Постанова

від 17.12.2019 по справі 1.380.2019.000445

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/9909/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

представника позивача Дідуха О.В.,

представника відповідача Пасічник Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс Трейд Плюс" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс Трейд Плюс" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Гулик А.Г.,

час ухвалення рішення: 17:20:42,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення: 08.08.2019 р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс Трейд Плюс» звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ4003/1402/АВ/ФС від 10.01.2018 р. у розмірі 148920,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що величина ІСЦ перевищила поріг індексації 103% у вересні 2018 р., про що до 10 жовтня 2018 року Держстат опублікував інформацію в офіційних періодичних виданнях, у зв`язку з чим в листопаді 2018 р. у позивача виник обов`язок провести індексацію заробітної плати. Також суд вказує, що на момент проведення перевірки директор позивача визнав факт порушення та зобов`язався його усунути. Судом першої інстанції також наголошено на праві відповідача за результатами інспекційного відвідування, на підставі акта інспекційного відвідування винести постанову про накладення штрафу, оскільки згідно із затвердженою формою постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами вбачається, що така виноситься саме на підставі акта інспекційного відвідування.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що орган Держпраці акт інспекційного відвідування та припис про усунення виявлених порушень склав 22.12.2018 року, а вжив заходи про притягнення об`єкта відвідування, тобто виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими особами лише 10.01.2019 року - після спливу 20 днів. Також скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували розмір індексів споживчих цін за період з січня 2018 року по листопад 2018 року включно. Також скаржник наголошує на протиправності оскаржуваної постанови у зв`язку з тим, що така винесена на підставі акту інспекційного відвідування, хоча Порядок № 509 не передбачає такої можливості, оскільки такий акт не міститься у виключному переліку форм документів, що слугують підставами для накладення штрафу.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.12.2018 р. відповідач на підставі наказу від 20.12.2018 р. №3073-П видав направлення №2873 для проведення інспекційного відвідування позивача на предмет дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків. В період з 21.12.2018р. по 22.12.2018 р. у позивача проведено інспекційне відвідування, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ЛВ4003/1402/АВ від 22.12.2018 р., в якому зафіксовано порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України Про оплату праці , ч.4 ст.96 КЗпП України, ч.4 ст.6 Закону України Про оплату праці , ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України Про відпустки , ч.1 ст.116 КЗпП України, ч.1 ст. 117 КЗпП України. На усунення виявлених порушень відповідач виніс припис №ЛВ4003/1402/АВ/П від 22.12.2018 р. 10.01.2019 р. відповідач виніс постанову про накладення штрафу на ТзОВ Імпульс Трейд Плюс №ЛВ4003/1402/АВ/ФС у розмірі 148920 грн. за порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України Про оплату праці .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що частиною третьою статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження ГУ Держпраці у Львівській області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Мінсоцполітики від 02 липня 2012 року № 390, Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295.

Відповідно до статті 1, частини першої статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Управління Держпраці є органом державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених цим законом; при здійсненні контролю та перевірок Управління Держпраці керується вимогами вищезазначеного Закону.

Частиною першою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частин шостої та сьомої цієї ж статті за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частина восьма статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлює, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно частини дев`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Частиною одинадцятою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (Порядок № 295).

Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з нормами пункту 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 29 Порядку № 295 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Як встановив суд, відповідач на підставі акта інспекційного відвідування №ЛВ4003/1402/АВ від 22.12.2018 р. виніс постанову про накладення штрафу на ТОВ Імпульс Трейд Плюс за порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці .

Статтею 33 Закону України Про оплату праці передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч.6 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 %. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому зазначеного пункту.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в листопаді 2018 у позивача виник обов`язок провести індексацію заробітної плати, оскілки величина ІСЦ перевищила поріг індексації 103% у вересні 2018 р., про що до 10 жовтня 2018 року Держстат опублікував інформацію в офіційних періодичних виданнях.

Щодо твердження скаржника про протиправність оскаржуваної постанови у зв`язку з тим, що така винесена на підставі акту інспекційного відвідування, хоча Порядок № 509 не передбачає такої можливості, оскільки такий акт не міститься у виключному переліку форм документів, що слугують підставами для накладення штрафу, колегія суддів зазначає, що в п.27 вищенаведеного Порядку №295 вказано, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 29 наведеного Порядку заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факта усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до п.19 Порядку №295 за результатами проведення інспекційного відвідування, як заходу державного контролю, складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно із затвердженою формою постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами така виноситься на підставі, зокрема, акта інспекційного відвідування. Таким чином, відповідач мав право за результатами проведення інспекційного відвідування, на підставі акта інспекційного відвідування винести постанову про накладення штрафу. Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції, вжиття заходів притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності є послідовною дією, яку вчиняють органи Держпраці одночасно з внесенням припису, що передбачено Порядком №295.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що постанова відповідача про накладення штрафу №ЛВ4003/1402/АВ/ФС від 10.01.2018 у розмірі 148920,00 грн відповідає критеріям правомірності, викладеним у ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс Трейд Плюс" залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 1.380.2019.000445 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. В. Святецький Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 23.12.2019 року