Рішення

від 19.12.2019 по справі 360/4465/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4465/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Чепурової К.В.,

представника позивача: адвоката Зінченка І.Л., ордер ПТ № 098207 від 06.11.2019,

свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ПТ № 2347 від 09.10.2018

представника відповідача: Лобко М.А., дов. № 31-12-0.61-25/62-19 від 04.02.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправним і скасування припису Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 13.09.2019 № 153-ДК/0091Пр/03/01-19,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю АЛД (далі- позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - відповідач) у якій позивач зазначив, що ТОВ АЛД як власник спеціального дозволу на користування надрами № 2457 від 15.12.2003, виданого Державною службою геології та надр України (наразі ТОВ АЛД є власником спеціального дозволу на користування надрами № 4886 від 31.01.2018), на підставі проекту на буріння, уклало з ДП Сєвєродонецьке ЛМГ договір № 112/16 від 09.12.2016 короткострокового тимчасового користування лісовою земельною ділянкою з метою проведення розвідувальних робіт з пошуку газу, нафти та конденсату шляхом буріння свердловини № 1 Воронівського склепіння, що знаходиться на земельній ділянці, яка за даними державного земельного кадастру, розташована за межами населених пунктів на території Попаснянського району Мирдолинської селищної ради в кварталі 48 виділ 1,4 Борівського лісництва, площею 1,2 га.

23 серпня 2019 року посадовими особами відповідача здійснено обстеження земельної ділянки державної форми власності, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Мирдолинської селищної ради Луганської області (ліса Борівського лісництва - квартал 48 виділ 1,4) площею 1,1999 га (кадастровий номер відсутній), за результатами якого 23 червня 2019 року складено акт обстеження земельної ділянки № 153-ДК/48/АО/10/01/-19 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 153-ДК/208/АП/09/01/-19.

13 вересня 2019 року відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог земельного законодавства від 13.09.2019 № 153-ДК/0091Пр/03/01-19, яким зобов`язано ТОВ АЛД забезпечити використання земельної ділянки державної форми власності площею 1,1999 га (кадастровий номер відсутній), розташованої за межами населених пунктів на території Мирдолинської селищної ради Луганської області (ліса Борівського лісництва - квартал 48 виділ 1.4) відповідно до діючого законодавства в частині наявності правових підстав для її використання згідно вимог ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , ст. 79-1, 97, 116, 125 Земельного кодексу України, або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в термін до 13.10.2019; забезпечити виконання вимоги ст. 168 Земельного кодексу України в частині наявності робочого проекту землеустрою, як підстави для здійснення зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або отримати відповідний дозвіл на земельній ділянці державної форми власності площею 1,1999 га (кадастровий номер відсутній), розташованої за межами населених пунктів на території Мирдолинської селищної ради Луганської області (ліса Борівського лісництва - квартал 48 виділ 1.4) в термін до 13.10.2019.

З посиланням на норми Конституції України, Земельного Кодексу України, Лісового кодексу України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на думку позивача, виданий відповідачем за результатами перевірки припис від 13 вересня 2019 року № 153-ДК/0091Пр/03/01-19 не відповідає вимогам закону та порушує права позивача, оскільки в ньому зазначена недостовірна інформація та відсутні докази вчинення порушень законодавства.

Так, позивач вважає, що оскільки позивач на даний час продовжує проведення розвідувальних робіт з пошуку корисних копалин, то у відповідності до ст. 97 Земельного кодексу України, він має право лише погодити проведення таких робіт з власником або землекористувачем. ДП Сєвєродонецьке ЛМГ є землекористувачем спірної земельної ділянки та від нього отримано відповідне погодження, а у подальшому також укладено договір тимчасового користування земельною ділянкою № 112/16 від 09.12.2016, який автоматично пролонгується кожного року за умови відсутності письмових заперечень сторін.

За умовами договору № 112/16 від 09.12.2016 позивач відшкодовує землекористувачу збитки, спричинені використанням земельної ділянки. Договір на даний час є чинним.

Щодо вимоги забезпечити виконання вимоги ст. 168 Земельного кодексу України в частині наявності робочого проекту землеустрою зазначив, що згадана норма зобов`язує власника земельних ділянок та землекористувачів здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок лише на підставі спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Такий дозвіл видається виключно на зняття та перенесення ґрунтового покриву, тобто родючого шару ґрунту земельних ділянок, а не на зняття взагалі шару ґрунту.

Відповідно до агрохімічного паспорту та агрохімічної характеристики ґрунтів спірна земельна ділянка, надана ТОВ АЛД для геологічного вивчення надр, характеризується за своїми морфологічними ознаками та хімічним складом відноситься до малопродуктивних. вміст гумусу у верхньому шарі не перевищує 2%, а тому зняття і збереження його, як родючого шару ґрунту недоцільно, але його доцільно використовувати для вирівнювання даної площадки після закінчення терміну експлуатації дослідно-промислової установки.

Таким чином, ТОВ АЛД не потрібно було отримувати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Також позивач вважає, що оскаржуваний припис не відповідає вимогам ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки його складено з порушенням строку п`ять робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю), передбаченого вказаною нормою Закону.

З урахуванням зазначеного позивач просить суд визнати протиправним і скасувати Припис Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 13.09.2019 № 153-ДК/0091Пр/03/01-19.

Відповідач позов не визнав та 05.11.2019 подав до суду відзив (арк. спр. 78-88), у якому зазначив, що положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не розповсюджуються на спірну перевірку, оскільки об`єктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність позивача, а вищевказаний Закон регулює питання здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Щодо порушення земельного законодавства, відповідач зазначив, що позивач під час перевірки не надав жодного документу на підтвердження права користування ділянкою. Перевіркою встановлено, що спірна земельна ділянка має статус державної власності та відноситься до земель лісогосподарського призначення, землекористувачем є ДП Сєвєродонецьке ЛМГ . Під час обстеження ділянки встановлено, що вона фактично використовується ТОВ АЛД без відповідних правовстановлюючих документів. Тобто, встановлено самовільне зайняття позивачем земельної ділянки, що є порушенням ст. 79-1, 97, 116, 125 Земельного кодексу України.

Під час перевірки встановлено, що між ТОВ АЛД та ДП Сєвєродонецьке ЛМГ 09.12.2016 укладено договір короткострокового тимчасового користування лісовою земельною ділянкою № 112/16, згідно якого ДП Сєвєродонецьке ЛМГ дозволяє ТОВ АЛД займати земельну ділянку, яка за даними державного земельного кадастру, розташована за межами населених пунктів на території Попаснянського району Мирнодолинської селищної ради в кварталі 48 виділ 1.4 Борівського лісництва, площею 1,2 га для проведення розвідувальних робіт з пошуку газу, нафти та конденсату шляхом буріння свердловини № 1 Воронівського склепіння. Строк дії договору 1 рік (п. 2.1. розділу 2 Договору). Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. Згідно ст. 18 Лісового кодексу України об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам (ч. 6 ст. 18 Лісового кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Статтею 97 Земельного кодексу України визначено, що підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем. Строки і місце проведення розвідувальних робіт визначаються угодою сторін.

ТОВ АЛД мало право на здійснення розвідувальних робіт згідно Спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний номер № 2457 від 15.12.2003 зі строком дії до 15.12.2017. Отже з викладеного слідує, що ТОВ АЛД (як підприємство, що здійснює розвідувальні роботи) могло проводити розвідувальні роботи з пошуку газу, нафти та конденсату шляхом буріння свердловини на земельній ділянці лише на підставі: угоди з Державою (власник земельної ділянки), в особі Луганської обласної державної адміністрації або за погодженням з ДП Сєвєродонецьке ЛМГ (землекористувач) та за наявності Спеціального дозволу на користування надрами та безпосередньо з моменту належного, відповідно до Земельного Кодексу України, оформлення права користування земельною ділянкою. Тобто, строк дії договору № 112/16 від 09.12.2016 не може перевищувати строку дії спеціального дозволу. Оскільки строк дії спеціального дозволу сплив 15.12.2017, то і дія договору короткострокового користування земельною ділянкою № 112/16 від 09.12.2016 закінчився 15.12.2017.

Крім того, відповідно до вимог ст. 62 Лісового кодексу України використання земельних лісових ділянок для здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов`язаних із веденням лісового господарства, здійснюється після надання таких ділянок для зазначених цілей у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.) (ч. 2 ст. 123 Земельного Кодексу України).

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Позивачем не надано до перевірки доказів звернення до Луганської обласної державної адміністрації про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та договору, що підтверджує право користування земельною ділянкою, зокрема: оренди, сервітуту, суборенди тощо, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав.

Частиною першою статті 165 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Отже, такими неправомірними діями позивача, як самовільне зайняття та використання земельної ділянки державної власності, завдано шкоди Державі. Розмір завданої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 № 963. Перевіркою встановлено, що розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки становить 19345,37 грн.

Крім того, перевіркою встановлено земельна ділянка має ознаки вирівнювання та з одного боку має відвал, що свідчить про виконання робіт з зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки. Позивач на виконання вказаних робіт спеціальний дозвіл не отримував, що є порушенням статті 168 Земельного Кодексу України.

Вважав, що оскаржуваний припис винесено у зв`язку з виявленими порушеннями позивачем земельного законодавства, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Позивач 07.11.2019 скористався правом надання відповіді на відзив (арк. спр. 137-143) та зазначив, що нам не допущено самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки позивач отримав від землекористувача ДП Сєвєродонецьке ЛМГ погодження віл 09.12.2016 на проведення розвідувальних робіт в порядку, передбаченому ст. 97 Земельного Кодексу України, без обмеження його строку дії. У Позивача наявний спеціальний дозвіл на користування надрами, оскільки дія дозволу № 2457 від 15.12.2003 продовжена на період дії АТО відповідно до положень ст. 5 Закону України № 1669-УП від 02.09.2014 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , про що розміщено інформацію на офіційному сайті ДНВП ГЕОІНФЙОРМ Україна . Не зважаючи на це, ТОВ АЛД отримало новий дозвіл на користування надрами № 4886 від 31.01.2018 зі строком дії 20 років. На даний час ТОВ АЛД не перейшло до промислової розробки надр, а тому не повинно оформлювати документи на використання землі відповідно до положень глави 19 Земельного Кодексу України. Також зазначив, що за договором з ДП Сєвєродонецьке ЛМГ від 09.12.2016 позивачем щорічно відшкодовуються збитки відповідно до наданих рахунків. Так, станом на час розгляду даної справи в суді позивачем сплачено на користь землекористувача понад 250 тис. грн в рахунок відшкодування завданих збитків. Розробка проекту землеустрою для зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок не здійснювався через відсутність ґрунтового покриву, що підтверджено агрохімічним паспортом.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 1-2).

Ухвалою суду від 07.11.2019 у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача у справі відмовлено (арк. спр. 164-165).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-74 КАС України, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АЛД , код 21796641, скорочена назва - ТОВ АЛД , є юридичною особою, здійснює діяльність щодо добування сирої нафти, природного газу, геології, геодезії, будівництва трубопроводів (арк. спр. 12-23).

Геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка покладів нафти і газу на території Луганської області (родовище Сєвєродонецька площа) здійснюється ТОВ АЛД на підставі спеціального дозволу № 2457 від 15.12.2003 зі строком дії до 15.12.2017 (арк. спр. 144).

Згідно довідки щодо спеціального дозволу та його дії дія дозволу № 2457 від 15.12.2003 продовжено 29.12.2015 на період АТО за заявою на продовження на підставі Закону України № 1669-УП від 02.09.2014 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (арк. спр. 146-147).

Крім того, ТОВ АЛД отримано спеціальний дозвіл № 4886 від 31.01.2018 на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу на території Луганської області (родовище Сєвєродонецька площа) зі строком дії 20 (двадцять) років (арк. спр. 148).

Між ТОВ АЛД та ДП Сєвєродонецьке ЛМГ 09.12.2016 укладено договір № 112/16 короткострокового тимчасового користування лісовою земельною ділянкою, предметом якого є земельна ділянка, яка за даними державного земельного кадастру, розташована за межами населених пунктів на території Попаснянського району Мирнодолинської селищної ради ДП Сєвєродонецьке ЛМГ в кварталі 48 виділ 1,4 Борівського лісництва, площею 1,2 га для проведення розвідувальних робіт з пошуку газу, нафти та конденсату шляхом буріння свердловини № 1 Воронівського склепіння. Договір діє протягом одного календарного року, а за відсутності письмових заперечень сторін, термін дії договору автоматично пролонгується кожного року (арк. спр. 25-28).

Крім того, 09.12.2016 ДП Сєвєродонецьке ЛМГ надано ТОВ АЛД погодження на здійснення геологорозвідувальних, геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт (в тому числі дослідно-промислової розробки родовища) на земельній ділянці загальною площею 1,2 га, яка за даними державного земельного кадастру, розташована за межами населених пунктів на території Попаснянського району Мирнодолинської селищної ради ДП Сєвєродонецьке ЛМГ в кварталі 48 виділ 1,4 Борівського лісництва. Також надає право на залучення ТОВ АЛД необхідної техніки, спеціалістів та третіх осіб для виконання вищезазначених робіт (арк. спр. 29).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 153-ДК від 20.08.2019 призначено проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки державної форми власності площею 1,1999 га (кадастровий номер відсутній), розташованої за межами населених пунктів на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області (ліса Борівського лісництва - квартал 48 виділ 1,4) у строк з 20.08.2019 по 23.08.2019, визначено посадових осіб, які будуть здійснювати вказаний контрольний захід (арк. спр. 89).

На виконання вказаного наказу державним інспектором Вітченко В.В. вручено 21.08.2019 посадовій особі ТОВ АЛД клопотання про надання документів та матеріалів для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, яким зобов`язано позивача надати інформацію про наявні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка використовується товариством на підставі договору з ДП Сєвєродонецьке ЛМГ № 112/16 від 09.12.2016 та інше. Документи необхідно надати під час здійснення державного контролю (арк. спр. 92).

Суд звертає увагу на те, що клопотання про надання документів, адресоване ТОВ АЛД , не містить даних про дату проведення перевірки та терміну, у який необхідно надати витребувані документи. Натомість у клопотанні про надання документів, адресованому директору ДП Сєвєродонецьке ЛМГ , зазначено, що витребувані документи необхідно надати до 23.08.2019 (арк. спр. 93).

Тобто, вбачається різний підхід суб`єкта владних повноважень до суб`єктів контролю, а тому посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано до перевірки витребуваних документів суд оцінює критично та вважає безпідставним.

23 серпня 2019 року посадовими особами відповідача складено акт обстеження земельної ділянки № 153-ДК/48/АО/10/01/-19 (арк. спр. 100-102) та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 153-ДК/208/АП/09/01/-19 (арк. спр. 103-108), з яких вбачається, що об`єктом перевірки була земельна ділянка державної форми власності площею 1,1999 га (кадастровий номер відсутній), розташованої за межами населених пунктів на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області (ліса Борівського лісництва - квартал 48 виділ 1,4).

У вказаних актах зафіксовано, що під час перевірки встановлено факт зняття та перенесення ґрунтового покриву, вирівнювання поверхні, при цьому ТОВ АЛД не надано агрохімічний паспорт, за відсутності якого неможливо встановити наявність підстав для здійснення зняття та перенесення ґрунтового покриву за відсутності відповідного дозволу.

Також під час перевірки встановлено відсутність у ТОВ АЛД правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою, оскільки короткостроковий договір № 112/16 від 09.12.2016 втратив чинність. Крім того, ТОВ АЛД проводяться роботи за відсутності робочого проекту землеустрою земельної ділянки.

На підставі вищевказаних актів перевірок Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області № 153-ДК/0091Пр/03/01-19, яким зобов`язано ТОВ АЛД :

- забезпечити використання земельної ділянки державної форми власності площею 1,1999 га (кадастровий номер відсутній), розташованої за межами населених пунктів на території Мирдолинської селищної ради Луганської області (ліса Борівського лісництва - квартал 48 виділ 1.4) відповідно до діючого законодавства в частині наявності правових підстав для її використання згідно вимог ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , ст. 79-1, 97, 116, 125 Земельного кодексу України, або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в термін до 13.10.2019;

- забезпечити виконання вимоги ст. 168 Земельного кодексу України в частині наявності робочого проекту землеустрою, як підстави для здійснення зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або отримати відповідний дозвіл на земельній ділянці державної форми власності площею 1,1999 га (кадастровий номер відсутній), розташованої за межами населених пунктів на території Мирдолинської селищної ради Луганської області (ліса Борівського лісництва - квартал 48 виділ 1.4) в термін до 13.10.2019 (арк. спр. 125-127).

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного припису суд виходить з такого.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначені Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Відповідно до ст.ст.4 та 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Позивачем не оскаржується право позивача на проведення перевірок дотримання вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (частина друга статті 2 Земельного кодексу України ).

Земельне законодавство базується, зокрема на принципах: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом (пункти б, в статті 5 Земельного кодексу України ).

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частин друга статті 3 Земельного кодексу України ).

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

За статтею 97 Земельного кодексу України підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем. Строки і місце проведення розвідувальних робіт визначаються угодою сторін. Підприємства, установи та організації, які проводять розвідувальні роботи, зобов`язані відшкодовувати власникам землі та землекористувачам усі збитки, в тому числі неодержані доходи, а також за свій рахунок приводити займані земельні ділянки у попередній стан.

Отже, зі змісту статті 97 Земельного кодексу України встановлено, що здійснення геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт може проводитись на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем.

Сторонами не оспорюється той факт, що землекористувачем обстеженої земельної ділянки є ДП Сєвєродонецьке ЛМГ , яке листом від 09.12.2016 надало ТОВ АЛД погодження на здійснення геологорозвідувальних, геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт (в тому числі дослідно-промислової розробки родовища) на земельній ділянці загальною площею 1,2 га, яка за даними державного земельного кадастру, розташована за межами населених пунктів на території Попаснянського району Мирнодолинської селищної ради ДП Сєвєродонецьке ЛМГ в кварталі 48 виділ 1,4 Борівського лісництва. Також надає право на залучення ТОВ АЛД необхідної техніки, спеціалістів та третіх осіб для виконання вищезазначених робіт.

Вказане погодження не містить часових меж, а тому є чинним на весь час проведення надано ТОВ АЛД погодження на здійснення геологорозвідувальних, геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт (в тому числі дослідно-промислової розробки родовища) на земельній ділянці загальною площею 1,2 га, яка за даними державного земельного кадастру, розташована за межами населених пунктів на території Попаснянського району Мирнодолинської селищної ради ДП Сєвєродонецьке ЛМГ в кварталі 48 виділ 1,4 Борівського лісництва. Також надає право на залучення ТОВ АЛД необхідної техніки, спеціалістів та третіх осіб для виконання вищезазначених робіт геологорозвідувальних робіт, або до часу відкликання землекористувачем такого погодження.

Доказів відкликання ДП Сєвєродонецьке ЛМГ погодження, наданого ТОВ АЛД на здійснення геологорозвідувальних робіт відповідачем не надано.

Крім того, між ТОВ АЛД та ДП Сєвєродонецьке ЛМГ укладено договір від 09.12.2016 № 112/16 короткострокового тимчасового користування лісовою земельною ділянкою, строк дії якого визначено п. 2.1 та п. 2.2, а саме договір діє протягом одного календарного року, а за відсутності письмових заперечень сторін, термін дії договору автоматично пролонгується кожного року.

Те що сторони зазначений договір вважають дійсним підтверджено рахунком № 63 від 26 березня 2019 року, виставленим ДП Сєвєродонецьке ЛМГ на відшкодування ТОВ АЛД збитків, завданих використанням земельною ділянкою, переданої за договором від 09.12.2016 № 112/16 (арк. спр. 184), а також платіжними дорученнями, відповідно до яких ТОВ АЛД перераховано кошти на рахунок ДП Сєвєродонецьке ЛМГ на відшкодування завданих збитків (арк. спр. 176-183).

У даному випадку позивач використовує спірну земельну ділянку з метою проведення геологорозвідувальних робіт з пошуку корисних копалин.

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння статті 1 Кодексу України про надра (далі - Кодекс).

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради (стаття 4 Кодексу).

Відповідно до статті 13 Кодексу користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно зі статтею 14 вказаного Кодексу надра надаються у користування для, зокрема геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Статтею 16 Кодексу встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони регулює, а процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок № 615).

Так, судом встановлено, що ТОВ АЛД здійснює геологічне вивчення нафти і газу на території Луганської області (родовище Сєвєродонецька площа) на підставі спеціального дозволу № 2457 від 15.12.2003, строк дії якого продовжено 29.12.2015 на період АТО (арк. спр. 146-147).

Указ Президентом України про закінчення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей на час розгляду справи не видавався, а тому спеціальний дозвіл № 2457 від 15.12.2003 продовжує свою дію.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ АЛД отримано спеціальний дозвіл № 4886 від 31.01.2018 на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу на території Луганської області (родовище Сєвєродонецька площа) зі строком дії 20 (двадцять) років (арк. спр. 148).

Отже, на час виникнення спірних відносин позивач мав чинні спеціальні дозволи № 2457 від 15.12.2003 та № 4886 від 31.01.2018 на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, якими охоплено і спірну земельну ділянку.

Також судом встановлено, що окрім погодження з ДП Сєвєродонецьке ЛМГ проведення геологорозвідувальних робіт на спірній земельній ділянці, позивачем отримано погодженні Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства на виділення лісової ділянки у короткострокове тимчасове користування (лист від 08.12.2016 № 868/1 та лист від 26.11.2018 № 837/02) (арк. спр. 63-65).

Оскільки під час перевірки встановлено, що ТОВ АЛД здійснює лише геологорозвідувальні роботи та не перейшло до промислової розробки родовища, суд приходить до висновку, що наявні у позивача документи (погодження та договір від 09.12.2016 № 112/16) є достатніми для використання спірної земельної ділянки та не потребують оформлення інших правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою.

Щодо вимоги забезпечити наявність робочого проекту землеустрою, як підстави для здійснення зняття та перенесення ґрунтового покриву, суд виходить з такого.

На час проведення перевірки стаття 168 Земельного кодексу України передбачає, що власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків:

а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення;

б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення.

У випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

Обов`язок проведення робіт зі зняття ґрунтового покриву земельних ділянок у випадках, передбачених пунктами а і б , визначений Законом № 2314-VIII від 01.03.2018.

Тобто, зазначений обов`язок виник після початку проведення позивачем геологорозвідувальних робіт.

У статті першій Закону України Про охорону земель визначено, що ґрунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості, а родючість ґрунту - здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що отримання спеціального дозволу на зняття ґрунтового покриву або здійснення зазначених робіт на підставі робочого проекту землеустрою є обов`язковою вимогою для ґрунтів, які відповідають певним вимогам щодо родючості.

Так, згідно пункту 2.1.1 Державного стандарту 17.5.3.06-85 родючими є землі масова доля гумусу в нижньому горизонті яких становить в лісостеповій та лісовій зоні не менше 2 відсотків.

Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок врегульовано Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженим Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.01.2005 року №1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року за №70/10350 (надалі - Порядок).

Зі змісту вказаного Порядку вбачається, що отримання спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву вимагається лише для родючого шару грунту, тобто, у випадку якщо земельна ділянка, на якій проводяться роботи не відповідає вимогам родючості, то отримання спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву не вимагається.

Позивачем під час розгляду справи надано до суджу копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, розташованої в Попаснянському районі Мирдолинської селищної ради, яка використовується ТОВ АЛД для проведення розвідувальних робіт з пошуку газу, нафти та конденсату шляхом буріння свердловини № 1 Воронівського склепіння, площа ділянки 1,2 га, ґрунт дерновий слаборозвинений піщаний (агрогрупа 175а), вміст у грунті гумусу 0,8%. В описовій частині зазначено, що грунт земельної ділянки за своїми морфологічними ознаками та хімічним складом відноситься до малопродуктивних та згідно ГОСТів 17.5.3.05-84 та 17.5.1.03-78 не придатний до ґрунтополіпшення малопродуктивних земель, згідно з Державним стандартом 17.5.3.06-85, якщо вміст гумусу у верхньому шарі не перевищує 2%, зняття і збереження його, як родючого шару ґрунту недоцільно, але його доцільно використовувати для вирівнювання даної площадки після закінчення терміну експлуатації дослідно-промислової установки (арк. спр. 60-62).

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що необхідність отримання дозволу на зняття і перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок має місце лише у тих випадках, коли він характеризується родючістю (у даному випадку - вміст гумусу в ґрунті має бути більш ніж 2%), а оскільки вміст гумусу спірної земельної ділянки становить 0,8 % та є малопродуктивним, отримання дозволу для здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, чинним законодавством не передбачено.

Тобто, висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 168 Земельного кодексу України не відповідає дійсності.

Посилання позивача на порушення відповідачем ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суд визнає не змістовними з огляду на те, що вищевказаний Закон регулює правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Натомість об`єктом перевірки відповідача була земельна ділянка та спеціальним законом у спірних правовідносинах є Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний припис винесено відповідачем без дотримання вимог чинного законодавства та врахування всіх обставин, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено при зверненні до суду судовий збір на немайнову вимогу у сумі 1921,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 814 від 10 жовтня 2019 року (арк. спр. 3).

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 13.09.2019 № 153-ДК/0091Пр/03/01-19.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України рішення у повному обсязі буде складено до 23 грудня 2019 року.

Суддя Т.В. Смішлива