363202018 від 16.12.2018р.

Як вбачається з довідки Виконавчого комітету Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 01.11.2018р. № 452, на момент своєї смерті померлий ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , прямих спадкоємців не мав, в управління спадковим майном, яке залишилось після його смерті ніхто не вступав, права на спадщину ніхто не пред`являв, з 2002 року по даний час щодо оформлення спадкового майна ніхто не звертався.

Згідно листа Вишгородської районної державної нотаріальної контори від 30.07.2019р. № 831/01-16, листа Державного нотаріального архіву Вінницької області від 13.08.2019р. № 2370/01-18, листа Київського обласного державного нотаріального архіву від 23.08.2019р. № 1771/01-17, а також Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстави свідоцтва про право на спадщину) № 57045964 від 31.07.2019р., спадкова справа після смерті ОСОБА_1 не заводилась.

Відповідно до поданої заяви, Дружненська сільська рада Калинівського району Вінницької області просить визнати спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Вишгород Київської області, відумерлою на підставі ст. 1277 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до ст. 525 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Як встановлено вище, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому при вирішенні спору суд застосовує закон, що діяв на час спірних правовідносин, а саме: ЦК УРСР(в редакції 1963 року).

Разом з тим, заявник звертаючись до суду керується ст. 1277 ЦК України.

Дійсно, відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК правила книги шостої Цивільного кодексу України (спадкове право) застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила ст. 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

Разом з тим, на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави. А тому, норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

Тобто при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

На той час існувала певна процедура переходу спадщини до держави, зокрема такий перехід відбувався без рішення суду, оскільки відповідно до чинного на той час законодавства звернення до суду з цього питання не передбачалося. Натомість згідно з п.12 ч.1 ст.10 ЗУ Про державну податкову службу в Україні до функцій державних податкових інспекцій входило: проведення роботи, пов`язаної з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом спадкування до держави. На сьогодні цей закон вже втратив чинність.

Згідно роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 16.05.2013р. Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування із метою єдності правозастосовної практики і уникнення колізій щодо спадкування державою (ст.555 ЦК УРСР) та переходу спадщини, визнаної судом відумерлою, у власність територіальної громади (ст.1277 ЦК), правила абз.2 п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК слід застосовувати, якщо спадщина відкрилась після 1 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Таким чином, сплив однорічного строку, встановленого ч.2 ст.1277 ЦК та абз.2 п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 1 липня 2003 року.

Суд вважає, що не можна застосовувати норми ЦК України, який прийнятий у 2003 році до правовідносин, які виникли у 2001 році.

Відповідно до ст. 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування; 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини. Якщо хто-небудь з спадкоємців відмовився від спадщини на користь держави, до держави переходить частка спадкового майна, належна цьому спадкоємцеві. Якщо при відсутності спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, решта майна переходить до держави.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_1 ніхто із спадкоємців не прийняв спадщини, ніхто не звертався до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а тому, у даному випадку спадщина перейшла до держави на підставі ст.555 ЦК УРСР.

В свою чергу ЦК УРСР 1963 року не передбачено визнання спадщини відумерлою.

Наведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи не було обґрунтовано доведені ті обставини, на які заявник посилалася як на підстави своїх вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_1 , не підлягають задоволенню, оскільки спадщина уже перейшла до держави на підставі ст.555 ЦК УРСР.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 1277, п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. 525, 549, 555 ЦК УРСР 1963 року, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області, заінтересована особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання спадщини відумерлою - залишити без задоволення.

Рішення може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами з підстав, визначених ст.423 ЦПК України, за заявою, поданою у строк, передбачений ст.424 ЦПК України, в порядку ст.425 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.

Суддя