Постанова

від 25.07.2007 по справі 15/12-07(02-2а)

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський,

3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "25" липня 2007 р.                                                         

Справа №  15/12-07(02-2а)

Житомирський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської

Г.А.

суддів:                                                                       

Веденяпіна О.А.

Іоннікової І.А.

при

секретарі                                                            

Кулик О.А. ,

за

участю представників сторін:

від

позивача: не з'явився,

від

відповідача: не з'явився,

від

прокуратури: Сидоренко О.П. - посвідчення №45 від 27.05.2004 р.,

розглянувши

апеляційне подання Новоград-Волинського міжрайонного прокурора Житомирської

області, м. Новоград-Волинський  

на  ухвалу господарського суду Вінницької області

від

"05" квітня 2007 р. у справі № 15/12-07(02-2а) (суддя Курко

О.П.)

за

позовом Новоград-Волинського міжрайонного прокурора Житомирської області в

інтересах держави в особі Державного 

комітету  лісового господарства

України від імені якого виступає Державне підприємство "Городницьке лісове

господарство",               смт.

Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області  

до

Малого приватного підприємства Фірма "Фізаліс", с. Агрономічне

Вінницького району Вінницької області 

про  стягнення 1529,30 грн.,

 ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.04.2007 р.

позовну заяву Новоград-Волинського міжрайонного прокурора Житомирської області

від 27.03.2007р. повернуто на підставі п.1 ст.63 Господарського процесуального

кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним судовим актом, Новоград-Волинський міжрайонний

прокурор вніс до Житомирського апеляційного господарського суду апеляційне

подання, в якому просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та

передати справу на розгляд господарського суду Вінницької області.

При цьому, прокурор посилається на те, що названа ухвала суду

першої інстанції винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм

матеріального та процесуального права.

Позивач - Державний комітет лісового господарства України, від

імені якого виступає Державне підприємство "Городницьке лісове

господарство" своїм правом на участь в судовому процесі не скористався.

Відповідач відзиву на апеляційне подання на надав, представника в

засідання апеляційного господарського суду не направив.

Сторони у справі належним чином повідомлені про дату, час та місце

апеляційного розгляду справи, про що свідчить реєстр рекомендованої

кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 12.06.2007 р.

З урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального

кодексу України, нез'явлення в судове засідання представників сторін,

повідомлених належним чином про дату, час та місце судового засідання, не є

перешкодою для розгляду апеляційного подання по суті за наявними в матеріалах

справи доказами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи,

перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного

судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку,

що апеляційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Представництво інтересів держави в суді є формою реалізації

представницької функції органів прокуратури, яка передбачена п.2 ст.121

Конституції України та ст.29 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.35 Закону України "Про

прокуратуру" прокурор може вступити в справу в будь-якій стадії процесу,

якщо цього вимагає захист інтересів держави, і зобов'язаний  своєчасно вжити передбачених законом заходів

до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні

права з іншими учасниками судового засідання.

Таким чином, обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь

у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством

України.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру", визначені

засади представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді,

яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших

дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках,

передбачених законом.

При цьому, підставою представництва у суді інтересів держави є

наявність порушень або  загрози порушень

економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій

(бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між

ними або з державою.

Крім того, однією з форм представництва в суді прокуратурою

інтересів держави є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і

свобод іншої особи,  невизначеного кола

осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Як вбачається з матеріалів справи, позов пред'явлений прокурором в

інтересах держави в особі Державного 

комітету  лісового господарства

України від імені якого виступає Державне підприємство "Городницьке лісове

господарство".

Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі

за поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України

щодо офіційного тлумачення положень ст.2 АПК України від 08.04.1999 року

№3-рп/99 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні

функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи

орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу

виконавчої влади.

Згідно переліку органів виконавчої влади, наведеного в Указі

Президента України від 15.12.1999 р. №1752/99 "Про систему центральних

органів виконавчої влади" та Законі України "Про фінансування органів

державної влади", до них належать: Кабінет Міністрів України,

міністерства, відомства, комітети, комісії, управління. центральні органи влади

зі спеціальним статусом та інші органи державної влади.

Відповідно до ч.2 ст.25 Лісового кодексу України, державне

регулювання та управління у сфері лісових відносин здійснюється шляхом

формування та визначення основних напрямів державної політики у сфері лісових

відносин; визначення законом повноважень органів виконавчої влади та органів

місцевого самоврядування;  установлення

відповідно до закону порядку і правил у сфері охорони, захисту, використання та

відтворення лісів;  здійснення державного

контролю за охороною,  захистом,

використанням та відтворенням лісів.

Статтею 28 Лісового кодексу України встановлено повноваження

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

лісового господарства,   який здійснює

державне  управління, координацію  виконання заходів у галузі ведення лісового

господарства (п.1 ч.1 ст.28 Кодексу); здійснює державний контроль за

додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового

господарства; організовує ведення лісового 

господарства  і  раціональне використання лісових ресурсів

(п.5,7 ч.1 ст.28 Кодексу), а також вирішує інші питання у сфері регулювання

лісових відносин відповідно до закону.

Центральний орган виконавчої влади з питань  лісового господарства здійснює покладені на

нього повноваження самостійно і через його територіальні органи та орган

виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим (ч.2

ст.28 Лісового кодексу України).

Спеціально уповноваженими державними органами з питань лісового господарства

є Міністерство лісового господарства України (Державний комітет лісового

господарства України) та його органи на місцях.

Таким чином, Державний комітет лісового господарства України є

органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у

сфері державного управління лісового господарства, спрямованої на захист

інтересів держави, а отже виступає як орган державної влади, уповноважений

державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і фактично є

позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

Разом з тим, як свідчить довідка з ЄДРПОУ (а.с.14), Державне

підприємство "Городницьке лісове господарство" має державну форму

власності та є структурним підрозділом Державного комітету лісового господарства

України, який виступає від імені комітету, реалізує державну політику в галузі

охорони і захисту, раціонального використання та відтворення лісів на території

Новоград-Волинського району і відповідно до вимог ст.28 Лісового кодексу

України також є органом державного управління в галузі охорони, захисту,

використання та відтворення лісів.

Статтею 2 Господарського кодексу України на прокурора, який

звертається до суду з позовом на захист інтересів держави, покладено обов'язок

вказати орган, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у

спірних правовідносинах.

Саме у зв'язку з цим та зважаючи на вищенаведене, в позовній заяві

зазначається, що таким органом державної влади є Державний комітет лісового

господарства України, на який державою покладено функції забезпечення

комплексного вирішення питань у сфері лісового господарства.

Позивачем у справі визначено Державне підприємство

"Городницьке лісове господарство" як безпосередню сторону спірних

правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу

України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду,

якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або

особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи наведене та факт наявності у прокурора права на

звернення до  суду з позовними заявами

для захисту інтересів держави, яке передбачене п.2 ст.121 Конституції України,

ст.35 Закону України "Про прокуратуру", ст.29 ГПК України,

господарським судом першої інстанції помилково застосовано процесуальну норму,

передбачену п.1 ч.1 ст.63 ГПК України.

З врахуванням викладеного, апеляційне подання слід задовольнити, а

ухвалу господарського суду Вінницької області від 05 квітня 2007р. у справі

№15/12-07 (02-2а)  скасувати  з передачею справи на розгляд до

господарського суду першої інстанції.

  Керуючись

ст.ст.101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський

апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне подання Новоград-Волинського міжрайонного прокурораЖитомирської

області, м. Новоград-Волинський задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 05 квітня

2007 року у справі №15/12-07(02-2а) скасувати.

3. Справу №15/12-07(02-2а) передати на розгляд господарського суду

Вінницької області.  

 Головуючий - суддя:                                                             

Щепанська Г.А.

 судді:

Веденяпін О.А. 

                                                                                           Іоннікова

І. А. 

віддрук.

прим. 6 прим.:

1

- до справи

2

- позивачу

3

- відповідачу

4

- Новоград-Волинській міжрайонній прокуратурі

5

- прокуратурі Житомирської області

6

- в наряд