Постанова

від 18.12.2019 по справі 203/1391/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1799/19 Справа № 203/1391/17 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М.О. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Лаченкової О.В., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Державного підприємства Центр державного земельного кадастру

на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , третя особа ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним, неукладеним,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 04.09.2015 року відповідачем в особі ОСОБА_2 було складено та підписано договір № 1504170100778 про виконання робіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки. За вказаним договором вона доручила, а відповідач зобов`язався визначити ринкову вартість та надати звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Насправді вона не укладала такий договір, не підписувала його та не здійснювала оплату послуг відповідача. Викладені обставини стали причиною звернення її до суду з позовом про визнання договору від 04.09.2015 року недійсним. 25 липня 2017 року вона доповнила позов новою вимогою про визнання договору від 04.09.2015 року неукладеним, оскільки вона не підписувала договір, отже й не узгодила жодну з його істотних умов.

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір від 04 вересня 2015 року № 1504170100778 про виконання робіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки (Дніпропетровська АДРЕСА_1 типу Слобожанське, вулиця АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 242177112214; кадастровий номер земельної ділянки - 1221455800:02:006:0109), вчинений між ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) та Державним підприємством Центр державного земельного кадастру (код ЄДРПОУ - 21616582).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року виправлено описку, допущену у рішенні від 22 листопада 2017 року, ухваленому у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним, визнання договору неукладеним, а саме: в абзаці другому резолютивної частини слово недійсним замінено словом неукладеним .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, сторони звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення по суті позовних вимог, а ДП Центр державного земельного кадастру просило скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до нього.

ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі посилалась на те, що спірний договір є вчиненим, відповідач підтвердив чинність звіту та його належне оформлення за замовленням позивача, на адресу позивача не надходило письмових вимог виконавця, що вказує на належне виконання його умов, в тому числі оплати робіт.

В апеляційній скарзі ДП Центр державного земельного кадастру зазначає, що оскільки позивач стверджує, що вона не укладала і не підписувала договір від 04.09.2015 року, у суду відсутні підстави для визнання його недійсним, а вимоги про визнання договору неукладеним суперечать можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.

Передбаченим ст.360 ЦПК України правом на подання відзивів на апеляційні скарги учасники справи не скористались.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.09.2015 року відповідачем в особі начальника відділу землеоціночних робіт Дніпропетровської регіональної філії (третя особа) було складено та підписано договір № 1504170100778 про виконання робіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки. За вказаним договором позивачка доручила, а відповідач зобов`язався визначити ринкову вартість та надати звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки позивачки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер - 1221455800:02:006:0109) (т. 1, а.с. 139).

Підставою для складення та підписання договору стала заява від 04.09.2015 року, складена від імені позивачки (т. 1 а.с. 140).

Того ж дня на виконання договору від 04.09.2015 року № 1504170100778 відповідачем було складено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки. Згідно із звітом об`єктом оцінки стала земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1200 га (кадастровий номер - 1221455800:02:006:0062), розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с.7 - 19).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 208 ЦК України, правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

У відповідності з частинами першою, другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином, письмовий договір між фізичною та юридичною особою має бути укладений у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). При цьому документи, якими сторони обмінюються, також мають містити підписи відправників.

Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Судом встановлено, що позивач не підписувала заяву від 04.09.2015 року про виконання експертної оцінки земельної ділянки, договір від 04.09.2015 року № 1504170100778 та не здійснювала оплату виконаної за вказаним договором роботи. Ці обставини підтверджуються відсутністю у заяві від 04.09.2015 року та договорі № 1504170100778 підписів позивачки. На вимогу суду першої інстанції у вигляді ухвали про забезпечення доказів від 18.08.2017 року (т. 1, а.с. 133) відповідачем не було надано жодного письмового доказу, що містив би підпис позивачки.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суд має можливість захищати та відновлювати право у спосіб, визначений саме позивачем, сприяючи таким чином реалізації принципу ефективності судочинства.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Як роз`яснено у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року, відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п`ятої ЦК.

В розділі 5 Аналізу окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними наголошено, що вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, суди не завжди враховують зазначені рекомендації, не з`ясовують в кожному конкретному випадку момент укладення договору, помилково задовольняють позови про визнання недійсними договорів, які є неукладеними, не враховують, що недійсними можуть бути визнані лише укладені договори.

Спір, який немає практичного значення, не повинен вирішуватися судом. Підтвердженням цього є й зміни, внесені до ст. 124 Конституції України (справи судами вирішуються лише в разі юридичного спору). Про неукладеність правочину як юридичну обставину справи може бути зазначено у мотивувальній частині судового рішення.

При цьому в судовій практиці трапляються випадки, коли суди задовольняють позови про визнання договорів неукладеними, не звертаючи уваги на те, що такий спосіб захисту, враховуючи положення ст. 16 ЦК та роз`яснення постанови, є неналежним.

Враховуючи те, що недійсним може бути визнаний лише укладений договір, а недодержання сторонами вимог щодо форми правочину чи порядку його укладення не може бути підставою для оспорювання такого правочину в судовому порядку, оскільки в силу закону такий правочин вважатиметься або неукладеним, або нікчемним, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ДП Центр державного земельного кадастру судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 704,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Державного підприємства Центр державного земельного кадастру - задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року - скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , третя особа ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним, неукладеним.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Центр державного земельного кадастру судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 704,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: О.В.Лаченкова

О.В.Свистунова