Ухвала

від 19.12.2019 по справі 698/783/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/182/19 Справа № 698/783/19 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого суддів за участю: при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Катеринопільського ВП Звенигородського ВП ГУНП ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №42019251140000044 від 30.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, погоджене з начальником Катеринопільського відділу Звенигородської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_9 про арешт майна, -

в с т а н о в и л а :

Слідчий СВ Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату квітня 2019 року у ОСОБА_11 всупереч вимогам ст.ст. 13,14 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 6, 16, 17, 21 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 1, 3, 53, 54, 78, 81, 93, 122, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, абзацу 3 ст. 6і, ч. 1 ст. 18, абзацу 2 ст. 23, ч. ч. 1, 2 ст. 24, ч. З ст. 25 Закону України «Про охорону культурної спадщини», виник злочинний корисливий умисел, направлений на особисте збагачення, шляхом самовільного зайняття вище перелічених земельних ділянок, які на праві комунальної власності належать Мокрокалигірській сільській раді Катеринопільського району Черкаської області, всупереч встановленому порядку користування земельними ділянками. Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_12 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату квітня 2019 року, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи порушення інтересів Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, які виражаються в правомірності використання земельних ділянок загальною площею 61,975 га, що розташовані за межами населеного пункту Єлизаветка в адміністративних межах Мокрокалигріської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, в порушення вимог ст.ст. 13,14 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 6,16,17, 21 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 1, 3, 53, 54, 78, 81, 93, 122, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, абзацу 3 ст. 6і, ч. 1 ст. 18, абзацу 2 ст. 23, ч.ч. 1, 2 ст. 24, ч. З ст. 25 Закону України «Про охорону культурної спадщини», особисто та за допомогою ОСОБА_13 , використовуючи дружні відносини з останнім та ОСОБА_14 , використовуючи родинні відносини з останньою, які не були обізнані про його злочинний умисел, самовільно зайняв земельні ділянки кадастровий номер 7122282000:02:001:0133 площею 5,7877 га, кадастровий номер 7122282000:04:001:0155 площею 26,6328 га, кадастровий номер 7122282000:04:003:0003 площею 11,3997 га, кадастровий номер 7122282000:04:002:0083 площею 18,1416 га, які, у відповідності до вимог ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відносяться до категорії земель - землі історико-культурного призначення, шляхом засівання вказаних земельних ділянок насінням соняшника та здійснення догляду за посівами з метою доведення їх до стадії дозрівання і подальшого збору врожаю.

18.09.2019 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України. Під час допиту у якості підозрюваного ОСОБА_7 вину, обсяг якої визначений підозрою, визнав у повному обсязі та підтвердив факт самозахоплення вказаних земельних ділянок.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що вказане майно є доказом кримінального правопорушення, слідчий зазначає про необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.

В судовому засіданні суду першої інстанції уповноважений у даному кримінальному провадженні слідчий ОСОБА_8 клопотання підтримала з наведених у клопотанні підстав. Додатково пояснила, що 01.10.2019 року було проведено огляд двох земельних ділянок, за наслідками якого було вилучено та передано на відповідальне збереження насіння соняшнику у загальному розмірі 44 тони.

Підозрюваний ОСОБА_12 в судове засідання суду першої інстанції не прибув про час і місце судового розгляду був повідомлений телефонограмою.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засідання суду першої інстанції встановлені наступні обставини.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що в провадженні Катеринопільського ВП Звенигородського ВП ГУНП Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 42019251140000044 від 30.05.2019 року, за правовою кваліфікацією: ч. 2 ст. 197 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель. Також вбачається, що ОСОБА_7 інкримінується захват земельних ділянок, які є землями історіко-культурного призначення, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами: № 7122282000:02:001:0133 площею 5,7877 га та № 7122282000:04:001:0155 площею 26,6328 га (а.с. 4)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно від 12.04.2019 № 163274228, земельна ділянка № 7122282000:04:001:0155 площею 26,6328 га має наступне цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництв; форма власності - комунальна; власник -Мокрокалигірська сільська рада (код ЄДРПОУ 26425027). Відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні, (а. с.8).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно від 10.05.2019 № 166126300, земельна ділянка № 7122282000:02:001:0133 площею 5,7877 га має наступне цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництв; форма власності - комунальна; власник -Мокрокалигірська сільська рада (код ЄДРПОУ 26425027). Відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні.(а.с.9)

У той же час, відповідно до листа Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації від 19.08.2019 № 02/01-03-31/4631/01/01-33 (копія додається), що наданий на запит слідчого від 19.07.2019 №2775/59/03-2019, зазначено, що в межах земельних ділянок з кадастровим номером "122282000:04:002:0083 площею 18,1416 га та кадастровим номером 7122282000:04:003:0003 площею 11,3997 га розташовано поселення трипільської культури-щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7122282000:02:001:0133 площею 5,7877 га розташовані 2 археологічні об`єкти культурної спадщини - кургани; в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7122282000:04:001:0155 площею 26,6328 га розташовані 9 археологічних об`єктів культурної спадщини - кургани.(а.с.10)

З протоколу огляду місця події від 01.10.2019 року вбачається, що 01.10.2019 року у даному кримінальному провадженні проведено огляд місця події огляд земельної ділянки з кадастровим № 7122282000:02:001:0133 площею 5,7877 га під час якого встановлено, що на ній цього дня зібрано врожай загальною вагою 12,54 тони, який 01.10.2019 року передане на відповідальне зберігання ОСОБА_15 та поміщене до складського приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1 .(а.с.11-13)

З протоколу огляду місця події від 01.10.2019 року вбачається, що 01.10.2019 року у даному кримінальному провадженні проведено огляд земельної ділянки з кадастровим № 7122282000:04:001:0155 площею 26,6328 га під час якого встановлено, що на цій ділянці у вказаний період зібрано врожай насіння соняшника загальною вагою 31,46 тони, яке 01.10.2019 року передане на відповідальне зберігання ОСОБА_15 та поміщене до складського приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1 .(а.с.14-16)

З постанови про визнання предметів речовими доказами від 01.10.2019 року вбачається, що насіння соняшника загальною вагою 44 тони зібране з земельних ділянок з кадастровими №№ 7122282000:04:001:0155 та 7122282000:02:001:0133 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42019251140000044 від 30.05.2019 року.(а.с.17)

Ухвалою слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року, клопотання слідчого СВ Катеринопільського ВП Звенигородського ВП ГУНП ОСОБА_8 , розглянувши в залі суду у селищі Катеринопіль клопотання начальника слідчого відділу Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №42019251140000044 від 30.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197і КК України, погоджене з начальником Катеринопільського відділу Звенигородської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_9 про арешт майна задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09.10.2019 року, підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить :

- Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09.10.2019 року.

- Ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09.10.2019 року - скасувати.

Вважає, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження.

Додає, що ухвалу отримав 11.10.2019 року.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора в кримінальному провадженні, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 слід поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року, оскільки дану ухвалу він отримав 11.10.2019 року, проте апеляційну скаргу надіслав 15.10.2019 року, а до Черкаського апеляційного суду вона надійшла лише 17.10.2019 року, про що є відмітка на самій апеляційній скарзі, а тому це є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до вимог ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звукові відеозаписи, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилученні речі та документи які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносять до предметів, які вилучені законно з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно до ч.1 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном є фактично позбавлення підозрюваного можливості, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно до п.п. 1-4 ч.2ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

В ч. 2 п.1 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України , 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч.2 ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя вірно врахував всі обставини справи та прийшов до вірного висновку про те що клопотання слідчого підлягає до задоволення.

Так, з урахуванням положень ст. ст. 2,7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обгрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально -протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому слідчий суддя визнає, що вилучене насіння соняшнику є об`єктом кримінально -протиправних дій, який набуто кримінально протиправним шляхом, а отже і речовим доказом, оскільки самовільне зайняття земельної ділянки було здійснено саме з метою вирощування вказаного насіння.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.

Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.

Враховуючи вищезазначені положення КПК України, встановлені обставини, а також строки подання клопотання про арешт майна, вилученого під час огляду місця події, яке було направлено до суду за допомогою поштового зв`язку 02.10.2019 року та отримано судом 08.10.2019 року, колегія суддів вважає, що слідчий суддя вірно визнав про наявність законних підстав для накладення арешту на насіння сільськогосподарської культури - соняшник, загальною вагою 44 тони, збір якого організований та виконаний ОСОБА_16 , 01.10.2019 року на земельних ділянках з кадастровими номерами: № 7122282000:02:001:0133 площею 5,7877 га та № 7122282000:04:001:0155 площею 26,6328 га, яке зберігається у складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_2 .

За таких обставин колегія судів вважає, що рішення районного суду є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає, а підстави для задоволення апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_7 відсутні.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Поновити ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року.

Ухвалу слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Катеринопільського ВП Звенигородського ВП ГУНП ОСОБА_8 , розглянувши в залі суду у селищі Катеринопіль клопотання начальника слідчого відділу Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №42019251140000044 від 30.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197і КК України, погоджене з начальником Катеринопільського відділу Звенигородської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_9 про арешт майна залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :