Рішення

від 23.12.2019 по справі 320/3489/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року № 320/3489/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тріумф Пак до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Тріумф Пак з позовом до Головного управління ДФС в Київській області, у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.06.2019р. № 0017361414 та № 0017371414.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі та призначено справу до розгляду.

Представник відповідача подав до суду відзив, в якому підтримав висновки акту перевірки та зазначив, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах наданих йому повноважень. Звертав увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами в охоплений перевіркою період були вчинені виключно з мотивів мінімізації податкових зобов`язань.

Представники сторін надали суду заяви, в яких просили розглядати справу за їх відсутності, тому на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78, п. 82.2, ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26.04.2019 року № 930, направлення на проведення перевірки від 06.05.2019 року № 1184, ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Тріумф Пак з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП Форкііт (код ЄДРПОУ 40821434) за період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року, з ТОВ ВПА-ЮГ (код ЄДРПОУ 34221341) за період з 01.11.2018 року по 30.11.2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.05.2019 № 400/10-36-14-14/34600884 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 ст. 200 ПК України, у результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту у період, що перевірявся на загальну суму 172 581,00 грн., у тому числі за вересень 2018 року у сумі 172 581,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 121 512,00 грн., у тому числі за жовтень 2018 року у сумі 121 512,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.06.2019:

- форми Р № 0017371414, яким збільшено податкове зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 151 890,00 грн., у тому числі за основним платежем - 121 512,00 грн., штрафні санкції - 30 378,00 грн.;

- рішення форми В4 № 0017361414, яким зменшено від`ємне значення суми ПДВ у розмірі 172 581,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що ТОВ Тріумф Пак зареєстроване як юридична особа Києво-Святошинським управлінням юстиції 06.10.2006, про що вчинено запис № 13391450000009092.

Як платника податків ТОВ Тріумф Пак взято на облік 06.10.2006 за № 1147. ТОВ Тріумф Пак також є платником єдиного внеску з 26.11.2008 та платником податку на додану вартість .

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (основний); 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

ТОВ Тріумф Пак має у володінні, користуванні та розпорядженні власні та орендовані основні засоби: виробничі, складські та офісні приміщення, дві потужні виробничі лінії, автомобілі, навантажувачі та інші механізми.

Так, судом встановлено, що між позивачем та ПП Форкііт 29.08.2018 року укладено договір купівлі-продажу № 290818/1426. Згідно умов договору ПП Форкііт зобов`язується передати у власність позивача товар, що буде зазначатись у видаткових накладних на кожну поставку, а ТОВ Тріумф Пак повинно прийняти та оплатити товар. Також умовами договору встановлено, що товар повинен відповідати діючим стандартам і сертифікатам якості. Передача товару відбувається на складі покупця за адресою м.Київ, вул. Пшенична 2.

На виконання умов укладеного договору сторонами надані накладні на піддон полегшений, європіддон 2 сорт та на посилений тонкий стрейч. Виставлені рахунки на оплату товару, виписані видаткові накладні, оформлені податкові накладні, товаро-транспортні накладні. Надано карти рахунку щодо місця зберігання отриманого товару.

Судом встановлено, що податкові накладні зареєстровані в реєстрі накладних, що не заперечували і сторони.

Оплата по договору здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента, що підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями та виписками з банків АТ Прокредитбанк та ПАТ Банк Восток .

Суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначеного правочину ПП Форкііт було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ПП Форкііт були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Також для здійснення своєї господарської діяльності, 05.11.2018 позивачем укладено з ТОВ ВПА-ЮГ договір купівлі-продажу № 0437/11. Згідно умов договору продавець ТОВ ВПА-ЮГ зобов`язується передати у власність позивача товар, що буде зазначатись у видаткових накладних на кожну поставку, а ТОВ Тріумф Пак повинно прийняти та оплатити товар. Також умовами договору встановлено, що товар повинен відповідати діючим стандартам і сертифікатам якості. Передача товару відбувається на складі покупця за адресою м. Київ, вул. Пшенична 2.

На виконання умов укладеного договору сторонами надані накладні на посилений тонкий стрейч. Виставлені рахунки-фактури на оплату товару, виписані видаткові накладні, оформлені податкові накладні, товаро-транспортні накладні. Надано карти рахунку щодо місця зберігання отриманого товару.

Судом встановлено, що податкові накладні зареєстровані в реєстрі накладних, що не заперечували і сторони.

Оплата по договору здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента, що підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями та виписками з банку АТ Прокредитбанк .

Суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначеного правочину ТОВ ВПА-ЮГ було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ ВПА-ЮГ були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Також на підтвердження реальності операцій, позивачем надано суду документальні підтвердження подальшого використання придбаного товару.

Як вже зазначалося судом, за наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов`язань, а лише для збільшення витрат та податкового кредиту, оскільки у контрагентів позивача відсутнє законне введення в обіг номенклатури товарів, що надані ТОВ Тріумф Пак .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник, податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК V країни.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Закону № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для формування платником податків його зобов`язань з податку на додану вартість є результати реально здійснених господарських операцій, які підтверджуються відповідними первинними документами, зокрема, податковими накладними.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що товарність господарських операцій позивача і ТОВ ВПА-ЮГ та ПП Форкііт підтверджується відповідними первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками, банківськими виписками, товаро-транспортними накладними.

Крім того, суд відзначає, що також надано документи, що підтверджують використання товару та отримання послуг у господарській діяльності позивача.

Також уд критично оцінює, посилання податкового органу на відомості баз даних АІС по контрагентах позивача і твердження про те, що товар який був предметом господарських операцій відсутній у ТОВ ВПА-ЮГ та ПП Форкііт , оскільки суду не надано жодного із доказів який підтверджує неможливість реалізації товару на користь позивача.

Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

У законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності позивач не міг отримати товару та послуг від контрагентів.

Висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на податковій інформації по контрагентах позивача, та не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Більш того, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен встановити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 у справі 2а-10463/10/0870.

Також згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Разом з тим, ст. 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.11.2015 у справі № 2а-14377/12/2670.

Схожа правова позиція застосовується й у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 р. (2009 р., заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , від 10 березня 2010 року у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, приймаючи оскаржувані рішення, контролюючий орган діяв не у спосіб, визначений законом, а тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області є протиправним.

За правилами п. 3.1. ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

У відповідності до п. 5.2., 5.3 ст. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Зі змісту вказаних норм випливає, що Податковий кодекс України та інші нормативно-правові акти, прийняті на підставі та на виконання Податкового кодексу України мають пріоритетне значення у врегулюванні податкових відносин, інші закони та нормативні акти можуть бути застосовані лише у разі не визначеності Податковим кодексом певних понять, термінів та правил.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, згідно п. 21.1. ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, відповідачем належних доказів, які б спростовували твердження позивача, суду не надано, а тому суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 13.06.2019 № 0017361414 та № 0017371414 є протиправними та підлягають скасуванню.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 4 867,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.06.2019 № 7632. Отже, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 194, 205, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 13 червня 2019 року № 0017361414 та № 0017371414.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тріумф Пак (код ЄДРПОУ 34600884) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260) судові витрати у сумі 4 867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 07 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.