Рішення

від 06.12.2019 по справі 442/7800/19

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/7800/19

Провадження №2/442/1981/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

при секретарі судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобичі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив :

11.11.2019 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить в порядку спадкування за заповітом визнати за ними по Ѕ частці за кожним у праві власності на житловий будинок ( загальна площа 97,1 кв.м., житлова площа 47,9 кв.м.) з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову покликаються на те, що після смерті матері залишилось спадкове майно - по АДРЕСА_1 . Ще за життя мати склала заповіт, яким все своє майно заповіла їм.

З метою оформлення спадщини після смерті матері було заведено спадкову справу у приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В., що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Однак, оформити свої спадкові права на нього не в змозі, так як відсутні документи, що посвідчують право власності.

Сторони у судове засідання не з`явилися, однак від позивачів надійшла заява про розгляд справи без їх участі та підтримання позовних вимог, а від представника відповідача заява про розгляд справи у їх відсутності, відносно задоволення позову покладається на думку суду.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Як стверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 - мати позивачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За життя, 23.09.2003, ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем сільської ради с. Новий ОСОБА_5 , яким все своє майно в рівних частинах заповіла сину, ОСОБА_2 , та дочці, ОСОБА_1 .

В склад спадкового майна увійшов житловий будинок, який в даний час є будинковолодінням АДРЕСА_1 , який згідно по господарських книг Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області рахується за ОСОБА_6 Мусіївною. Рік побудови будинку - 1960.

Згідно технічного паспорту, виготовленого КП ЛОР Дрогобицького міжміського бюро технічної інвентиразації та експертної оцінки 28.05.2019, загальна площа вказаного будинку становить 97,1 кв.м., а житлова 47,9 кв.м.

Відповідно до п. 4 і 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Разом з цим, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13, роз`яснено, що норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Так, ст. 549 ЦК України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно дост.551 ЦК України(1963 року) - якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Це право померлого спадкоємця може бути здійснене його спадкоємцями на загальних підставах протягом строку, що залишився для прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Пунктом 124 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31 жовтня 1975 року, чинної на час існування спірних правовідносин, передбачено, що доказом вступу в управління чи володіння майном можуть бути, зокрема запис в паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку в період шести місяців після дня смерті спадкодавця . Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Мін`юсту № 18/5 від 14.06.1994 року.

До дня смерті позивач ОСОБА_4 проживала разом з ОСОБА_7 ОСОБА_1 та сином ОСОБА_2 в спірному будинку (довідка Новокропивницької сільської ради від 16.09.2017 №925).

Так, слід зазначити, що виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід врахувати законодавство, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК України, Законом України "Про власність", Законом України від 07 грудня 1990 року № 553-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

З огляду на наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що спадкодавцю належало спірне спадкове майно, позивачі як спадкоємці за заповітом фактично вступили в управління і володіння спадковим майном, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно не встановлено, то суд дійшов висновку, що право власності на спірне спадкове майно перейшло у порядку спадкування до позивачів, а тому є підстави для визнання за ними права власності на таке в рівних частках.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 по Ѕ частці за кожним у праві власності на житловий будинок (загальна площа 97,1 кв.м., житлова площа 47,9 кв.м.) з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Новокропивницька сільська рада Дрогобицького району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04374944, адреса: вул. Довбуша, 137, с. новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області.

Суддя Хомик А.П.