Рішення

від 10.12.2019 по справі 456/3000/19

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3000/19

Провадження № 2/456/1249/2019

РІШЕННЯ

іменем України

10 грудня 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Стрийської міської ради Львівської області, третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання права власності на будинковолодіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просять визнати за ними право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 у складі двох будинків садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок А-1 , житлову прибудову А1-1 , прибудову а до житлового будинку А-1 (в складі двох житлових кімнат, коридору, кухні, санвузла загальною площею 66,3 кв.м.) та житловий будинок Г-1 (в складі житлової кімнати, коридору, кухні, санвузла загальною площею 56,2 кв.м).

В обґрунтування позовних вимог покликалися на те, що відповідно до свідоцтва про право власності від 23.09.1998 їм на праві спільної часткової власності в рівних долях належить квартира АДРЕСА_2 . Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку їм на підставі рішення виконкому Стрийської міської ради № 352 від 21.11.2002 передано у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,0274 га. Загальна площа квартири на час приватизації становила 58,3 кв.м.

У 1997-1998 роках з метою покращення житлових умов позивачі здійснили реконструкцію квартири, прибудувавши житлову кімнату, кухню, коридор та санвузол. Крім того, на власній земельній ділянці у 2014 році вони побудували будинок садибного типу загальною площею 56,2 кв.м без відповідного на те дозволу. Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради №63 від 20.03.2019 надано поштово-адресний номер частині житлового будинку АДРЕСА_1 , тобто поштово-адресний номер квартири АДРЕСА_3 ліквідовано. Під час проведення будівельних робіт ними було дотримано будівельні, архітектурні, санітарні норми. З початку будівництва жодних заяв, претензій та скарг щодо будівництва не надходило, що свідчить про відсутність порушень ними прав інших осіб. Стрийським МБТІ проведена технічна інвентаризація та виготовлено технічний паспорт на будинковолодіння в складі двох будинків садибного типу. За загальним правилом особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на таке, тому позивачі звертаються до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позов підтримала, покликаючись на викладені в ньому обставини, просила його задовольнити.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, подали суду заяву, в якій просять справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечила.

Представник третьої особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач-визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_5 , дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти, позов задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позивачі скористалися своїм правом та звернулися до суду з позовом про визнання за ними права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 23.09.1998 позивачам на праві спільної часткової власності в рівних долях належить квартира АДРЕСА_2 загальною площею 58,3 кв.м /а.с. 16/.

На підставі рішення виконкому Стрийської міської ради № 352 від 21.11.2002 позивачам на праві спільної власності належить земельна ділянка по АДРЕСА_4 площею 0,0274 га, кадастровий номер 4611200000:04:016:0034, для обслуговування житлового будинку, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 082260 від 21.04.2004 /а.с. 15/.

Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради № 63 від 20.03.2019 надано поштово-адресний № 13/1 по вул. Львівській частині житлового будинку (квартирі АДРЕСА_3 ) загальною площею 58,3 кв.м, житловою площею 52,1 кв. м, належній Остаповичу ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Остаповичу ОСОБА_7 . Поштово-адресний номер квартири АДРЕСА_2 ліквідовано /а.с. 14/.

Відповідно до технічного паспорта на будинковолодіння в складі двох будинків садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , виготовленого 29.03.2019 Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, будинковолодіння має наступні характеристики: житловий будинок А-1 , житлова прибудова А1-1 , прибудова а до житлового будинку А-1 (в складі двох житлових кімнат, коридору, кухні, санвузла загальною площею 66,3 кв.м), підвал а4 , сходи а2 ; житловий будинок Г-1 (в складі житлової кімнати, коридору, кухні, санвузла загальною площею 56,2 кв.м), веранда г , підвал г/пд , мангал Д , навіс Е , огорожа № 5, огорожа № 6, хвіртка № 7 /а.с. 10-13/.

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж житлової прибудови А1-1 , прибудови а , житлового будинку Г-1 по АДРЕСА_1 з метою визначення можливості або неможливості надійної та безпечної експлуатації від 30.08.2019, наданого ФОП ОСОБА_8 , встановлено відповідність планувальних рішень вимогам ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення та їх готовність до експлуатації.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Особи, які вважають, що вимоги про визнання права власності на самочинне будівництво порушують їхні права, мають право заперечувати проти таких вимог, якщо вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу).

Із контексту норм частин третьої та четвертої статті 376 ЦК України випливає, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.

Аналіз норми частини третьої статті 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки такій особі власником та користувачем, якщо такий є і не являється забудовником. Це єдина умова для визнання права власності на об`єкт нерухомості за такою особою (постанова від 19.09.2018 у справі № 2-962/2009).

Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України встановлено спосіб захисту цивільного права шляхом його визнання.

Відповідно до роз`яснень в абзаці 2 п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30.03.2012 № 6 за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання. У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу . Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються, визнаються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про право власності на квартиру, копією Державного акту на право власності на земельну ділянку, копією технічного паспорта, звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта та іншими матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено, що самочинне будівництво спірного нерухомого майна позивачами здійснено на земельній ділянці площею 0,0274 га, призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що належить їм на підставі Державного ату на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 082260 від 21.04.2004, з дотриманням будівельних норм і правил, таке будівництво не суперечить суспільним інтересам та не порушує прав інших осіб, відповідач не оспорює право позивачів на спірне будинковолодіння, позовні вимоги визнав, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що в суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та визнання за останніми права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Судові витрати слід залишити за позивачами на їх вимогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 206, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 ; паспорт серія НОМЕР_1 , виданий МВ УМВС України у Львівській області 19.02.1999; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 ; паспорт серія НОМЕР_3 , виданий МВ УМВС України у Львівській області 05.11.1999; РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 ; паспорт серія НОМЕР_5 , виданий МВ УМВС України у Львівській області 16.07.2004; РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_5 ; паспорт серія НОМЕР_7 , виданий МВ УМВС України у Львівській області 21.01.2005; РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 у складі двох будинків садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок А-1 , житлову прибудову А1-1 , прибудову а до житлового будинку А-1 (в складі двох житлових кімнат, коридору, кухні, санвузла загальною площею 66,3 кв.м.) та житловий будинок Г-1 (в складі житлової кімнати, коридору, кухні, санвузла загальною площею 56,2 кв.м).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з урахуванням п.п. 15.5 п. 15 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України , тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Повний текст рішення складено 20.12.2019.

Суддя Л.В.Гула