Постанова

від 01.08.2007 по справі 24/925-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

01 серпня 2007 р.                                                                                  

№ 24/925-б 

Вищий

господарський  суд України у складі колегії

суддів:

головуючого:

Ткаченко Н.Г.

суддів:

Катеринчук Л.Й. (доповідач)

Самусенко С.С.

розглянувши касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у

Печерському районі міста Києва

на постанову

та постанову

господарського суду міста Києва

від 26.12.2006 Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2007

у справі  господарського суду

№ 24/925-б міста Києва

за заявою

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Український брокерський дім», м. Київ

про

визнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від заявника касаційної скарги

Куракін Ю.В. (дов №12206/9/10-009

від 19.03.2006)

від боржника

не з'явились

В С Т А Н О В

И В  :

Товариство з обмеженою

відповідальністю “Український брокерський дім” звернулось до господарського

суду міста Києва із заявою, в якій просило визнати товариство з обмеженою

відповідальністю “Український брокерський дім” банкрутом та відкрити відносно

нього ліквідаційну процедуру (а.с. 3-4). Боржник обґрунтував свої вимоги

заборгованістю перед товариством з обмеженою відповідальністю Юридичне Бюро

“Славний Бобриньов Зленко та Партнери” у зв'язку із невиконанням зобов'язань

щодо розрахунку за надані послуги юридичного аудиту на суму 30 000 грн. 00

коп., недостатністю майна  для погашення

такої суми, а також відсутністю заборгованості щодо сплати податків зборів та

обов'язкових платежів, відшкодування шкоди та із заробітної плати та просив

визнати його банкрутом,  відкрити

ліквідаційну процедуру згідно статей 22, 51 Закону України "Про відновлення

платоспроможності  боржника або визнання

його банкрутом" (а.с. 3-4).

Ухвалою господарського суду м.

Києва від 19 грудня 2006 року було порушено провадження у справі № 24/925-б про

банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Український брокерський

дім” за заявою останнього в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 1-2).

Постановою господарського суду м.

Києва від 26 грудня 2006 року Товариство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну  процедуру, ліквідатором призначено

арбітражного керуючого ОСОБА_1, якого зобов'язано подати до офіційного

друкованого органу протягом п'яти днів оголошення про визнання Товариства

банкрутом та надати суду звіт та ліквідаційний баланс Боржника.

Державна податкова інспекція у

Печерському районі міста Києва (надалі -Інспекція), не погоджуючись з винесеною

постановою судом першої інстанції, звернулась до Київського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила її скасувати.

Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 11.04.2007 апеляційну скаргу інспекції було залишено

без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеною судом

апеляційної інстанції постановою, інспекція звернулась до Вищого господарського

суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанови судів

попередніх інстанцій, а справу направити на новий судовий розгляд, аргументуючи

порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 14,

23, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом», статей 22, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанови судів

попередніх інстанцій, на підставі встановлених фактичних обставин справи,

перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права,

дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної

скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частин 2 і 3 статті

51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом»за результатами розгляду заяви про порушення справи про

банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог

кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом,

відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки

ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора)

незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої

претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації

оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Відтак, чинне законодавство про

банкрутство пов'язує набуття кредиторами прав учасників провадження у справі

про банкрутство в порядку статті 51 Закону за наслідком розгляду поданих ними

грошових вимог в місячний строк після офіційної публікації про порушення

провадження у справі.

Як було встановлено судами,

Постановою господарського суду міста Києва від 26 грудня 2006 року боржника

визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну 

процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, якого

зобов'язано подати до офіційного друкованого органу протягом п'яти днів

оголошення про визнання Товариства банкрутом та надати суду звіт та

ліквідаційний баланс Боржника.

Відповідно до абзаців 6, 21, 22

статті 1 Закону кредитори (комітет кредиторів) є однією із сторін у справі про

банкрутство та її учасником, до кредиторів належать також органи державної

податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за

правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів

(обов'язкових платежів).

Судами першої та апеляційної

інстанції було встановлено відсутність податкового боргу згідно довідки

№НОМЕР_1, видана ДПІ у Печерському районі м. Києва (а.с. 78).

Оскаржуючи судові акти попередніх

інстанцій інспекція доводила порушення своїх прав можливим виникненням у

майбутньому грошових вимог на суму спірного податкового боргу 17 240 204,92

грн., який в даний час перебуває на розгляді в адміністративних судах. Однак,

законодавець пов'язує статус кредитора, як учасника провадження у справі з існуючими

грошовими вимогами до боржника, а не з такими, що можуть виникнути в

майбутньому.

Відтак, доводи касатора про

порушення його прав при винесенні оскаржуваних судових актів колегією суддів

Вищого господарського суду України відхиляються.

Разом з тим, колегія суддів ВГСУ

зазначає про право скаржника на оскарження прийнятих у справі послідуючих

судових актів після подання ним грошових вимог у порядку визначеному статтею 51

Закону , оскарження дій ліквідатора на предмет відхилення грошових вимог

кредитора, оскарження судових актів в ході ліквідаційної процедури та за її

наслідками , якщо такими актами порушуватимуться права та законні інтереси

податкового органу.

З огляду на викладене, колегія

суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду

касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського

процесуального кодексу України, погоджується з висновками судів попередніх

інстанцій та не вбачає підстав для скасування постанови господарського суду

міста Києва від 26.12.2006 та постанови Київського апеляційного господарського

суду від 11.04.2007 у справі.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК

України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О

В И В :

1.          Касаційну

скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити

без задоволення.

2.          Постанову

Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2007 та постанову

господарського суду міста Києва від 26.12.2006 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Н.

Ткаченко

Судді                                                                                                 Л.

Катеринчук

                С. Самусенко