Рішення

від 09.12.2019 по справі 240/10457/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/10457/19

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Скорик С.В.,

за участю: представника позивача - Круківської С.А.,

представника відповідача - Луценка Т.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Елітбуд-1" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Елітбуд-1" із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02 вересня 2019 року № 0000061401 та податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2019 року №0000071401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання в розмірі 706 149 грн (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 09.12.2019, т.2, а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перевіряючими під час проведення перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції з контрагентами позивача підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

30 вересня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. №343/06-30-08-02 від 30 вересня 2019 року, відповідно до змісту якого Головне управління ДФС у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що позивачем завищено собівартість реалізованої продукції на суму 168394 грн. за рахунок відображення в даних бухгалтерського обліку вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей (будівельні матеріали) від ТОВ "Кемторг ЛТД", по яким не підтверджено факту придбання та використання у господарській діяльності для отримання доходу. Також зазначає, що при проведенні перевірки неможливо було повноцінно відслідкувати ланцюг постачання товару, який у подальшому було реалізовано для позивача.

Крім того, встановлено завищення податкового кредиту на суму 531240 грн по отриманих послугах від ТОВ "Марсал" по ремонту асфальтобетонного покриття та будівельних робіт, на суму 33679 грн. по отриманих ТМЦ (будівельні матеріали) від ТОВ "Кемторг ЛТД" по яким не підтверджено факту придбання та використання у господарській діяльності для отримання доходу та на суму 30063 грн., оскільки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ не підтверджені податковими накладними та іншими первинними документами. З урахуванням встановлених порушень, вважає, що податкові повідомлення-рішення винесено обґрунтовано та в межах наданих повноважень.

На офіційну електронну адресу 28 жовтня 2019 року та аналогічна через відділ документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив. У якій представник позивача вказав, що з відзивом відповідача не погоджується, вважає доводи відповідача безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства (а.с.226-227, 231-232).

В судове засідання, призначене на 09 грудня 2019 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 11.07.2019 №1612, №1613, №1614, №1615, від 25.07.2019 №1806, виданих Головним управлінням ДФС у Житомирській області, відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, п.77.1, п.77.2, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, проведено планову виїзну документальну перевірку приватного підприємства "Елітбуд-1" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.03.2019.

За результатом перевірки складено акт від 09.08.2019 №576/06-30-14-01/33555092 (т.2, а.с.2-49).

В акті перевірки контролюючим органом зафіксовано, серед інших, наступні порушення:

п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, ст.3, ст.4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 30 311,00 грн за 2018 рік;

п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету у сумі 592 065 грн, в тому числі: грудень 2016 року в сумі 18 813,00 грн, грудень 2018 року в сумі 573 252 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000061401 від 02.09.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 37 889 грн, а саме 30 311 грн за податковими зобов`язаннями та 7 578 грн за штрафними санкціями;

- №0000071401 від 02.09.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 740 081 грн, а саме: 592 065 грн за податковими зобов`язаннями та 148 016 грн за штрафними санкціями (т.1, а.с.13-16).

Позивач вважає вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.77.1 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000061401 від 02.09.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 37 889 грн, був висновок контролюючого органу про завищення позивачем собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 168394 грн. за рахунок відображення в даних бухгалтерського обліку вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей (будівельні матеріали) від ТОВ "Кемторг ЛТД", по яким не підтверджено факту придбання та використання у господарській діяльності для отримання доходу.

При цьому, зазначено, що при проведенні перевірки встановлено неможливість повноцінного відслідковування ланцюга постачання товару, який у подальшому було реалізовано для позивача, а ТОВ "Кемторг ЛТД" не є суб`єктом економічної діяльності з надання відповідних послуг, взагалі не здійснює господарської діяльності та функціонує лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у "покупця" (в даному випадку позивача), а укладання договорів мають штучний (уявний) характер, оформлений правочин не опосередковувався реальним виконанням операції, що становить його предмет.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000071401 від 02.09.2019 року за платежем податок на додану вартість був висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 531240 грн по отриманих послугах від ТОВ "Марсал" по ремонту асфальтобетонного покриття та будівельних робіт.

Даний висновок ґрунтується на тому, що на підставі аналізу інформації отриманої з ІС "Податковий блок" перевіркою встановлено, що ТОВ "Будівельна компанія "Марсал" не подано до контролюючого органу (Головне управління ДФС у м.Києві, Печерський район м.Києва) податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018 рік, що свідчить про відсутність даних про здійснення операцій щодо понесених витрат.

Крім того, у звітності ТОВ "Будівельна компанія "Марсал" за IV квартал 2018 року наявна інформація про 14 робітників та відсутня інформація про залучення до виконання робіт/надання послуг інших суб`єктів господарювання.

Вказано, що у грудні 2018 року вказаним контрагентом було надано послуг для позивача на загальну суму 2009010,82 грн. (ПДВ 334835,13 грн.), однак при аналізі актів виконаних робіт було встановлено, що кількість людино-годин становить 26298,97 людино-годин. Враховуючи, що робітник працює в середньому 8 годин на день та 22 дні у місяць, що дорівнює 149 (26298,97/8/22), то для виконання ремонтних робіт ТОВ "Будівельна компанія "Марсал" необхідно мати 149 працівників при фактично наявних 14.

Разом з тим, згідно проведеного аналізу звітності ТОВ "Будівельна компанія "Марсал" (додатки AM до декларацій по податку на прибуток не подавались, у звіті про фінансові результати форми №2 відсутня інформація про нараховану амортизацію) встановлено відсутність власного або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання відповідного виду робіт (ремонту асфальтобетонного покриття та будівельних робіт).

Звернуто увагу на той факт, що при проведенні аналізу зареєстрованих податкових накладних ТОВ "Будівельною компанією "Марсал" встановлено одночасне виконання/надання цим контрагентом аналогічних послуг у грудні 2018 року іншим суб`єктам господарської діяльності.

Суд не погоджується з даними висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами підпункту а пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, право платника податку на прибуток на формування витрат, що враховуються під час визначення об`єкта оподаткування податком, знаходиться у прямій залежності від підтвердження таких витрат розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а також з фактом їх використання у власній господарській діяльності. Так само і операції, які дають право платнику податку на формування податкового кредиту, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, стосуватись саме господарських операцій, за якими було сформовано спірні суми податкового кредиту або валових витрат, та які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ПП "Елітбуд-1" є будівництво житлових і нежитлових будівель (Код КВЕД 41.20).

Позивач у перевіряємий період, серед інших, мав господарські відносини з ТОВ "Кемторг ЛТД", ТОВ "Будівельна компанія "Марсал".

Зокрема, між ПП "Елітбуд-1" (покупець) та ТОВ "Кемторг ЛТД" (постачальник) укладено договір поставки № Т (18)-1023 від 23.10.2018 року, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити в погоджені строки другій стороні - покупцеві продукцію, що визначена у цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти поставлений товар та оплатити його вартість згідно із умовами цього договору (т.1,а.с.17-21).

Згідно із п.2.1 договору передача товару від постачальника до покупця здійснюється за видатковою накладною та актом приймання-передачі товару, а також оформленою покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару.

Оплата за товар здійснюється у розмірі повної вартості поставленого товару шляхом безготівкового переказу грошових коштів у національній валюті України - гривні на поточний рахунок постачальника у визначені сторонами строки (п.3.4 договору).

Відповідно до додатку до вказаного договору №(18)-1113 від 23.10.2018 постачальник зобов`язується у строк до 15.11.2018 поставити покупцеві наступний товар: папір шліфувальний, мастика ключа, сітка, клей столярний сухий, електроди Т-590, ключа суміш, дюбель, скло стрічка липка ізоляційна, плити гранітні. Постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві на його склад. Загальна вартість товару 142074,88грн (т.1, а.с.20).

ТОВ "Кемторг ЛТД" поставив вищевказаний товар ПП "Елітбуд-1" відповідно до видаткової накладної №(18)-1113 від 14.11.2018 (т.1, а.с.24).

Відповідно до платіжного доручення №165 від 27.11.2018 ПП "Елітбуд-1" здійснило оплату за отриманий товар на користь ТОВ"Кемторг ЛТД" в розмірі 142074,88грн (т.1, а.с.22).

Даний товар оприбутковано на складі підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 205 "Будівельні матеріали", де забудовники ведуть облік будівельних матеріалів i конструкцій (т.1, а.с.26), проведені розрахунки за отриманий товар відображено на рахунку 631"Розрахунки з постачальниками" (т.1, а.с.227-290).

Відповідно до додатку до вказаного договору №(18)-1113 від 10.12.2018 постачальник зобов`язується у строк до 01.03.2019 поставити покупцеві наступний товар: цегла силікатна рядова потовщина пустотіла. Постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві на його склад. Загальна вартість товару 59997,94грн (т.1, а.с.21).

ТОВ "Кемторг ЛТД" поставив вищевказаний товар ПП "Елітбуд-1" відповідно до видаткової накладної №(18)-1182 від 28.12.2018 (т.1, а.с.23).

Відповідно до платіжного доручення №512 від 06.02.2019 ПП "Елітбуд-1" здійснило оплату за отриманий товар на користь ТОВ"Кемторг ЛТД" в розмірі 59997,94грн (т.1, а.с.22).

Даний товар оприбутковано на складі підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 "Товари на складі" (т.1, а.с.25).

Отже, позивач придбав у ТОВ "Кемторг ЛТД" будівельних товарів на загальну суму 202 072,82 грн, в т.ч. ПДВ 33 678,81 грн. Відповідно ТОВ "Кемторг ЛТД" було зареєстровано податкових накладних по вказаних послугах на загальну суму 202 072,82 грн, в т.ч. ПДВ 22 678,81 грн, відповідно ПП "Елітбуд-1" було віднесено вказану суму ПДВ до податкового кредиту.

В судовому засіданні представник відповідача, який проводив перевірку не заперечував правильність складання первинних документів між ПП "Елітбуд-1" та ТОВ "Кемторг ЛТД".

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних на перевезення товару, слід зазначити, що відповідно до умов додатків до договору постачальник (ТОВ "Кемторг ЛТД" поставляв товар покупцеві (ПП "Елітбуд-1") на його склад, а тому обов`язок зі складання таких накладних лежав на постачальникові. Порушення порядку перевезення вантажів з боку постачальника при наявності інших належним чином оформлених первинних документів не може бути покладено в основу висновку про безтоварність даних операцій.

Щодо посилання на наявність лише одного працюючого у ТОВ "Кемторг ЛТД" слід зазначити, що контролюючим органом не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору, укладеного позивачем з контрагентом, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про неправомірну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

Відсутність можливості прослідкувати ланцюг постачання товару не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, придбаний від ТОВ "Кемторг ЛТД" товар був використаний у господарській діяльності ПП "Елітбуд-1". Враховуючи відсутність у придбаного товару ідентифікуючих ознак (будівельні матеріали) та з огляду на основний вид діяльності підприємства (будівництво житлових і нежитлових будівель) чітко прослідкувати подальший рух цього товару не є можливим.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що судом досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій з ТОВ "Кемторг ЛТД" та підтверджують їх фактичне здійснення, слід дійти висновку, що висновок контролюючого органу про завищення позивачем собівартості реалізованої продукції на суму 168394 грн та про завищення податкового кредиту на суму 33679грн є необґрунтованим.

Крім того, судом досліджено договір будівельного підряду №Б-18-094 від 27.09.2018 року з змісту якого вбачається, що ТОВ "Будівельна компанія "Марсал" (виконавець) надає послуги будівельного підряду з виконання ремонтних робіт на об`єкті замовника (ПП "Елітбуд-1"), а замовник зобов`язаний оплатити виконавцеві вартість виконаних робіт (т.1, а.с.30-32).

Замовник зобов`язується оплатити вартість робіт виконавця протягом 20 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, шляхом перерахування замовником грошових коштів в національній валюті України - гривні на розрахунковий рахунок виконавця (п.2.3 договору).

Виконання робіт за вказаним договором (ремонт асфальтобетонного покриття) підтверджено складеними актами приймання будівельних робіт за жовтень, грудень 2018, підсумковими відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т.1, а.с.45-193).

Оплата за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями, загальна сума становить 3 187 443,19 грн (ПДВ 531 240,06 грн), (т.1, а.с.33-44), проведені розрахунки за отриманий товар відображено на рахунку 631"Розрахунки з постачальниками" (т.1, а.с.194-199).

Отже, господарські відносини між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія "Марсал", які відбулись на підставі договору будівельного підряду №Б-18-094 від 27.09.2018 року оформлені належними первинними документами, що не заперечується представниками відповідача.

Щодо посилання контролюючого органу на неподання ТОВ "Будівельна компанія "Марсал" податкової декларації з податку на прибуток на 2018 рік слід вказати, що це не є свідченням того, що господарська операція між сторонами вказаного договору не відбулась.

Щодо посилання відповідача на наявність у ТОВ "Будівельна компанія "Марсал" недостатньої кількості працюючих (14 осіб) та матеріально - технічного забезпечення, слід зазначити, що підприємство не позбавлено права залучати до виконання інших суб`єктів господарювання та орендувати додаткову техніку, дане питання належним чином не встановлено контролюючим органом з огляду на неподання цим товариством податкової декларації з податку на прибуток на 2018 рік, а тому дане посилання ґрунтується на припущеннях. Крім того, не доведено, що наявні ресурси є недостатніми для виконання наданих робіт.

З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що господарські відносини між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія "Марсал" мали реальний характер, виконання робіт підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у податковій звітності, а тому висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту на суму 531240 грн. є необгрунтованим.

Слід зазначити, що законодавством не передбачено обов`язку замовника робіт перевіряти наявність контрагента за місцем реєстрації, своєчасне подання ним податкової звітності та дані обставини не можуть впливати на право добросовісного платника податку щодо віднесення сум податку на додану вартість по отриманим послугам до податкового кредиту.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність свого рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02 вересня 2019 року № 0000061401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02 вересня 2019 року №0000071401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання в розмірі 706 149 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10000. РНОКПП / ЄДРПОУ: 39459195) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Елітбуд-1" (вул. Ольжича, 31/10, кв. 3, м. Житомир, 10001. РНОКПП / ЄДРПОУ: 33555092) 11 160 (одинадцять тисяч сто шістдесят) грн 57 коп витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 23 грудня 2019 року