Рішення

від 23.12.2019 по справі 706/1601/19

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/1601/19

2/706/688/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

при секретарі Карбівська Я.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача: адвокат Задояний Юрій Вікторович до Територіальної громади с.Пеніжкове в особі Пеніжківської сільської ради про визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області з позовом до Територіальної громади села Пеніжкове в особі Пеніжківської сільської ради

В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що згідно паспорта громадянина України на імя позивача серії НОМЕР_1 який виданий 20.11.2015 року Христинівським РС УДМС він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 09.02.2011 року.

Довідкою №472 від 11.10.2019 року виданою виконкомом Пеніжківської сільської ради підтверджується, що позивач з 2007 року по час видачі довідки постійно проживає по АДРЕСА_1 . Згідно погосподарської книги будинок рахується за позивачем.

Згідно робочого проекту газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 за 1995 рік замовником проекту значиться позивач.

Стороною договору постачання електроенергії до будинку АДРЕСА_2 5421343 від 03 жовтня 2016 року зазначений позивач.

Вищеозначені обставини підтверджуються: квитанціями про оплату електропостачання та газопостачання . Так, згідно квитанції за травень 2009 року, в розрахунковій книжці по оплаті за природний газ за адресою АДРЕСА_2 а платником зазначено позивача.

Таким чином, починаючи щонайменше з 31 травня 2009 року позивач володіє будинком АДРЕСА_1 , регулярно проживає в ній, постійно здійснює догляд за будинком, його утримання.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, проте представник позивача ОСОБА_2 надав до суду заяву, якою просив розглядати справу без участі позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Від Територіальної громади с.Пеніжкове в особі Пеніжківської сільської ради представник в судове засідання не з`явився. До Суду надійшов відзив за підписом сільського голови в якому визнаються позовні вимоги та міститься клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши заявлений позов, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході судового розгляду справи встановлено, що в згідно паспорта громадянина України на імя позивача серії НОМЕР_1 який виданий 20.11.2015 року Христинівським РС УДМС він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 09.02.2011 року.

Довідкою №472 від 11.10.2019 року виданою виконкомом Пеніжківської сільської ради підтверджується, що позивач з 2007 року по час видачі довідки постійно проживає по АДРЕСА_1 . Згідно погосподарської книги будинок рахується за позивачем.

Згідно робочого проекту газопостачання житлового будинку АДРЕСА_2 за 1995 рік замовником проекту значиться позивач.

Стороною договору постачання електроенергії до будинку АДРЕСА_2 5421343 від 03 жовтня 2016 року зазначений позивач.

Вищеозначені обставини підтверджуються: квитанціями про оплату електропостачання та газопостачання . Так, згідно квитанції за травень 2009 року, в розрахунковій книжці по оплаті за природний газ за адресою АДРЕСА_2 а платником зазначено позивача.

Таким чином, починаючи щонайменше з 31 травня 2009 року позивач володіє будинком АДРЕСА_1 , регулярно проживає в ній, постійно здійснює догляд за будинком, його утримання.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, а відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа наділена правом звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі № 1-10/2004 року від 01 грудня 2004 року надано тлумачення, що поняття "охоронюваний законом інтерес", у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як умовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам

Відповідно, до статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність ), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набувальна давність - одна з підстав набуття права власності. Суб`єктом набувальної давності може бути як фізична, так і юридична особа. Як зазначено у ч. 8Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки , коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Відповідно до Ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2008 року, відповідно до ч. 1ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Судовою практикою (Постанова Вищого господарського суду України від 6 червня 2007 р. у справі № 3/269) визначено наступні положення: відповідно до п.п. 1, 4, 8Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.04 р. ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності

П.13. Постанови Пленуму можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя ст. 344 ЦК України

Пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16ЦК України, а також частини четвертої ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності

Враховуючи, що відкрите і безперервне володіння позивачем нежитловим приміщенням за адресою: по АДРЕСА_1 перевищує 10 років є підстави для визнання за ним права власності на зазначений вище об`єкт нерухомого майна.

Керуючись ч. ч. 1, 4 ст. 344, ст.ст. 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) представника позивача: адвокат Задояний Юрій Вікторович (Черкаська область, Христинівський район, вулиця Садова, 15) до Територіальної громади с.Пеніжкове в особі Пеніжківської сільської ради ( місце знаходження: Черкаська область, Христинівський район, с. Пеніжкове, вулиця Шкільна, буд. 10, код ЄДРПОУ: 26489754) про визнання права власності на майно - задовольнити повністю

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.

Суддя: М.П. Орендарчук