Ухвала

від 20.12.2019 по справі 640/25509/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

20 грудня 2019 року м. Київ № 640/25509/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В., розглянувши матеріали заяви та додані до неї документами

Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК Радник" про підтвердження обгрунтованості умовного арешту майна платника податків, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 20.12.2019 року об 13год. 35 хв. надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 43141267) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК Радник" (код ЄДРПОУ 39495170), застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Ознайомившись із поданою заявою, суд зазначає, що особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені статтею 283 КАС України.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у частині, яка не врегульована статтею 283 КАС України, вимоги до звернень органів доходів і зборів визначаються загальними нормами, зокрема статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з ч. 2 ст. 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, заявником не надано доказів сплати судового збору та останній посилаючись на постанову Верховного Суду від 11.12.2018 року № 826/4553/17 (№К/9901/38123/18) зазначає про те, що за заявою про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, сплата судового збору не передбачена.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Одночасно Закон України "Про судовий збір" визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об`єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а пільги щодо сплати судового збору встановлені у ст. 5 цього Закону.

Тобто, Закон України "Про судовий збір" передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Виходячи зі змісту ст. 283 КАС України, заява є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому, відповідно, вважається особливою формою позовної заяви, яка є об`єктом справляння судового збору.

За таких обставин, заявник зобов`язаний додати до заяви документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом.

Крім цього, суд відхиляє посилання заявника на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 11.12.2018 у справі №826/4553/17, як на підставу для несплати судового збору за подання даної заяви, оскільки наведений у даній постанові висновок стосується не заяви, а подання органу Державної податкової служби, поданого в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній до 15.12.2017, тоді як у даному випадку Головним управлінням ДПС у м. Києві подано до суду заяву в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній з 15.12.2017. Отже дані правовідносини не є подібними, у зв`язку з чим зазначена заявником позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню у даних правовідносинах не підлягає.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Таким чином, Головному управлінню ДПС у м. Києві, за подання вказаної заяви необхідно сплатити судовий у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Зазначені недоліки заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. сплаченого на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 34310206084021, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243 248, 283 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві строк для усунення недоліків заяви до 10:00 год. 23.12.2019р.

3. Попередити заявника про те, що у випадку не усунення недоліків заяви, вона буде повернута на підставі ч. 3 ст. 283 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Головань