Ухвала

від 18.12.2019 по справі 757/62578/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62578/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОК «Житлово-будівельний кооператив «Білгородський» про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОК «Житлово-будівельний кооператив «Білгородський» звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, в якій просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 757/38053/19-к на земельну ділянку (кадастровий № 6310136600:10:001:0147 площею 2,0000 га за адресою: м. Харків, вул. Повздовжня), яка на підставі рішення Харківської міської ради № 13/10 від 24.02.2010 передана у власність Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Білгородський» для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, в рамках кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014. В обґрунтування доводів клопотання зазначив, що арешт майна було накладено необґрунтовано, оскільки ОК «Житлово-будівельний кооператив «Білгородський» є добросовісним набувачем земельної ділянки кадастровий № 6310136600:10:001:0147 площею 2,0000 га за адресою: м. Харків, вул. Повздовжня, жодній посадовій особі кооперативу про підозру не оголошено, з земельною ділянкою проведено усі можливі процесуальні та слідчі дії, у зв`язку з чим та враховуючи, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває більше п`яти років, немає жодних правових підстав для подальшого арешту земельної ділянки.

В судове засідання представник ОК «Житлово-будівельний кооператив «Білгородський» не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якому також зазначив про підтримання доводів та вимог клопотання про скасування арешту майна.

Прокурор групи прокурорів в кримінальному провадженні, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що п`ятим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 року за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2016 у справі № 757/62854/16-к за клопотанням слідчого в порядку забезпечення заходів кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014 року, накладено арешт земельної ділянки (кадастровий № 6310136600:10:001:0147 площею 2,0000 га за адресою: м. Харків, вул. Повздовжня), яка на підставі рішення Харківської міської ради № 13/10 від 24.02.2010 передана у власність Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Білгородський» для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2019 у справі № 757/35287/19-к вищевказаний арешт скасовано з огляду на відсутність законних підстав для подальшого застосування вказаного забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 757/38053/19-к накладено арешт на земельну ділянку (кадастровий № 6310136600:10:001:0147 площею 2,0000 га за адресою: м. Харків, вул. Повздовжня), яка на підставі рішення Харківської міської ради № 13/10 від 24.02.2010 передана у власність Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Білгородський» для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, в рамках кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Під час судового розгляду клопотання про скасування арешту майна встановлено, майно, яке було арештоване ухвалою належить ОК Житлово-будівельний кооператив «Білгородський», яка не є стороною, у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Саме такі підстави для скасування арешту з земельної ділянки кадастровий № 6310136600:10:001:0147 площею 2,0000 га за адресою: м. Харків, вул. Повздовжня) яка на підставі рішення Харківської міської ради № 13/10 від 24.02.2010 передана у власність Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Білгородський» для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови наведено в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2019 справі № 757/35287/19-к.

Разом з тим, в судове засідання прокурор не з`явився, доводів заявника щодо підстав для задоволення клопотання належним чином не спростував, власну правову позицію не виклав.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна, яке на праві власності належить ОК Житлово-будівельний кооператив «Білгородський», в рамках кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОК «Житлово-будівельний кооператив «Білгородський» про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2019 у справі № 757/38053/19-к, на земельну ділянку (кадастровий № 6310136600:10:001:0147 площею 2,0000 га за адресою: м. Харків, вул. Повздовжня), яка на підставі рішення Харківської міської ради № 13/10 від 24.02.2010 передана у власність Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Білгородський» для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, в рамках кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1