Рішення

від 20.06.2007 по справі 33/22-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.06.07р.

Справа № 33/22-07

За позовом  Відкритого Акціонерного Товариства

"Хліб", м. Дніпропетровськ

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.

Дніпропетровськ 

про

стягнення 58045 грн. 43 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Чорна Ю.Ю. доруч., від 17.01.07 р.

Від відповідача: ОСОБА_2. доруч.

від 25.05.07 р. 

СУТЬ СПОРУ:

         Позивач -  ВАТ "Хліб" звернувся до

господарського суду Дніпропетровської області 

про стягнення  з відповідача Ф/о

підприємця ОСОБА_1. 53 270 грн. 47 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції ,

682 грн. 13 коп. -3% річних , 4092 грн. 83 коп. пені і витрати по справі.

         Позивач підтримав свої позовні вимоги

у повному обсязі і просив їх задовольнити.

        Відповідач заперечує проти позовних

вимог , вважає їх необґрунтованими , просить суд в задоволенні позовних вимог

відмовити. 

В судовому засіданні  12.06.2007 р. за згодою представника позивача

і відповідача  була оголошена вступна та

резолютивна частини рішення.

Вивчивши матеріали справи,

господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2006 р. між  ВАТ "Хліб" (комітент) та ПП

ОСОБА_1.  було укладено договір комісії

НОМЕР_1. За умовами  якого комітент

зобов'язався передавати на комісію хлібобулочні вироби,  а 

комісіонер по дорученню  комітента

від свого імені за рахунок

комітента здійснювати одну або

декілька правочинів з продажу третім особам товар комітента.

Позовна заява обґрунтовується тим,

що  позивач свої договірні зобов"язання

по договору комісії НОМЕР_1 від 16.08.2006 р. виконав, поставив відповідачу

продукцію по товаро-транспортним накладним за період з 1 вересня 2006 р. по 30

вересня 2006 р.,  при цьому попередня

заборгованість відповідача складала 114 023, 98 грн. ,  відповідач 

свої зобов'язання  виконав  частково, сплативши  150 593 , 94 грн.  а тому заборгованість останнього складає  49 996 , 10 грн.    

Як вбачається з матеріалів справи ,

позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог надано суду  рахунки платіжних вимог за  поставлену продукцію і отриманих  платежів за 

ПП "ОСОБА_1" за період з 01.09.2006 р. по 30.09.2006 р., за

період з 11.09.2006 р. по 30.09.2006 р., в яких відсутні  назва , реквізити дата , підписи   і 

печатки підприємства.

Відповідно до статті 9 Закону

України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16

липня 1999 року N 996-XIV Первинні   

облікові   документи   та  

регістри  бухгалтерського обліку

підставою   для   бухгалтерського   обліку  

господарських операцій  є  первинні 

документи,  які  фіксують 

факти здійснення господарських операцій. 

Первинні документи повинні бути 

складені під  час здійснення

господарської операції,  а якщо це

неможливо - безпосередньо після її закінчення. 

Для контролю та  впорядкування

оброблення   даних   на  

підставі   первинних  документів 

можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні  та 

зведені  облікові  документи  

повинні мати такий обов'язковий реквізит як   особистий підпис або інші дані, що дають

змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської

операції (п. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні”).

            На підставі наведеного суд дійшов

висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 49 996

грн.  на підставі  умов договору комісії НОМЕР_1   не знайшов свого документального

підтвердження, так як позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не надав

жодного первинного оригіналу документу, або належним чином завіреної копії, які

б підтверджували факт  заборгованості ,

не надано суду і первинних документів, які б підтверджували факт розрахунку

відповідачем з позивачем саме за умовами вищеназваного контракту, тоді як

відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України сторона

повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог

і відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини

справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними

засобами доказування, не можуть підтверджуватись  іншими засобами доказування.

Керуючись ст. ст.32- 33, 44, 49,

82-85, 87,  Господарського процесуального

кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                          

І.А.Рудовська

Суддя

 І.А. Рудовська