Постанова

від 18.12.2019 по справі 202/3829/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7302/19 Справа № 202/3829/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Мороз В. П. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

за участю секретаря - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського Миколи Юрійовича, Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкту нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності , -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року позивач звернулася до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що гуртожиток, який розташований у АДРЕСА_1 , в тому числі і квартира за № АДРЕСА_2 , фактично були передані ПАТ Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та, в свою чергу, взяті на баланс КВЖРЕП Індустріального району. Через протиправну бездіяльність працівників комунального підприємства інформація про право комунальної власності на вищевказаний об`єкт нерухомості не було внесено до Державного реєстру права власності. Отже, такими діями відповідачів порушено права позивача, а саме позбавлено можливості реалізувати своє право на приватизацію житла у гуртожитку, у якому позивач проживає більше п`яти років на законних підставах. Таким чином, квартира за АДРЕСА_3 , належить до числа об`єктів, які підлягають приватизації, а позивач є суб`єктом приватизації.

Враховуючи вищезазначене, позивач просила визнати квартиру за АДРЕСА_3 , такою, що фактично була передана ПАТ Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та належить до числа об`єктів приватизації; визнати право ОСОБА_1 на приватизацію квартири за АДРЕСА_3 ; визнати право приватної власності ОСОБА_1 , для подальшої державної реєстрації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а саме на квартиру за АДРЕСА_4 , яка має загальну площу 24,9 кв.м., житлову площу 11,9 кв.м. та складається з: 1 - коридор, загальною площею 3,4 кв.м.; 2 - кладова, загальною площею 1,5 кв.м.; 3 - житлова, загальною площею 11,9 кв.м.; 4 - кухня, загальною площею 5,4 кв.м.; 5 - санвузол, загальною площею 2,7 кв.м.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року позовні вимоги позивача були задоволені. Визнано квартиру за АДРЕСА_3 , такою, що фактично була передана Приватним акціонерним товариством Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та належить до числа об`єктів приватизації. Визнано право ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на приватизацію квартири за АДРЕСА_3 . Визнано право приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), для подальшої державної реєстрації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а саме на квартиру за АДРЕСА_4 , яка розташована на четвертому поверсі та має загальну площу 24,9 кв.м., житлову площу 11,9 кв.м. та складається з: 1 - коридор, загальною площею 3,4 кв.м.; 2 - кладова, загальною площею 1,5 кв.м.; 3 - житлова, загальною площею 11,9 кв.м.; 4 - кухня, загальною площею 5,4 кв.м.; 5 - санвузол, загальною площею 2,7 кв.м.

Не погодившись із таким рішенням суду, перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог .

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права, а також, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради , не скористалися.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду - скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі сумісного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт (нині - ПАТ Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт ) протокол № 3 від 01 жовтня 2010 року ОСОБА_1 14 жовтня 2010 року було видано Ордер на житлову площу у гуртожитку під № 3/10 на право заняття з сім`єю з однієї особи житлової площі у гуртожитку ВАТ Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт , що розташований у АДРЕСА_5 , площею 11,9 кв.м.

У 2015 році позивач виявила бажання приватизувати кімнату у гуртожитку та звернулась із відповідними заявами до ПАТ Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт та до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради.

Згідно відповіді ПАТ Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт за вих № 109 від 05 квітня 2016 року повідомлено позивача, що для вирішення питання приватизації гуртожитку необхідно звернутись до відділу приватизації м. Дніпропетровська.

Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради у своїй відповіді посилалось на те, що будинок АДРЕСА_6 , але право власності на зазначений будинок до теперішнього часу не зареєстровано за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, рішення щодо подальшого використання гуртожитку по АДРЕСА_6 місцевою радою до теперішнього часу не приймалось. Питання стосовно державної реєстрації будинку АДРЕСА_6 за комунальною власністю територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради вирішується.

Відповідно до Довідки № 1821 від 30 травня 2016 року ОСОБА_1 з 02 листопада 2010 року зареєстрована у АДРЕСА_5 .

Згідно інформації у Технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_3 , який виготовлений Приватним підприємством Складовий (код ЄДРПОУ - 34824935), експерт - Молодцов Олексій Ігорович (Кваліфікаційний сертифікат Серії АЕ № 002648, зареєстрований у реєстрі атестованих осіб 01 серпня 2013 року за № 2531), зазначено, що квартира АДРЕСА_4 , має загальну площу 24,9 кв.м., житлову площу 11,9 кв.м. та складається з: 1 - коридор, загальною площею 3,4 кв.м.; 2 - кладова, загальною площею 1,5 кв.м.; 3 - житлова, загальною площею 11,9 кв.м.; 4 - кухня, загальною площею 5,4 кв.м.; 5 - санвузол, загальною площею 2,7 кв.м.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що гуртожиток, який розташований у АДРЕСА_1 , в тому числі і квартира за № АДРЕСА_2 , фактично були передані ПАТ Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та, в свою чергу, взяті на баланс КВЖРЕП Індустріального району.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що квартира за АДРЕСА_3 , належить до числа об`єктів, які підлягають приватизації, а позивач є суб`єктом приватизації, який на законних підставах зареєстрована та тривалий час (більш як п`ять років, а саме: згідно Ордеру на житлову площу №12/10 з 14 жовтня 2010 року) проживає у гуртожитку, віднесеному до недержавного житлового фонду.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Так, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1429 від 09.06.2009 (зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №799 від 08.06.2011) «Про передачу у комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку та житлового будинку ВАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» за адресами: АДРЕСА_7 Б вирішено передати у комунальну власність територіальної громади міста гуртожиток по АДРЕСА_6 А (за винятком житлових та нежитлових приміщень, що перебувають на балансі чи у власності інших власників).

Таким чином, вказаний гуртожиток передано на баланс КВЖРЕП Індустріального району.

Крім того, департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради №12/5-6 від 14.01.2019 прокуратуру області повідомлено про те, що житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпро.

Також, листом №1879 від 12.02.2019 р. КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради прокуратуру області повідомлено про те, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи, технічна інвентаризація та реєстрація права власності як окремого об`єкту нерухомого майна на квартири АДРЕСА_8 підприємством не проводилось.

Встановлено, що первісно житловий будинок по АДРЕСА_9 зареєстрований за Державою в особі Верховної Ради України, згідно свідоцтва про право власності від 04.10.1999, видане виконкомом Дніпропетровської міської ради №898 від 01.10.1960 та зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу №17ЖЮза №989-44.

В подальшому, на підставі зазначених вище рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, зазначений житловий будинок (гуртожиток) передано у комунальну власність.

Таким чином, за наявності доказів, які підтверджують право власності територіальної громади м. Дніпро на спірне нерухоме майно, суд першої інстанції, в порушення ст.ст. 213, 214 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення), за відсутності правових підстав, фактично позбавив територіальну громаду прав на вищевказане майно.

Відповідно до ордеру №12/10 від 14.10.2010, який міститься у матеріалах справи,він виданий позивачу для зайняття житлового приміщення у гуртожитку АДРЕСА_9 площею 11,9 кв.м.

Разом з тим, судовим рішенням за позивачем визнано право власності на житлове приміщення площею 24,9 кв.м.

Отже, площа спірного житлового приміщення перевищує норму безоплатної приватизації, тому наймач повинен був сплатити вартість надлишку, що однозначно підлягало вирішенню в процесі приватизації відповідно до ст. 3 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» .

Крім того, необхідно зазначити, що матеріалами справи не підтверджується факт звернення позивача до управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради з метою приватизації нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності відповідно до вимог ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» .

Помилковим є посилання суду першої інстанції, як на підставу для задоволення позову, на лист управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, яким відмовлено позивачу у приватизації спірного майна, оскільки вказаний лист не підписаний уповноваженою особою управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради та не зареєстрований у встановленому порядку, а тому не може бути належним і допустимим доказом у розумінні ст.ст. 58.59 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення).

Слід зазначити, що позивач мала право набути у власність спірну квартиру лише шляхом її приватизації у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Отже, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачена можливість набуття права приватної власності на квартири, які є власністю територіальної громади.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Таким чином, позивачем у позаприватизаційний спосіб, без рішення компетентного органу, набуто право власності за рішенням суду на квартиру комунальної форми власності.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського М.Ю., Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкту нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності .

Водночас, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Дніпропетровської області сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1378 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради- задовольнити.

Заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського Миколи Юрійовича, Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкту нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Дніпропетровської області сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1378 грн. 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова