Рішення

від 27.09.2019 по справі 758/7882/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7882/18

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2019 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Носенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Томак про стягнення сум, що належать працівникові при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача ПАТ Томак на її користь нараховану, але не виплачену частину заробітної плати, вихідну допомогу та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 17 516,44 грн. без врахування оподаткування та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 01.11.2017 року, виходячи з розміру середньої зарплати після оподаткування 8 021,49 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 10.10.2016 року вона працювала заступником голови правління зі стратегічного розвитку ПАТ Томак та була звільнена з 31.10.2017 року, на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату працівників. Вказує, що на момент звільнення їй була нарахована заробітна плата, вихідна допомога та компенсація невикористаної відпустки в загальній сумі 30 302,38 грн., яка не була повністю виплачена. Крім того, в зв`язку з постійними нерегулярними виплатами заробітної плати підприємством виникла заборгованість по виплаті в розмірі 586,36 грн. за попередні періоди. За період з 31.10.2017 року по 20.05.2018 року позивачу було виплачено суму в розмірі 7 918,14 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 20.06.2018 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача в особі ліквідатора ПАТ Токмак Носенко Т.С. поданий відзив, в яких сторона відповідача зазначає, що Постановою Господарського суду м. Києва від 17.10.2018 року у справі № 910/12092/18 визнано банкрутом ПАТ Томак , відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ПАТ Томак Носенко Т.С. Вказує, що 10.10.2016 року між ПАТ Томак та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір № 20, відповідно до умов якого остання була прийнята до ПАТ Томак на посаду заступника голови правління зі стратегічного розвитку. Відповідно до наказу № 127-к від 30.10.2017 року про припинення трудового договору позивача було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Зазначає, що заробітна плата була виплачена позивачу в повному обсязі, а не виплаченим залишається вихідна допомога в розмірі 7 869,37 грн. та компенсація за невикористану відпустку за 33 дні у розмірі 8 802,58 грн. Тим самим, сторона відповідача погоджується з позовними вимогами в цій частині на загальну суму 16 698,95 грн. Позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку сторона відповідача заперечує, посилаючись на те, що вини відповідача в невиплаті позивачу всіх сум в день звільнення немає, оскільки з січня 2018 р. підприємство перебуває в ліквідаційній процедурі.

В судовому засіданні 27.09.2019 р. позивач уточнила свої позовні вимоги в частині розміру нарахованої, але не виплаченої частини заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, зменшивши їх до розміру 16 516,44 грн., та просила закрити провадження у справі в цій частині, посилаючись на виплату їй відповідачем заборгованості в цій частині 26.09.2019 р. в повному обсязі.

Ухвалою від 27.09.2019 р. провадження у справі в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої частини заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку закрито в зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі ст.255 ч.1 п.2 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач просила задовольнити позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Додала, що в разі, якщо суд дійде висновку про задоволення позову, просить застосувати принцип розумності та співмірності, зменшивши розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала в трудових відносинах з відповідачем ТОВ Томак з 10.10.2016 р., працюючи на посаді заступника голови правління зі стратегічного розвитку ПАТ Томак .

31.10.2017 р. позивача було звільнено наказом відповідача від 30.10.2017 р. № 127-к на підставі ст.40 п.1 КЗпП України в зв`язку зі скороченням штату.

Після звільнення відповідачем були виплачені позивачу такі суми: 07.11.2017 р. - в розмірі 657,00 грн. , 20.12.2017 р. - в розмірі 7 161,14 грн. та 25.01.2018 р. - в розмірі 100,00 грн.

Крім того, 26.09.2019 р. відповідачем виплачена позивачу в повному обсязі сума заборгованості щодо нарахованої, але не виплаченої частини заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку.

Дані обставини підтверджено наданими документами та не оспорюються сторонами у справі.

Спір між сторонами виник з приводу того, що позивач стверджує про те, що вищевказані суми були сумами, які належали їй при звільненні, але не були виплачені відповідачем з вини останнього в день звільнення, а тому вона має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати робітнику оформлену трудову книжку та здійснити з ним розрахунок у встановлені ст.116 КЗпП України строки.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх належних йому від підприємства сум здійснюється в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений строк сплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Тим самим, чинним законодавством саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні, а стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку є санкцією для роботодавця за порушення строку виплати сум працівникові.

Перевіряючи доводи сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до п.1.ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Приписами ст.94 ч.1 КЗпП України, ст.1 ч.1 Закону України Про оплату праці визначено, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.2 ч.3 Закону України Про оплату праці до структури заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Тим самим, в судовому засіданні достеменно встановлено, що позивачу на час звільнення (31.10.2017 р.) до виплати належала сума в розмірі 16 698,95 грн., яка була виплачена лише 26.09.2019 р.)

Відповідно до протоколу № 1 позачергових загальних зборів ПАТ Токмак від 29.12.2017 р., прийнято рішення про припинення діяльності Товариства шляхом добровільної ліквідації та встановлено строк прийняття кредиторами своїх вимог до Товариства встановлений у два місяці з дня оприлюдення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно наданої стороною відповідача копії постанови Господарського суду м. Києва від 17.10.2018 року у справі № 910/12092/18, ПАТ Томак визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ПАТ Томак Носенко Т.С.

Як вбачається з вищевказаної постанови, заява про порушення провадження у справі про банкрутство була подана ПАТ Токмак до Господарського суду міста Києва 11.09.2018 р. після спливу 2-місячного строку з дня публікації про його припинення.

Даним судовим рішенням постановлено, зокрема, про те, що: вважати строк виконання всіх грошових зобов`язань таким, шо настав 17.10.2018 р.; припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Оскільки у ПАТ Томак з січня 2018 р. вже було розпочато процедуру ліквідації, стягнення коштів у будь-який інший спосіб, а ніж це передбачено законом, було неможливим.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що позивач має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період листопад-грудень 2017 р.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, заробітна плата позивача за період вересень-жовтень 2017 р. становила щомісячно по 9 836,2 грн. (9 720,0 + 116,2).

Отже, з відповідача на користь позивача за період за вказаний період підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 19 672,4 грн. (9 836,2 грн. х 2 місяці), без врахування сум податків та обов`язкових платежів.

Таким чином, позовні вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими та заснованими на законі, але з урахуванням суми, яка підлягає до стягнення, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,8 грн. (по ставці, яка діяла для фізичних осіб на час звернення позивача до суду, з урахуванням його мінімального розміру), оскільки позивач була звільнена від його сплати на підставі ст.5 ч.1 п.1 Закону України Про судовий збір .

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, ст.ст.47, 116, 117, 231, 233 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264,265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Томак про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Томак (місце знаходження: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15; код ЄДРПОУ 14307305) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку за період листопад-грудень 2017 р. в розмірі 19 672,4 грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дві грн. 40 коп.), без врахування сум податків та обов`язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Томак (місце знаходження: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15; код ЄДРПОУ 14307305) в дохід держави судовий збір в розмірі 704,8 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Ларіонова