Рішення

від 02.07.2007 по справі 5/165-07-4109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2007 р.

Справа  № 5/165-07-4109

За позовом: Відкритого акціонерного

товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі

Ізмаїльського району електричних мереж, Одеська область, м. Ізмаїл.

до відповідача: Приватного

підприємця -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

про стягнення 1 669, 14 грн.

Суддя  Могил С. К.

Представники:

від позивача: Семененко Є. М., на

підставі довіреності.  

від відповідача:ОСОБА_2., на

підставі довіреності.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія

"Одесаобленерго" в особі Ізмаїльського району електричних мереж

звернулось до  Господарського суду

Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця

-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості по акту про порушення правил користування

електроенергією у розмірі 1 669, 14 грн.

Відповідачем до суду було подано

відзив на позов відповідно до якого відповідач позовні вимоги позивача не

визнав у повному обсязі та просив суд у задоволенні позовних відмовити у

повному обсязі на підставі доводів та заперечень викладених у своїх

запереченнях.

В процесі розгляду справи

представниками сторін до суду були подані додаткові документи, які у судових

засіданнях судом були розглянуті та залучені до матеріалів справи у якості

документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, вислухав

представників сторін, суд встановив:

Між Відкритим акціонерним

товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі

Татарбунарського району електричних мереж та Приватним підприємцем -фізичною

особою ОСОБА_1 20.08.2004 року було укладено договірНОМЕР_1 про постачання

електричної енергії. Умовами укладеного договору, позивача було зобов'язано

відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним

договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача

сплачувати за фактично використану електричну енергію у строки які передбачено

договором та виконувати інші зобов'язання передбачені договором.

У відповідності з пунктом 9.4

укладеного договору, договір набрав чинності з дня його підписання та вважається

щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від

однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах

справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про

відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату

подання позову договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до своїх вимог позивач

просить суд стягнути з відповідача на його користь 1 669, 14 грн. по акту про

порушення правил користування електроенергією, а саме заборгованість за

недовраховану електричну енергію згідно акту НОМЕР_2 від 25.12.2004 року. В

обґрунтування своїх вимог, позивачем до суду було подано акт про порушення

правил користування електроенергії НОМЕР_2 від 25.12.2004 року, протокол

комісії про розгляд акту НОМЕР_3 від 27.12.2004 року, розрахунок за актом та

відповідний рахунок який було вручено відповідачу для оплати нарахувань за

актом.  

Ґрунтуючись на наданих

документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику” і

Правил користування електроенергією, позивач просить суд стягнути з відповідача

на його користь заборгованість по акту про порушення правил користування

електроенергією у розмірі 1 669, 14 грн. 

Відповідач позовні вимоги позивача

не визнав та просив суд позов ВАТ „ЕК Одесаобленерго” залишити без розгляду,

оскільки відповідно до рішення у справі №2-140 2005 Татарбунарського районного

суду Одеської області від 31.01.2005 року встановлено, що штрафні санкції у

акті НОМЕР_4 про порушення ПКЕЕ від 25.12.2004 року застосовані до фізичної

особиОСОБА_2., але договір з позивачем уклав СПД ОСОБА_1, а тому відповідач

вважає, що спір належить розглядати у судах загальної юрисдикції. Крім того,

відповідач звертає увагу суду на те, що він не уповноважувавОСОБА_2. бути його

представником, а тому уОСОБА_2. не було повноважень бути присутньою при

складанні акту та ознайомитись з ним.

Дослідивши матеріали справи,

вислухав представників сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає

задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між сторонами

по справі разом з додатками було укладено договірНОМЕР_1  від 20.08.2004 року про постачання

електричної енергії предметом якого є умови та порядок постачання

електроенергії позивачем та її оплата відповідачем. У відповідності з п. 2.2.3

укладеного договору відповідача було зобов'язано оплачувати позивачу вартість

електроенергії згідно з умовами додатків до договору „Порядок розрахунків” та

„Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Крім того, відповідно до п. 4.2.3

договору у якості відповідальності за договором відповідача зобов'язано

сплачувати позивачу вартість електроенергії розраховану виходячи з приєднаної

потужності струмоприймачів та кількості їх використання (згідно з методикою,

затвердженою НКРЕ) у разі самовільного внесення змін у схеми обліку

електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх

роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами

обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ. Пунктом 4.2.4

встановлено, що відповідач несе відповідальність за збереження пломб

Постачальника, встановлених на дверях ТП, РП та інших електропристроїв чи на

комутаційній апаратурі, за допомогою якої здійснює повне або часткове

припинення подачі електроенергії.

Також слід зазначити, що п. 4.4

укладеного договору передбачено, що у разі виявлення однією з сторін договору

порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено

застосування санкцій та які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або

вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у

присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії

або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акта

свої зауваження.

Як видно з матеріалів справи, під

час проведення перевірки відповідача представниками ВАТ “ЕК Одесаобленерго” на

об'єкті житловий будинок -магазин виявлено факт порушення правил користування

електроенергією, а саме: безоблікове користування електроенергією шляхом

повторного вводу минаючі електролічильник. Електроенергія споживається,

електролічильником недовраховується. Навантаження 17А. На підставі виявленого

порушення відповідно до вимог ПКЕЕ в присутності власника житлового

будинкуОСОБА_2., був складений акт НОМЕР_4 від 25.12.2004 року про порушення

ПКЕЕ. Одночасно зі складанням акту відповідача було повідомлено про час та

місце розгляду акту про порушення ПКЕЕ.

Згідно п. 7.31 Правил користування

електроенергією (в редакції яка діяла в момент виявлення порушення) у разі

виявлення уповноваженим представником постачальника  електричної 

енергії,  від  якого споживач одержує електричну енергію,

або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на

місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт

складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з

яких передається або надсилається споживачеві. Споживач  має право внести до акта свої зауваження. У

разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.

У відповідності з п. 7.30 Правил

користування електроенергією (в редакції яка діяла в момент виявлення

порушення) у випадках виявлення у споживача змін у схемі ввімкнення

розрахункового засобу обліку та електричного керуючого годинника в схемах

багатотарифного розрахункового обліку або зміни керуючої програми, пошкоджень,

зриву пломб, штучного гальмування диска, зупинки електрогодинника та інших

порушень, спричинених діями споживача, які призводять або можуть призвести до

зниження показів споживання електричної енергії, покази розрахункового засобу

обліку не враховуються, а постачальник електричної енергії здійснює перерахунок

за користування електричною енергією за період від дня останнього контрольного

зняття представником постачальника електричної енергії показів розрахункового

засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної

перевірки  роботи  схеми 

комерційного  обліку, що мала

передувати виявленню  порушень,  але  цей  період має не перебільшувати шести місяців.

Якщо споживач з метою позаоблікового споживання електричної енергії влаштував

приховану електропроводку, встановив пристрій, що  занижує 

покази  засобу обліку, порушив

умови монтажу, виявити які  представник  постачальника електричної енергії при

попередніх відвідуваннях не мав можливості, споживачу робиться перерахунок за

користування електричною енергією з дати допуску електроустановок споживача в

експлуатацію, але не більше трьох років. Перерахунок здійснюється відповідно до

методичних рекомендацій, затверджених 

НКРЕ  у  відповідності до наданих законодавством

України повноважень, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної

енергії з порушенням.

Відповідно до п. 7.32  зазначених правил (в редакції яка діяла в

момент виявлення порушення) на підставі акта порушень, погодженого споживачем,

уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим

тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем  збитків 

та виписуються  споживачу

додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства

України.

Матеріалами справи підтверджено, що

27.12.2004 року складений акт був розглянутий на засіданні комісії, якою було

вирішено стягнути з споживача за актом НОМЕР_2 від 25.12.2004 року -1 669, 14

грн. за вчинене порушення та виписано рахунок для сплати, який не був сплачений

відповідачем.

Згідно ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести 

ті  обставини,  на 

які  вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.

Доводи відповідача про те, що акт

складено відносно фізичної особи судом не приймаються до уваги та відхиляються,

оскільки як вбачається з відомостей зазначених у акті його складено відносно

абонента ПП ОСОБА_1. Вказані обставини також підтверджуються рішенням у справі

№2-140 2005 Татарбунарського районного суду Одеської області від 31.01.2005

року де встановлено, що акт складено відносно ПП ОСОБА_1.

Виходячи з наведеного суд дійшов

висновку про те, що порушення ПКЕЕ допустив саме абонент ВАТ „ЕК

Одесаобленерго” -Приватний підприємець -фізична особа ОСОБА_1, а не громадянка

ОСОБА_2.

Вказані обставини цілком підтверджуються

тим фактом, що Приватний підприємець -фізична особа ОСОБА_1 орендує у

громадянки ОСОБА_2 приміщення що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для торгівлі

продовольчими та промисловими товарами. Тотожні відомості, щодо об'єкту на які

постачається електроенергія, зазначені у договорі, який укладено між позивачем

та Приватним підприємцем -фізичною особою ОСОБА_1.

В процесі розгляду справи

відповідачем до суду не було надано жодного документального доказу який би

спростував факти порушення правил користування електроенергією, або докази які

підтвердили би проведення ним оплат за вчинені порушення на підставі

виставленого позивачем рахунку.

Отже, на думку суду вимоги позивача

про стягнення з відповідача на його користь суми нарахованої по акту НОМЕР_2

від 25.12.2004 року є такими, що підлягають задоволенню у розмірі 1 669, 14

грн.

У відповідності з ст. 526

Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного

кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом. Крім того, у відповідності з частинами 1, 3 ст. 179

Господарського кодексу майново -господарські зобов'язання, які виникають між

суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими

суб'єктами -юридичними  особами на

підставі господарських договорів, є господарсько -договірними зобов'язаннями.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він

заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта

господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка

закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів

господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, приймаючи до

уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін

викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги

позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача,

у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49,

77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємця

-фізичної особи ОСОБА_1, (АДРЕСА_1) ідентифікаційний код НОМЕР_5, код фізичної

особи -підприємця згідно ЄДРНОМЕР_6на користь Відкритого акціонерного

товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі

Ізмаїльського району електричних мереж (р/р зі спеціальним режимом використання

№ 2603530103791 в ОПЕР ВАТ „Держощадбанк України”, МФО 328845, код 26016688

(Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, 1) 1 669 (одна тисяча шістсот

шістдесят дев'ять) грн. 14 коп. по акту НОМЕР_2.

3.          Стягнути з Приватного підприємця

-фізичної особи ОСОБА_1, (АДРЕСА_1) ідентифікаційний код НОМЕР_5, код фізичної

особи -підприємця згідно ЄДРНОМЕР_6на користь Відкритого акціонерного

товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі

Ізмаїльського району електричних мереж, р/р 2600801813 у відділенні ОФ ВАТ

“Укргазбанк”, МФО 328785, код 00132187 (Одеська область, м. Ізмаїл, вул.

Кутузова, 1), а саме:

- 102 (сто дві) грн. держмита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн.

витрат на ІТЗ судового процесу.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК

України.

Рішення підписано 09.07.2007 року.

Рішення суду набирає законної сили

в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя