Рішення

від 25.07.2007 по справі 16/144-07-3740

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2007 р.

Справа  № 16/144-07-3740

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань

Досковської В.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Глазов О.О. за дов. №01-13/66 від

12.01.2007р.;

Від відповідачів:

-          ВАТ “Ремпобуттехніка:  Блатін Д.С. голова правління;

-          СПД ОСОБА_1: ОСОБА_2 за

дов. від 10.05.2007р.;

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні з оголошенням перерви відповідно до ст. 77 ГПК України справу за

позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської

ради до відкритого акціонерного товариства “Ремпобуттехніка”, до суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Представництво по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради (далі по тексту Представництво)

звернулось до господарського суду Одеської області з позовними  вимогами до відкритого акціонерного

товариства “Ремпобуттехніка” (далі по тексту ВАТ “Ремпобуттехніка”), до

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту СПД

ОСОБА_1) про виселення відповідачів із нежитлових приміщень першого поверху,

загальною площею 20,28 кв.м., розташованих за адресою:АДРЕСА_1  та зобов'язання передати Представництву

об'єкт комунальної власності - нежитлові приміщення першого поверху, загальною

площею 20,28 кв.м., розташовані за адресою:АДРЕСА_1.  Свої вимоги Представництво по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради обґрунтовує припиненням між

позивачем та ВАТ “Ремпобуттехніка” договірних відносин та відмовою орендодавця

від пролонгації договору оренди НОМЕР_1 від 09.07.2003р. у зв'язку з неналежним

виконанням відповідачем прийнятих на себе за договором зобов'язань, у тому

числі передачею об'єкта оренди у суборенду СПД ОСОБА_1 без дозволу орендодавця.

Відповідач - ВАТ “Ремпобуттехніка”

повністю заперечує проти заявлених позовних вимог та 05.06.2007р. звернувся до

господарського суду із зустрічним позовом до Представництва по управлінню

комунальною власністю про зобов'язання продовжити договірні відносини. Свої

вимоги відповідач обгрунтовує належним виконанням ним на протязі всього часу

існування договірних відносин прийнятих на себе за договором оренди

зобов'язань, перерахуванням до нинішнього часу орендних платежів та відсутністю

повідомлення позивача про небажання продовжувати орендні відносин  після закінчення строку дії договору оренди.

СПД ОСОБА_1 підтверджує факт

використання до теперішнього часу нежитлових приміщень першого поверху,

загальною площею 20,28 кв.м., розташованих за адресою:АДРЕСА_1  згідно з домовленістю з ВАТ “Ремпобуттехніка”

та наголошує на правомірності знаходження його в даних приміщеннях.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Представництвом по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ВАТ

“Ремпобуттехніка” (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення

НОМЕР_1 від 09.07.2003р., відповідно до умов розділу 1 якого позивач передає, а

відповідач - приймає у строкове (до 09.07.2006р.) платне володіння та

користування з метою розміщення майстерні з ремонту годинників нежитлове

приміщення першого поверху загальною площею 20,28 кв.м., розташоване за

адресою:АДРЕСА_1.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26

Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р.

№2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) договір

оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п.7.9. договору оренди

нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 09.07.2003р. договір припиняється внаслідок

закінчення строку, на якій його було укладено.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України від

16.01.2003р. №435-ІV у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний

негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Незважаючи на викладене, в

порушення вищенаведених вимог Цивільного кодексу України від 16.01.2003р.

№435-ІV ВАТ “Ремпобуттехніка”  до

теперішнього часу не повернув Орендодавцю нежитлове приміщення першого поверху

загальною площею 20,28 кв.м., розташоване за адресою:АДРЕСА_1.

Посилаючись на вищевикладені

обставини,  вважаючи договір оренди

нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 09.07.2003р. таким, що припинив свою дію

внаслідок закінчення строку, на якій його було укладено, Представництво по управлінню

комунальною власністю Одеської міської 26.04.2007р. звернулось до

господарського суду Одеської області з позовною заявою про усунення перешкод у

користуванні правом власності шляхом виселення відповідачів із нежитлового

приміщення першого поверху загальною площею 20,28 кв.м., розташованого за

адресою:АДРЕСА_1, та зобов'язання передати це приміщення за актом

приймання-передачі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33

ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається

як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами

та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному

законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач повністю заперечує проти

доводів позивача посилаючись на відсутність відмови орендодавця від пролонгації

договірних орендних відносин, що тягне за собою необхідність застосування

положень ч. 2 ст. 17 цього Закону України “Про оренду державного та

комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від

14.03.1995р. N 98/95-ВР), якими передбачено, що у разі відсутності заяви однієї

із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після

закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий

термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому,

відповідач звернувся до господарського суду із зустрічними позовними вимогами

про зобов'язання Представництво по управлінню комунальною власністю

продовжити  договірні відносини стосовно

нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 20,28 кв.м.,

розташованого за адресою:АДРЕСА_1.

Враховуючи, що Представництво по

тексту позовної заяви стверджує про відсутність наміру продовжувати з ВАТ

“Ремпобуттехніка” договірні відносини стосовно оренди нежитлового приміщення

першого поверху загальною площею 20,28 кв.м., розташованого за

адресою:АДРЕСА_1,  у тому числі з підстав

невиконання орендарем прийнятих на себе за договором оренди НОМЕР_1 від

09.07.2003р. зобов'язань в частині передачі майна в приховану суборенду СПД

ОСОБА_1 без згоди орендодавця за договором, що є порушенням істотних умов

договору оренди, суд вважає за необхідне насамперед з'ясувати питання щодо

наявності або відсутності  факту

порушення відповідачем прийнятих на себе за договором оренди зобов'язань.

ВАТ “Ремпобуттехніка” заперечує

проти факту передачі майна в приховану суборенду, посилаючись на укладення з

СПД ОСОБА_1 договору про виробничу кооперацію, відповідно до умов якого

товариство надало підприємцю  право

проводити у майстерні підприємства, розташованої за адресою:АДРЕСА_1  господарську діяльність. Однак, наведені

твердження ВАТ “Ремпобуттехніка” спростовуються як поясненнями представника СПД

ОСОБА_1, так і доданими до матеріалів справи документами. Так, наприклад,

багаточисельними квитанціями до прибуткового касового ордеру підтверджується

факт прийняття ВАТ “Ремпобуттехніка” від СПД ОСОБА_1 грошових коштів з

призначенням платежу як оренда (містяться в матеріалах справи). По тексту

рахунків, які виставлялися ВАТ “Ремпобуттехніка” для оплати СПД ОСОБА_1 в

якості платежів у тому числі визначені  і

орендна плата Представництву по управлінню комунальною власністю і орендна

плата ВАТ “Ремпобуттехніка” (а.с.81). В деяких рахунках ВАТ “Ремпобуттехніка”

орендна плата за користування наданими СПД ОСОБА_1 приміщеннями визначалася в

якості винагороди  за договором  виробничої кооперації.  Більш того, як вбачається з матеріалів справи

та пояснень сторін,  СПД ОСОБА_1

використовував  нежитлові приміщення

першого поверху загальною площею 20,28 кв.м., розташовані за адресою:АДРЕСА_1,

які є об'єктом договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 09.07.2003р.,

укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради та ВАТ “Ремпобуттехніка”, цілком без участі ВАТ “Ремпобуттехніка”.

В даному приміщенні працюють  робітники

СПД ОСОБА_1, які знаходяться з ним в трудових відносинах.

Все вищенаведене спростовує доводи

відповідача про відсутність факту передачі орендованого ним майна  в суборенду та навпаки, підтверджує позицію

позивача з цього приводу та є безспірними доказами про порушення ВАТ

“Ремпобуттехніка” умов договору оренди НОМЕР_1 від 09.07.2003р. та передачі

майна в приховану суборенду без згоди орендодавця.

За переконанням суду, дослідження

питання щодо пролонгації договору оренди 

нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 09.07.2003р. є основним при вирішенні

даного спору, в результаті чого суд вважає за необхідне докладно звернутися до

положень діючого законодавства, якими врегульовані питання продовження

договірних орендних відносин, а також документам, які містяться в матеріалах

справи.

Відповідно до положень ч.2

ст.17  цього Закону України “Про оренду

державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону

України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР),  що

у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов

договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору

він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були

передбачені договором.

Як зазначалося по тексту рішення

вище, приписами ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та

комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від

14.03.1995р. N 98/95-ВР) встановлено, що договір оренди припиняється у разі

закінчення строку, на який його було укладено. Згідно з п.7.9. договору оренди

нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 09.07.2003р. договір припиняється внаслідок

закінчення строку, на якій його було укладено.

Керуючись вищенаведеними

законодавчими нормами та умовами укладеної між сторонами угоди, Представництво

по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу

орендаря з повідомленням від 05.07.2006р. за НОМЕР_2, яким попередило про

закінчення строку дії договору оренди, 

відмову від пролонгації договірних відносин, а також з вимогами про

повернення переданого в оренду нежитлового приміщення шляхом його фактичної

передачі Орендодавцю по акту приймання-передачі у 15-денний термін.

Як вбачається з матеріалів справи,

повідомлення від 05.07.2006р. за НОМЕР_2 

згідно реєстру відправки вихідної кореспонденції було надіслано

відповідачу на адресу АДРЕСА_2. З пояснень представника позивача вбачається, що

в частині визначення адреси, вказаної у реєстрі відправки вихідної

кореспонденції, технічним робітником Представництва була допущена  помилка, незважаючи на те, що адреса на

поштовому конверті визначена орендодавцем правильно -АДРЕСА_3.   Однак після 

встановлення помилки в реєстрі Представництвом, згідно реєстру НОМЕР_3

від 07.07.2006р., було вдруге надіслано повідомлення за НОМЕР_4 про закінчення

строку дії договору оренди та відмову від пролонгації договірних відносин з

вимогами в строк до 25.07.2006р. повернути 

передане в оренду нежитлове приміщення за актом приймання-передачі.

ВАТ “Ремпобуттехніка” наголошує

на  неотриманні зазначених повідомлень,

що, в свою чергу, за його думкою, свідчить про пролонгацію договірних відносин

та є підставою для задоволення зустрічного позову.

Нежитлове приміщення першого

поверху загальною площею 20,28 кв.м., розташоване за адресою:АДРЕСА_1 є

об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до ст. 19 Конституції

України, ст.ст. 16, 41 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”

від 21.05.1997р. №280/97-ВР міська рада вправі перерозподіляти частину своїх

повноважень виконавчим органам, які діють в обсягах та в межах повноважень,

переданих міською радою і визначених відповідними положеннями.

Згідно з Положенням про

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради,

затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1040-ХХІV, у

компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном

територіальної громади м. Одеси.

Конституція України, ст. 319 ЦК

України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та

розпоряджатися належним йому майном. Відповідно до ст. 387 ЦК України,  власник має право витребувати своє майно від

особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до умов п. 7.9. договору

оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 09.07.2003р.  сторонами було обумовлено, що договір оренди

припиняється внаслідок закінчення строку дії договору. Питання пролонгації

договірних орендних відносин умовами договору не передбачені. Більш того, суд

зазначає, що Закон України  "Про

оренду державного та комунального майна" не містить вказівок на те, яким

саме чином сторони повинні виявляти волю щодо припинення  дії договору. Також цей Закон не містить  і норм, які вимагали б обов'язкового доказування

факту отримання іншою стороною будь-яких письмових повідомлень про

припинення  дії договору після закінчення

строку його дії. Правова позиція суду з цього питання підтверджується також

судовою практикою (Постанова ВГСУ від 12.01.2005р. по справі №12/139В;

Постанова ВГСУ від 31.08.2005р. по справі №52/29-05).

Більш того, суд звертає увагу

відповідача на наступне. За переконанням суду, відповідно до ст.17 Закону

України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р.

№2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), орендар може

реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору

тільки в тому разі, коли після закінчення останнього орендодавець має намір

передати об'єкт оренди іншій особі. 

Згідно п.12 Роз'яснень Президії

Вищого господарського суду України від 25.05.2000 р. N 02-5/23  “Про деякі питання практики застосування

Закону України  "Про оренду

державного та комунального майна", у 

разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди,  за 

відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну  договору він вважається продовженим на той

самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частиною

другою статті 17 Закону встановлено місячний термін, протягом   якого 

орендодавець  або  орендар 

можуть  заявити  про припинення  або 

зміну умов договору після закінчення його строку. Таку   заяву  

заінтересована  сторона  може 

також  подати  і  до

закінчення   строку  дії 

договору  оренди.  За 

усіх  умов  після закінчення  терміну 

дії  договору  оренди 

орендар, який належним чином 

виконував  свої  обов'язки, має переважне право продовження

договору оренди на новий термін. Отже якщо після закінчення строку дії  договору 

оренди  орендодавець  передав спірне майно в оренду іншій  особі, орендар за попереднім договором має

право звернутися до   господарського

суду  із 

заявою  про  спонукання 

орендодавця продовжити  дію  цього 

договору  на  новий термін та про визнання договору  з  новим   орендарем  

недійсним  (частини друга і третя

статті 17 Закону). У  вирішенні  відповідного 

спору  слід  виходити, зокрема, з того, що належне

виконання орендарем договору оренди презюмується, якщо  орендодавцем 

не  буде  доведено інше. Водночас якщо не буде

подано  доказів  того, 

що  орендодавець  уклав чи укладає договір оренди  з  іншою  особою, а натомість буде встановлено, що він

має намір  використовувати  майно 

для власних потреб, то підстави для задоволення  позову 

про  спонукання  до 

продовження дії договору оренди відсутні.

При цьому, Представництвом по

управлінню комунальною власністю наголошується на тому факті, що територіальна

громада в особі Одеської міської ради має намір самостійно використовувати

майно, яке є комунальною власністю та було предметом договору оренди

нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 09.07.2003р., укладеного з ВАТ

“Ремпобуттехніка”. Доказів, спростовуючих наведене відповідач, з дотриманням

вимог ст.ст.32, 33 ГПК України, суду не довів.

Крім того, заслуговують на увагу

суду і посилання позивача на приписи ст.118 Закону України “Про Державний

бюджет України на 2007 рік”, якими встановлено, що у 2007 році передача в

оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних

засадах. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня

2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених

бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо

цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому

перегляду відповідно до встановленої норми.

Підсумовуючи все наведене, та

враховуючи виявлення наміру орендодавцем щодо небажання продовжувати з

орендарем договірні відносини, що підтверджується повідомленням Представництва

по управлінню комунальною власністю від 07.07.2006р. за НОМЕР_4 та відсутністю

законодавчо встановлених приписів щодо обов'язкового доказування отримання

орендарем цього повідомлення, а також керуючись умовами п.7.9. договору оренди

нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 09.07.2003р. та приписами ч. 2 ст. 26 Закону

України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р.

№2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), якими

встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його

було укладено, суд доходить висновку, що договір оренди нежитлового приміщення

НОМЕР_1 від 09.07.2003р., укладений між Представництвом по управлінню

комунальною власністю та ВАТ “Ремпобуттехніка” припинив свою дію з 09.07.2006р.

у зв'язку з закінченням строку, на якій його було укладено.

Як зазначалось вище, згідно ч. 2

ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від

10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР),

ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку,

на який його було укладено.

В свою чергу, з урахуванням

положень ч. 4 ст. 291 ГК України, вимогами ст. 785 ЦК України передбачено, що у

разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві

річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у

стані, який було обумовлено в договорі. 

Таким чином, з матеріалів справи

вбачається, що починаючи з 10.07.2006р., тобто з моменту закінчення строку дії

договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 09.07.2003р., ВАТ

“Ремпобуттехніка” самовільно без правових підстав займає нежитлове приміщення

першого поверху загальною площею 20,28 кв.м., розташоване за адресою:АДРЕСА_1.

Незаконне володіння та користування

ВАТ “Ремпобуттехніка” вищезазначеним нежитловим приміщенням -об'єктом

комунальної власності є порушенням ст.ст.319, 387 ЦК України, ст. 60 Закону

України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР та

заважає ефективному використанню і розпорядженню даним об'єктом комунальної

власності в інтересах територіальної громади м. Одеси.

Підсумовуючи зазначене, керуючись

вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку

щодо правомірності, обґрунтованості позовних вимог Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради про виселення ВАТ “Ремпобуттехніка”

з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 20,28 кв.м.,

розташованого за адресою:АДРЕСА_1 та наявності підстав для їх задоволення відповідно

до ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та

комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від

14.03.1995р. N 98/95-ВР), ч. 2, 4 ст. 291 ГК України, ст.ст. 319, 386, 387, 785

ЦК України.

За таких же правових підстав та з

урахуванням відсутності у СПД ОСОБА_1 взагалі будь-яких правовстановлюючих

документів на використання спірного майна, підлягають задоволенню позовні

вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

про виселення СПД ОСОБА_1 з нежитлового приміщення першого поверху загальною

площею 20,28 кв.м., розташованого за адресою:АДРЕСА_1.

При цьому, у зв'язку з тим, що

вимоги про виселення відповідачів з незаконно зайнятих нежитлових приміщень та

вимоги про зобов'язання передати спірне приміщення за актом приймання-передачі,

на думку суду, є однорідними за способом відновлення порушеного цивільного

права позивача щодо володіння та користування об'єктом комунальної власності, а

також за засобами доказування, суд вважає недоцільним розгляд останньої в

якості окремої позовної вимоги.

Як було зазначено по тексту рішення

вище, якщо не буде подано  доказів  того, 

що  орендодавець  уклав чи укладає договір оренди  з 

іншою  особою,  то підстави для задоволення  позову  про 

спонукання  до  продовження дії договору оренди відсутні

(п.12 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000 р.

N 02-5/23  “Про деякі питання практики

застосування Закону України  "Про

оренду державного та комунального майна").

Приймаючи до уваги висновки до яких

дійшов суд за результатами розгляду позовних вимог Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради у даній справі про неправомірність

та безпідставність користування ВАТ “Ремпобуттехніка” спірним нежитловим

приміщенням -об'єктом договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від

09.07.2003р., який фактично припинив свою дію 09.07.2006р., а також з огляду на

положення приведених вище норм чинного законодавства України, господарський суд

вважає за необхідне відмовити  ВАТ

“Ремпобуттехініка” у задоволенні зустрічного позову про зобов'язання

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

продовжити договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 09.07.2003р.

Враховуючи, що в результаті

неправомірних дій саме ВАТ “Ремпобутехніка” СПД ОСОБА_1 було отримано у

користування нежитлове приміщення, яке є предметом договору оренди НОМЕР_1 від

09.07.2003р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною

власністю Одеської міської ради та ВАТ “Ремпобуттехніка” суд вважає за

правомірне, керуючись ч.2 ст.49 ГПК України, судові витрати віднести на рахунок

зазначеної особи.

Керуючись ст.

ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Виселити відкрите

акціонерне товариство “Ремпобуттехніка” / 65005, м. Одеса,             вул. Мельницька 24-а, код ЄДРПОУ

05380970 / з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 20,28

кв.м., розташованого за адресою:АДРЕСА_1 на користь Представництва по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради / 65039, м. Одеса, вул.

Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595 /.

Наказ видати.

3.          Виселити суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 /АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1/ з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 20,28

кв.м., розташованого за адресою:АДРЕСА_1 на користь Представництва по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради / 65039, м. Одеса, вул.

Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595 /.

Наказ видати.

4.          Стягнути з

відкритого акціонерного товариства “Ремпобуттехніка” / 65005, м.

Одеса,             вул. Мельницька 24-а,

код ЄДРПОУ 05380970, р/р 26004310873001 АБ “Південний” МФО 328209/ на

користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської

ради / 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в

Одеській області, МФО 328011, код ЄДРПОУ 26302595 / 85 грн. /вісімдесят пять

грн.00 коп./ - витрати на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00

коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

5.          У задоволенні зустрічного позову

відмовити.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 09.08.2007р.

Суддя